Постанова від 03 березня 2026 р. у справі №520/29133/24 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2026 р. Справа № 520/29133/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Любчич Л.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2025, головуючий суддя І інстанції: Мельников Р.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/29133/24

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі відповідач, ГУ ПФУ в Харківській області, апелянт), в якій просив:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Харківській області, які полягають у відмові ОСОБА_1 у перерахунку і виплаті пенсії з 01.04.2019 згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФХ 109692 від 09.02.2022;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 з 01.04.2019 щомісячну пенсію згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФХ 109692 від 09.02.2022, без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 по справі № 520/29133/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задоволено частково.

Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Харківській області, які полягають у відмові ОСОБА_1 у перерахунку і виплаті пенсії з 01.04.2019 згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФХ109692 від 09.02.2022.

Зобов`язано ГУ ПФУ в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.04.2019 щомісячну пенсію згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФХ109692 від 09.02.2022, без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Харківській області.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позову, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та на порушення судом норм матеріального права, просив його скасувати та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що у випадку коли спеціальним Законом № 2262-ХІІ передбачено право, форми і види пенсійного забезпечення, але не унормовано розмір та види складових перерахунку пенсії та віднесено визначення підстав для перерахунку пенсії до повноважень Кабінету Міністрів України, то підвищення розміру грошового забезпечення та/або введення додаткових видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців без прийняття відповідного урядового рішення не зумовлює для уповноваженого органу обов`язку вчинити дії, спрямовані на проведення перерахунку пенсії.

У зв`язку з викладеним, вважав відсутніми підстави для перерахунку пенсії відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФХ109692 від 09.02.2022.

Також зазначив, що оскільки розмір пенсії позивача не досягає встановленого законом максимального розміру та, відповідно, не обмежується, позовна вимога про здійснення перерахунку та виплати пенсії без обмеження максимальним розміром є передчасною і задоволенню не підлягає.

Позивач правом надати відзив на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в її межах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваного судового рішення, норм процесуального та матеріального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером, якому призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Позивач отримує пенсію в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області.

За зверненням позивача ІНФОРМАЦІЯ_2 на адресу ГУ ПФУ в Харківській області було направлено довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 за нормами, чинними на 05.03.2019 року, № ФХ109692 від 09.02.2022.

Так, стосовно позивача складено довідку № ФХ109692 від 09.02.2022, до якої включено відомості про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року, а саме: посадовий оклад, оклад за військове звання, відсоткову надбавку за вислугу років, надбавку за особливості проходження служби, надбавку за службу в умовах режимних обмежень, премію.

Як вказано позивачем у позовній заяві, відповідач не здійснив перерахунку його пенсії відповідно до нової довідки.

У позовній заяві позивачем вказано, що він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із інформаційним запитом, в якому просив відповідача перерахувати з 01.04.20196 його пенсію згідно з оновленою довідкою.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 18.10.2024 року №2000-0311-8/183990 позивача було повідомлено, що після визначення протиправними та скасування пунктів 1, 2, 3, 6 Постанови №103 умови проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262, не визначались, у зв`язку з чим для перерахунку пенсії відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення від 09.02.2022 №ФХ-109692, підстави відсутні.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся з даною позовною заявою до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності підстав для визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Харківській області, які полягають у відмові ОСОБА_1 у перерахунку і виплаті пенсії з 01.04.2019 згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФХ109692 від 09.02.2022. Зазначив, що зважаючи на те, що перерахунок пенсії позивача у 2018 році проведено на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яка не містила усіх складових грошового забезпечення, що підлягають врахуванню під час перерахунку пенсії, то ГУ ПФУ в Харківській області після надходження довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії №ФХ109692 від 09.02.2022 на підставі ч.ч.1, 2 ст.63 Закону №2262 було зобов`язане перерахувати пенсію на підставі такої довідки та здійснити виплату перерахованої суми пенсії.

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважав за необхідне зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.04.2019 щомісячну пенсію згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФХ109692 від 09.02.2022, без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України (рішення підлягає перегляду в частині задоволених позовних вимог), колегія суддів зазначає наступне.

Щодо перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі є, зокрема, Закон № 2262-ХІІ, яким визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Положеннями частини 3 статті 9 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Статтею 43 Закону № 2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процитована норма статті 43 зазначеного Закону міститься в розділі V Обчислення пенсії, тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.

Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18.

Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

У відповідності до частин 1, 2, 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

У відповідності до частини 18 статті 43 Закону № 2262-ХІІ, у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Згідно з частинами 2, 3 статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Кабінет Міністрів України постановою від 13.02.2008 № 45 Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 затвердив порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 45 (далі по тексту - Порядок № 45).

Згідно з пунктом 1 Порядку № 45, пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу 1 пункту 5 Порядку № 45 у редакції Постанови № 103, під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Додаток 2 до Порядку № 45 містив форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою КМ України № 103 було викладено в новій редакції, у якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва рішенням від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2019 року, по справі № 826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови КМ України № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.

Колегія суддів зазначає, що до компетенції Кабінету Міністрів України входить прийняття, зміна чи припинення дії Порядку № 45. Проте, зміни внесені Постановою № 103, зокрема до додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 05.03.2019 - з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 чинна редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.

При цьому, порядок дій, який повинен вчинити відповідач, у зв`язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45, не змінився.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 3-1 (далі по тексту - Порядок № 3-1).

Відповідно до пункту 24 Порядку № 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток № 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Тотожні за змістом положення щодо процедури перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців у разі зміни розміру їх грошового забезпечення містяться у пунктах 2, 3 Порядку № 45.

Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють пенсійний орган.

Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 у справі № 21-484а13 та у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №553/3619/16-а, від 15.07.2020 у справі №520/3360/19, який в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України враховується судом апеляційної інстанції.

Постановою № 704 затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Зокрема, цією постановою установлено такі додаткові види грошового забезпечення:

- надбавка за особливості проходження служби військовослужбовцям в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків за посадою (абзац четвертий підпункту 1 пункту 5 постанови КМ України № 704);

- надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу (підпункт 6 пункту 6 Постанови № 704).

Підпунктом 2 пункту 5 Постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

Отже, з 5 березня 2019 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому з цієї дати ОСОБА_2 має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону № 2011-ХІІ.

При цьому, до моменту отримання належної довідки від уповноваженого органу або пенсіонера у пенсійного органу не виникає обов`язку з перерахунку пенсії позивача.

Як слідує з аналізу наведених норм статті 63 Закону № 2262-XII, пенсійний орган проводить перерахунок пенсії за наявними в пенсійній справі документами на момент здійснення такого перерахунку.

Колегією суддів встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 було видано оновлену довідку № ФХ109692 від 09.02.2022 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача, яку було направлено до пенсійного органу, що апелянтом не заперечується. Доказів зворотного матеріали справи не містять.

Разом з цим, перерахунок пенсії на підставі вказаної довідки № ФХ109692 від 09.02.2022 ГУ ПФУ в Харківській області зроблено не було. Відповідач відмовив ОСОБА_1 у перерахунку, з огляду на те, що після визнання протиправними та скасування пунктів 1-2 Постанови № 103 інших рішень Уряду про умови та порядок проведення перерахунку пенсій не приймалося.

Колегія суддів зауважує, що відповідно до рішення Кабінету Міністрів України у формі Порядку № 45, пенсійний орган повинен здійснити перерахунок пенсії на підставі довідки, що надійшла від уповноваженого органу, в якій визначено розмір грошового забезпечення для такого перерахунку, а тому, враховуючи надходження довідки № ФХ109692 від 09.02.2022, неприйнятними є доводи апелянта про відсутність рішення Кабінету Міністрів України, як на підставу для відмови.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про наявність у відповідача обов`язку із здійснення перерахунку основного розміру пенсії позивача на підставі довідки № ФХ109692 від 09.02.2022.

Зокрема, колегія суддів враховує відсутність спору щодо визначення видів додаткового грошового забезпечення, які включені до довідки про розмір грошового забезпечення № ФХ109692 від 09.02.2022.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Харківській області, які полягають у відмові ОСОБА_1 у перерахунку і виплаті пенсії з 01.04.2019 згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФХ109692 від 09.02.2022 та зобов`язання відповідача перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.04.2019 щомісячну пенсію згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФХ109692 від 09.02.2022, з урахуванням раніше виплачених сум.

Щодо позовних вимог про виплату перерахованої пенсії без обмеження граничним розміром, колегія суддів зазначає наступне.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що судом першої інстанції не надано належної оцінки тій обставині, що станом на дату розгляду справи, пенсія позивачу нараховувалась та виплачувалась без обмеження граничним (максимальним) розміром, тому ця вимога є передчасною.

На підтвердження своїх доводів відповідач надав суду протоколи перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 17.01.2025, з яких вбачається, що пенсію позивача не було обмежено максимальним розміром, а саме: з 01.04.2019 загальний розмір пенсії позивача склав 7882,45 грн та з 01.07.2025 15469,99 грн.

Згідно з ч.2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (ч.1 ст.5 КАС України).

Згідно з вимогами ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень законодавства вбачається, що особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб`єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач. Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

Тобто, в розумінні КАС України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним за встановленням судом факту їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд має пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права наведений у постановах Верховного Суду від 16.04.2020 року у справі №825/1549/17, від 14.09.2020 року у справі №560/2120/20.

Таким чином, обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема, наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Так, фактично спірним питанням у даній справі є право позивача на перерахунок пенсії з 01.04.2019 на підставі оновленої довідки № ФХ109692 від 09.02.2022.

Враховуючи, що відповідачем ще не проведено перерахунок пенсії позивача, то наразі відсутні підстави вважати, що відповідачем під час виконання рішення суду у цій справі буде обмежено пенсію максимальним розміром.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що на час розгляду цієї справи права позивача у цій частині позовних вимог не порушені.

Колегія суддів зазначає, що передчасне задоволення даних вимог фактично суперечить основним засадам адміністративного судочинства, оскільки судове рішення не може ставитись в залежність від настання або ненастання обставин, що можуть виникнути в майбутньому.

Також, у разі незгоди позивача з подальшими діями відповідача, останній не позбавлений права звернутися з захистом порушених прав з відповідним позовом до суду.

Оскільки суд не вправі вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому, колегія суддів зазначає, що вищевказані позовні вимоги не підлягають захисту судом і у їх задоволенні слід відмовити у зв`язку з їх передчасністю, тому апеляція відповідача підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню у цій частині.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України»(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені всі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з ч. 2ст. 317 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Отже, враховуючи те, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, внаслідок чого зроблено правові висновки, які не можна визнати законними та обґрунтованими, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в скасованій частині.

Керуючись ч. 4 ст.241, ст. ст.243,250,308,311,317,321,322,325,326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 по справі № 520/29133/24 - скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про перерахунок та виплату пенсії без обмеження граничним розміром.

Прийняти постанову, якою в скасованій частині відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

В іншій частині задоволення позовних вимог рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року по справі № 520/34709/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Л.В. Любчич

Судді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін