Постанова від 25 лютого 2026 р. у справі №160/7957/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 160/7957/25

Головуючий суддя І інстанції – Врона О.В.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),

суддів: Шальєвої В.А., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 в адміністративній справі №160/7957/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України в особі Комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України в особі Комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України у особі Комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене п.164 протоколу №207/975 від 13 грудня 2024 року, у частині визначення розміру одноразової грошової допомоги по інвалідності для ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Міністерство оборони України в особі Комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум здійснити перерахунок та виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням інвалідності ІІ групи з урахуванням раніше виплаченого для ОСОБА_1 , передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ, у розмірі та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 р. № 975, а саме відповідно 1 січня календарного року, коли було встановлено інвалідність ІІ групи у зв`язку з захворюванням, так, пов`язане з захистом Батьківщини, у 2023 році.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Міністерства оборони України у особі Комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене п.164 протоколу №207/975 від 13 грудня 2024 року, у частині визначення розміру одноразової грошової допомоги по інвалідності для ОСОБА_1 .

Зобов`язано Міністерство оборони України в особі Комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум здійснити перерахунок та виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням інвалідності ІІ групи з урахуванням раніше виплаченого для ОСОБА_1 передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ, у розмірі та за умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 р. № 975, а саме відповідно 1 січня календарного року, коли було встановлено інвалідність ІІ групи у зв`язку з захворюванням, так, пов`язане з захистом Батьківщини, у 2023 році.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Міністерство оборони України звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачу відповідно до рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (протокол №207/975 від 13.12.2024 року) після повторного огляду МСЕК (довідка МСЕК Серія АВ № 0251660 від 17.04.2014 – первинний огляд; довідка МСЕК Серія 12 ААГ № 003988 від 01.12.2023 – повторний огляд) було призначено одноразову грошову допомогу в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність (2014 рік). Вказано, що, за своїм визначенням дана грошова допомога є одноразовою і її розмір визначається на момент первинного встановлення інвалідності. Чинним законодавством не передбачено повторну виплату одноразової грошової допомоги в залежності від кількості отриманих захворювань, поранень, травм та ушкоджень здоров`я та незалежно від підвищення прожиткового мінімуму (на момент первинного встановлення інвалідності).

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції, відповідно до витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №644 від 11.03.2014 ОСОБА_1 отримав поранення, контузію, які пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, а саме: Множинні вогнепальні осколкові поранення / контузія голови, обличчя, верхніх та нижніх кінцівок колишнього військовослужбовця ОСОБА_1 , 1962 року народження, наслідки яких рубці шкіри в зазначених анатомічних областях, що підтверджено висновком спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи № 8Д від 20.01.2014 р., виданим Дніпропетровським обласним бюро судово-медичної експертизи, та які у подальшому призвели до розвитку: «віддалених стійких залишкових явищ ЗЧМТ / контузія головного мозку/ у вигляді дисциркуляторної енцефалопатії складного генезу (посттравматична, атеросклеротична) гіпертонічного перебігу, з вираженим церебростенічним синдромом, двобічною пірамідною недостатністю, помірною координаторною недостатністю, помірним астено-невротичним синдромом з мнестичними розладами, посттравматичного церебрального арахноїдиту з лікворо-гіпертензивним синдромом, вестибуло-атактичними порушеннями, стійким церебральним синдромом, остеохондрозом попереково-крижового відділу хребта зі стійким больовим, корінцевим і міотонічним синдромами, НКС ІІ ст., синдромом артеріальної гіпертензії, що підтверджено військово-обліковими та медичними документами, поранення, контузія, захворювання пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Відповідно до довідки МСЕК Серія АВ № 0251660 від 17.04.2014 позивачу було встановлено ІІІ групу інвалідності у зв`язку пораненням, контузією, які пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Позивач вказує, що після отримання третьої групи інвалідності він не отримував одноразову грошову допомогу та не намагався її отримати.

Відповідно до витягу з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України від 21.09.2023 року № 3122, у капітана ОСОБА_1 було захворювання, яке пов`язане із захистом Батьківщини, а саме "ІХС. Стенокардія напруження, ФК ІШ при інтактних КА (КАГ від 20.07.2022) Пароксизмальна нормо/тахісистолічна форма фібриляції передсердь з нестабільною гемодинамікою (13.07.2022), медикаментозна кардіоверсія (13.07.2022). EHRA II, CHA2DS VASC 16, HAS-BLED 06. Транскатетерна абляція субстрату аритмії (14.09.2022 успішна двонаправлена істмус-блокада в ЛП, модифікація проведення в ЛП). Передсердна одиночна та групова екстрасистолія. Рідка поліморфна шлуночкова ексрасистолія. Легенева гіпертензія (СТЛА 36 мм рт. ст.) Гіпертонічна хвороба ІІ стадії, 2 ступінь, ризик 3. СН ПА ст. зі збереженою систолічною, функцією ЛШ (ФВ 68%). ФК I (NYHA). Хронічний бронхіт. Бронхообструктивний синдром. ЛН І ст. Астено-вегетативний синдром соматогенного генезу", що підтверджується довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв`язку з військовою агресією рф проти України від 07.06.2023 № 1764/3, яка видана командиром військової частини НОМЕР_1 , військово-обліковими та медичними документами, де вказано, що захворювання, так, пов`язані із захистом Батьківщини.

