Постанова від 25 лютого 2026 р. у справі №160/6936/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 160/6936/25

Головуючий суддя І інстанції – Маковська О.В.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),

суддів: Чередниченка В.Є., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 в адміністративній справі №160/6936/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним рішення та бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення командира військової частини НОМЕР_1 , викладене у витязі з наказу від 01.02.2025 №117/нагд «Щодо врегулювання виплат колишньому військовослужбовцю Військової частини НОМЕР_1 » у частині утримання надлишково виплаченого грошового забезпечення за період з 07.09.2024 по 30.09.2024 у розмірі 17 496,29 грн. (пункт 2 наказу);

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягає у невиплаті в повному обсязі додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн. на місяць пропорційно періоду перебування на лікуванні у зв?язку з тяжким пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, за січень, вересень та жовтень 2024 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити різницю у виплаті додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн. на місяць пропорційно періоду перебування на лікуванні у зв?язку з тяжким пораненням, пов?язаним із захистом Батьківщини, за січень 2024 року (з 08.01.2024 по 31.01.2024);

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити мені різницю у виплаті додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн. на місяць пропорційно періоду перебування на лікуванні у зв?язку з тяжким пораненням, пов?язаним із захистом Батьківщини, за вересень 2024 (з 01.09.2024 по 30.09.2024);

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити додаткову винагороди у розмірі 100 000 грн. на місяць пропорційно періоду перебування на лікуванні у зв?язку з тяжким пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, за жовтень 2024 року (з 01.10.2024 по 10.10.2024);

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 виплатити і нараховане відповідно до витягу з наказу від 01.02.2025 №117/нагд «Щодо врегулювання виплат колишньому військовослужбовцю військової частини НОМЕР_2 » грошове забезпечення за періоди 01.05.2024 по 13.05.2024 та з 20.08.2024 по 31.08.2024.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 в повному обсязі додаткової винагороди у розмірі 100000 грн. на місяць пропорційно періоду перебування на лікуванні у зв?язку з тяжким пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини за січень 2024 року.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 різницю у виплаті додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн. на місяць пропорційно періоду перебування на лікуванні у зв?язку з тяжким пораненням, пов?язаним із захистом Батьківщини, за січень 2024 року (з 08.01.2024 по 31.01.2024).

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю у виплаті додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн. на місяць пропорційно періоду перебування на лікуванні у зв?язку з тяжким пораненням, пов?язаним із захистом Батьківщини, за вересень 2024 року за період з 01.09.2024 по 06.09.2024.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 виплатити нараховане відповідно до витягу з наказу від 01.02.2025 №117/нагд «Щодо врегулювання виплат колишньому військовослужбовцю військової частини НОМЕР_2 » грошове забезпечення за періоди 01.05.2024 по 13.05.2024 та з 20.08.2024 по 31.08.2024.

В задоволенні іншої частини позовних вимог було відмовлено.

ОСОБА_1 , не погодившись з рішенням суду першої інстанції, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати вищезазначене рішення в частині позовних вимог, в задоволенні яких було відмовлено та в цій частині прийняти нову постанову якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що у період з 08.01.2024 по 10.10.2024 останній перебував саме на лікуванні у лікарняних закладах у зв`язку із пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, а не відпустці для лікування, а відповідно останній має право на додаткову винагороду за вказаний період.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 був мобілізований до лав Збройних Сил України у зв`язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України.

З матеріалів справи вбачається, що 07.01.2024 позивач отримав поранення: вибухова травма, вогнепальне осколкове сліпе поранення верхньої третини лівої гомілки з вогнепальним переломом обох кісток. Множинні вогнепальні осколкові сліпі поранення правого стегна та гомілки в результаті ворожого мінометного обстрілу, знаходячись на позиції, під час захисту Батьківщини, внаслідок умисних протиправних дій з боку збройних сил Російської Федерації, а саме: під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій області. Солдат ОСОБА_1 , перебував у засобах індивідуального захисту мав бронежилет і кевларовий шолом. На одязі та шоломі були сині смужки ідентифікаторів свій-чужий . Травма не пов?язана з вчиненням кримінального правопорушення чи навмисного нанесення собі тілесного ушкодження, чи самогубства, не перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп?яніння, у звязку з чим на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 07.01.2024 №43A була видана довідка про обставини травми від 08.01.2024 №111/3.

Первинну медичну допомогу було надано у ПХГ «Гаврилівка», що підтверджується первинною медичною карткою (форма 100) від 07.01.2024.

Відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого №525 відділення термічної травми (опікового) та реконструктивної хірургії КНП «МЛЕ та ШМД» ЗМР від 25.01.2024 перебував на стаціонарному лікуванні з 08.01.2024 по 25.01.2024.

З 25.01.2024 по 28.01.2024 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «МКЛ №6 ДМР, де проведено операцію – монтаж АЗФ на ліву гомілку, видалення сторонніх тіл, що підтверджується випискою з медичної карти стаціонарного хворого №0124724 Відділення травматології №1 КНП «МКЛ №6 ДМР».

З 29.01.2024 по 31.01.2024 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Немирівська міська лікарня» НМР, що підтверджується випискою з медичної карти стаціонарного хворого № 696.

З 31.01.2024 по 02.04.2024 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Немирівська міська лікарня» НМР, що підтверджується перевідним епікризом із медичної карти стаціонарного хворого № 638.

З 02.04.2024 по 13.05.2024 перебував на стаціонарному лікуванні у шпиталі В/Ч НОМЕР_3 , що підтверджується випискою з медичної карти стаціонарного хворого №534.24.

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 07.05.2024 №674 проведено медичний огляд ВЛК військової частини НОМЕР_3 07.05.2024. Згідно Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров?я України від 04.07.2007 №370, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.08.2007 за №902/14169 травма (поранення) відноситься до важких. Травма (поранення), ТАК, пов?язане із захистом Батьківщини (підтверджено довідкою про обставини поранення (травми), виданою командиром військової частини НОМЕР_1 від 08.01.2024 №121/3). На підставі статі 81 графи ІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ Потребує тривалого лікування.

З 13.05.2024 по 24.06.2024 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Немирівська міська лікарня» НМР, що підтверджується перевідним епікризом із медичної карти стаціонарного хворого №2904.

З 24.06.2024 по 09.09.2024 перебував на стаціонарному лікуванні у шпиталі В/Ч НОМЕР_3 , що підтверджується випискою з медичної карти стаціонарного хворого №1048.24.

З 09.09.2024 по 01.10.2024 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Немирівська міська лікарня» НМР, що підтверджується перевідним епікризом із медичної карти стаціонарного хворого №5552/476В.

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 08.10.2024 №1351 проведено медичний огляд ВЛК військової частини НОМЕР_3 . Згідно Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров?я України від 04.07.2007 №370, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.08.2007 за №902/14169 травма (поранення) відноситься до важких. Травма (поранення), ТАК, пов?язане із захистом Батьківщини (підтверджено довідкою про обставини поранення (травми), виданою командиром військової частини НОМЕР_1 08.01.2024 №121/3). На підставі статті 62б графи І Розкладу хвороб, графи ТДВ Придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВН3, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв?язку, оперативного забезпечення, охорони.

З 01.10.2024 10.10.2024 перебував на стаціонарному лікуванні у шпиталі В/Ч НОМЕР_3 , що підтверджується випискою з медичної карти стаціонарного хворого № 1668.24.

Згідно довідки про грошове забезпечення від 29.11.2024 №1669/4131, яку було надано із відповіддю від 30.11.2024 на запит позивача, додаткову грошову винагороду у розмірі 100 000 грн. за час перебування на лікуванні було виплачено у повному обсязі у лютому, березні, квітні, червні та липні 2024 року. У січні 2024 року було виплачено 19 354,84 грн., у травні та серпні 2024 року - по 61 290,32 грн. У вересні та жовтні додаткова грошова винагорода у розмірі 100 000 грн. не виплачувалась.

З матеріалів справи вбачається, що 05.02.2025 позивачу було надано ще одну відповідь, до якої додано витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 №117/нагд від 01.02.2025 та довідку про грошове забезпечення від 30.01.2025 №1669/819. Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 №117/нагд від 01.02.2025, було прийнято рішення доплатити грошове забезпечення з 01.05.2024 по 13.05.2024 у сумі 38709,68 грн. тa з 20.08.2024 по 31.08.2024 у сумі 38 709,68 грн.; а також утримати надлишково виплачене грошове забезпечення за період з 07.09.2024 по 30.09.2024 у сумі 17 496,29 грн.

Відповідно до довідки про грошове забезпечення від 30.01.2025 №1689/819 ОСОБА_1 було нараховано додаткову грошову винагороду в розмірі 100 000,00 грн. за період з січня по 07.09.2024.

Позивач вважаючи, протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати додаткової грошової винагороди, відповідно до постанови КМУ №168 від 28.02.2022 в розмірі 100 000 грн., у зв`язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні внаслідок тяжкого поранення отриманого під час захисту Батьківщини, звернувся до суду із даною позовною заявою.

Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на виплату додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн. на місяць пропорційно періоду перебування на лікуванні у зв?язку з тяжким пораненням, пов?язаним із захистом Батьківщини, за січень 2024 року (з 08.01.2024 по 31.01.2024), різниці у виплаті додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн. на місяць пропорційно періоду перебування на лікуванні у зв?язку з тяжким пораненням, пов?язаним із захистом Батьківщини, за вересень 2024 року за період з 01.09.2024 по 06.09.2024.

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спеціальним законом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII).

Відповідно до статті 9 цього Закону держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - постанова Кабінету Міністрів України №168).

Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;

Відповідно до пункту 2-1 вказаної постанови установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Тобто норми постанови Кабінету Міністрів України №168 передбачають встановлення двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я, а саме:

- пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини;

- факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України визначає Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (далі - Порядок №260, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктами 2, 3 розділу I Порядку №260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Пункт 9 розділу I Порядку №260 визначає, що грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов`язків у зв`язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою (відпустці за станом здоров`я) (далі - відпустка для лікування у зв`язку з хворобою), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні).

Грошове забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах виплачується на підставі висновку лікарняного закладу (військово-лікарської комісії), рішення командира військової частини про продовження перебування в лікарняних закладах та відповідно до вимог чинного законодавства.

Пункт 15 розділу I Порядку №260 визначає, що грошове забезпечення не виплачується за час перебування на лікуванні в лікарняних закладах понад встановлені чинним законодавством строки. Призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини.

Згідно з пунктом 17 розділу I Порядку №260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Відповідно до пункту 11 статті 10-1 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ у зв`язку з хворобою військовослужбовця йому надається відпустка для лікування із збереженням грошового та матеріального забезпечення на підставі висновку військово-лікарської комісії. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання. Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою не повинен перевищувати 4 місяців підряд (крім випадків, коли законодавством передбачено більш тривалі строки перебування на лікуванні).

Після закінчення встановленого безперервного перебування на лікуванні у закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою військовослужбовець підлягає огляду військово-лікарською комісією для вирішення питання про придатність його до військової служби.

Аналогічно абзац 2 пункту 9 розділу І Порядку №260 визначає, що грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов`язків у зв`язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою (відпустці за станом здоров`я), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні).

Грошове забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах виплачується на підставі висновку лікарняного закладу (військово-лікарської комісії), рішення командира військової частини про продовження перебування в лікарняних закладах та відповідно до вимог чинного законодавства (абзац 3 пункту 9 розділу І Порядку № 260).

Відповідно до пункту 15 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення не виплачується, зокрема, за час перебування на лікуванні в лікарняних закладах понад встановлені чинним законодавством строки. Призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини.

Отже, відповідно до законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, виплати грошового забезпечення після чотирьох місяців лікування та перебування у відпустці за станом здоров`я можуть бути продовжені за наявності висновку лікарняного закладу (військово-лікарської комісії) про потребу в лікуванні та рішення командира військової частини про продовження виплати.

Відповідно до пункту 6.11 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України від 14.08.2008 №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за №1109/15800, (далі - Положення №402) постанова ВЛК про потребу військовослужбовця у відпустці за станом здоров`я приймається після закінчення стаціонарного лікування в разі, коли для повного відновлення функції і працездатності необхідний термін - не менше 30 календарних днів. Постанова про потребу у відпустці за станом здоров`я оформлюється довідкою ВЛК, яка підлягає контролю штатною ВЛК ( без затвердження).

Як свідчать встановлені обставини справи, з 25.01.2024 по 28.01.2024 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «МКЛ №6 ДМР, де проведено операцію – монтаж АЗФ на ліву гомілку, видалення сторонніх тіл, що підтверджується випискою з медичної карти стаціонарного хворого №0124724 Відділення травматології №1 КНП «МКЛ №6 ДМР».

З 29.01.2024 по 31.01.2024 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Немирівська міська лікарня» НМР, що підтверджується випискою з медичної карти стаціонарного хворого № 696.

З 31.01.2024 по 02.04.2024 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Немирівська міська лікарня» НМР, що підтверджується перевідним епікризом із медичної карти стаціонарного хворого № 638.

З 02.04.2024 по 13.05.2024 перебував на стаціонарному лікуванні у шпиталі В/Ч НОМЕР_3 , що підтверджується випискою з медичної карти стаціонарного хворого №534.24.

