Постанова від 17 лютого 2026 р. у справі №160/19350/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 160/19350/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2025 року (суддя 1-ї інстанції Прудник С.В.) в адміністративній справі №160/19350/25 за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю “Автомагістраль-Південь” про визнання дій незаконними, визнання акту недійсним та скасування припису,-

ВСТАНОВИВ:

02.07.2025 Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області звернулася до суду з позовом до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), третя особа – товариство з обмеженою відповідальністю “Автомагістраль-Південь”, в якому просить:

- визнати незаконними дії посадових осіб Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) при проведенні позапланового заходу державного нагляду (контролю) Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів;

- визнати недійсним акт №34/5/25 від 06.05.2025 року;

- скасувати припис №34/5/25 від 09.08.2025 року виданий на адресу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області щодо необхідності: “Здійснення оцінки впливу на довкілля об`єкту “Нове будівництво трубопроводу для скиду шахтних вод з балки Свистунова у зв`язку з необхідністю ліквідації негативних наслідків, пов`язаних із знищенням Каховської гідроелектростанції, Дніпропетровська область”, який є частиною процесу зі скидання високомінералізованих шахтних вод з балки Свистунова у водний об`єкт – р. Інгулець; отримання документу дозвільного характеру – висновку з оцінки впливу на довкілля.

Позивні вимоги обґрунтовані незгодою з діями відповідача із зазначенням порушення норм законодавства за результатами перевірки, а також висновками акту перевірки. Вважає не було зазначено належного обґрунтування встановленого порушення. Позивач наголошує, що реалізація ним проекту нового будівництва була здійснена на виконання Постановою КМУ №566 від 06.06.2023 року та з урахуванням приписів абз. 2 ч.1 ст. 3 Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій зазначено про те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам позивача, а рішення суперечить принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не надано належної оцінки оводам позивача, та поданих доказів, а справу розглянуто судом з порушенням застосування норм матеріального права.Так скаржник зазначає, що а ні відповідачем, а на судом не враховані доводи позивача, що реалізація ним проекту нового будівництва була здійснена на виконання Постановою КМУ №566 від 06.06.2023 року та з урахуванням приписів абз. 2 ч.1 ст. 3 Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”.

Третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю “Автомагістраль-Південь” подала відзив на апеляційну скаргу. У відзиві товариство зазначило, що вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому просить відмовити у її задоволенні. У відзиві зазначив, що рішення прийнято у відповідності до норм законодавства враховуючи заявлені предмет і підстави позову.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів п.3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що на підставі наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 07.04.2025 року №705 про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), погодження Державної екологічної інспекції України на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) №2.3/40ПГ від 09.04.2025 року (вх. №1864/15.2-26-25 від 09.04.2025), доручення Державної екологічної інспекції України № 580 від 09.04.2025 року (вх. № 1881/15.2-26-25 від 10.04.2025) року, звернення гр. ОСОБА_1 від 10.01.2025 року № 1 на урядову “гарячу лінію” (реєстраційний № НІ-18332508 від 12.01.2025), яке надійшло дорученням Державної екологічної інспекції України від 21.01.2025 року № 93 (вх. № 311/15.2-26-25 від 21.01.2025), наказу Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (далі – Інспекція) від 18.04.2025 № 192-ТП, посадовими особами Інспекції в період з 29.04.2025 по 06.05.2025 було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства про оцінку впливу на довкілля Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 25843931), місцезнаходження юридичної особи: вулиця Воскресенська, 24, місто Дніпро, 49600.

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) складено акт від 06.05.2025 року №34/5/25.

Перевіркою встановлено, що між Службою відновлення (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Автомагістраль – Південь” (далі - підрядник) укладено Договір № Б-СВ від 20.12.2024 року на Проектування та будівництво об`єкту “Нове будівництво трубопроводу для скиду шахтних вод з балки Свистунова у зв`язку з необхідністю ліквідації негативних наслідків, пов`язаних із знищенням Каховської гідроелектростанції, Дніпропетровська область” (далі – Об`єкт) (45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь), невід`ємною частиною якого є Завдання №1/24 на розроблення проектної документації на Об`єкт, в п. 19 яких зазначено про необхідність проаналізувати, чи підпадає планова діяльність під дію Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”.

