Постанова від 03 березня 2026 р. у справі №200/6544/25 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2026 року справа №200/6544/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Казначеєва Е.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Лещенко Олени Дмитрівни в інтересах ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2025 року у справі № 200/6544/25 (головуючий І інстанції Смагар С.В.) за позовом Госа Володимира Васильовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, Краматорського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В :

Гос Володимир Васильович в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (далі - відповідач 1), в якому просить: визнати протиправним та скасувати наказ Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 562 від 05.08.2025 року "Про застосування до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (НОМЕР_1) інспектора-чергового чергової частини сектору моніторингу відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області дисциплінарного стягнення у вигляді обмеження раніше накладеним дисциплінарним стягненням у вигляді зауваження від 27.06.2025 р. №468 та без встановлення премії у серпні 2025 року".

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року залучено до участі у справі у якості другого відповідача - Краматорське районне управління поліції ГУНП в Донецькій області (далі - відповідач 2) .

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2025 року у задоволені позову відмовлено.

Представник позивача не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та задовольнити позов.

Апелянт зазначив, що 21.07.2025 року на робоче місце позивача приїхала мобільна група з метою здійснення перевірки. Позивач попередив комісію, що у нього болить голова та він приймав сьогодні ліки, це підтверджується відезаписом, яку надане відповідачем. Вказані дії зафіксовані на відео об 17г 30хв 40сек. Незважаючи на попередження позивача, що у нього хворобливий стан через перенесені травми, перевірку було проведено. Під час перевірки була нервова-емоційна обстановка, що призвело до підвищення тиску та виклику швидкої карети десь о 18-30 год на робоче місце чергової частини ВП№4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області. Позивач був госпіталізований з робочого місця з тиском 180/100 у той же день об 19:30г. Вказане підтверджується випискою №1327 на аркуші 1 та записом №195508939/1 23.07.2025 у електронній карточці де відображене початок лікування 19:30г.

По вказаному факту перевірки було проведено службове розслідування у формі відкритого засідання, у зв`язку з чим позивачу був надісланий лист відповідачем від 29.07.2025 року №9590/201/02-2025 об 18:10г. У листі від 29.07.2025 року був виклик на засідання призначене на 01.08.2025 року, який позивач отримав 04.08.2025 року, що підтверджується інформацією УКРПОШТА. Тобто, лист відповідач надсилав позивачу формально, так як маловерогідно що лист було би вручене до 01.08.2025 року. Але незважаючи на те що лист було отримане позивачем на три дні пізніше ніж 01.08.2025 року, у той же день 04.08.2025 року через електронну пошту позивачем було надіслано рапорт з лікарняним та повідомлене відповідача про знаходження на лікарняному.

Відповідач не врахував вказані обставини, не став чекати закінчення лікарняного, призначати на новий день виклик для надання пояснень, а наклав стягнення. Крім цього, відповідач призначений на цю посаду близько 3-х місяців до перевірки мобільною групою, у зв`язку з чим проходив атестацію під час якої відбулася перевірка знань вимог ЗУ "Про Національну поліцію", після чого отримав зброю.

Лист Відповідача від 29.07.2025 року №9590/201/02-2025 є складовою матеріалів службового розслідування, якому Суд не надав належної оцінки як доказу. Вказаний лист було позивачем отримане тільки 04.08.2025 року, що позбавило його права прийти на засідання 01.08.2025 року. Службове розслідування відбулося з порушенням вимог 15,16,18 Дисциплінарного статуту та положень розділу ІV Порядку № 893.

У відповідача була можливість перевірити чи отриманий лист позивачем, так як відповідачу відомий номер рекомендованого листу, за яким на сайті Укрпошта міститься інформація щодо вручення лситу. Але лист було надіслано формально, так як недотримане строку передбаченого п.7 статті 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Рекомендований лист підлягає врученню 14 днів, тобто з урахуванням вимог вказаної норми лист повинен бути направлений за 16 днів до засідання, у разі якщо лист буде отриманий у останній день.

