Постанова від 03 березня 2026 р. у справі №440/16119/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2026 р.Справа № 440/16119/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Макаренко Я.М. , Спаскіна О.А. ,

за участю секретаря судового засідання Кругляк М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 22.12.2025 (суддя: С.С. Бойко, м. Полтава) по справі № 440/16119/25

за позовом ОСОБА_1

до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду зі скаргою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі по тексту – відповідач), в якій просив суд:

- визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ніколенка Станіслава Васильовича по невинесенню одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження від 27 листопада 2025 року постанови про стягнення виконавчого збору з боржника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.

- зобов`язати старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ніколенка Станіслава Васильовича винести постанову про стягнення виконавчого збору з боржника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області та стягнути з боржника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області виконавчий збір в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.12.2025 по справі № 440/16119/25 позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання неправомірної бездіяльності за зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху у зв`язку з невідповідністю останньої вимогам статей 160, 161, 287 КАС України.

Так, судом зазначено, що поданий ОСОБА_1 до суду документ, названий ним скаргою на бездіяльність державного виконавця, а не позовною заявою, як це передбачено нормами КАС України, а учасники справи визначені, як заявник - ОСОБА_1 , боржник - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, відповідач в особі Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в той час, як, згідно зі статтею 42 КАС України, учасниками справи є сторони (позивач і відповідач) та третя особа.

Крім того, суд звернув увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 287 КАС України, відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Натомість, у поданій скарзі ОСОБА_1 оскаржує бездіяльність старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ніколенка Станіслава Васильовича, а не бездіяльність відповідного органу державної виконавчої служби, як це визначено у статті 287 КАС України.

08 грудня 2025 року від ОСОБА_1 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов уточнений адміністративний позов до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) по невинесенню одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження №79689322 від 27 листопада 2025 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ніколенком Станіславом Васильовичем постанови про стягнення виконавчого збору з боржника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області;

- зобов`язати старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ніколенка Станіслава Васильовича винести постанову про стягнення виконавчого збору з боржника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області та стягнути з боржника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області виконавчий збір в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2025 року по справі № 440/16119/25 продовжено строк усунення недоліків позовної заяви та зазначено, що недоліки необхідно усунути шляхом надання до суду уточненої позовної заяви з обґрунтуванням щодо порушеного права чи охоронюваного законом інтересу позивача у сфері публічно-правових відносин з посиланням на конкретну правову норму, яку порушив відповідач, а також докази щодо спірних правовідносин.

17 грудня 2025 року ОСОБА_1 до Полтавського окружного адміністративного суду подано уточнену позовну заяву, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) по невинесенню одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження №79689322 від 27 листопада 2025 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ніколенком Станіславом Васильовичем постанови про стягнення виконавчого збору з боржника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області;

- зобов`язати старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ніколенка Станіслава Васильовича винести постанову про стягнення виконавчого збору з боржника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області та стягнути з боржника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області виконавчий збір в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати.

В обґрунтування уточненої позовної заяви ОСОБА_2 зазначає, що старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ніколенко Станіслав Васильович неправомірно, не винісши одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження від 27 листопада 2025 року постанову про стягнення виконавчого збору з боржника, порушив право на гарантоване ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.12.2025 по справі № 440/16119/25 позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії повернуто позивачеві.

Роз`яснено позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Позивач, не погодившись з вказаною ухвалою суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 22.12.2025 по справі № 440/16119/25 та адміністративну справу направити для продовження розгляду на стадії відкриття провадження до Полтавського окружного адміністративного суду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що під час відкриття виконавчого провадження №79689322 старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ніколенко С.В. неправомірно одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження від 27 листопада 2025 року постанову про стягнення виконавчого збору з боржника не виніс, що передбачено ч.ч. 3, 4 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року, чим порушив права позивача, як стягувача у виконавчому провадженні №79689322, на здійснення належної процедури проведення примусового виконання судового рішення, чітко визначеної Законом України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року.

Зазначає, що позивач фактично був позбавлений гарантованого Конституцією України, законами та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод права на доступ до правосуддя, що полягає у безперешкодному отриманні судового захисту.

Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За приписами ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано суду уточнену позовну заяву з обґрунтуванням щодо порушеного права чи охоронюваного законом інтересу позивача у сфері публічно-правових відносин з посиланням на конкретну правову норму, яку порушив відповідач щодо позивача.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про повернення позову, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Умовою прийнятності позову до розгляду є його відповідність вимогам щодо форми і зміст, які визначені у статті 160 КАС України, а також дотриманні термінів її подачі, обов`язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї.

