Рішення від 02 березня 2026 р. у справі №376/3476/25 — Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/3476/25

Провадження № 2-а/376/19/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2026 року м.Сквира

Сквирський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Ловінської С.С.,

за участю секретаря Кропивлянської С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сквира адміністративну справу за позовомОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

25.11.2025 до Сквирського районного суду Київської області звернувся представник ОСОБА_1 - адвокат О.Маліцький з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови № БЦ РТЦК/1/380/2/25 від 02.10.2025 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

В обґрунтування вимог вказує, що 14.11.2025 ОСОБА_1 в Сквирському ВДВС ознайомився із матеріалами виконавчого провадження № 79587733, отримав копію постанови № № БЦ РТЦК/1/380/2/25 від 02.10.2025. До цього часу про існування даної постанови позивачу не було відомо. За змістом постанови ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, оскільки він, будучи громадянином України віком від 25 до 60 років, був визнаний обмежено придатним до військової служби до набрання чинності цим законом та не визнавався в установленому порядку особою з інвалідністю – до 05 червня 2025 року самостійно не звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 для отримання направлення щодо проходження повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби, що було обов`язком, чим порушив вимоги п.2 розділу ІІ (Прикінцеві та перехідні положення) Закону № 3621-ІХ. На підставі зазначеної постанови позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. Зазначає, що постанова була винесена без участі позивача, про її існування позивач не був повідомлений належним чином. Відповідачем порушено процедуру притягнення позивача до адміністративної відповідальності. В оскаржуваній постанові відсутні докази своєчасного сповіщення особи про розгляд справи про адміністративне правопорушення, а тому така постанова підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі. Просив поновити строк оскарження постанови № БЦ РТЦК/1/380/2/25 від 02.10.2025, визнати протиправною та скасувати її, провадження в справі закрити.

Ухвалою судді Сквирського районного суду Київської області від 03.02.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (ч. 1 ст. 5 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

В силу статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Судом встановлено, що постановою № БЦ РТЦК/1/380/2/25 від 02.10.2025 року, винесеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 громадянина ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави в сумі 17000,00 грн (а.с.7).

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 02.10.2025 ОСОБА_1 в письмовій формі звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою, відповідно до якої останній визнав свою вину в тому, що, будучи визнаним обмежено придатним до військової служби до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21 березня 2024 року № 3621-ІХ (набрав чинності 04.05.2024) з дня набрання чинності цим Законом до 05 червня 2025 року самостійно не звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 для отримання направлення щодо проходження повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби, порушивши вимоги п.2 розділу ІІ (Прикінцеві та перехідні положення) Закону № 3621-ІХ. Чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В заяві від 02.10.2025 року ОСОБА_1 не оспорює вчинене ним адміністративне правопорушення, згоден на притягнення його до адміністративної відповідальності та просить розглядати справу у його відсутності.

Постановою начальника відділу Сквирського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області КМУ МЮ України від 13.11.2025 (ВП № 79587733) відкрито виконавче провадження з примусового виконання постанови № БЦ РТЦК/1/380/2/25, виданої 02.10.2025 ІНФОРМАЦІЯ_4 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в сумі 34000,00 грн ( а.с.9).

14.11.2025 позивачем отримано копію матеріалів виконавчого провадження № 79587733 (а.с.8).

Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

На думку суду, причини пропуску звернення ОСОБА_1 до суду є поважними, оскільки оскаржувану постанову позивач отримав 14.11.2025, а тому слід поновити йому строк звернення до суду.

Відповідно до ч.ч. 1-3, 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Частина 1 ст. 210-1 КУпАП, передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Відповідно до ч. 3 ст.210-1КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 2 Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 12 лютого 2025 року № 4235-IX установлено, що «громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.

Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду».

В ході розгляду справи суд встановив, що ОСОБА_1 є громадянином України у віці 28-ми років, є обмежено придатним до військової служби, який в силу вимоги законодавства зобов`язаний був пройти повторний медичний огляд до 05.06.2025 року, однак самостійно не звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 для отримання направлення щодо проходження повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби.

В постанові № БЦ РТЦК/1/380/2/25, виданої 02.10.2025 ІНФОРМАЦІЯ_4 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та позовній заяві представника позивача зазначено, що ОСОБА_1 02.10.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 написав заяву про визнання вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та просив розглядати справу у його відсутності.

Таким чином, ОСОБА_1 як обмежено придатний до військової служби мав обов`язок щодо самостійного проходження медичного огляду, який він не виконав, тобто умисно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Відповідно до ст.ст. 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на викладене, з врахуванням з`ясованих фактичних обставин по справі та досліджених доказів, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень необхідно залишити без змін, а позовну заяву без задоволення.

Зважаючи на відмову в задоволенні позову, у відповідності до ст.139 КАС України судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ст. 6, 10, 14, 139, 241-246, 255, 286, 293 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони по справі:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_7 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .

Суддя С.С.Ловінська