В частині 2 розділу проєкта “Оцінка впливу на навколишнє середовище” №2212-145/24-ОВНС, виконаного у 2025 році ТОВ “Наукове-виробниче об`єднання “Трансінжиніринг”, зазначено: планова діяльність – Об`єкта спрямована на ліквідацію негативних наслідків надзвичайної ситуації спричиненою збройною агресією російської федерації проти України відповідно до п.1 ст.3 Закону України “Про оцінку впливу на довкілля” не підпадає під перелік об`єктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля.

Однак, Службою відновлення при укладанні договору та складанні Завдання №1/24 на розроблення проектної документації на Об`єкт не враховано вимоги ст.3 Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”.

Так, будівництво нового водоводу шахтних вод із балки Свистунова є частиною процесу зі скидання високомінералізованих шахтних вод у водний об`єкт - р. Інгулець.

Для тимчасової акумуляції високомінералізованих шахтних вод, скид яких здійснюється у балку Свистунова (з подальшим скидом у р.Інгулець) підприємствами: ПАТ “Криворізький залізорудний комбінат”, ПрАТ “Суха Балка”, ПрАТ “Центральний ГЗК” та ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг”.

Скид та акумуляція здійснюється на основі укладених договорів між ДП “Кривбасшахтозакриття” та підприємствами.

Також Службою відновлення не враховано лист Державного агентства водних ресурсів України, адресований Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури України (№ 6245/6/7/11-24 від 29.10.2024 року), в якому зазначено, що оскільки трубопровід для скиду шахтних вод з балки Свистунова є частиною процесу зі скидання високомінералізованих шахтних вод із шламонакопичувачів та хвостосховищ, то такі будівельні роботи мають проходити оцінку впливу на довкілля відповідно до Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”, як види планової діяльності та об`єкти, які можуть мати значний вплив на довкілля.

Службою відновлення допущено порушення порядку провадження господарської діяльності, а саме проектування та будівництво нового водоводу шахтних вод із балки Свистунова, який є частиною процесу зі скидання високомінералізованих шахтних вод у водний об`єкт - р. Інгулець без документа дозвільного характеру - Висновку з оцінки впливу на довкілля, що є порушенням вимог статей 3, 4 та 9 Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”, статей 22 Водного кодексу України, пункту 4 Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженого Законом України “Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності”.

Службою відновлення не здійснено оцінку впливу на довкілля об`єкту “Нове будівництво трубопроводу для скиду шахтних вод з балки Свистунова у зв`язку з необхідністю ліквідації негативних наслідків, пов`язаних із знищенням Каховської гідроелектростанції, Дніпропетровська область” та не отримано документ дозвільного характеру – Висновок з оцінки впливу на довкілля.

Таким чином, нове будівництво трубопроводу для скиду шахтних вод з балки Свистунова в річку Інгулець підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планової діяльності.

20.12.2024 року між Службою відновлення (Замовник) та ТОВ “Автомагістраль-Південь” (Підрядник) був укладений Договір №Б-СВ на Проектування та будівництво об`єкту “Нове будівництво трубопроводу для скиду шахтних вод з балки Свистунова у зв`язку з необхідністю ліквідації негативних наслідків, пов`язаних із знищенням Каховської гідроелектростанції, Дніпропетровська область” (далі – Об`єкт) (45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь).

Між Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Автомагістраль – Південь” (далі - підрядник) укладено Договір № Б-СВ від 20.12.2024 року на Проектування та будівництво об`єкту “Нове будівництво трубопроводу для скиду шахтних вод з балки Свистунова у зв`язку з необхідністю ліквідації негативних наслідків, пов`язаних із знищенням Каховської гідроелектростанції, Дніпропетровська область” (далі - Об`єкт) (45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь), невід`ємною частиною якого є Завдання №1/24 на розроблення проектної документації на Об`єкт, в п. 19 яких зазначено про необхідність проаналізувати, чи підпадає планова діяльність під дію Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”.

ТОВ “Автомагістраль – Південь” є підрядним підприємством, на яке покладено, крім виконання будівельних робіт, розроблення проектної документації, реалізація проектних рішень.

