Постанова від 03 березня 2026 р. у справі №200/4950/21 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2026 року справа №200/4950/21

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Казначеєва Е.Г.,

секретар судового засідання Олєнікова О.Г.,

за участю представника відповідача – Негробова М.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2025 року у справі № 200/4950/21 (головуючий І інстанції Стойка В.В.) за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2021 року, залишеному без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 7 серпня 2023 року у справі №200/4950/21, позов ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті, звільненому з військової служби у запас, ОСОБА_1 компенсації за невикористанні відпуски у кількості 336 діб з урахуванням кратності відповідно до вимог п. З розділу XXXI наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260.

Зобов`язано Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил нарахувати та виплатити, звільненому з військової служби у запас, ОСОБА_1 компенсацію за невикористанні відпуски у кількості 336 діб з урахуванням кратності 3,8 календарних дня за кожен невикористаний день відпустки відповідно до вимог п. З розділу XXXI наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 - з урахуванням раніше виплачених сум тощо.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 5 червня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2023 року у справі №200/4950/21 у частині відмови в задоволені позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача, через неврахування грошової винагороди при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги та компенсації за невикористані 336 діб відпустки, та щодо нарахування й виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги та компенсації за невикористані 336 діб відпустки з урахуванням грошової винагороди - скасовано, а справу в цій частині направлено на новий судовий розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.

В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2023 року у справі №200/4950/21 - залишено без змін.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2024 року, залишеному без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року у справі №200/4950/21, адміністративний позов ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону в частині позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил через неврахування грошової винагороди при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги та компенсації за невикористані 336 діб відпустки та щодо нарахування й виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги та компенсації за невикористані 336 діб відпустки з урахуванням грошової винагороди - задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил через неврахування грошової винагороди при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги та компенсації за невикористані 336 діб відпустки.

Зобов`язано Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Східного регіону нарахувати й виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 89807 (вісімдесят дев`ять тисяч вісімсот сім) грн. 55 коп. та компенсацію за невикористані 336 діб відпустки в розмірі 64891 (шістдесят чотири тисячі вісімсот дев`яносто одна) грн. 90 коп.

29.05.2025 року відповідачем надано клопотання про роз`яснення рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13.08.2021 у справі № 200/4950/21.

В обґрунтування клопотання зазначено, що спеціалізованою прокуратурою при звільненні ОСОБА_1 повністю виплачена компенсація за невикористані 336 днів відпусток у розмірі 478 978, 72 грн. Проте незрозумілим є, яким чином 3,8 календарні дні невикористаної відпустки протягом року можна застосувати до виплачених сум у розмірі 478 978,72 грн за 336 днів невикористаної відпустки ОСОБА_1 та яким нормами чинного законодавства необхідно керуватися при здійсненні такого розрахунку.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2025 року у задоволенні заяви Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил про роз`яснення судового рішення по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено.

Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 24.12.2025 і постановити нову, якою заяву Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону про роз`яснення рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13.08.2021 у справі № 200/4950/21 - задовольнити.

Апелянт зазначив, що позивача звільнено з військової служби у запас на підставі за підпунктом «г» пункту 2 частини 5 статті 26 Закону №2232-XII, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, а отже положення пункту 3 Розділу XXXI Порядку №260 щодо виплати компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки у рік звільнення з розрахунку - 3,8 календарних дня, на позивача у спірних правовідносинах не поширюється. Крім того, зі змісту рішення суду, слідує, що у зв`язку з наявністю вислуги років більш ніж 30 років, позивач має право на отримання компенсації за невикористані 336 днів відпустки, помножені на 3,8 календарних дня.

Разом з тим, а ні нормами статті 10-1 Закону №2011-ХІІ, а ні пунктом 3 Розділу XXXI Порядку №260 не передбачено застосування «кратності» 3,8 календарних дні за кожен день невикористаної відпустки при обчисленні грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки. Незрозумілим є зміст рішення в частині нарахування кратності 3,8 календарних дні за кожен день невикористаної відпустки при обчисленні грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. Тривалість щорічної основної відпустки для військовослужбовців, які мають вислугу в календарному обчисленні до 10 років, становить 30 календарних днів; від 10 до 15 років - 35 календарних днів; від 15 до 20 років - 40 календарних днів; понад 20 календарних років - 45 календарних днів, без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Святкові та неробочі дні при визначенні тривалості щорічних основних відпусток не враховуються.

Таким чином, відповідно до вказаних даних, якщо розділити 45 календарних днів при вислузі понад 20 років, то будемо мати коефіцієнт 3,8 календарних дні для обрахунку невикористаної протягом року відпустки (45/12=3,8).

Таким чином вказано норма закону не містить посилання стосовно додаткових коефіцієнтів для застосування до днів або сум компенсації за невикористані відпустки.

Пунктом 3 розділу ХХХІ Порядку встановлено методику обчислення тривалості невикористаної військовослужбовцем при звільненні відпустки для виплати грошової компенсації залежно від права військовослужбовця на таку відпустку відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (з урахуванням календарної вислуги років) і не передбачено застосування окремого додаткового коефіцієнту до розрахунку цієї компенсації.

