Постанова від 02 березня 2026 р. у справі №480/6954/24 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2026 р.Справа № 480/6954/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,

за участю секретаря судового засідання Кругляк М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.10.2025, головуючий суддя І інстанції: Л.М. Опімах, м. Суми, по справі № 480/6954/24

за позовом Приватного підприємства "Карла Маркса - 2"

до Головного управління ДПС у Сумській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Карла Маркса-2» (далі - позивач, ПП «Карла Маркса-2») звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Сумській області (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області №466818282314 від 18.04.2024 року.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року адміністративний позов Приватного підприємства "Карла Маркса-2" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області №466818282314 від 18.04.2024 про збільшення Приватному підприємству "Карла Маркса-2" суми грошового зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на 32 029 180 ( тридцять два мільйони двадцять дев`ять тисяч сто вісімдесят) грн 00 коп.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області на користь Приватного підприємства "Карла Маркса-2" 30128,00 грн в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що з 5 по 11 березня 2024 року Головним управлінням ДПС у Сумській області проведено перевірку Приватного підприємства «Карла Маркса - 2» з питань виплати доходів із джерелом походження в Україні на користь нерезидента «AGROPROSPERIS 2 LIMITED» та утримання податку з таких доходів за період з 01.01.2017 по 31.12.2019, за результатами якої складено акт від 18.03.2024 №2617/18-28-23-14/34264605 ( том 2 а.с.54-75) .

За результатами перевірки встановлено порушення п.103.2 ст.103, пп.141.4.2 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України, ст. 11 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи, яку ратифіковано Законом № 412-VII від 04.07.2013р., в результаті чого занижено податкове зобов`язання щодо утриманого податку з доходів нерезидента «AGROPROSPERIS 2 LIMITED із джерелом походження з України всього на загальну суму 25 623 344 грн в тому числі за 2017 р - 8 845 948 грн. 2018 - 6 507 821 грн. 2019 - 10 269 575 грн.

Податковий орган вважає, що при виплаті кіпрській компанії доходу у вигляді процентів підприємтво безпідставно застосувало пільгову ставку оподаткування у розмірі 2%, на підставі положень пункту 2 статті 11 «Проценти» Конвенції між урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на дохід і на приріст вартості майна, дата набуття чинності якої для України 07.08.2013р.

На підставі акту перевірки податковим органом 18.04.2024 прийняте податкове повідомлення-рішення № 466818282314 про збільшення Приватному підприємству «Карла Маркса - 2» суми грошового зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на 32 029 180,00 грн ( податкове зобов`язання 25 623 344,00 грн та штрафні санкції 6 405 836,00 грн) ( том 2 а.с.85,86).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено того факту, що "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" є транзитером а не є кінцевим бенефіціарним власником доходу, а наведені ним відомості, які начебто підтверджують цей факт, є припущеннями, які не доведені належними доказами.

Колегія суддів колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до статті 3 ПК України податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв`язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Згідно з пунктами 103.1, 103.2, 103.3 статті 103 ПК України застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.

Бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів.

При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

Підпунктами 141.4.1, 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПК України передбачено, що доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами, зокрема, є проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов`язаннями, випущеними (виданими) резидентом.

Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3-141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр укладено Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків та доходів від 08 листопада 2012 року, яка ратифікована 04 липня 2013 року, дата набрання чинності для України 07 серпня 2013 року.

Статтею 11 Конвенції передбачено, що проценти, що виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту іншої Договірної Держави, можуть оподатковуватись в цій іншій Державі, якщо такий резидент є особою - фактичним власником таких процентів. Однак такі проценти можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо особа - фактичний власник процентів є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 2 відсотків від загальної суми процентів.

Докладне визначення терміну «бенефіціарний власник» наведено в Коментарях до Модельної конвенції ОЕСР.

Відповідно до пункту 9 Коментарів до статті 11, вимогу щодо бенефіціарного власника додано до пункту другого статті 11 для того, щоб роз`яснити значення слів «і сплачуються резиденту», які використовуються в пункті 1. Зрозумілим є той факт, що країна джерела не зобов`язана поступатись у праві оподатковувати проценти на тій лише підставі, що проценти були сплачені саме резиденту Держави, з якою укладено міжнародний договір. Термін «фактичний власник доходу» використовується не у вузькому технічному сенсі, а розуміється в контексті та світлі завдань і цілей Конвенції, включаючи уникнення подвійного оподаткування, попередження випадків ухилення від сплати податків та уникнення оподаткування.

Пільга або звільнення від оподаткування по будь-якому із видів доходу, що надається Державою, з якої походить дохід, резиденту іншої Договірної держави з метою уникнення повністю або частково подвійного оподаткування, яке може виникнути у зв`язку із повторним оподаткуванням такого доходу Державою резиденства. Коли цей вид доходу отримує резидент Договірної Держави, що діє як агент чи номінальний отримувач, надання Державою, з якої походить дохід, такої пільги або звільнення виключно на підставі статусу безпосереднього отримувача доходу як резидента іншої Договірної Держави буде суперечити цілям та завданням Конвенції. Безпосередній отримувач в цій ситуації кваліфікуватиметься як резидент, однак цей статус не призводить до потенційного подвійного оподаткування, оскільки отримувач не розглядається як власник доходу для цілей оподаткування в Державі резиденства. Надання державою, з якої походить дохід, пільги або звільнення від оподаткування також буде суперечити цілям та завданням Конвенції, якщо резидент Договірної Держави, не використовуючи такі інструменти, як агентування або номінальної власності, буде діяти як проміжна ланка для іншої особи, котра фактично отримує вигоду від відповідного доходу. Проміжна ланка не може розглядатися як фактичний власник, якщо навіть за свого формального статусу власника, на практиці вона має досить вузькі повноваження щодо такого доходу, що надає можливість її розглядати як просту довірену особу, або управляючу особу, що діє від імені зацікавлених осіб (пункт 10 Коментарів до статті 11).