Згідно з ч. 1 ст. 160 КАС України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Частиною 5 ст. 160 КАС України визначено, що у позовній заяві зазначаються, у тому числі: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частина 1 ст. 169 КАС України передбачає, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин; вирішуючи спір суд повинен встановити, що у зв`язку з прийнятим рішенням, вчиненням дії чи допущенням бездіяльності суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин; при цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Розгляду та задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

При цьому, слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Отже, визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.

Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 по справі № 826/16958/17.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.02.2024 у справі № 990/150/23 виклала такі висновки: "Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмета заявленого позову як наслідок наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги."

Щодо висновку суду першої інстанції про те, що позивачем не надано суду уточнену позовну заяву з обґрунтуванням щодо порушеного права чи охоронюваного законом інтересу позивача у сфері публічно-правових відносин з посиланням на конкретну правову норму, яку порушив відповідач щодо позивача, колегія суддів зазначає наступне.

Формулювання позовних вимог, у відповідності з вимогами КАС України, зокрема, спрямоване на дотримання розгляду спору, у відповідності з обґрунтуваннями позовної заяви та її вимогами, задля належного та ефективного захисту прав особи, яка звернулась до суду. Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися, максимально чітко і зрозуміло.

З цього приводу колегія суддів звертає увагу, що зі змісту ч. 4 ст. 160 КАС України вбачається право позивача викладати обставини, якими обґрунтовуються вимоги, з метою чого позивач в даному питанні користується певною свободою.

При цьому, суд має оцінити переконливість викладених доводів на предмет їх достатності, у тому числі докази, якими особа підтверджує обставини, на які він посилається, для задоволення позову і не може перебирати на себе права позивача у цих питаннях.

Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Також, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31 серпня 2023 року по справі № 990/114/23 зазначила, що КАС України не передбачає конкретну форму викладу позовних вимог, а наділяє позивача правом визначати учасників справи та довільно викласти зміст позовних вимог, спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачених законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) по невинесенню одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження №79689322 від 27 листопада 2025 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ніколенком Станіславом Васильовичем постанови про стягнення виконавчого збору з боржника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області;

- зобов`язати старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ніколенка Станіслава Васильовича винести постанову про стягнення виконавчого збору з боржника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області та стягнути з боржника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області виконавчий збір в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати.

Так, щодо обґрунтування порушеного права чи охоронюваного законом інтересу позивача у сфері публічно-правових відносин з посиланням на конкретну правову норму, яку порушив відповідач, а також докази щодо спірних правовідносин позивач зазначає, що під час відкриття виконавчого провадження №79689322 старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ніколенко С.В. неправомірно одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження від 27 листопада 2025 року постанову про стягнення виконавчого збору з боржника не виніс, що передбачено ч.ч. 3, 4 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року, чим порушив права позивача, як стягувача у виконавчому провадженні №79689322, на здійснення належної процедури проведення примусового виконання судового рішення, чітко визначеної Законом України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року. Також, зазначає, що позивач фактично був позбавлений гарантованого Конституцією України, законами та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод права на доступ до правосуддя, що полягає у безперешкодному отриманні судового захисту.

Отже, позивачем зазначено зміст і викладено вимоги на власний розсуд та у такий спосіб.

Колегія суддів зазначає, що зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, характер вимог.

Так, зі змісту позовної заяви цілком зрозуміло, яку саме бездіяльність оскаржує позивач та якого юридичного захисту своїх прав хоче домогтись, тому в даному випадку суд першої інстанції з формальних підстав дійшов висновку про повернення позову через недостатність обґрунтування щодо порушеного права чи охоронюваного законом інтересу позивача у сфері публічно-правових відносин з посиланням на конкретну правову норму, яку порушив відповідач щодо позивача.

Разом з тим, відповідно до приписів п.п. 1, 2, 6 ч. 2 ст. 173 КАС України, завданням підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що виявлені недоліки позовної заяви мають формальний характер і не перешкоджають суду вчинити дії, необхідні для відкриття провадження у справі. Суд першої інстанції не позбавлений можливості з`ясувати обставини справи в установлений законом спосіб.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не враховано норми процесуального права та недостатність, на думку суду, обґрунтування щодо порушеного права чи охоронюваного законом інтересу позивача у сфері публічно-правових відносин з посиланням на конкретну правову норму, яку порушив відповідач щодо позивача, не є підставою для повернення позовної заяви позивачеві, та позбавлення цим самим гарантованого права на доступ особи до правосуддя, адже саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору та у якій частині позовні вимоги є обґрунтованими/необґрунтованими.

Таким чином, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви передчасними, у зв`язку з чим ухвала суду на підставі ст. 320 КАС України підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 312, 315, 320, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 22.12.2025 по справі № 440/16119/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя С.П. Жигилій

Судді Я.М. Макаренко О.А. Спаскін