Постанова від 25 лютого 2026 р. у справі №160/9199/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 160/9199/25

Головуючий суддя І інстанції – Калугіна Н.Є.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),

суддів: Чередниченка В.Є., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2025 в адміністративній справі №160/9199/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нездійснення нарахування та невиплати ОСОБА_1 надбавки до посадового окладу за виконання роботи, яка передбачає доступ до державної таємниці (надбавки за роботу в умовах режимних обмежень) що становить 15 відсотків від посадового окладу за період з 18 січня 2025 року по 24 лютого 2025 року включно;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити надбавку до посадового окладу за виконання роботи, яка передбачає доступ до державної таємниці (надбавки за роботу в умовах режимних обмежень) за період з 18 січня 2025 року по 24 лютого 2025 року включно;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 18 січня 2025 року по 24 лютого 2025 року з урахуванням невиплаченої надбавки до посадового окладу за виконання роботи, яка передбачає доступ до державної таємниці (надбавки за роботу в умовах режимних обмежень) в період з 18 січня 2025 року по 24 лютого 2025 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням невиплаченої надбавки до посадового окладу за виконання роботи, яка передбачає доступ до державної таємниці (надбавки за роботу в умовах режимних обмежень) в період з 18 січня 2025 року по 24 лютого 2025 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 надати відомості до ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо розміру грошового забезпечення, з урахуванням у складі грошового забезпечення надбавки до посадового окладу за виконання роботи, яка передбачає доступ до державної таємниці (надбавки за роботу в умовах режимних обмежень) в період з 18 січня 2025 року по 24 лютого 2025 року, з якого обчислюється розмір пенсії ОСОБА_1 .

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2025 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 було відмовлено.

ОСОБА_1 , не погодившись з рішенням суду першої інстанції звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що виплата позивачу надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15% посадового окладу носила постійний характер та є складовою щомісячного грошового забезпечення, оскільки здійснювалась за весь період проходження військової служби, окрім спірного періоду з 18.01.2025 по 24.02.2025, тому всі нарахування, які передбачені діючим законодавством до виплати при звільненні позивача необхідно здійснювати виходячи із грошового забезпечення позивача станом на вересень 2024, тобто за повний попередній місяць до вибуття на лікування та перебуванні у розпорядженні.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 в період з 22.04.2017 року по 24.02.2025 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ), що підтверджується наказами командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22.04.2017 року № 100 та від 24.02.2025 року № 55.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 24.02.2025 року № 55, позивача, звільненого наказом Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 20.02.2025 року № 118 у відставку за підпунктом "б" (за станом здоров`я), відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" звільнено з військової служби та виключено зі списків військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21.01.2025 року № 21 позивачу з 18.01.2025 року припинено доступ до державної таємниці за формою 2 та виплату надбавки до посадового окладу за виконання роботи, яка передбачає доступ до державної таємниці (надбавки за роботу в умовах режимних обмежень).

24.02.2025 року позивач звернувся до відповідача із рапортом, в якому просив здійснити виплату надбавки за періоди перебування на лікуванні та в розпорядженні Головнокомандувача Збройних Сил України, а саме: з 18.01.2025 року по 24.02.2025 року.

Згідно листа - відповіді від 06.03.2025 року № 684/вих. ЗВГ/3, відповідач зазначив, що відповідно до останньої штатної посади, яку обіймав позивач до вибуття на лікування, а саме начальника відділу запобігання вчиненню, виявлення і припинення кримінальних та інших правопорушень - заступника командира військової частини НОМЕР_1 , позивач мав доступ до державної таємниці за формою 2, ступень секретності - "цілком таємно", "таємно". Допуск до державної таємниці позивачу не скасовано. Крім того зазначено, що відповідно до штатної посади, на якій позивач проходив військову службу, розмір надбавки за формою допуску (ступеню секретності інформації) становить 15%.

Не погоджуючись із зазначеним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не має права на надбавку за доступ до державної таємниці за період з 18.01.2025 по 24.02.2025.

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1,2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно ч.ч. 2,3 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» унормовано, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. У разі коли за умовами своєї професійної діяльності громадянин постійно працює з відомостями, що становлять державну таємницю, йому повинна надаватися відповідна компенсація за роботу в умовах режимних обмежень, види, розміри та порядок надання якої встановлюються Кабінетом Міністрів України (ст. 30 Закону України «Про державну таємницю».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», що допуск до державної таємниці - оформлення права громадянина на доступ до секретної інформації. Приписами ст. 22 Закону України №3855-XII передбачено, що залежно від ступеня секретності інформації встановлюються такі форми допуску до державної таємниці: форма 1 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності «особливої важливості», «цілком таємно» та «таємно»; форма 2 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності «цілком таємно» та «таємно»; форма 3 - для роботи з секретною інформацією, що має ступінь секретності «таємно».

На виконання зазначених вимог закону, Кабінет Міністрів України постановою від 15.06.1994 № 414 затвердив Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці (далі - Положення № 414).

Відповідно до п. 2 Положення № 414 особам, які працюють в умовах режимних обмежень, крім працівників режимно-секретних органів, установлюється надбавка до посадових окладів (тарифних ставок), заробітної плати (у разі визначення законом її розміру) залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «особливої важливості», - 20 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «цілком таємно», - 15 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «таємно», - 10 відсотків.

Згідно п. 5 Положення № 414 такими, що постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю, вважаються особи, які за своїми функціональними обов`язками або на час виконання робіт згідно з укладеними договорами займаються розробленням, виготовленням, обліком, зберіганням, використанням документів, виробів та інших матеріальних носіїв державної таємниці, приймають рішення з цих питань або здійснюють постійний контроль за станом захисту державної таємниці.