Отже, Угоди про уникнення подвійного оподаткування не можуть застосовуватися до ситуацій, коли відповідні відносини між резидентом на нерезидентом не пов`язані з фактичним веденням господарської діяльності, а дії учасників цих відносин спрямовані лише на створення зручного (пільгового) податкового режиму. Пільги за міжнародними угодами щодо уникнення подвійного оподаткування повинні відноситися лише до податкового резидента, який є дійсним одержувачем доходу.

Застосування податкових преференцій визнається неправомірним, коли сукупність угод (операцій) дозволяє зробити висновок про те, що основною їхньою метою були виведення доходу з-під оподаткування і формальне здійснення операцій з метою використання переваг за міжнародною угодою.

Результатом такої оцінки може стати перекваліфікація виплати з відповідною зміною режиму оподаткування, а також кваліфікація сукупності угод із застосуванням норм національного законодавства по виведеному з-під оподаткування доходу.

У випадках, які наводяться в Коментарях (агент, номінал, посередник тощо), безпосередній отримувач процентів не вважається бенефіціарним власником, оскільки право отримувача вільно розпоряджатись такими процентами обмежено в силу наявності договірних або інших юридичних обов`язків передати отриманий платіж іншій особі. Такий обов`язок зазвичай випливає з юридичних документів, однак також може з`ясовуватись на підставі фактів та обставин, які вказують, що по суті отримувач процентів не має право вільно розпоряджатись такими процентами.

За загальним правилом ознаками, які можуть вказувати на те, що особа-нерезидент не є кінцевим бенефіціарним власником доходу у вигляді процентів, є, зокрема:

1) відсутність фактичного самостійного здійснення господарської діяльності особою нерезидентом, яка зареєстрована в Державі, з якою Україною укладений договір про уникнення подвійного оподаткування, на відповідній території;

2) характер грошових потоків свідчить про наявність юридичних та фактичних обов`язків щодо подальшого перерахування отримуваних процентів особою-нерезидентом третій особі та відсутність у особи-нерезидента можливості самостійного прийняття рішення щодо долі отримуваного доходу та контролю щодо отримуваного доходу;

3) мінімальний часовий інтервал між: укладенням договору (видачею позики) між резидентом та особою-нерезидентом, з Державою якого укладено договір про уникнення подвійного оподаткування, а також договору (видачею позики) між останнім та третьою особою; отриманням доходу особою-нерезидентом, з Державою якого укладено договір про уникнення подвійного оподаткування, і виплатою грошових коштів третій особі;

4) відсутність диференційованих, що розрізняються умов договорів, правових документів, на підставі яких особа-нерезидент отримує дохід і в подальшому перераховує кошти;

5) вчинення дзеркальних, тобто ідентичних операцій між резидентом та особою-нерезидентом, що зареєстрована в Державі, з якою укладено договір про уникнення подвійного оподаткування, та між останнім і третьою особою;

6) фактичні ризики, пов`язані із наданням позики резиденту, несе третя особа, а не особа-нерезидент.

Отже, враховуючи зазначене правове регулювання, колегія суддів висновує, що право на застосування зменшеної ставки податку, передбачену відповідним міжнародним договором України, виникає, за умови одночасного виконання таких вимог:

- нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України;

- нерезидентом надано довідку (або її нотаріально засвідчену копію), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України;

- нерезидент є бенефіціарним власником доходу.

Для визначення особи як фактичного отримувача доходу, така особа повинна володіти не тільки правом на отримання доходу, але повинна бути і особою, яка визначає подальшу економічну долю доходу.

Тобто, коли отримувач процентів має право отримувати вигоду та визначати подальшу економічну долю доходу і не пов`язаний договірними або юридичними зобов`язаннями щодо перерахування такого доходу іншій особі, отримувач є бенефіціарним власником доходу.

Передбачені міжнародними договорами пільги зі сплати податку не можуть бути застосовані у випадку, коли нерезидент діє як проміжна ланка в інтересах іншої особи, яка фактично отримує вигоду від доходу. Зокрема, не можуть бути застосовані пільгові ставки податку у випадку, коли дохід (у рамках угоди або серії угод) з джерелом його походження з України виплачується таким чином, що нерезидент (проміжна ланка, яка має вузькі, обмежені повноваження у відношенні доходу), який претендує на отримання пільгової ставки податку з доходів у вигляді роялті, дивідендів, процентів, виплачує весь дохід (його більшу частину) іншому нерезиденту, який би не міг застосувати пільгову ставку у разі, коли б такий дохід виплачувався останньому.