Відповідно до довідки військово - лікарської комісії від 07.05.2024 №674 проведено медичний огляд ВЛК військової частини НОМЕР_3 07.05.2024. Згідно Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров?я України від 04.07.2007 №370, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.08.2007 за №902/14169 травма (поранення) відноситься до важких. Травма (поранення), ТАК, пов?язане із захистом Батьківщини (підтверджено довідкою про обставини поранення (травми), виданою командиром військової частини НОМЕР_1 від 08.01.2024 №121/3). На підставі статі 81 графи ІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ Потребує тривалого лікування.

З 13.05.2024 по 24.06.2024 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Немирівська міська лікарня» НМР, що підтверджується перевідним епікризом із медичної карти стаціонарного хворого №2904.

З 24.06.2024 по 09.09.2024 перебував на стаціонарному лікуванні у шпиталі В/Ч НОМЕР_3 , що підтверджується випискою з медичної карти стаціонарного хворого №1048.24.

З 09.09.2024 по 01.10.2024 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Немирівська міська лікарня» НМР, що підтверджується перевідним епікризом із медичної карти стаціонарного хворого №5552/476В.

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 08.10.2024 №1351 проведено медичний огляд ВЛК військової частини НОМЕР_3 . Згідно Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров?я України від 04.07.2007 №370, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.08.2007 за №902/14169 травма (поранення) відноситься до важких. Травма (поранення), ТАК, пов?язане із захистом Батьківщини (підтверджено довідкою про обставини поранення (травми), виданою командиром військової частини НОМЕР_1 08.01.2024 №121/3). На підставі статті 62б графи І Розкладу хвороб, графи ТДВ Придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВН3, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв?язку, оперативного забезпечення, охорони.

З 01.10.2024 по 10.10.2024 перебував на стаціонарному лікуванні у шпиталі В/Ч НОМЕР_3 , що підтверджується випискою з медичної карти стаціонарного хворого № 1668.24.

Згідно довідки про грошове забезпечення від 29.11.2024 №1669/4131, яку було надано із відповіддю від 30.11.2024 на запит позивача, додаткову грошову винагороду у розмірі 100 000 грн. за час перебування на лікуванні було виплачено у повному обсязі у лютому, березні, квітні, червні та липні 2024 року. У січні 2024 року було виплачено 19 354,84 грн, у травні та серпні 2024 року - по 61 290,32 грн. У вересні та жовтні додаткова грошова винагорода у розмірі 100 000 грн. не виплачувалась.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідно до законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, виплати грошового забезпечення після чотирьох місяців лікування та перебування у відпустці за станом здоров`я можуть бути продовжені за наявності висновку лікарняного закладу (військово-лікарської комісії) (далі - ВЛК) про потребу в лікуванні та рішення командира військової частини про продовження виплати.

З матеріалів справи видно, що в матеріалах справи відсутні висновки ВЛК (в формі свідоцтва, довідки або протоколу) про потребу продовження терміну лікування після сплину чотирьохмісячного терміну або рішення командира військової частини про продовження перебування в лікарняних закладах, а тому з урахуванням абзацу 3 пункту 9 розділу І Порядку № 260, військовою частиною правомірно не нараховано і не виплачено позивачу додаткову грошову винагороду за період з 07.09.2024 по 30.09.2024 включно.

Отже, колегія суддів апеляційного суду вважає належними висновки суду першої інстанції, що утримання надлишково виплаченого грошового забезпечення за період з 07.09.2024 по 30.09.2024 у розмірі 17 496,29 грн. на підставі рішення командира військової частини НОМЕР_1 , викладене у витязі з наказу від 01.02.2025 №117/нагд «Щодо врегулюванні виплат колишньому військовослужбовцю Військової частини НОМЕР_1 » є правомірним.

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 08.10.2024 №1351 проведено медичний огляд ВЛК військової частини НОМЕР_3 08.10.2024. На підставі статті 62б графи І Розкладу хвороб, графи ТДВ Придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВН3, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

Зазначена постанова ВЛК не є рівнозначною постанові ВЛК про потребу у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) (потребу в їх продовженні), а лише визначає придатність до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВН3, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв?язку, оперативного забезпечення, охорони, що не є тотожне відпустці для лікування (її продовженні).

Також, що в матеріалах наявна довідка про нарахування додаткової грошової винагороди в розмірі 100 000,00 грн. за період з 07.01.2024 по 06.09.2024, проте в матеріалах справи немає доказів виплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди в повному обсязі за період з 07.01.2024 по 06.09.2024.

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 в адміністративній справі №160/6936/25 – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя С.М. Іванов

суддя В.Є. Чередниченко

суддя В.А. Шальєва