Постанова від 02 березня 2026 р. у справі №160/13944/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 березня 2026 року м. Дніпросправа № 160/13944/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року (суддя 1-ї інстанції Кучугурна Н.В.) в адміністративній справі №160/13944/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

14.05.2025 ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, в якій просила суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.04.2025 № 047050015440 Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 з 11.04.2025;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи з повним робочим днем за Списком № 1 періоди роботи з 01.03.1993 по 16.12.1993, з 17.08.1997 по 28.12.2005 з дня звернення із заявою про призначення пенсії 11.04.2025;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити ОСОБА_1 з 11.04.2025 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 18.04.2025 № 047050015440 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 періоди роботи з 17.08.1997 по 27.03.1998 і з 01.05.2000 по 28.12.2005.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву від 11.04.2025 ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні.

В іншій частині позовних вимог, у їх задоволенні відмовлено та здійснено розподіл судових витрат у справі.

06.10.2025 позивачем подано заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій остання просить суд ухвалити додаткове рішення у справі №160/13944/25, яким:

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до пільгового стажу роботи з повним робочим днем за Списком № 1 періоди роботи з 17.08.1997 по 28.12.2005 з дня звернення із заявою про призначення пенсії 11.04.2025.

В обґрунтування заяви зазначено, що, звертаючись із позовом позивач просила суд, в тому числі, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до пільгового стажу роботи з повним робочим днем за Списком № 1 періоди роботи з 17.08.1997 по 28.12.2005 з дня звернення із заявою про призначення пенсії 11.04.2025. Суд, розглянувши справу не вирішив питання про врахування, або відмову у врахуванні періоду роботи з 28.03.1998 по 30.04.2000 який охоплюється періодом з 17.08.1997 по 28.12.2005. Позивач зазначає, що пільговий характер роботи у цей період підтверджується її трудовою книжкою, довідкою від 31.08.2009 № 264-ОК та відомостями з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, де вказано Код обліку спец-стажу за цей період ЗПЗ013А1.

Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 період роботи із 28.03.1998 по 01.05.2000.

В іншій частині заяви, у її задоволенні відмовлено. Розподіл судових витрат при ухваленні додаткового рішення у даній справі не здійснювався.

Відповідачем на вказане додаткове рішення суду подана апеляційна скарга, в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі пенсійний орган зазначає про правомірність прийнятого рішення щодо відмови у призначенні позивачці пенсії. Вказує, що Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» як спеціальний закон є пріоритетним у правовідносинах щодо призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 з моменту набрання чинності Закон України №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017, який набрав чинності 11.10.2017. У зв`язку з цим вважає, що Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 поширюється лише на осіб, у яких право на призначення пенсії на пільгових умовах виникло до 11.10.2017. З огляду на наведене скаржник просить відмовити у призначенні позивачці пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки, на його думку, позивачка не набула необхідного пільгового стажу.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась.

В силу пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у позовній заяві позивач серед іншого просила суд зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи з повним робочим днем за Списком № 1 періоди роботи з 01.03.1993 по 16.12.1993, з 17.08.1997 по 28.12.2005 з дня звернення із заявою про призначення пенсії 11.04.2025.

Рішенням суду від 22.09.2025 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 періоди роботи з 17.08.1997 по 27.03.1998 і з 01.05.2000 по 28.12.2005.

Позивач подала заяву, в якій просить суд ухвалити додаткове рішення, яким зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати до її пільгового стажу роботи з повним робочим днем за Списком № 1 періоди роботи з 17.08.1997 по 28.12.2005 з дня звернення із заявою про призначення пенсії 11.04.2025, оскільки суд не вирішив питання щодо зарахування частини із указаного в заяві про ухвалення додаткового рішення періоду з 17.08.1997 по 28.12.2005, а саме періоду із 28.03.1998 по 30.04.2000.

Задовольняючи заяву про ухвалення додаткового рішення частково, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність зарахування до стажу роботи позивача, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, додаткового періоду роботи з 28.03.1998 по 01.05.2000.