ТОВ “Автомагістраль – Південь” укладено договір субпідряду № Б-СВ/СУБ/Транс від 20 грудня 2024 року з ТОВ “Науково-виробниче об`єднання “Трансінжиніринг” на розробку проектної документації на будівництво стадії проект (П) та стадії робоча документація (Р) по об`єкту “Нове будівництво трубопроводу для скиду шахтних вод з балки Свистунова у зв`язку з необхідністю ліквідації негативних наслідків, пов`язаних із знищенням Каховської гідроелектростанції, Дніпропетровська область” (45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь), невід`ємною частиною якого є Завдання №1/24 на розроблення проектної документації на Об`єкт, в п. 19 яких зазначено про необхідність проаналізувати, чи підпадає планова діяльність під дію Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”.

В частині 2 розділу проєкта “Оцінка впливу на навколишнє середовище” №2212-145/24-ОВНС, виконаного у 2025 році ТОВ “Науково-виробниче об`єднання “Трансінжиніринг”, зазначено, що планова діяльність – Об`єкта спрямована на лік негативних наслідків надзвичайної ситуації спричиненою збройною агресією російської федерації проти України відповідно до п.1 ст.3 Закону України “Про оцінку впливу на довкілля” не підпадає під перелік об`єктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля.

Службою відновлення при укладанні договору та складанні Завдання №1/24 на розроблення проектної документації та проведення робіт по будівництву водоводу для скиду шахтних вод з балки Свистунова не враховано вимоги ст.3 Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”.

З метою усунення виявленого порушення видано припис від 09.05.2025 року. №34/5/25 щодо необхідності: “Здійснення оцінки впливу на довкілля об`єкту “Нове будівництво трубопроводу для скиду шахтних вод з балки Свистунова у зв`язку з необхідністю ліквідації негативних наслідків, пов`язаних із знищенням Каховської гідроелектростанції, Дніпропетровська область”, який є частиною процесу зі скидання високомінералізованих шахтних вод з балки Свистунова у водний об`єкт – р. Інгулець; отримання документу дозвільного характеру – висновку з оцінки впливу на довкілля."

Позивач вважаючи дії посадових осіб, акт та припис протиправними та безпідставними, звернувся до суду із цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведено правомірність оскарженого припису, а акт перевірки складений у відповідності до норм законодавства.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції не погоджуються з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так спірним у справі є правомірність оскарженого припису, з підстав нездійснення позивачем оцінки впливу на довкілля об`єкту “Нове будівництво трубопроводу для скиду шахтних вод з балки Свистунова у зв`язку з необхідністю ліквідації негативних наслідків, пов`язаних із знищенням Каховської гідроелектростанції, Дніпропетровська область”.

Відповіддно до ст. 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», при проектуванні, розміщенні, будівництві, введенні в дію нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об`єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування, а також в процесі експлуатації цих об`єктів забезпечується екологічна безпека людей, раціональне використання природних ресурсів, додержання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. При цьому повинні передбачатися вловлювання, утилізація, знешкодження шкідливих речовин або повна їх ліквідація, відновлення та видалення відходів, виконання інших вимог щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров`я людей.

Підприємства, установи й організації, діяльність яких пов`язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.

Проекти господарської та іншої діяльності повинні мати матеріали оцінки її впливу на навколишнє природне середовище і здоров`я людей.

Оцінка здійснюється з урахуванням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, екологічної ємкості даної території, стану навколишнього природного середовища в місці, де планується розміщення об`єктів, екологічних прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу шкідливих факторів та об`єктів на навколишнє природне середовище.

Підприємства, установи та організації, які розміщують, проектують, будують, реконструюють, технічно переозброюють, вводять в дію підприємства, споруди та інші об`єкти, а також проводять дослідну діяльність, що за їх оцінкою може негативно вплинути на стан навколишнього природного середовища, подають центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, спеціальну заяву про це.

Забороняється введення в дію підприємств, споруд та інших об`єктів, на яких не забезпечено в повному обсязі додержання всіх екологічних вимог і виконання заходів, передбачених у проектах на будівництво та реконструкцію (розширення та технічне переоснащення).

