Постанова від 03 березня 2026 р. у справі №200/5813/25 — Перший апеляційний адміністративний суд

Суд: Перший апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: реалізації податкового контролю

Дата: 03 березня 2026 р.

Справа: №200/5813/25

Суддя: Геращенко Ігор Володимирович

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2026 року справа №200/5813/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Казначеєва Е.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року у справі № 200/5813/25 (головуючий І інстанції Крилова М.М.) за позовом ОСОБА_1 в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

01.08.2025 року ОСОБА_1 в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - відповідач), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 07.11.2024 № 6154/05-99-07-04;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 07.11.2024 № 6156/05-99-07-04.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 8 жовтня 2025 року у задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду -відмовлено, визнано причини пропуску звернення до суду неповажними. Позовну заяву залишено без руху після відкриття провадження на підставі п. 13 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України.

16 жовтня 2025 року до суду, від представника позивача - адвоката Яківця М.В., надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, яка мотивована тим, що про наявність спірних податкових повідомлень-рішень ФОП ОСОБА_2 дізнався лише 16.07.2025 після отримання відповіді на адвокатський запит № 11180/6/05- 99-07-02-13 від 16.07.2025. Також, посилається на введення воєнного стану на всій території України.

Ухвалою суду першої інстанції від 23 жовтня 2025 року у задоволенні заяви представника позивача про поновлення строку звернення до суду – відмовлено.

Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкові повідомлення-рішення – залишено без розгляду.

Представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 23.10.2025 року по справі № 200/5813/25 – скасувати, справу направити до Донецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Апелянт зазначив, що про наявність спірних податкових повідомлень-рішень ФОП ОСОБА_2 дізнався лише 16.07.2025 після отримання відповіді на адвокатський запит № 11180/6/05- 99-07-02-13 від 16.07.2025.

Крім того, 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан, що, впливає на діяльність держави та людини, з 24.02.2022 року наявні складнощі щодо поштового зв`язку та подання особами звернень. Станом на момент подачі апеляційної скарги воєнний стан триває.

В постанові від 02.07.2020 року у справі № 1.380.2019.006119 Верховний Суд відступив від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах в частині, що положення пункту 56.18 статті 56 ПК України відношенню до приписів статті 122 КАС України є спеціальними по відношенню до приписів статті 122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження, строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів, викладеного у постановах Верховного Суду від 17 липня 2019 року (справа № 640/46/19), від 17 лютого 2019 року (справа № 813/4921/17)

В ухвалі від 18.09.2020 року у справі N 11-119сап20 Велика Палата Верховного Суду вказує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.04.2020 року у справі N 9901/601/19 вказувала, що право на звернення до суду не є абсолютним чи безмежним, а може бути регламентованим. Слід враховувати, що особа була вільною у виборі способу захисту свого порушеного права і за бажанням могла скористатися правом на оскарження акта у строк, передбачений нормативним процесуальним положенням.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у її задоволені.

Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, який листом повідомив, що зазначена справа зареєстрована через «ЄСІТС», тому в паперовому вигляді відсутня, електронну картку справи можна отримати, витребував справу з ЦБД КП «Діловодство спеціалізованого суду».

За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3).

Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).

Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України).

За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.

Сторони судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив доводи апеляційної скарги, відзиву і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

За ч.ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За ч. 4 ст. 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд зазначає, що визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інше подібне за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість пропущеного строку; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.07.2025 у справі № 500/2276/24 вказала, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб`єкта владних повноважень:

1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);

2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов`язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);

3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов`язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).

Позивачем оскаржено податкові повідомлення-рішення від 07.11.2024 № 6154/05-99-07-04 та від 07.11.2024 № 6156/05-99-07-04.

За пунктом 42.2. статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

При цьому, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (пункт 45.2 статті 45 ПК України).

За відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців адреса місцезнаходження фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) АДРЕСА_1

За матеріалами справи копії податкових повідомлень-рішень від 07.11.2024 № 6154/05-99-07-04 та від 07.11.2024 № 6156/05-99-07-04 були направлені позивачу засобами поштового зв`язку на адресу місцезнаходження: АДРЕСА_1 та відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вручена позивачу – 14.11.2024.

Тобто, граничний строк звернення до суду з цим позовом – 15.05.2025.

Водночас, із цим позовом позивач звернувся до суду лише 01.08.2025, тобто з пропуском строку звернення до суду, встановленого ч.2 ст. 122 КАС України.

Отже, доводи позивача про те, що про наявність спірних податкових повідомлень-рішень він дізнався 16.07.2025, отримавши відповідь на адвокатський запит № 11180/6/05- 99-07-02-13 від 16.07.2025 спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Крім того, в листі Головного управління ДПС у Донецькій області від 16.07.2025 року № 11180/6/05-99-07-02-13 зазначено, що документи щодо направлення (вручення) ФОП ОСОБА_2 акта фактичної перевірки, а також документи, які підтверджують підставу прийняття наказу про проведення перевірки, знаходяться в Головному управлінні ДПС у м. Києва.

Разом з цим, в додатках до цього листа міститься: чек Укрпошти про відправлення податкових повідомлень-рішень на 1 арк. в 1 прим. (в електронному виді) (додаток № 3); поштове повідомлення про вручення податкових повідомлень[1]рішень на 1 арк. в 1 прим. (в електронному виді) (додаток № 4).

Всвою чергу, під час подання даного адміністративного позову представником позивача не було долучено відповідних додатків, що може свідчити про недобросовісне здійснення представником процесуальних прав, зокрема шляхом ненадання доказів, які підтверджують факт направлення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень на адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , з метою уникнення встановлення судом факту пропуску строку звернення до суду.

Щодо наведених у заяві доводів про введення на всій території України воєнного стану, суд звертає увагу на те, що питання щодо поновлення строку звернення до суду у випадку його пропуску з причин пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні було предметом дослідження Верховним Судом, зокрема у постановах від 4 квітня 2023 у справі № 140/1487/22, від 23 березня 2023 у справі № 496/4633/18, від 23 грудня 2022 року у справі № 760/5369/19, від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22, від 2 червня 2022 року у справі у №757/30991/18-а.

В постановах Верховний Суд зауважив, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

В постанові Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22 наголошено, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку зі збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків щодо звернення до суду з позовними заявами, апеляційними й касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В постанові від 28 листопада 2022 року у справі №140/11951/21 Верховний Суд зазначив, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково необхідно брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.

Суд зазначає, що представником позивача не доведено, яким чином введення воєнного стану завадило своєчасно реалізувати своє право на звернення до суду з позовом.

Відповідно до ч. 15 ст. 171 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

За п. 8 ч.1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Апеляційний суд не застосовує висновки Верховного суду, на які посилається апелянт, оскільки вони не є релевантними до обставин цієї справи.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про визнання неповажними причин пропуску строку звернення до суду та залишення без розгляду позову.

Отже, процесуальне питання судом першої інстанції вирішено правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.

Керуючись ст. ст. 122, 123, 160, 161, 169, 240, 241, 250, 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року у справі № 200/5813/25 за позовом ОСОБА_1 в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 4 березня 2026 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді А.А. Блохін

Е.Г. Казначеєв

Оригінал: reyestr.court.gov.ua