В момент виплати доходу достатньою підставою для застосування зниженої ставки податку є наявність довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України і така довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Чинним законодавством не встановлено форми документу, що підтверджує статус контрагента як бенефіціарного власника доходу, та який повинна мати особа на момент проведення виплати.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 02.07.2025 р. у справі № 120/14477/24, від 12.08.2025 року у справі № 560/12637/24, від 09.02.2026 року у справі № 560/10826/24, від 19.02.2026 року у справі № 320/38285/23.

Спірним у правовідносинах між позивачем і відповідачем у цій справі є вирішення питання чи є компанія "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" («AGROPROSPERIS 2 LIMITED») (фактичним) отримувачем (власником) доходів отриманих від позивача.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що при вирішенні справ між пов`язаними особами, де можуть бути наявні механізми податкової оптимізації, судам слід встановити чи є нерезидент бенефіціарним власником доходу (процентів) шляхом послідовного аналізу відповідних критеріїв (ознак), зокрема: нерезидент не повинен бути агентом (номінальним утримувачем); нерезидент має самостійно визначати економічну долю доходу; компанія нерезидент не повинна передавати отриманий дохід або переважну його частину на користь іншої особи. У таких спорах має досліджуватися "транзит" коштів компанії-нерезидента, часовий інтервал між укладенням договорів; вчинення дзеркальних, тобто ідентичних операцій між резидентом та особою-нерезидентом, що зареєстрована в Державі, з якою укладено договір про уникнення подвійного оподаткування, та між останнім і третьою особою; хто несе фактичні ризики, пов`язані із наданням позики резиденту.

Колегія суддів зазначає, що орієнтовні критерії наведено в Коментарях до Модельної конвенції ОЕСР та в подальшому перелік ознак унормований пунктом 103.3 статті 103 ПК України (в редакції Закону від 16 січня 2020 року № 466-IX, який набрав чинності 23 травня 2020 року).

Для того щоб нерезидент визнавався бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу, такий нерезидент не повинен виконувати "транзитну" роль (бути виключно посередником) у русі коштів. Як зазначено в розділі цієї постанови "Правове регулювання", нормативно закріпленою ознакою посередницької функції нерезидента є, зокрема, те, що зазначена особа не має достатньо повноважень або у випадку, підтвердженому фактами та обставинами, не має права користуватися та розпоряджатися таким доходом.

Якісною стороною цього критерію є відсутність кореспондуючого обов`язку передати права на дохід третій особі (самостійне визначення нерезидентом економічної долі доходу).

Кількісний критерій полягає у тому, що компанія нерезидент не повинна передавати отриманий дохід або переважну його частину на користь іншої особи (незалежно від способу оформлення такої передачі).

Указаний критерій передбачає обов`язок контролюючого органу довести співставність, в тому числі арифметичну, операцій між виплатою доходу з української компанії на користь нерезидента і подальшого перерахування сум грошових коштів з компанії нерезидента - встановити "транзитний" характер компанії-нерезидента за фактичними обставинами, а також дослідити обставини справи відносно господарської діяльності компанії-нерезидента з урахуванням особливостей її провадження.

Аналогічний за змістом підхід до застосування норм права Верховний Суд неодноразово демонстрував у своїх постановах, зокрема, у постановах від 28 жовтня 2025 року у справі №560/10203/24, від 27 жовтня 2025 року у справі №120/7999/24, від 12 серпня 2025 року у справі №560/12637/24, від 18 грудня 2025 року у справі №480/6617/24, від 09.02.2026 року у справі № 560/10826/24.

З матеріалів справи встановлено, що 13 серпня 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕМЕНІВКА АГРО» ( далі - ТОВ «СЕМЕНІВКА АГРО») та компанія "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД" уклали кредитний договір № 1-08/РС.

Відповідно до пп. 1.1-1.3 Кредитного договору №1-08/РС від 13.08.2008 року кредитор (компанія "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД") передає Позичальнику ( ТОВ «СЕМЕНІВКА АГРО») у тимчасове користування грошові кошти для поповнення обігових коштів Позичальника, а також для налагодження фінансово-господарської діяльності, а Позичальник зобов`язується використовувати Кредит для поповнення своїх обігових коштів та налагодження своєї фінансово-господарської діяльності, повернути Кредитору на умовах цього Договору таку ж суму Кредиту і сплачувати Кредитору проценти за користування Кредитом.

Загальна сума кредиту складає 5 000 000,00 (п`ять мільйонів) доларів США.

Розмір ставки Процентів за користування Кредитом складає 11% (одинадцять процентів) річних, виходячи з 365 календарних днів у році.

20.11.2012 року укладено Додаткову угоду №5 до Кредитного договору №1-08/РС від 13.08.2008 року згідно до якого викладено пункт 1.2 Кредитного договору в наступній редакції: «Загальна сума кредиту складає 19 300 000,00 (дев`ятнадцять мільйонів триста тисяч) доларів США.»

20.09.2016 року укладено Додаткову угоду №6 до Кредитного договору №1-08/РС від 13.08.2008 року згідно до якого викладено пункт 1.3 Кредитного договору в наступній редакції: «Розмір ставки Процентів за користування Кредитом складає 9,8% (дев`ять цілих, вісім десятих процентів) річних, виходячи з 365 календарних днів у році.»