Відповідно до п. 1, п. 3 ст. 1 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: вплив на довкілля (далі - вплив) - будь-які наслідки планованої діяльності для довкілля, в тому числі наслідки для безпечності життєдіяльності людей та їхнього здоров`я, флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, повітря, води, клімату, ландшафту, природних територій та об`єктів, історичних пам`яток та інших матеріальних об`єктів чи для сукупності цих факторів, а також наслідки для об`єктів культурної спадщини чи соціально-економічних умов, які є результатом зміни цих факторів; планована діяльність - планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об`єктів, інше втручання в природне середовище; планована діяльність не включає реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, розширення, перепрофілювання об`єктів, інші втручання в природне середовище, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв , затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Оцінці впливу на довкілля не підлягає діяльність, прямо не передбачена частинами другою і третьою цієї статті, а також планована діяльність, спрямована виключно на забезпечення оборони держави, ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, відновлювальні роботи з ліквідації наслідків збройної агресії проти України під час дії воєнного стану, відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України, зміна цільового призначення особливо цінних земель та інша діяльність, пов`язана з розміщенням Національного військового меморіального кладовища.

Отже саме абз. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» визначає у яких випадках діяльність не підлягає оцінці впливу на довкілля. Зокрема до цього випадку належить ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій, відновлювальні роботи з ліквідації наслідків збройної агресії проти України під час дії воєнного стану, відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

06.06.2023 Кабінет Міністрів України прийняв постанову N 566, «Про виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії для реалізації експериментального проекту з будівництва магістральних водогонів у зв`язку з необхідністю ліквідації негативних наслідків, пов`язаних із знищенням Каховської гідроелектростанції».

Відповідно до п. 2 цієї постанови, було затверджено Порядок реалізації експериментального проекту з будівництва магістральних водогонів. (далі Порядок №566)

Відповідно до п. 1 Порядку №566, порядок він визначає процедуру реалізації експериментального проекту з будівництва магістральних водогонів (далі - експериментальний проект), що повинно бути здійснено протягом максимально скорочених строків.

Експериментальний проект спрямований на мінімізацію наслідків надзвичайної ситуації, пов`язаної із знищенням Каховської гідроелектростанції та забезпеченням життєдіяльності населення України в умовах критичного зниження рівня води у Каховському водосховищі. (п. 2 Порядку №566)

Відповідно до п. 4 Порядку №566, учасниками експериментального проекту є Міндовкілля, Держводагентство, Генеральний штаб Збройних Сил, ДСНС, Криворізька міська рада (за згодою), Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська, Миколаївська та Херсонська обласні військові адміністрації, Агентство відновлення, служби відновлення та розвитку інфраструктури в областях, проектні та будівельні організації.

Проектні рішення щодо будівництва магістральних водогонів узгоджуються з Міндовкіллям та Держводагенством.

Відповідно до п. 6 Порядку №566, перелік об`єктів з будівництва магістральних водогонів у зв`язку з необхідністю ліквідації негативних наслідків, пов`язаних із знищенням Каховської гідроелектростанції, та обсяги бюджетних коштів для їх фінансового забезпечення (далі - перелік) визначаються згідно з додатком.

Відповідно до Додатку до Порядку №566, таким об`єктом будівництва є Нове будівництво трубопроводу для скиду шахтних вод з балки Свистунова у зв`язку з необхідністю ліквідації негативних наслідків, пов`язаних із знищенням Каховської гідроелектростанції, Дніпропетровська область.

Враховуючи зазначене, саме Порядком №566 визначений новий об`єкт будівництва, і він визначений у зв`язку з необхідністю ліквідації негативних наслідків, пов`язаних із знищенням Каховської гідроелектростанції, Дніпропетровська область.

Цим же порядком визначений і порядок реалізації цього будівництва.

Доказів непогодження цього проекту, відповідно до п. 4 Порядку №566, матеріали справи не містять.

Враховуючи вищезазначені норми законодавства, а також те, що позивач здійснював виконання завдання визначеного Постановою КМУ №566, колегія суддів доходить висновку, що відповідач не навів обґрунтувань, що саме ця діяльність позивача (новий об`єкт будівництва) не охоплюється приписами абз. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

Щодо посилання відповідача на ту обставину, що будівництво нового водоводу шахтних вод із балки Свистунова є частиною процесу зі скидання високомінералізованих шахтних вод у водний об`єкт - р. Інгулець, колегія суддів зазначає наступне.

