Постанова від 02 березня 2026 р. у справі №359/138/26 — Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/138/26

Провадження № 3/359/463/2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2026 року м. Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Шевченко О.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , будучи особою, яку протягом року піддано адміністративному стягненню, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, повторно вчинив відносно своєї дружини – ОСОБА_2 , домашнє насильство, за наступних обставин. Так, 04 січня 2026 року о 10 год. 00 хв. ОСОБА_1 , за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство економічного характеру відносно своєї дружини – ОСОБА_2 , а саме забороняв користуватися автомобілем і обмежував у пересуванні, внаслідок чого завдав шкоди психічному здоров`ю потерпілої.

У судовому засіданні правопорушник ОСОБА_1 вину не визнав. Суду пояснив, що 04 січня 2026 року о 10 год. 00 хв. він дійсно забороняв дружині – ОСОБА_2 користуватися автомобілем, оскільки хвилювався за безпеку своїх дітей, яких дружина посадила у автомобіль, при цьому не використовувала дитячі автокрісла.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 підтвердила обставини, викладені у протоколі. Крім того звертала увагу суду на те, що ОСОБА_1 вчинив відносно неї домашнє насильство економічного характеру, а не хвилювався за дітей, оскільки діти увесь час перебували у зачиненій машині, тобто ОСОБА_2 не міг бачити чи сиділи діти у автокріслах чи ні.

Заслухавши пояснення правопорушника та потерпілої, а також дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, що підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення від 04.01.2026 серії ВАД №970822;

- даними довідки з бази «АРМОР» № 254781108 від 04.01.2026;

- копією письмових пояснень потерпілої ОСОБА_2 від 04.01.2026;

- копією письмових пояснень правопорушника ОСОБА_1 від 04.01.2026, в яких останній зокрема зазначив, що хотів поїхати з дружиною та дітьми разом, проте ОСОБА_2 не дозволила супроводжувати їх;

- копією форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 04.01.2026;

- копією постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14.07.2025, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП;

- копією постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12.09.2025, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-8 КУпАП;

- відтвореними і дослідженими відеозаписами з нагрудних відеореєстраторів поліцейських, що містяться на СD носії.

Переглянутий відеозапис події є об`єктивним доказом у справі, незалежним від суб`єктивного сприйняття будь-якої особи, дає підстави стверджувати про те, що 04 січня 2026 року о 10 год. 00 хв. ОСОБА_1 , за місцем проживання забороняв своїй дружині – ОСОБА_2 користуватися автомобілем, обмежував у пересуванні, оскільки хотів поїхати з дружиною та дітьми разом, бо через її минулі зради він їй не довіряв; він хотів знати точне місце її знаходження і наполягав на тому, щоб вона надсилала йому підтверджуючі фото. В свою чергу ОСОБА_2 пояснює поліцейському про те, що вона повідомила чоловіка, що їде із дітьми кататися на гірку. Пояснює, що не перешкоджає чоловіку у спілкуванні із дітьми і він має право самостійно повезти дітей. Крім того, звертає увагу, що діти вже тривалий час мерзнуть у машині, оскільки чоловік перешкоджає її поїздці. Також наголошує, що ОСОБА_1 не дає кошти на пальне, а вона перебуваючи у декретній відпустці, має обмежений бюджет. Йти пішки із шістьма малолітніми дітьми їй дуже важко. ОСОБА_1 акцентує увагу на своїй потребі у користуванні автомобілем. Не висловлює жодних зауважень дружині з приводу невикористання нею автокрісла. У подальшому повідомляє поліцейських про систематичну агресію дружини у його сторону.

Дані докази, у розумінні ст. 251 КУпАП, суд визнає належними, допустимими і такими, які повністю доводять провину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, за обставин, викладених у протоколі.

Суд критично ставиться до показів ОСОБА_1 , який свої дії мотивує виконанням батьківських обов`язків щодо безпеки дітей, а не економічним насиллям щодо дружини, оскільки вони спростовуються поясненнями потерпілої, які в свою чергу узгоджуються з іншими доказами і підтверджуються дослідженими у судовому засіданні відеозаписами.

Таким чином, суд вважає, що дії правопорушника ОСОБА_1 за ознаками ч. 3 ст.173-2 КУпАП, кваліфіковані правильно, оскільки останній повторно протягом року, вчинив домашнє насильство, передбачене ч. 1 ст. 173-2, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тобто умисне вчинення будь-яких діянь економічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої.

При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_1 не працює, має постійне місце проживання.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність правопорушника, згідно ст. ст. 34, 35 КУпАП, суд не вбачає.

Враховуючи вищевказане, суд вважає, що на правопорушника ОСОБА_1 , необхідно накласти стягнення у виді штрафу, у межах санкції, передбаченої ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Підстав для накладення на правопорушника іншого адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, суд не вбачає.

Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», із ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

Керуючись ст. ст. 9, 23, 24, 33-35, 40-1, 173-2, 251, 268, 283, 284, 289 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення, у виді штрафу в розмірі 80 (вісімдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на користь держави, що становить 1360 (одну тисячу триста шістдесят) грн 00 коп. (отримувач: ГУК у Київській області; код отримувача (ЄДРПОУ) 37955989, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA398999980313010106000010103; код класифікації доходів бюджету 21081100).

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок на користь державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106; призначення платежу: судовий збір).

Постанова набирає законної сили, відповідно до ст. 294 КУпАП і може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.

Строк пред`явлення до виконання даної постанови три місяці з дня набрання постановою законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Постанова суду набрала законної сили ___________________.

Суддя Олена ШЕВЧЕНКО