Отже, при визначені розміру грошового забезпечення застосуванню підлягає саме вказаний Закон, а не підзаконний акт. Спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил здійснено розрахунок невикористаної ОСОБА_1 основної щорічної відпустки перед звільненням відповідно до зазначеної вище формули. Загальна кількість днів відпустки, яку компенсовано, склала 336 днів. Так, спеціалізованою прокуратурою при звільненні ОСОБА_1 повністю виплачена компенсація за невикористані 336 днів відпусток у розмірі 478 978,72 грн.

Ухвала Донецького окружного адміністративного суду від 24.12.2025 про відмову у задоволенні заяви Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону про роз`яснення судового рішення мотивована тим, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13.08.2021 у справі №200/4950/21 складена відповідно до вимог чинного законодавства, у мотивувальній частині викладено всі обставини справи, рішення є зрозумілим, зміст резолютивної частини також є зрозумілим і додаткового роз`яснення не потребує.

Проте, заявник фактично незгоден із самим рішенням суду, оскільки в заяві порушуються питання, що вимагають від суду додаткового обґрунтування вже ухваленого судового рішення.

З урахуванням зазначеного, незрозумілим та неясним є, яким чином 3,8 календарні дні невикористаної відпустки протягом року можна застосувати до виплачених сум у розмірі 478 978,72 грн за 336 днів невикористаної відпустки ОСОБА_1 та яким нормами чинного законодавства необхідно керуватися при здійсненні такого розрахунку.

Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, який надіслав матеріали справи, які сформовані в електронній формі та частково в паперовій формі.

За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3).

Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).

Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України).

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Інші учасники в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення відповідача, перевірив доводи апеляційної скарги за матеріалами справи у змішаній формі (електронно-паперовій) і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Ухвалу про роз`яснення судового рішення або відмову у його роз`ясненні може бути оскаржено.

Суд зазначає, що незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям, а доцільність роз`яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв.

Роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для осіб, що будуть здійснювати його виконання. Це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності судового рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.

Виходячи з системного тлумачення положень статті 254 КАС України, роз`яснено може бути рішення чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз`яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті в судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни узгоджуються з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.

Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас, роз`яснюючи рішення, суд не може вносити будь-які зміни в рішення, що вже існує.

За правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 21 вересня 2021 року у справі № 9901/55/19, роз`ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, зокрема, у порядку, визначеному Законом України “Про виконавче провадження”.

В ухвалі від 10 вересня 2021 року у справі № 120/2825/20-а Верховний Суд висловив правову позицію, що у відповідності до імперативних положень статті 254 КАС України, роз`яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню, тобто таке рішення, яким суд розв`язав спір по суті, якщо воно впливає на права, обов`язки та інтереси учасників спірних правовідносин, але не те, яке ухвалене з процесуальних питань, що не стосуються суті спору, який виник між сторонами у справі, й лише вказує на процесуальну дію, вчинену судом у межах наданих йому повноважень.

Верховний Суд в постанові від 30 квітня 2020 року у справі № 22а-11177/08 також вказав, що фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в постановлене рішення.

Системне тлумачення вищевказаних положень процесуального закону дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, загалом, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акту і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі, роз`яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Подібні висновки також були неодноразово висловлені Верховним Судом зокрема у постановах від 26 січня 2018 року у справі № 138/815/17, від 16 липня 2020 року у справі № 619/3407/16-а, від 30 грудня 2020 року у справі № 766/9580/17, від 26 травня 2022 року у справі № 620/1269/20, від 20 грудня 2023 року у справі № 400/2839/22.

За п. 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України “Про судове рішення в адміністративній справі” № 7 від 20.05.2013р. зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.

Відповідач вважає незрозумілим, яким чином 3,8 календарні дні невикористаної відпустки протягом року можна застосувати до виплачених сум у розмірі 478 978,72 грн за 336 днів невикористаної відпустки ОСОБА_1 та яким нормами чинного законодавства необхідно керуватися при здійсненні такого розрахунку.

Як визначено пунктом 3 Розділу XXXI Порядку №260, на який в тому числі посилається заявник, у рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби у тому числі у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів (що має місце в межах даної справи), які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.

Питання порядку розрахунку компенсації за невикористані дні відпустки в достатній мірі регулюється положеннями Закону №2011-ХІІ та Порядку №260.

Суд враховує, що зі змісту рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13.08.2021 у справі № 200/4950/21 не вбачається його незрозумість, або його важко чи неможливо виконати внаслідок неясності резолютивної частини. З резолютивної частини судового рішення чітко вбачається, що його текст труднощів для розуміння не викликає, суть є зрозумілою та не двозначною, тому розширеного тлумачення, шляхом її роз`яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні заяви в порядку ст. 254 КАС України.

На підставі встановлених обставин справи та наведених нормативно-правових норм, які регулюють спірні відносини, суд апеляційної інстанції вирішив, що суд першої інстанції правильно вирішив клопотання, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 241, 249, 250, 254, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 378, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону - залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2025 року у справі № 200/4950/21 за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 4 березня 2026 року.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді А.А. Блохін

Е.Г. Казначеєв