01.12.2016 року укладено Договір про реструктуризацію між компанією "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД", компанією "АМАРІСТА ЛІМІТЕД" та компанією "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" компанія "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД".

16.12.2016 року укладено Додаткову угоду №7 до Кредитного договору №1-08/РС від 13.08.2008 року згідно до якого замінено Кредитора (компанія "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД") на Нового Кредитора (компанія "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД"(компанія "AGROPROSPERIS 2 LIMITED"), зареєстровану у Республіці Кіпр.

05.09.2017 року укладено Додаткову угоду №8 до Кредитного договору №1-08/РС від 13.08.2008 року, яким доповнено пункт 1.7 наступним: «Кредитор підтверджує, що останній є бенефіціарним власником процентного доходу отримуваного з України. Виданий Кредит профінансовано за рахунок нерозподіленого прибутку та власного капіталу Кредитора. Кредитор не є агентом, номінальним утримувачем (номінальний власником) чи тільки посередником відносно такого доходу. Кредитор є безпосереднім отримувачем доходу та має право отримувати вигоду з доходу та визначати його подальшу економічну долю. Не існує договірних, юридичних чи інших зобов?язань з передання отриманих Процентів третім особам Кредитор є безпосереднім власником права вимоги за цим Договором.»

14.03.2019 року укладено Додаткову угоду №11 до Кредитного договору №1-08/РС від 13.08.2008 року згідно до якого замінено Позичальника (ТОВ «СЕМЕНІВКА АГРО») на Нового Позичальника (ПП «Карла Маркса - 2»).

Також, 21 серпня 2008 року ПП «Карла Маркса - 2» та компанія "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД" уклали кредитний договір №КМ2-1/08, згідно з п.п.1.1-1.3 якого Кредитор компанія "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД" передає Позичальнику у тимчасове користування грошові кошти, які у подальшому називаються "Кредит", для поповнення обігових коштів Позичальника, а також для налагодження фінансово- господарської діяльності Позичальника, а Позичальник зобов`язується використовувати Кредит для поповнення своїх обігових коштів та налагодження своєї фінансово-господарської діяльності, повернути Кредитору на умовах цього Договору таку ж суму Кредиту і сплачувати Кредитору проценти за користування Кредитом.

Загальна сума Кредиту складає 5 000 000,00 (п`ять мільйонів) доларів США.

Розмір ставки Процентів за користування Кредитом складає 11% річних, виходячи з 365 календарних днів у році.

05.04.2016 року укладено Додаткову угоду №5 до Кредитного договору №КМ2-1/08 від 21.08.2008 року згідно до якого викладено пункт 1.3 Кредитного договору в наступній редакції: «Розмір ставки Процентів за користування Кредитом складає 9,8% (дев`ять цілих, вісім десятих процентів) річних, виходячи з 365 календарних днів у році.»

01.12.2016 року укладено Додаткову угоду №6 до Кредитного договору №КМ2-1/08 від 21.08.2008 року згідно до якого замінено Кредитора (компанія "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД") на Нового Кредитора (компанія "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД"(компанія "AGROPROSPERIS 2 LIMITED"), зареєстровану у Республіці Кіпр.

05.09.2017 укладено Додаткову угоду №7 до Кредитного договору №КМ2-1/08 від 21.08.2008 року, яким доповнено пункт 1.7 наступним: «Кредитор підтверджує, що останній є бенефіціарним власником процентного доходу отримуваного з України. Виданий Кредит профінансовано за рахунок нерозподіленого прибутку та власного капіталу Кредитора. Кредитор не є агентом, номінальним утримувачем (номінальний власником) чи тільки посередником відносно такого доходу. Кредитор є безпосереднім отримувачем доходу та має право отримувати вигоду з доходу та визначати його подальшу економічну долю. Не існує договірних, юридичних чи інших зобов?язань з передання отриманих Процентів третім особам Кредитор є безпосереднім власником права вимоги за цим Договором.»

Також, 01 жовтня 2009 року ПП «Карла Маркса - 2» та компанія "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД" уклали договір позики №1/КМ2, згідно з пп.1.1-1.3 якого позикодавець компанія "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД" передає позивальнику Приватному підприємству «Карла Маркса – 2» грошові кошти, а позичальник зобов`язується використати позику для поповнення обігових коштів і налагодження фінансово-господарської діяльності, а також повернути позикодавцю суму позики і сплачувати відсотки за користування позикою.

Загальна сума позики становить 4 000 000 доларів США, розмір ставки відсотків за користування позикою становить 15% річних, виходячи з 365 календарних днів у році.

05.04.2016 року укладено Додаткову угоду №4 до договору позики №1/КМ2 від 01.10.2009 року згідно до якого викладено пункт 1.3 Кредитного договору в наступній редакції: «Розмір ставки Відсотків за користування Позикою складає 9,8% (дев`ять цілих, вісім десятих процентів) річних, виходячи з 365 календарних днів у році.»

16.12.2016 року укладено Додаткову угоду №5 до договору позики №1/КМ2 від 01.10.2009 року згідно до якого замінено Позикодавця (компанія "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД") на Нового Позикодавця (компанія "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД"(компанія "AGROPROSPERIS 2 LIMITED"), зареєстровану у Республіці Кіпр.