Відповідно до довідки МСЕК Серія 12 ААГ № 003988 від 06.12.2023 року позивачу було встановлено ІІ групу інвалідності, безстроково, відповідно до вищевказаного захворювання.

12.12.2023 позивач звернувся до командира Військової частини НОМЕР_1 із заявою і документами виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв`язку із отриманням 2 групи інвалідності., пов`язаної із захистом Батьківщини.

13.12.2024 року відповідно витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №207/975, розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до постанови КМУ від 25.12.2013 №975 капітану ОСОБА_1 (ВЧ НОМЕР_2 ), який є особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з захистом Батьківщини, на підставі довідок МСЕК серії АВ № 0251660 від 17.04.2014 та серії 12 ААГ №003988 від 01.12.2023 – у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 1 січня календарного року, в якому встановлена інвалідність (2014), в сумі 365400 (триста шістдесят п`ять тисяч чотириста) грн. 00 коп.

Відповідно до витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 21.01.2025 № 102/нагд (з адміністративно-господарської діяльності), було наказано нарахувати та виплатити капітану ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , колишньому військовослужбовцю Військової частини НОМЕР_1 , який є особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законодавством для працездатних осіб, на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність на думку Відповідача, а саме у 2014 року, в сумі 365400.00 грн.

24.01.2025 на банківську картку позивача надійшла одноразова грошова допомога у сумі 365400.00 грн.

Не погодившись з розміром призначеної допомоги, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач з 06.12.2023 коли пройшов повторний огляд МСЕК і отримав ІІ групу інвалідності з урахуванням норм п. 4 ст. 16-3 Закону №2011-ХІІ, якою визначено право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі і здійснення виплати з урахуванням раніше виплачених сум , зважаючи , що такої грошової допомоги під час первинного отримання інвалідності у 2014 році не отримував, має право на отримання такої допомоги з 06.12.2023 року, у розмірі: 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2023 року.

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, а також єдину систему їх соціального та правового захисту встановлює Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Згідно ст. 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Частиною 1 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

В ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» наведені підстави призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Відповідно до п.п. «б» п. 1 ст. 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи.

Згідно п. 4 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» якщо військовослужбовцю, військовозобов`язаному, резервісту або особі, звільненій з військової служби, після первинного встановлення інвалідності під час наступного огляду (переогляду) буде встановлено вищу групу інвалідності або змінено її причинний зв`язок, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (у тому числі внаслідок різних, не пов`язаних між собою, захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв).

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Відповідно до п. 2 ст. 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975.

Відповідно до п. 8 Порядку №975 ( в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин), якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному та резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

У разі повторного встановлення (зміни) групи інвалідності, причин її виникнення або ступеня втрати працездатності понад дворічний строк після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється.

Відповідно до п.6. Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується:

військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі: 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі встановлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду та зміни групи інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії про первинне встановлення інвалідності (п. 3 Порядку №975).

Як видно з матеріалів справ, 17.04.2014 позивачу було встановлено ІІІ групу інвалідності у зв`язку пораненням, контузією, які пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

В свою чергу, відповідно до пояснень позивача, які відповідачем не спростовані, останній не отримував одноразову грошову допомогу у 2014 році у зв`язку з отриманням інвалідності ІІІ групи у зв`язку пораненням, контузією, які пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії та відповідно до вищевказаного абзацу, у позивача була встановлена вища група інвалідності і, в тому числі, змінено її причинний зв`язок.

Отже, з огляду на вказані обставини справи, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач з 06.12.2023 після повторного проходження огляду МСЕК і отримання ІІ групи інвалідності з урахуванням норм п. 4 ст. 16-3 Закону №2011-ХІІ, якою визначено право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі і здійснення виплати з урахуванням раніше виплачених сум , зважаючи , що такої грошової допомоги під час первинного отримання інвалідності у 2014 році не отримував, має право на отримання такої допомоги з 06.12.2023 року, у розмірі: 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2023 року, а тому рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом №207/975 від 13.12.2024, яким було визначено позивачу виплату одноразової грошової допомоги на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність (2014), є протиправним і підлягає скасуванню.

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України – залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 в адміністративній справі №160/7957/25 – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя С.М. Іванов

суддя В.А. Шальєва

суддя В.Є. Чередниченко