Позивачем означене рішення суду першої інстанції не оскаржується.

Переглядаючи судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначає наступне.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини третьої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

За приписами статті 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.

Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Колегія суддів зазначає, що в період з 11.03.1994 по 16.01.2003 діяли Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Системний аналіз наведених норм права свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12 вересня 2022 року у справі №569/16691/16-а, від 20 лютого 2020 року у справі №415/4914/16-а, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 16 червня 2020 року у справі №682/967/17 та від 19 червня 2020 року у справі №359/2076/17.

Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 04 липня 2023 року у справі № 580/4012/19, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом розгляду апеляційної скарги є визначення правових підстав для зарахування позивачу до її пільгового стажу за Списком № 1 періоду роботи з 28.03.1998 по 01.05.2000 в Бердянському державному заводі скловолокна.

Дослідивши трудову книжку позивача серії НОМЕР_1 ід 02.10.1989, судом першої інстанції встановлено, що остання у вказані періоди містить наступні записи (далі - мовою оригіналу):

15) 28.03.1998 Переведена в цехе №2 размотчицей стеклонити 4 разряда;

16) 01.05.2000 Переведена в цехе №2 приемщиком сырья, полуфабрикатов и готовой продукции 2 разряда (Имеет право на пенсию по результатам аттестации рабочих мест по условиям труда приказ №237-Л от 31.07.96г. Список №1 раздел VIII подраздел НОМЕР_2 -1754 занят в производстве изделий из непрерывного стекловолокна) (Цех №2 размоточно-крутильный). Согласно письма за №01-391 от 06.08.01г. продлено до 31.07.2002.

Трудова книжка позивача в частині спірного періоду оформлена у відповідності до вимог законодавства, в трудовій книжці містяться відомості про роботу позивача в Бердянському державному заводі скловолокна, вказані записи вчинені на підставі наказів по підприємству, завірені підписом уповноваженої особи та печатками підприємства, містяться записи про атестацію робочого місця.

В якості підстави для відмови у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 стала відсутність необхідного пільгового стажу. В рішенні від 18.04.2025 №047050015440 зокрема вказано, що комісією з питань підтвердження пільгового стажу роботи при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення від 04.01.2022 №10, що для зарахування до пільгового стажу за Списком № 1 періодів роботи з 01.03.1993 по 16.12.1993, з 17.08.1977 по 28.12.2005 немає підстав.

Колегія суддів критично ставиться до означеної позиції Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, оскільки ним жодним чином не обґрунтовано причин не врахування відомостей трудовій книжці в частині спірного спеціального стажу позивача.

В контексті обставин цієї справи та доводів Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області покладених ним в основу свого рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу та апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції враховує й те, що відповідно до пункту 4.7 розділу IV Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Абзацом четвертим пункту 1.8 розділу I Порядку №22-1 визначено, що у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.

За приписами п. 4.2 розділу IV Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію зокрема: повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про повідомлення пенсійним органом позивача про необхідність надання додаткових документів до його заяви про призначення пенсії, як і не доведено відсутності у трудовій книжці позивача, яка у даному випадку є основним документом, що підтверджує стаж відповідних записів чи неточностей.

З огляду на викладене, з урахуванням наведених норм законодавства та встановлених обставин справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність зарахування до стажу роботи позивача, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, також періоду роботи з 28.03.1998 по 01.05.2000.

Колегія суддів апеляційної інстанції відповідно до приписів статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України також відхиляє доводи відповідача, наведені на підтвердження апеляційної скарги, про те, що рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 поширюється лише на осіб, у яких право на призначення пенсії на пільгових умовах виникло до 11.10.2017, оскільки такі доводи не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області залишити без задоволення.

Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року в адміністративній справі №160/13944/25 – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повне судове рішення складено 03 березня 2026 року.

Головуючий - суддя Н.І. Малиш

суддя Н.П. Баранник

суддя А.А. Щербак