22.12.2016 року укладено Додаткову угоду №6 до договору позики №1/КМ2 від 01.10.2009 року згідно до якого зменшено суму та викладено пункт 1.2 договору позики в наступній редакції: «Загальна сума Позики, що надається Позикодавцем Позичальникові, становить 3 997 248,72 доларів США.»

05.09.2017 укладено Додаткову угоду №6 до договору позики №1/КМ2 від 01.10.2009 року, яким доповнено пункт 1.7 наступним: «Позикодавець підтверджує, що останній є бенефіціарним власником процентного доходу отримуваного з України. Видану Позику профінансовано за рахунок нерозподіленого прибутку та власного капіталу Позикодавця. Позикодавець не є агентом, номінальним утримувачем (номінальний власником) чи тільки посередником відносно такого доходу. Позикодавець є безпосереднім отримувачем доходу та має право отримувати вигоду з доходу та визначати його подальшу економічну долю. Не існує договірних, юридичних чи інших зобов?язань з передання отриманих Процентів третім особам Позикодавець є безпосереднім власником права вимоги за цим Договором.»

Також, 08 вересня 2010 року ПП «Карла Маркса - 2» та компанія "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД" уклали договір позики №2/КМ2, згідно з пп.1.1-1.3 якого позикодавець компанія "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД" передає позивальнику Приватному підприємству «Карла Маркса – 2» грошові кошти, а позичальник зобов`язується використати позику для поповнення обігових коштів і налагодження фінансово-господарської діяльності, а також повернути позикодавцю суму позики і сплачувати відсотки за користування позикою.

Загальна сума позики становить 3 519 000,00 доларів США, розмір ставки відсотків за користування позикою становить 10% річних, виходячи з 365 календарних днів у році.

16.12.2016 року укладено Додаткову угоду №5 до договору позики №2/КМ2 від 08.09.2010 року згідно до якого замінено Позикодавця (компанія "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД") на Нового Позикодавця (компанія "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД"(компанія "AGROPROSPERIS 2 LIMITED"), зареєстровану у Республіці Кіпр.

22.12.2016 року укладено Додаткову угоду №6 до договору позики №2/КМ2 від 08.09.2010 року згідно до якого зменшено суму та викладено пункт 1.2 договору позики в наступній редакції: «Загальна сума Позики, що надається Позикодавцем Позичальникові, становить 3 518 503,97 доларів США.»

05.09.2017 укладено Додаткову угоду №6 до договору позики №2/КМ2 від 08.09.2010 року , яким доповнено пункт 1.7 наступним: «Позикодавець підтверджує, що останній є бенефіціарним власником процентного доходу отримуваного з України. Видану Позику профінансовано за рахунок нерозподіленого прибутку та власного капіталу Позикодавця. Позикодавець не є агентом, номінальним утримувачем (номінальний власником) чи тільки посередником відносно такого доходу. Позикодавець є безпосереднім отримувачем доходу та має право отримувати вигоду з доходу та визначати його подальшу економічну долю. Не існує договірних, юридичних чи інших зобов?язань з передання отриманих Процентів третім особам Позикодавець є безпосереднім власником права вимоги за цим Договором.»

Також, 11 травня 2011 року ПП «Карла Маркса - 2» та компанія "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД" уклали кредитний договір №КМ2-1/11, згідно з п.п.1.1-1.3 якого Кредитор компанія "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД" передає Позичальнику у тимчасове користування грошові кошти, які у подальшому називаються "Кредит", для поповнення обігових коштів Позичальника, а також для налагодження фінансово- господарської діяльності Позичальника, а Позичальник зобов`язується використовувати Кредит для поповнення своїх обігових коштів та налагодження своєї фінансово-господарської діяльності, повернути Кредитору на умовах цього Договору таку ж суму Кредиту і сплачувати Кредитору проценти за користування Кредитом.

Загальна сума Кредиту складає 5 000 000,00 (п`ять мільйонів) доларів США.

Розмір ставки процентів за користування Кредитом складає 11% річних, виходячи з 365 календарних днів у році.

14.09.2016 року укладено Додаткову угоду №4 до Кредитного договору №КМ2-1/11 від 11.05.2011 року згідно до якого викладено пункт 1.2 Кредитного договору в наступній редакції: «Загальна сума кредиту складає 10 521 033,65 (Десять мільйонів п`ятсот двадцять одна тисяча тридцять три доларів 65 центів США) доларів США.»

01.12.2016 року укладено Додаткову угоду №5 до Кредитного договору №КМ2-1/11 від 11.05.2011 року згідно до якого замінено Кредитора (компанія "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД") на Нового Кредитора (компанія "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД"(компанія "AGROPROSPERIS 2 LIMITED"), зареєстровану у Республіці Кіпр.

05.09.2017 укладено Додаткову угоду №7 до Кредитного договору №КМ2-1/11 від 11.05.2011 року, яким доповнено пункт 1.7 наступним: «Кредитор підтверджує, що останній є бенефіціарним власником процентного доходу отримуваного з України. Виданий Кредит профінансовано за рахунок нерозподіленого прибутку та власного капіталу Кредитора. Кредитор не є агентом, номінальним утримувачем (номінальний власником) чи тільки посередником відносно такого доходу. Кредитор є безпосереднім отримувачем доходу та має право отримувати вигоду з доходу та визначати його подальшу економічну долю. Не існує договірних, юридичних чи інших зобов?язань з передання отриманих Процентів третім особам Кредитор є безпосереднім власником права вимоги за цим Договором.»

