Постанова від 03 березня 2026 р. у справі №360/1928/25 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2026 року справа №360/1928/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року у справі № 360/1928/25 (головуючий суддя у І інстанції – Секірська А.Г.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо зменшення розміру пенсії інваліду війни 2 групи, учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції у 1986 році, постраждалому 1 категорії, ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Луганській області відновити з 01 вересня 2025 року виплату пенсії інваліду війни 2 групи, учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції у 1986 році, постраждалому 1 категорії, ОСОБА_1 із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 році, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідачем протиправно проведено перерахунок його пенсії відповідно до статті 59 Закону №796 із заробітної плати, визначеної в п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного року, внаслідок чого розмір пенсії зменшився з 23 610 грн до 19 117,68грн.

Такі дії відповідача є протиправними.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 17 серпня 2025 року про перерахунок пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01 вересня 2025 року без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Обґрунтування апеляційної скарги.

26.02.2025 позивачу було проведено перерахунок пенсії, після якого з 01.03.2025 максимальний розмір пенсії ОСОБА_1 склав 23610,00 грн.

Враховуючи, що в електронній пенсійній справі відсутні документи, які підтверджують роботу позивача в зоні відчуження та довідки про заробітну плати, з 01.09.2025 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії, відповідно до статті 59 Закону № 796 із заробітної плати, визначеної з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2021 року (2,90126) (рішення 909240156006 від 17.08.2025 про перерахунок пенсії).

Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2025 склав 19117,68 грн.

Позивачем рішення суду першої інстанції не оскаржується.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

З огляду на наведене суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції тільки в межах доводів апеляційної скарги відповідача ГУ ПФУ в Луганській області.

Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров`я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Фактичні обставини справи.

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є особою з інвалідністю 2 групи, має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 1), перебуває на обліку в ГУПФУ у Луганській області як отримувач пенсії по інвалідності ІІ групи від захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, призначеної за нормами статті 54 Закону № 796-XII.

Згідно із даними матеріалами електронної пенсійної справи до стажу роботи в зоні відчуження позивачу зараховано періоди з 10.10.1986 по 20.10.1986 та з 01.11.1986 по 06.11.1986.

Відповідно до рішення № 909240156006 про перерахунок пенсії від 26.02.2025 максимальний розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 складав 23610,00 грн. пенсії з надбавками та підвищеннями складав 25060,47 грн.

Згідно із рішенням ГУ ПФУ в Луганській області від 17.08.2025 № 909240156006 з 01.09.2025 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії, відповідно до статті 59 Закону № 796 із заробітної плати, визначеної з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2021 року (2,90126), внаслідок чого розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2025 склав 19117,68 грн.

10.10.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою довільної форми про надіслання йому належним чином завіреного, нормативно обґрунтованого рішення про зменшення розміру пенсії інваліда війни, негайно, у добровільному порядку відновити порушені права на належне пенсійне забезпечення, доплатити недоотриману суму пенсії за вересень 2025 року в розмірі 4482,32 грн.

Листом від 24.09.2025 № 1200-0201-8/27636 відповідач надав відповідь на заяву позивача від 10.10.2025, в якій зазначив, що враховуючи відсутність в електронних пенсійних справах документів про оплату праці за періоди виконання військового обов`язку/робіт в зоні відчуження з 01.09.2025 позивачу проведено перерахунок пенсії відповідно до статті 59 Закону №796 із заробітної плати, визначеної з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного року.

Для перегляду розміру пенсії необхідно надати до будь якого сервісного центру Пенсійного фонду України або засобами вебпорталу електронних послуг Пенсійного фонду України заяву разом зі сканованими копіями оригіналів наступних документів: паспорту громадянина України; документу, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків; довідки про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідку військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідку архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою виконувались роботи у зоні відчуження; довідки про заробітну плату за період робіт в зоні відчуження, видану згідно норм законодавства з розрахунком; - документу про проходження військової служби (служби); посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи зі вкладенням; рішення суду, якими покладено зобов`язання на органи Пенсійного фонду України щодо проведення призначення/перерахунку пенсії з урахуванням довідок про заробітну плату в зоні відчуження (за наявності).

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, дійшов до висновку, що жодною нормою пенсійного законодавства не передбачено право здійснення перерахунку раніше призначеної пенсії у зв`язку з втратою пенсійних справ та документів, що в них зберігалися, тому розпорядження відповідача від 17.08.2025, внаслідок прийняття якого розмір пенсії позивача зменшився до 19 117,68 грн, є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо обмеження максимального розміру пенсії позивача, суд першої інстанції зазначив, що з 20.03.2024 відповідач не має правових підстав обмежувати пенсію позивача максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 20.03.2024 № 2-р(II)/2024 визнано неконституційними припис статті 2 Закону № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону № 796-XII.

Оцінка суду.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 Конституції України, пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, визначені Законом № 796-XII.

Згідно із статтею 49 Закону № 796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ст. 54 Закону № 796-XII пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв`язку смерті з Чорнобильською катастрофою.

Порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 № 107-VI внесено зміни до Закону № 796-XII, а саме доповнено статтю 67 новою частиною третьою, згідно якої максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI, внесено зміни до Закону № 796-XII, на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 № 911-VIII та від 06.12.2016 № 1774-VIII, а саме частину 3 ст. 67, яку викладено в наступній редакції "Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність" та доповнено реченням такого змісту " Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740 гривень".

Рішенням Конституційного Суду України № 2-р(II)/2024 від 20.03.2024 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) припис ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України № 2-р(II)/2024 від 20.03.2024 припис статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, визнані неконституційними, утрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Враховуючи висновки КСУ, викладені у рішенні № 2-р (II)/2024, слід наголосити, що з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення правові підстави обмежувати пенсію позивача максимальним розміром (десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність) у відповідача відсутні.

За таких обставин, зважаючи на визнання неконституційними припис ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону № 796-XII зі змінами, яка передбачала обмеження пенсії максимальним розміром, місцевий суд дійшов правильного висновку щодо протиправності дій відповідача в частині обмеження максимальним розміром пенсії позивача з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Щодо проведення відповідачем ОСОБА_1 з 01.09.2025 перерахунку пенсії, відповідно до статті 59 Закону № 796 із заробітної плати, визначеної з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2021 року (2,90126), з урахуванням відсутності в електронній пенсійній справі позивача документів, які підтверджують його роботу в зоні відчуження та довідки про заробітну плати, суд першої інстанції правильно зауважив, що жодною нормою пенсійного законодавства не передбачено право здійснення перерахунку раніше призначеної пенсії у зв`язку з втратою пенсійних справ та документів, що в них зберігалися, тому розпорядження ГУ ПФУ в Луганській області від 17.08.2025, внаслідок прийняття якого розмір пенсії позивача зменшився до 19 117,68 грн, є протиправним та підлягає скасуванню.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення адміністративного позову.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Як визначено пунктом 3 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Отже зазначена справа відноситься до справ незначної складності, тому судове рішення за наслідками апеляційного розгляду в цій справі касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року у справі № 360/1928/25 – залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року у справі № 360/1928/25 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 04 березня 2026 року є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 04 березня 2026 року.

Головуючий суддя І.Д. Компанієць

Судді А.В. Гайдар

Е.Г. Казначеєв