Верховний Суд у постанові від 20 травня 2021 року у справі № 420/2916/20 вказав, що застосування дисциплінарного стягнення не може ґрунтуватися на припущеннях або недоведених фактах; при прийнятті рішень суб`єкт владних повноважень повинен уникати невмотивованих висновків, необґрунтовані припущення, та не конкретні обставини.

Судом першої інстанції не надано оцінки правомірності діям відповідача, який проводить перевірку у такій обстановці що працівника забирає швидка, накладає стягнення під час лікування.

Фактично позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за припущеннями, так як його хвороба, а саме, тиск після контузії головного мозку, об`єктивно перевірити знання не було можливості.

Апелянт посилався на практику Великої Палати Верховного Суду в постановах від 16 листопада 2023 року у провадженні № 11-228сап21, від 10 червня 2021 року у справі № 11 104сап21, у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 524/5536/17 та від 17.07.2019 у справі № 295/3099/17.

Відповідачем 1 подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у її задоволені, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29.10.2025 у справі № 200/6544/25 - без змін.

Відповідач 1 зазначив, що дисциплінарною комісією в рамках службового розслідування було зібрано матеріали, якими підтверджується факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, у зв`язку з чим начальник Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області з урахуванням ч.11 статті 19 Дисциплінарного статуту відносно позивача обмежився раніше накладеним дисциплінарним стягненням та без встановлення премії у серпні 2025 року.

Зі змісту Положення про преміювання поліцейських Головного управління Національної поліції в Донецькій області, затверджених наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 22.12.2015 № 142 вбачається, що керівники органів поліції мають право преміювати поліцейських відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань з урахуванням специфіки і показників преміювання та у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції України. Також Положенням передбачено зменшення розміру премії чи позбавлення її в повному обсязі поліцейським, які, зокрема, допустили порушення службової дисципліни.

Доводи, викладені у скарзі не спростовують виявлене дисциплінарне порушення та правомірність застосування заходів дисциплінарного впливу.

Представником позивача подано заперечення на відзив відповідача на апеляційну скаргу, в якому просив задовольнити апеляційну скаргу та врахувати практиву Верховного Суду у постановах від 16 квітня 2020 року у справі № 495/5105/17, від 13 березня 2020 року у справі №805/2340/17-а, від 4 червня 2020 року №460/354/19, від 10.09.2020 у справі №360/4790/19

Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, який листом повідомив, що зазначена справа зареєстрована через «ЄСІТС», тому в паперовому вигляді відсутня, електронну картку справи можна отримати, витребував справу з ЦБД КП «Діловодство спеціалізованого суду».

За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3).

Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).

Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України).

За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.

Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, відзиву відповідача 1 на апеляційну скаргу, заперечення представника позивача на відзив відповідача на апеляційну скаргу, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

22.07.2025 до Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області надійшов лист Управління головної інспекції ГУНП в Донецькій області (далі УГІ ГУНП) з інформацією, відповідно до якої 21.07.2025 мобільною групою у складі поліцейських УГІ ГУНП було проведено перевірку службової діяльності чергової частини відділу поліції № 4 Краматорського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області.

В ході перевірки перевірено рівень знань вимог Закону України "Про Національну поліцію" та інших нормативно-правових актів. За результатами перевірки, зокрема, встановлено що інспектор-черговий чергової частини сектору моніторингу відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , продемонстрував недостатній рівень знань вимог статей 1, 2 та 46 Закону України "Про Національну поліцію".

Наказом Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області від 23.07.2025 № 527 призначено службове розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни з боку окремих поліцейських відділу поліції №4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, цим же наказом створено дисциплінарну комісію.

Службове розслідування призначено відповідно до ч. 4 ст. 14 розділу III Дисциплінарного статуту Національної поліції України (підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку), а саме у зв`язку з виявленням в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку.