Так, зі змісту Договору про реструктуризацію від 01.12.2016 встановлено, що Договір укладений між "ЕйТіЕс Агрібізнес Інвестментс Лімітед" ("ATS Agribusiness Investments Limited"), приватною компанією з відповідальністю членів у межах належних їм акцій, що належним чином заснована та існує відповідно до законів Республіки Кіпр, зареєстрованою за номером НЕ 200310 (надалі - компанія "ЕйТіЕс"); "Амаріста Лімітед" ("Amarista Limited"), приватною компанією з відповідальністю членів у межах належних їм акцій, що належним чином заснована та існує відповідно до законів Республіки Кіпр, зареєстрованою за номером НЕ 335068 (надалі — компанія "Амаріста"), та "Агропросперіс 2 Лімітед" ("Agroprosperis 2 Limited"), приватною компанією з відповідальністю членів у межах належних їм акцій, що належним чином заснована та існує відповідно до законів Республіки Кіпр, зареєстрованою за номером НЕ 361667 (надалі - компанія "НьюКо").

Згідно до вказаного Договору встановлено, що Компанія "ЕЙТіЕс" володіє портфелем дебіторської заборгованості різних українських юридичних осіб за Договорами позики, укладеними з останніми, більш детально визначеними в Додатку А до цього Договору (такі позики, включаючи основну суму та нараховані на неї відсотки, іменуються "Кредитним портфелем"). Сторони цим домовилися про передачу Кредитного портфелю від компанії "ЕЙТіЕс" компанії "НьюКо" через компанію "Амаріста" відповідно до умов цього Договору.

Відповідно до умов цього Договору Кредитний портфель передається від компанії "ЕЙТіЕс" компанії "НьюКо" через компанію "Амаріста" (надалі - "Транзакція") в наведеному нижче порядку. На першій стадії Транзакції компанія "ЕЙТіЕс" зменшує свій акціонерний капітал шляхом викупу її привілейованих акцій, що підлягають викупу ("Акції компанії "ЕЙТіЕс"), якими володіє компанія "Амаріста", будучи одноосібним акціонером компанії "ЕЙТіЕс", в обмін на всі пов?язані з Кредитним портфелем права, титули та відсотки, що належать компанії "ЕЙТіЕс", а Договори позики, що стосуються зазначеного Кредитного портфелю, передаються компанії "Амаріста" як компенсація за викуплені Акції компанії "ЕЙТіЕс". На другій стадії Транзакції компанія "НьюКо" збільшує свій акціонерний капітал шляхом випуску додаткових привілейованих акцій, що підлягають викупу ("Акції компанії "НьюКо"), та їх передачі компанії "Амаріста", що є одноосібним акціонером компанії "НьюКо", в обмін на всі пов?язані з Кредитним портфелем права, титули та відсотки, що належать компанії "Амаріста", а Договори позики, що стосуються зазначеного Кредитного портфелю, передаються компанії "НьюКо" як внесок в її акціонерний капітал.

З вищезазначеного встановлено, що договір про реструктуризацію було укладено з метою передачі функцій фінансування в межах групи компаній із концентрацією таких функцій на рівні компанії "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД"(компанія "AGROPROSPERIS 2 LIMITED".

Крім того, за змістом обставин, що установила колегія суддів, внаслідок укладення договору про реструктуризацію компанія AGROPROSPERIS 2 LIMITED набула права вимоги за кредитними договорами з українськими компаніями групи та стала їх стороною як кредитор, при цьому не набувши статусу агента, номінального утримувача чи посередника щодо отримуваного доходу, що підтверджується, зокрема додатковими угодами, якими здійснено заміну кредитора як особи, що має право вимоги за відповідним зобов`язанням.

Також, аналіз умов кредитних договорів, договорів позики та додаткових угод свідчить про відсутність у AGROPROSPERIS 2 LIMITED будь-яких зобов`язань щодо передання отриманих за такими договорами процентів третім особам.

Так, позивачем на підтвердження того факту, що "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" ("AGROPROSPERIS 2 LIMITED") є резидентом Республіки Кіпр було надані свідоцтва від 20.02.2017, 19.04.2018, 27.02.2019 видані окружним відділом прибуткових податків Нікосії податкового управління Міністерства фінансів Республіки Кіпр, якими засвідчено, що "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" ("AGROPROSPERIS 2 LIMITED") зареєстровано у республіці Кіпр з 08.11.2012.

Крім того, з матеріалів справи встановлено, що наявність ознак бенефіціарного (фактичного) отримувача доходу у компанії AGROPROSPERIS 2 LIMITED підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема: свідоцтво про бенефіціарного власника процентного доходу від 31.07.2018 року (а.с.134-137 т.2); свідоцтво про бенефіціарного власника процентного доходу від 12.08.2019 року (а.с.138-141 т.2); свідоцтво про бенефіціарного власника процентного доходу від 16.03.2021 року (а.с.142-145 т.2).