Пунктом 6 Положення № 414 визначено, що надбавка до посадових окладів (тарифних ставок), заробітної плати (у разі визначення законом її розміру) виплачується лише за наявності дозволу на провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, наданого відповідно до законодавства про державну таємницю.

Відповідно до пунктів 1,3 розділу ХІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260, військовослужбовцям, яким надано доступ до державної таємниці та які виконують службові обов`язки в умовах режимних обмежень у зв`язку з роботою, що передбачає доступ до державної таємниці відповідно до функціональних обов`язків, займаються розробкою, виготовленням, обліком, зберіганням і використанням документів, виробів та інших матеріальних носіїв секретної інформації, приймають рішення з цих питань або здійснюють постійний контроль за станом охорони державної таємниці, виплачується надбавка до посадових окладів.

Для виплати надбавки військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень, командир військової частини щорічно станом на 01 січня визначає наказом розмір надбавки відповідно до номенклатури посад військовослужбовців і працівників, зайняття яких потребує оформлення допуску до державної таємниці, за погодженням з режимно-секретним органом.

Надання допуску до державної таємниці, передбачає визначення необхідності роботи громадянина із секретною інформацією. Зокрема така необхідність виникає, якщо виконання службових/посадових обов`язків вимагає доступу до державної таємниці.

Для вирішення питання про те, чи умови праці особи передбачають роботу з відомостями та їх носіями, які становлять державну таємницю, необхідно насамперед з`ясувати обсяг функціональних обов`язків цієї особи за посадою та умови (вимоги, критерії), яким повинна відповідати особа для того, щоб бути призначеною на цю посаду та/або виконувати роботу/завдання, пов`язані з доступом до документів, інших матеріальних носіїв інформації, що становить державну таємницю. Це можна встановити, зокрема, на підставі посадових інструкцій, внутрішніх відомчих документів та/або підзаконних нормативних актів, які містять вимоги для зайняття певної посади у відповідному органі або регламентують порядок виконання робіт/завдань, що вимагають доступу до державної таємниці.

Тобто, якщо обсяг функціональних обов`язків за певною посадою, зокрема в державному органі, передбачає, що під час їх виконання в особи виникне чи може виникнути необхідність доступу до державної таємниці (як-от ознайомлення з документами та/чи іншими матеріальними носіями інформації, засекреченими у встановленому законодавством порядку), така особа з огляду на таку службову необхідність повинна отримати у встановленому порядку допуск до державної таємниці відповідної форми, яка відповідно до статті 22 Закону України «Про державну таємницю» залежить від ступеня секретності.

Відсутність у посадової особи допуску до державної таємниці (встановленої форми) унеможливлює виконання нею посадових обов`язків, відтак і саме перебування на посаді, яка за обсягом покладених на неї завдань вимагає доступу до державної таємниці і умовою призначення на яку (перебування на якій) є наявність/необхідність оформлення допуску до державної таємниці.

Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 28.09.2023 у справі №520/18808/21, які враховуються судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Як свідчать встановлені обставини справи, відповідно до наказу Міністра оборони України від 14.10.2024 № 1717 начальника відділу запобігання вчиненню, виявлення і припинення кримінальних та інших правопорушень - заступника командира військової частини НОМЕР_1 полковник ОСОБА_2 звільнено з займаної посади та зараховано в розпорядження Головнокомандувача Збройних сил України.

Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 21.01.2025 № 21 позивачу припинено доступ до державної таємниці за формою 2 з 18.01.2025.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 25.01.2025 № 25 вважати такими, що прибули зі стаціонарного лікування та приступили до виконання обов`язків полковника ОСОБА_1 , якого відповідно до наказу Міністра оборони України від 14.10.2024 № 1717 звільнено з посади начальника відділу запобігання вчиненню, виявлення і припинення кримінальних та інших правопорушень - заступника командира військової частини НОМЕР_1 , зарахованого в розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України та який утримується у списках військової частини НОМЕР_1 .

Отже, матеріалами справи підтверджено, що позивач з 14.10.2024 перебував у розпорядженні Головнокомандувача Збройних сил України, з 18.01.2025 по 24.02.2025 позивач перебував на лікуванні не виходячи із розпорядження.

При цьому, саме наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 21.01.2025 № 21 позивачу припинено доступ до державної таємниці за формою 2 з 18.01.2025.

В свою чергу, наведений наказ позивачем в судовому порядку оскаржений не був.

Поряд з вказаним, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що необхідною умовою отримання компенсації у зв`язку з виконанням робіт, які передбачають доступ до державної таємниці, є наявність в особи допуску до державної таємниці (на підставі якого надається доступ до державної таємниці), а також виконання робіт/завдань та/або посадових обов`язків, які вимагають доступу до державної таємниці чи з огляду на поставлені завдання передбачають виникнення необхідності у такому доступі.

Проте, сам по собі допуск до державної таємниці не є однозначною підставою для здійснення виплати надбавки. Виплата надбавки у відповідному розмірі до посадового окладу особі, яка працює в умовах режимних обмежень, здійснюється на підставі наказу керівника відповідного органу, у якому особа працює/проходить службу.

Отже, з урахуванням наведеного правового регулювання та фактичних обставин справи, колегія суддів апеляційного суду вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції, що позивач не має права на надбавку за доступ до державної таємниці за період з 18.01.2025 по 24.02.2025, відповідно у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2025 в адміністративній справі №160/9199/25 – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя С.М. Іванов

суддя В.Є. Чередниченко

суддя В.А. Шальєва