Постанова від 25 лютого 2026 р. у справі №280/3174/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 280/3174/25

Головуючий суддя І інстанції – Артоуз О.О.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),

суддів: Шальєвої В.А., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.06.2025 в адміністративній справі №280/3174/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просила:

- скасувати та визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 01.04.2025 № 262540018720, щодо відмови в призначені пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з моменту звернення за призначенням пенсії, а саме з 24.03.2025;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з моменту звернення за призначенням пенсії, а саме з 24.03.2025.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25.06.2025 позов ОСОБА_1 було задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 01.04.2025 № 262540018720, щодо відмови в призначені пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з моменту звернення за призначенням пенсії, а саме з 24.03.2025.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути подану ОСОБА_1 заяву про призначення пенсії та прийняти рішення, зарахувавши до пільгового стажу період роботи з 01.10.1999 по 22.05.2015, із врахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що позивачем не було підтверджено факт зайнятості на посаді зі шкідливими і важкими умовами праці, а саме відсутня довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм у формі ID-картки № НОМЕР_1 , виданим 13.02.2025.

24 березня 2025 року позивачка звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно Списку 2.

Заяву позивача за принципом екстериторіальності розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області та рішенням від 01.04.2025 № 262540018720 про відмову у призначенні пенсії позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Згідно вказаного рішення: страховий стаж особи - 30 років 2 місяці 6 днів, стаж за списком № 2 - 0 років 0 місяці 0 днів До страхового стажу позивачки відповідачем було зараховано усі період її трудової діяльності. До пільгового стажу не враховано архівну довідку №108-2705 від 11.03.2025 та №108-2726 від 13.02.2025, оскільки у разі ліквідації підприємства архівні довідки підлягають розгляду Комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах в порядку, передбаченому Постановою Правління Пенсійного фонду України №18-1 від 10.11.2006 «Про затвердження порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії». До електронної пенсійної справи рішення Комісії з питань підтвердження пільгового стажу роботи при Головному управлінні Пенсійного фонду України не долучалось. Вік заявниці на момент звернення до органів Пенсійного фонду України становив 50 років 1 місяць 01 день. Відповідно до наданих додатків до заяви страховий стаж заявника становить 30 років, 2 місяці, 6 днів, страховий пільговий стаж по списку № 2 - відсутній.

Вважаючи рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 01.04.2025 № 262540018720 про відмову у призначенні пенсії протиправним, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Трудовою книжкою позивача серії НОМЕР_2 від 01.07.1993 підтверджено роботу позивача у період з 01.10.1999 по 22.05.2015 (15 років 07 місяців 21 день) на посадах, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком 2, що є більшим аніж мінімально необхідний стаж 10 років.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Пунктом 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Пунктом 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

В силу частини п`ятої статті 114 Закону № 1058-IV у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Згідно з статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній визначені Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року (далі - Порядок № 637).

Так, відповідно до п. 1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку № 637.

Як видно з матеріалів справи, до пільгового стажу не враховано архівну довідку №108-2705 від 11.03.2025 та №108-2726 від 13.02.2025, оскільки у разі ліквідації підприємства архівні довідки підлягають розгляду Комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах в порядку, передбаченому Постановою Правління Пенсійного фонду України №18-1 від 10.11.2006 «Про затвердження порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії».

З матеріалів справи видно, що трудова книжка позивача серії НОМЕР_2 від 01.07.1993 щодо спірних періодів роботи мітить наступні записи:

- 01.10.1999 – прийнята апаратником приготування стерильних розчинів 2 розряду до відділення плазмолу, каланхоє Київського підприємства по виробництву бактеріальних препаратів «Біофарма»;

- 13.06.2001 – присвоєно 3 розряд апаратника приготування стерильних розчинів;

- 20.01.2004 – назву підприємства змінено на ЗАТ «Трудовий колектив Київського підприємства по виробництву бактеріальних препаратів «Біофарма»;

