Постанова від 02 березня 2026 р. у справі №279/297/26 — Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/297/26 провадження №3/279/186/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2026 року

Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Недашківська Л.А. розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживає: АДРЕСА_1 , фізична особа підприємець, РНОКПП НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №3 від 07.01.2026 встановлено, що ОСОБА_1 , 30.12.2025 об 11.10 год. за адресою: АДРЕСА_2 , порушив порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а саме не провів розрахункові операції на повну суму покупки через РРО/ПРРО з роздрукуванням відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової оперції, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився.

Від захисника Терещенко І.Ю. надійшло клопотання про закриття адміністративного провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП мотивуючи тим, що протокол не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено ні місця, ні дати та часу вчинення правопорушення, не вказано на якій саме товар та на яку суму не було проведено розрахункову операцію, не вказано пункт та статтю нормативного акту. Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення, зазначається, що адміністративне правопорушення вчинив ФОП ОСОБА_1 , а до адміністративної відповідальності притягується ОСОБА_1 , тобто фізична особа. У даному випадку протокол не відповідає вимогам та складений з порушеннямпорядку, встановлено законом, а тому не може бути допустимим доказом. Окрім цього, до ДПС України оскаржено акт фактичної перевірки та податкові повідомлення ГУ ДПС у Житомирській області, а тому на думку захисту, передчасно буде робити висновок про наявність порушень, передбачених ч. 1 ст. 155-1 КУпАП у діях ОСОБА_1 . Також звертає увагу на той факт, що наказ про проведення перевірки до протоколу не доданий, що позбавляє можливість констатувати той факт перевірки, що сама перевірка, як зазначено в протоколі, проводилась у порядку, передбаченому законом та дату вчинення правопорушення. З урахуванням того, що суд розглядає справу в межах протоколу і згідно з КУпАП, і не має повноважень виходити за його межі. Окрім цього, не надано підтверджуючих доказів того, хто притягується до відповідальності ФОП або фізична особа.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до таких висновків.

Частиною 1 статті 155-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Суб`єктами правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, можуть бути особи, які відповідно до своїх функціональних обов`язків здійснюють розрахункові операції, а також посадові особи, до компетенції яких належить організація здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Згідно положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушення інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен належним чином з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.

Порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в податкових органах, а також процедуру складання протоколів про адміністративні правопорушення врегульовано нормами Інструкції з оформлення податковими органами матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 566 від 02.07.2016.

Пунктом 4 розділу ІІ Інструкції передбачено, що зміст Протоколу повинен відповідати вимогам, викладеним у статті 256 КУпАП.

Статтею 256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.

Згідно пунктів 15, 16 Інструкції до протоколу долучаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, та документи, що можуть свідчити про обставини, які пом`якшують або обтяжують відповідальність особи (за наявності). Кожний документ повинен мати свої реквізити (дату, назву, підписи тощо), містити достовірну інформацію та відповідати вимогам законодавства України про адміністративні правопорушення. Якщо розгляд справ про адміністративне правопорушення віднесено до відання інших органів, належно оформлений протокол надсилається органу, уповноваженому розглядати адміністративну справу, протягом трьох днів з дня його реєстрації. До протоколу додаються інші матеріали справи, які є в наявності в податкових органах та які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Отже, у протоколі про адміністративне правопорушення належно не викладено обставин вчинення правопорушення, а саме: не зазначено продаж яких саме товарів, та за яких обставин (під час перевірки/за інших обставин), було здійснено ОСОБА_1 , також не вказано пункт та статтю нормативного акту, тобто конкретно і належно не викладено суть правопорушення.

Так, до протоколу уповноваженою особою долучено Акт фактичної перевірки від 07.01.2026, яким встановлено порушення вимог податкового законодавства, а саме в порушення п.1, 2 статті 3 Закону У країни "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг " від 06.07.1995 року №265/95-ВР (зі змінами та доповненнями) не проведено розрахункові операції на повну суму покупки(надані послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіксальний режим роботи реєстратори розрахункових оперцій, не роздруковано та не видано відповідний розрахунковий документ, що підтверджує виконання розрахункової операції, а саме: при проведенні контрольно- розрахункової операції придбано електросамокат за ціною 21500,00 грн.

Крім цього, долучено додаток до акту фактичної перевірки, а саме: опис ТМЦ, що знаходяться на місці здійснення господарської діяльності, за адресою АДРЕСА_2 та письмові пояснення ОСОБА_1 , з яких вбачається визнання вини.

У своїй практиці Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що акт перевірки - це документ, у якому зафіксовано факти та оціночні судження осіб, що її проводили, тому до акта можуть пред`являтися лише ті вимоги, що стосуються, доказів. Акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки контролюючого органу щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, тобто такий акт та дії посадових осіб контролюючого органу зі складання цього акта не створюють правових наслідків, не породжують, не змінюють та не звужують права особи, не встановлюють для неї додаткових обов`язків та не покладають відповідальність (постанова Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №П/811/2893/14).

Викладені в акті перевірки відомості не є беззаперечним доказом вини особи у порушенні вимог законодавства, а підлягають перевірці та оцінці на підставі наявних доказів під час розгляду справи (постанова Верховного Суду від 21.08.2020 у справі №822/1037/18).

Недостатньо просто зафіксувати порушення в акті необхідно, щоб його висновки базувалися на достовірних доказах, зокрема детальній фіксації параметрів порушення (постанова Верховного Суду від 30.01.2025 у справі № 922/618/22).

При цьому, визнання вини особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є безумовною підставою для винесення постанови про накладення адміністративного стягнення. Суд або інший орган, що розглядає справу, зобов`язаний дослідити всі обставини справи, зібрати докази та переконатися у наявності події адміністративного правопорушення та вини особи, яка притягується до відповідальності.

Таким чином, на підтвердження отриманих результатів перевірки уповноваженою особою суду не надано жодного такого документу або інформації, на підставі яких суд мав би можливість встановити, чи мала місце подія адміністративного правопорушення, а також інші факти, які мають істотне значення для з`ясування усіх обставин справи для правильного її вирішення.

Інших доказів на підтвердження суб`єктивної та об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 Кодексу про адміністративні правопорушення України, суду не надано.

Практика Європейського суду з прав людини щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення зосереджена навколо фундаментальних засад здійснення правосуддя у справах про адміністративні правопорушення, зокрема, забезпеченні дотримання положень Конвенції в частині реалізації ст. 6, яка гарантує кожному право на справедливий суд.

Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява №16347/02).

Так, у справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Крім того, у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява №36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Отже, матеріалами справи поза розумним сумнівом не доведено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 155-1 КУпАП.

Пунктом 1 частини 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи те, що суд розглядає справу про вчинення адміністративного правопорушення в межах і на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, складеного уповноваженими органами, а належні і достатні докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, відсутні, провадження у справі підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст.7, 245, 247, 251, 280, 283, 284, 287-289, 291 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В :

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку із відсутністю в його діях складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення через Коростенський міськрайонний суд Житомирської області.

Суддя Леся НЕДАШКІВСЬКА

копія згідно з оригіналом