29.07.2025 в месенджері "WhatsApp" на телефонний номер, який належить ОСОБА_1 , надіслано наказ про призначення службового розслідування від 23.07.2025 № 527 та повідомлення (виклик) щодо необхідності прибуття до службового кабінету ВКЗ, з визначеним терміном 01.08.2025 о 10:00, а також вказане повідомлення про виклик надіслано на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1 та на адресу мешкання. Однак позивач на зв`язок не вийшов, про причини не прибуття комісію не повідомив, пояснень не надав. 01.08.2025 комісією службового розслідування складено акт щодо неприбуття позивача на виклик комісії для надання пояснень та інше, а також складено акт про відмову позивача від надання пояснень.

Як встановлено матеріалами службового розслідування, позивач під час перевірки службової діяльності та усного опитування щодо знання норм Закону України "Про Національну поліцію" не зміг належним чином продемонструвати знання вимог статтей 1, 2, та 46 Закону.

Відповідно до матеріалів службового розслідування позивач має діюче дисциплінарне стягнення "зауваження", відповідно до наказу Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області від 27.06.2025 №468, з яким позивач ознайомлений 21.07.2025.

Таким чином, дисциплінарною комісією в рамках службового розслідування було зібрано матеріали, якими підтверджується факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, у зв`язку з чим начальник Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області відносно позивача обмежився раніше накладеним дисциплінарним стягненням та без встановлення премії у серпні 2025 року, відповідно до приписів частини 13 статті 19 Закону №2337-VIII, а саме у разі повторного вчинення поліцейським незначного проступку з урахуванням його сумлінного ставлення до виконання обов`язків за посадою або нетривалого перебування на посаді (до трьох місяців) керівник може обмежитися раніше застосованим до такого поліцейського дисциплінарним стягненням.

Наказом начальника Краматорського РУП ГУНП України в Донецькій області підполковника поліції Миколи Матвієнко № 562 від 05.08.2025 року за порушення службової дисципліни, що виразилась у недотриманні вимог п. 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, в частині належного знання законів, інших нормативно-правових актів, що визначають повноваження поліції, своїх посадових (функціональних) обов`язків; п.п. 1 та 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про національну поліцію", в частині належного дотримання нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та належного виконання своїх посадових(функціональних) обов`язків, наказів керівництва, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності інспектор-черговий чергової частини сектору моніторингу відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 (НОМЕР_1), але враховуючи, що наказом Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області від 27.06.2025 № 468 останньому оголошено зауваження, цим обмежитись та без встановлення премії у серпні 2025 року.

Апеляційний суд надає правову оцінку спірним правовідносинам та враховує наступне.

За п.п. 1 та 2 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (далі Закон №580-VIII) визначено основні обов`язки поліцейського, за якими поліцейський зобов`язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського та професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Згідно з частинами першою та другою статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Закон України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018 №2337-VIII (далі також Дисциплінарний статут).

Підстави та порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності, а також види покарань визначені Дисциплінарним статутом Національної поліції України.

За ч. 1 ст. 1 розділу І Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Відповідно до норм ч. 1 ст. 12 розділу ІІІ Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

За п.2 ч.3 ст.1 Закону №2337-VIII службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію України", зобов`язує поліцейського, зокрема, знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 14 розділу III Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначає Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом МВС України від 07.11.2018 № 893 (далі - Порядок № 893).

Відповідно до п. 1 розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

За п. 4 розділу V Порядку № 893 службове розслідування має встановити: - наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; - наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; - ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; - обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; - відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; - вид і розмір заподіяної шкоди; - причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Суд враховує, що виявлення відповідачем 2 у позивача недостатнього рівня знань, зокрема, вимог статей 1, 2 та 46 Закону України "Про Національну поліцію", не є спірною обставиною між сторонами, однак позивач наголошує, що це не спричинило жодних негативних наслідків або ж заподіяння шкоди.