- 02.01.2008 - присвоєно 4 розряд апаратника приготування стерильних розчинів;

- 04.01.2009 - назву підприємства змінено на ВАТ «Біофарма»;

- 02.12.2010 - назву підприємства змінено на ПрАТ «Біофарма»;

- 05.03.2014 – відділення плазмол каланхое підпорядковано цеху м`яких форм із збереженням умов праці;

- 01.04.2014 – переведена на посаду апаратника виробництва бактерійних препаратів 4 розряду в цех пробіотиків. Робоче місце атестовано за списком № 2;

- 22.05.2015 – звільнена з роботи за угодою сторін п. 1 ст. 36 КЗпП України.

Наведені записи в трудовій книжці про роботу позивача за вказаний період свідчать про зайнятість останнього на відповідній посаді повний робочий день. Записи про спірний період роботи засвідчені відповідними печатками підприємств і дефектів їх вчинення не мають.

Відомості (форма-ОК-5) з Реєстру застрахованих осіб щодо пільгового стажу місять інформацію про зайнятість позивача у 2004 - 2009 роках (3 роки 11 місяців 28 днів), 2010 – 2014 роках (4 роки 9 місяців), на роботах за кодом ЗП3013Б1 (працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України).

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

У спірний період з 01.10.1999 по 22.05.2015 були чинні:

Список № 2, затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26.01.1991 (діяв з 26.01.1991 по 10.03.1994) зокрема розділ XXIII Списку 2: 2250100а-10065 Апаратники всіх найменувань;

Список № 2, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994 (діяв з 11.03.1994 по 15.01.2003) зокрема розділ XXIII Списку 2: 2250100а-10065 Апаратники всіх найменувань;

Список № 2, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003 (діяв з 16.01.2003 по 01.08.2016) - розділ XXIII, 23.1а-3 апаратники.

Що стосується посилань відповідача на те, що він не врахував до пільгового стажу архівну довідку №108-2705 від 11.03.2025 та №108-2726 від 13.02.2025, оскільки у разі ліквідації підприємства архівні довідки підлягають розгляду Комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах в порядку, передбаченому Постановою Правління Пенсійного фонду України №18-1 від 10.11.2006 «Про затвердження порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії».

Підпунктом 2 п.2.1 розділу II Порядку № 22-1 визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2014 за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27.03.2018 № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).

Період отримання допомоги по безробіттю підтверджується до 01 січня 2010 року на підставі записів у трудовій книжці або відомостей про трудову діяльність із реєстру застрахованих осіб, а починаючи з 01 січня 2010 року - індивідуальними відомостями про застраховану особу.

З вище вказаних правових норм слідує, що страховий стаж особи за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку (до 01.01.2004) обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом № 1058-IV, - за даними трудової книжки, після впровадження системи персоніфікованого обліку (після 01.01.2004) - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

При цьому, значення трудової книжки, як основного документа, що підтверджує пільговий стаж роботи, встановлено ст. 62 Закону № 1788-ХІІ, і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Проте, якщо трудова книжка відсутня або у ній не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

При цьому, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки, як такої, або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 07.03.2018 в справі № 233/2084/17, від 16.05.2019 в справі № 161/17658/16-а, від 27.02.2020 в справі № 577/2688/17, від 31.03.2020 в справі № 446/656/17, від 21.05.2020 в справі № 550/927/17, від 10.12.2020 в справі № 195/840/17, від 18.05.2021 в справі № 229/2330/17, які враховуються судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Відтак, з огляду на вказані обставини справи, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що трудовою книжкою позивача серії НОМЕР_2 від 01.07.1993 підтверджено роботу позивача у період з 01.10.1999 по 22.05.2015 (15 років 07 місяців 21 день) на посадах, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком 2.

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.06.2025 в адміністративній справі №280/3174/25 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя С.М. Іванов

суддя В.А. Шальєва

суддя В.Є. Чередниченко