У наданих свідоцтвах зазначено, що "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" ("AGROPROSPERIS 2 LIMITED") є компанією, яка зареєстрована в Республіці Кіпр. Компанія є податковим резидентом Кіпру у розумінні Конвенції між Республікою Кіпр та Україною про уникнення подвійного оподаткування, з моменту її реєстрації 27 жовтня 2016 року. Компанія цим підтверджує, що є бенефіціарним власником відсоткового доходу, отриманого в Україні.

Процентний дохід Компанії не передається іншій особі. Компанія є прямим одержувачем процентів і має повне право використовувати проценти та отримувати вигоду від них. Рада Директорів має повне право приймати рішення щодо способу використання отриманих процентів. Компанія не передає отримані проценти іншій стороні, а інвестує їх в інвестиції Компанії. Компанія не є агентом, номінальною або підставною компанією, яка діє як довірчий керуючий чи адміністратор по відношенню до такого доходу. Компанія є прямим одержувачем процентів і має повне право використовувати проценти та отримувати вигоду від них. Не існує договірних чи юридичних зобов?язань щодо передачі отриманих процентів іншій особі. Відповідно, Компанія є бенефіціарним власником процентного доходу, отриманого в Україні.

Відповідно до річних звітів та фінансової звітності компанії за 2017-2019 роки "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" ("AGROPROSPERIS 2 LIMITED") основними видами діяльності компанії є здійснення капіталовкладень та фінансування пов`язаних компаній.

Крім того, листом Міністерства економіки і фінансів Республіки Кіпр від 18 січня 2021 року № 3.10.43.2/AV.216 P.822, підтверджено, що AGROPROSPERIS 2 LIMITED надає позики пов`язаним компаніям, таким чином, Компанія виконує функцій, пов`язані з такою діяльністю (зокрема, фінансування, нагляд і бухгалтерський облік). Ця роль належить Директорам Компанії (п. 19). (т.2 зворотній а.с.251-253)

Також, пунктом 32 листа від 18 січня 2021 року № 3.10.43.2/AV.216 P.822 зазначено, що отримані проценти не були передані далі, оскільки відсутні договірні або законні зобов`язання передавати отримані проценти іншій стороні. Компанія має повне право використовувати та користуватися отриманими проценти. Директори Компанії уповноважені здійснювати операції по рахунку, з контролем функції в офісі у Нью-Йорку.

Також, статус компанії "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" ("AGROPROSPERIS 2 LIMITED") як бенефіціарного власника процентного доходу, отриманого від позивача, підтверджується меморандумами аудиторської компанії "Делойт", складеним на підставі фінансової звітності. (т.2 а.с.146-169)

Вирішуючи питання чи компанія нерезидент самостійно несе ризики у зв`язку із проваджуваною нею діяльністю, слід зважувати на те, що цей критерій дотримано, якщо особа нерезидент самостійно несе ризики пов`язані із її господарською діяльністю. Підтвердженням самостійності несення ризиків можуть виступати: (а) окремі положення договорів, що стосуються відповідальності особи та передбачають можливість застосування до неї штрафних санкцій за порушення договірних зобов`язань; (б) дійсна реалізація по відношенню до нерезидента заходів із притягнення його до юридичної відповідальності (пред`явлення кредиторами вимог про сплату штрафних санкцій; ініціювання судових проваджень тощо); (в) наявність сумнівної заборгованості (bad debt) тощо.

За загальним правилом ознаками, які можуть вказувати на те, що особа-нерезидент не є кінцевим бенефіціарним власником доходу у вигляді процентів, є, зокрема: фактичні ризики, пов`язані із наданням позики резиденту, несе третя особа, а не особа-нерезидент.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 02.04.2024 року у справі № 826/6241/17.

При цьому, пунктом 20 листа від 18 січня 2021 року № 3.10.43.2/AV.216 P.822 встановлено, що компанія "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" ("AGROPROSPERIS 2 LIMITED") бере на себе всі ризики, пов?язані з фінансовою діяльністю, а саме кредитний ризик, ризик стягнення заборгованості та валютний ризик. Компанія сплачує страхові внески, пов?язані з кредитним портфелем. (т.2 зворотній а.с.251-253)

Доводи податкового органу, що компанія "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" ("AGROPROSPERIS 2 LIMITED") немає власного капіталу, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки згідно до фінансової звітності компанії:

1 грудня 2016 року Компанія випустила 5 000 привілейованих акцій, що підлягають викупу, вартістю 1,00 євро кожна (1,10 дол. США) за ціною 70 658 євро, іншими словами, вище номіналу в розмірі 70 657 євро (75 328 дол. США) за акцію.

16 грудня 2016 року Компанія випустила 5 189 привілейованих акцій, що підлягають викупу, вартістю 00 євро кожна (1,10 дол. США) за ціною 70 658 євро, іншими словами, вище номіналу в розмірі 70 657 євро (75 330 дол. США) за акцію.

5 червня 2017 року Компанія випустила 109 привілейованих акцій, що підлягають викупу, вартістю 1,00 євро кожна (1,10 дол. США) за ціною 70 658 євро, іншими словами, вище номіналу в розмірі 70 657 євро (75 328 дол. США) за акцію.

