Постанова від 03 березня 2026 р. у справі №520/5842/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: Чудних С.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2026 р. Справа № 520/5842/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Ральченка І.М.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Катунова В.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - Орел Руслани Володимирівни на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2026, по справі № 520/5842/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області , Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 20.12.2024 №104450013641 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;

- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України від 05 листопада 1991 №1788-ХII «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України від 02 березня 2015 №213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 № 1-р/2020 за її заявою від 17 грудня 2024, з дня звернення за призначенням пенсії.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 20.12.2024 №104450013641 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 1058-IV, періоди його роботи з 17.08.1988 по 11.10.1988 та Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 1058-IV, періоди його роботи з 01.08.1990 по 21.08.1992.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.12.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.20031058-IV з урахуванням висновків суду у даній справі.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Зазначене судове рішення набрало законної сили 20.06.2025.

06.01.2026 позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку ст. 382 КАС України, в якій просив зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 у справі № 520/5842/25 протягом 30 днів з дня отримання ухвали.

В обґрунтування заяви позивача зазначив, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 у справі № 520/5842/25 відповідачем не виконано, що є підставою для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання боржника надати до суду звіт про виконання рішення суду в даній справі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2026 заяву позивача про подачу звіту про виконання судового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 року у справі №520/5842/23 залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу, заяву про встановлення судового контролю задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що судове рішення не виконано, оскільки висновки суду у справі № 520/5842/25, які Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області було зобов`язане врахувати, а саме: загальний пільговий стаж ОСОБА_1 становить за списком №1 - 6 місяців 14 днів; за списком №2 - 8 років 10 місяців 21 день. Однак, відповідач на виконання судового рішення повторно відмовив в виконанні судового рішення у справі № 520/5842/25 від 20.05.2025 та виніс рішення від 10.07.2025 № 104450013641 про відмову у призначені пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оформлене листом від 02.10.2025 №2000-0202-8/150574, стверджуючи, що у позивача відсутній необхідний пільговий стаж, що суперечить мотивувальній частині судового рішення та свідчить про ігнорування Головним управління Пенсійного фонду України в Харківській області висновків суду.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відмовляючи в задоволенні заяви представника позивача про встановлення судового контролю, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в порядку ст. 382 КАС України, оскільки рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 у справі № 520/5842/25 є виконаним Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області.

Колегія суддів не погоджується із наведеним випадком, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч. 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з вимогами ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

Питання судового контролю за виконанням судових рішень врегульовано статтями 382, 382-3 КАС України.

Частиною 1 ст. 382 КАС України встановлено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Відповідно до ч. 1 ст. 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

За приписами ч.ч. 1-3, 10, 11 ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Отже, судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі, може встановити суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.

Таким чином, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення, є правовим наслідком судового рішення.

Колегія суддів зазначає, що судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню рішення суду та відновленню порушених прав особи - позивача.

З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.

Слід зазначити, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.

Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами.

Тому, після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили, суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.

В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що невиконанням рішення суду, яке набрало законної сили, підривається як авторитет судової гілки влади, так і авторитет демократичної держави в цілому.

Рішення суду, яке набрало законної сили - має бути виконане. Виконання рішення суду забезпечує довіру суспільства до суду, оскільки довіра людини до суду формується не тільки через призму справедливого судового рішення, а й зокрема через виконання цього рішення.

У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Колегія суддів зауважує, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Як встановлено з матеріалів справи, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 у справі № 520/5842/25 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 1058-IV, періоди його роботи з 17.08.1988 по 11.10.1988 та Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 1058-IV, періоди його роботи з 01.08.1990 по 21.08.1992; розглянути повторно заяву ОСОБА_1 від 17.12.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.20031058-IV з урахуванням висновків суду у даній справі.

Так, суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви в порядку ст. 382 КАС України, виходив з того, що судове рішення є виконаним, з огляду на що позивач фактично не погоджується з результатом виконання такого рішення.

Виходячи зі змісту оскаржуваної ухвали зазначені вище висновки судом першої інстанції сформовані на підставі листа Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 02.10.2025 №2000-0202-8/150574, надісланого представнику позивача – адвокату Р. Орлу у відповідь на звернення від 24.09.2025 (вх.№ 34680/8 від 26.09.2025), у якому пенсійним органом повідомлено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 у справі № 520/5842/25 відповідачем ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 1058-IV, періоди його роботи з 17.08.1988 по 11.10.1988 та Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 1058-IV, періоди його роботи з 01.08.1990 по 21.08.1992, та повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 17.12.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, за наслідками чого винесено рішення від 10.07.2025 №104450013641 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Отже, на виконання судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області здійснено зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 17.08.1988 по 11.10.1988 та з 01.08.1990 по 21.08.1992.

Стосовно виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 у справі № 520/5842/25 в частині повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 17.12.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків суду судом першої інстанції зазначено, що за наслідками розгляду заяви позивачки Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішення від 10.07.2025 №104450013641 про відмову у призначені пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З цього приводу колегія суддів звертає увагу, що виходячи зі змісту резолютивної частини рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 у справі № 520/5842/25, виконання даного рішення передбачає врахування висновків суду, за якими, зокрема, загальний пільговий стаж ОСОБА_1 становить за Списком №1 - 6 місяців 14 днів; за Списком №2 - 8 років 10 місяців 21 день.

Разом з тим, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 10.07.2025 №104450013641 матеріали справи не містять, пояснення з приводу стану виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 у справі № 520/5842/25 відповідачем не надавались.

Висновки щодо виконання судового рішення зроблено на підставі відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 02.10.2025 №2000-0202-8/150574 на звернення представника позивача від 24.09.2025 (вх.№ 34680/8 від 26.09.2025), яка містить лише посилання на рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 10.07.2025 №104450013641, яке було прийнято за наслідками повторного розгляду заяви ОСОБА_1 .

Отже, зміст рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 10.07.2025 №104450013641 судом не вивчався.

На підставі викладеного, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції обставини виконання (невиконання) судового рішення, зокрема щодо повторного розгляду заяву ОСОБА_1 від 17.12.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.20031058-IV з урахуванням висновків суду у даній справі, належним чином не досліджено.

Наведеним обставинам належна оцінка судом першої інстанції не надавалася, незважаючи на доводи позивача, викладені у заяві щодо невиконання відповідачем рішення суду, яке набрало законної сили.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів доходить висновку, що під час розгляду заяви про встановлення судового контролю судом першої інстанції не було надано оцінки доводам заявника в частині невиконання суб`єктом владних повноважень рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 у справі № 520/5842/25, що свідчить про неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення заяви про встановлення судового контролю за виконання рішення суду, висновки суду першої інстанції є передчасними.

Інші доводи і заперечення сторін по справі, з урахуванням наведеного, на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції, при прийнятті ухвали про відмову у задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, дійшов передчасних висновків та порушив норми процесуального права, що є підставою для скасування ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Отже, апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 320, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - Орел Руслани Володимирівни - задовольнити частково.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2026 по справі № 520/5842/25 - скасувати.

Справу направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.М. Ральченко

Судді З.Г. Подобайло В.В. Катунов