Так саме в листі Державного агентства водних ресурсів України, адресований Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури України (№ 6245/6/7/11-24 від 29.10.2024 року), зазначено, що для тимчасової акумуляції високомінералізованих шахтних вод, скид яких здійснюється у балку Свистунова (з подальшим скидом у р.Інгулець) підприємствами: ПАТ “Криворізький залізорудний комбінат”, ПрАТ “Суха Балка”, ПрАТ “Центральний ГЗК” та ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг”. Також зазначено, що будівництво нового водоводу шахтних вод із балки Свистунова є частиною процесу зі скидання високомінералізованих шахтних вод у водний об`єкт - р. Інгулець.

Проте ця інформація не змінює того, що проект Нового будівництва визначений саме Кабінетом міністрів України і спрямований на мінімізацію наслідків надзвичайної ситуації, пов`язаної із знищенням Каховської гідроелектростанції та забезпеченням життєдіяльності населення України в умовах критичного зниження рівня води у Каховському водосховищі.

Враховуючи вищезазначене, спірний припис підлягає скасуванню.

Однак колегія суддів вважає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо оскарження дій посадових осіб при проведенні перевірки, оскільки вони не знайшли підтвердження під час розгляду справи.

Щодо оскарження позивачем акту перевірки.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Зі змісту наведених норм слідує, що предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов`язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

Тобто, обов`язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення.

Акт перевірки - це службовий документ, який підтверджує факт проведення уповноваженими органами відповідної перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства.

Таким чином, акт, складений за результатами її проведення, в якому зафіксовані факти певних порушень, виявлених відповідачем, не мають обов`язкового характеру в сфері публічно-правових відносин, не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не спричиняє виникнення будь-яких прав і обов`язків осіб чи суб`єктів владних повноважень, внаслідок чого, не можуть оскаржуватися в адміністративному суді.

Визнання неправомірними дій щодо складання акта перевірки чи його окремих висновків може мати вплив виключно на загальні висновки перевірки, правове втілення яких відбувається шляхом прийняття відповідних рішень про усунення недоліків виявлених під час перевірки. Саме такі рішення, і є рішеннями, що породжують для позивача відповідні обов`язки.

Оскільки, наслідком розв`язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб`єктивного права позивача, то у разі незгоди з висновками перевірки, діями по їх проведенню, закріпленими у акті, складеному за її результатами, та втіленими у відповідних рішеннях контролюючого органу, вимога про визнання неправомірними дій органу контролю під час проведення перевірки та щодо оформлення висновків у акті перевірки не буде мати своїм правовим наслідком захист прав позивача, адже таке право підлягає захисту виключно шляхом пред`явлення позову про скасування рішень контролюючого органу, якими визначено особі обов`язок щодо вчинення тих чи інших дій.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.07.2020 року у справі № 826/4/16, від 23.09.2020 року у справі № 640/2911/19.

Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту права позивача не відповідає його змісту, безпосередньо не впливає на обсяг прав та обов`язків позивача (не виступає підставою для їх виникнення, зміни чи припинення) та не відповідає визначеним законом правовим способом захисту порушеного права, з огляду на що не може бути розглянутий і вирішений в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином в частині оскарження позивачем акту перевірки провадження у справі підлягає закриттю.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову, зробив помилкові висновки, та не надав належної оцінки поданих доказів та нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, рішення суду скасуванню з прийняттям нового судового рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 319 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.

Судові витрати за подання позову та апеляційної скарги у сумі 6661,60грн (3028,00+3633,60грн) підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2025 року в адміністративній справі №160/19350/25 – скасувати.

Провадження у справі за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю “Автомагістраль-Південь” про визнати недійсним акт №34/5/25 від 06.05.2025 року закрити.

Позовні вимоги Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю “Автомагістраль-Південь” про визнання дій незаконними, скасування припису задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати припис №34/5/25 від 09.05.2025 року

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області судовий збір сплачений за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 6661,60грн (шість тисяч шістсот шістдесят одна гривень 60коп).

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя Н.І. Малиш

суддя Н.П. Баранник

суддя А.А. Щербак