26 грудня 2017 року Компанія прийняла рішення викупити 964 привілейованих акції, що підлягають викупу, вартістю 1,00 євро кожна (1,10 дол. США) за ціною 70 658 євро, іншими словами, вище номіналу в розмірі 70 657 євро (75 328 дол. США) за акцію. (т.2 а.с 113)

Також, колегія суддів зазначає, що відповідач не врахував, що кредитні договори, на підставі яких компанія «AGROPROSPERIS 2 LIMITED» отримувала дохід у вигляді процентів, за своєю суттю є фінансовими інструментами, спрямованими виключно на поповнення обігових коштів та налагодження фінансово-господарської діяльності позивача, що підтверджується текстом таких договорів, наведеним і в Акті перевірки. Нараховані компанією «AGROPROSPERIS 2 LIMITED» проценти за такими кредитними договорами відображаються у складі її активів. У свою чергу рішення про викуп акцій, прийняття яких було добровільним, мають на меті та своїм результатом зміни в капіталі, що є очевидним підтвердженням різної правової природи та спрямованості відповідних інструментів.

Доводи податкового органу, що директори AGROPROSPERIS 2 (Andreas Santis, Angela Avgousti) виконують функції директорів в цілому ряді компаній, які входять до складу групи компаній AGROPROSPERIS, оскільки директори здійснювали управління компанією на підставі Генерального договору про надання послуг від 02 січня 2020 року, укладеного між компанією "AGROPROSPERIS 2 LIMITED" та компанією ATS Agribusiness Investments Limited на підставі якого компанія оплачувала послуги, у тому числі витрати на оплату праці залучених працівників (т.2. а.с.126-128 т.2)

Водночас використання моделей аутсорсингу та аутстафінгу є звичайною сучасною бізнес-практикою і не заперечує самостійності компанії, а надані листи компетентного органу Республіки Кіпр підтверджують, що бухгалтерські та операційні функції виконувалися на Кіпрі, а інвестиційні рішення приймалися директорами компанії у межах повсякденної господарської діяльності, що спростовує твердження про повний контроль з боку офісу в Нью-Йорку та не впливає на оцінку статусу "AGROPROSPERIS 2 LIMITED" як бенефіціарного (фактичного) отримувача процентного доходу.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 17 грудня 2025 року у справі № 560/9576/24.

Колегія суддів завертає увагу, що Податковий кодекс України не містить такої підстави для спростування статусу бенефіціарного власника доходу як наявність зв`язку між компаніями, наявність спільних бенефіціарів, пов`язаності компаній, структурування активів між компаніями тощо. Для встановлення наявності чи відсутності статусу бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу пов`язаність осіб та корпоративна структура правового значення не має.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 24.06.2025 р. у справі № 120/10439/24.

Таким чином, податковий орган не надав жодних належних доказів того, що нерезидент не є бенефіціарним власником доходу. Саме лише посилання контролюючого органу на припущення щодо подальшого направлення коштів від компанії "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" ("AGROPROSPERIS 2 LIMITED") до NAP (Кайманові Острови) без надання належного аналізу фінансової діяльності компанії "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" ("AGROPROSPERIS 2 LIMITED") та без надання відповідних доказів, не може вважатися підтвердженням того, що компанія не є бенефіціарним власником доходу.

При цьому, у постанові від 21.03.2018 у справі №803/1005/17 Верховний Суд відзначив, що чинним законодавством не передбачено ні уповноваженого органу, ні форми звітності, на підставі яких резидент міг би документально підтвердити фактичне право на одержання доходу (статус бенефіціарного власника). Водночас у разі заперечення обставин щодо бенефіціарного власника, обов`язок доказування зворотного в силу положень Кодексу адміністративного судочинства України покладається на контролюючий орган як на суб`єкта владних повноважень.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 19 березня 2025 року у справі №560/8133/24.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, суди повинні враховувати, що відповідно до вимог статті 77 КАС України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що платник податків сформував дані податкового обліку необґрунтовано та з порушенням вимог податкового законодавства, або на підставі документів, які містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Варто зазначити, що Верховний Суд у своїй практиці неодноразово сформував послідовний та усталений підхід до застосування норм права під час тлумачення положень, які регулюють порядок встановлення статусу кінцевого бенефіціарного власника доходів у справах зі схожими за змістом правовідносинами, в яких заперечувався статус AGROPROSPERIS 2 LIMITED.

Зокрема, у відповідних постановах Верховний Суд від 27 жовтня 2025 року у справі № 120/7999/24, від 19 березня 2025 року у справі № 560/8133/24, від 18 грудня 2025 року у справі № 120/6603/24.

Підсумовуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач не довів, що компанія нерезидент зобов`язана передавати отриманий дохід або переважну його частину на користь іншої особи, а тому підстави вважати, що компанія "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" ("AGROPROSPERIS 2 LIMITED") не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу від ПП «Карла Маркса-2», відсутні.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість доводів контролюючого органу, що компанія "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" є транзитером, а не є кінцевим бенефіціарним власником доходу, як наслідок, протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області №466818282314 від 18.04.2024 про збільшення Приватному підприємству "Карла Маркса-2" суми грошового зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на 32 029 180,00 грн.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги позивача колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення-без змін.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.10.2025 по справі № 480/6954/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.М. Макаренко

Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій

Повний текст постанови складено 04.03.2026 року