За правовою позицією Верховного Суду в постанові від 02.06.2021 у справі №815/2705/16, у постанові від 22.09.2022 у справі №420/4977/20 поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства до поліції, не тільки під час виконання службових обов`язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивної репутації органів поліції. Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, який є підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до ст. 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

За приписами статті 29 Дисциплінарного статуту, якою урегульовано особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану, Верховним Судом у постанові від 23.11.2023 у справі № 420/14443/22, з урахуванням усталеної практики, зазначено, що обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

З урахуванням обставин справи, визначення виду дисциплінарного стягнення є виключною компетенцією особи, якій законом надано право притягувати до дисциплінарної відповідальності.

Виходячи з фактичних обставин скоєного проступку, та особи порушника, в даному випадку, начальник Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області мав законодавчо передбачене дискреційне право застосувати до позивача саме такий вид дисциплінарного впливу, як обмеження раніше накладеним дисциплінарним стягненням та без встановлення премії у серпні 2025 року.

За ч. 5 статті 23 Закону №2337-VIII у місяці виконання дисциплінарного стягнення поліцейського може бути позбавлено премії повністю або частково в порядку, визначеному Міністерством внутрішніх справ України. Загальні питання визначення порядку матеріального заохочення поліцейських, з урахуванням специфіки умов проходження служби та особливостей виконання покладених на них службових обов`язків, врегульовані постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (далі - Постанова № 988) і Порядку та умовам виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженим наказом МВС України від 06.04.2016 № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 № 669/28799 (далі - Порядок № 260).

Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Постанови № 988 надано право керівникам органів, закладів та установ Національної поліції в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення, здійснювати преміювання поліцейських відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби.

За пунктом 12 розділу ІІ Порядку № 260 керівники органів поліції мають право преміювати поліцейських відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань та в межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції України. Залежно від виконання показників преміювання (у тому числі успішного виконання службових обов`язків, допущення проступків, застосування до поліцейських дисциплінарного стягнення в установленому законодавством порядку), які можуть впливати на розмір премії, до наказу про преміювання за відповідний місяць можуть уноситися відповідні зміни та проводитися перерахунок премії на підставі мотивованого рапорту (звернення) керівника.

Отже, нормами законодавства визначено сукупність підстав, що впливають на встановлення розміру премій поліцейському. При цьому, встановлення премій є правом керівника, а не його обов`язком, при цьому, встановлення цих премій можливе лише при наявності відповідних бюджетних асигнувань. Премія виплачуються в залежності від особистого внеску службовця в загальний результат роботи державного органу, а встановлення її розміру є виключною компетенцією відповідних органів.

Судом встановлено, що процедуру, строки проведення службового розслідування та вимог законодавства щодо застосування дисциплінарного стягнення до позивача відповідачами порушено не було. Доводи, викладені позивачем не спростовують виявлене порушення та правомірність застосування заходів дисциплінарного впливу.

Стосовно посилання апелянта на судову практику Верховного Суду, Великої Палати Верховного Суду, то колегією суддів не можуть бути прийняті посилання на ці висновки, оскільки обставини цієї справи виникли за різних фактичних обставин, ніж у справах, на які посилається апелянт.

Суд наголошує, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, їхніх повноважень, об`єкта, предмета правового регулювання відносин, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їхньої подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.

На підставі викладеного, апеляційний суд погоджує висновок суду першої про відмову у задоволені позову про визнання протиправним та скасування наказу Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 562 від 05.08.2025 року "Про застосування до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (НОМЕР_1) інспектора-чергового чергової частини сектору моніторингу відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області дисциплінарного стягнення у вигляді обмеження раніше накладеним дисциплінарним стягненням у вигляді зауваження від 27.06.2025 р. №468 та без встановлення премії у серпні 2025 року".

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.

Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Лещенко Олени Дмитрівни в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2025 року у справі № 200/6544/25 за позовом Госа Володимира Васильовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, Краматорського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 4 березня 2026 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді: А.А. Блохін

Е.Г. Казначеєв