Постанова від 03 березня 2026 р. у справі №200/2508/25 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2026 року справа №200/2508/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Казначеєва Е.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційні скарги ОСОБА_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2026 року у справі № 200/2508/25 (головуючий І інстанції Абдукадирова К.Е.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, зацікавлена особа: Харківське межрегіональне управління міністерства юстиції про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11.06.2025 року у справі № 200/2508/25, залишеному без змін постановою апеляційного суду від 30.09.2025 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 перерахувати та виплатити пенсію в розмірі передбаченому п. «а» ст .13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, відповідно до вислуги років яка встановлена наказом командира в/ч НОМЕР_1 № 45 від 13.02.2025 р. та на підставі довідки № 2258/ФС від 17.04.2024 року з військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, без обмеження максимального розміру пенсії з урахуванням проведених раніше виплат.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі передбаченому п. «а» ст .13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, відповідно до вислуги років яка встановлена наказом командира в/ч НОМЕР_1 № 45 від 13.02.2025 р. та на підставі довідки № 2258/ФС від 17.04.2024 року з військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, без обмеження максимального розміру пенсії з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 22.09.2024.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13.11.2025 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі – задоволено. Встановлено судовий контроль за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/2508/25. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у трьох місячний строк подати до Донецького окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення у справі 200/2508/25.

02.01.2026 представником відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції подано заяву про зміну способу виконання судового рішення у цій справі шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь позивача заборгованості з пенсійних виплат у загальній сумі 190750,15 грн.

В обґрунтування заяви зазначено, що боржником на вимогу державного виконавця надано відповідь від 31.12.2025 року за вих № 0500-0408-5/162488 в якій повідомлено, що на виконання рішення суду Головним управлінням здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 у розмірі 23567,83 грн (розмір пенсії до перерахунку складав 8142,55 грн). Нарахована сума доплати за результатами перерахунку згідно з рішенням суду з урахуванням виплачених сум за період з 22.09.2024 по 31.12.2025 складає 230872,67 грн.

Фінансування пенсій, призначених за нормами Закону України від 09.04.1992 № 2262 ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Заборгованість за період з 22.09.2024 по 31.12.2025 в розмірі 230872,67 грн, яка нарахована на виконання рішення суду, облікована Головним управлінням в переліку одержувачів виплат на виконання судових рішень, сформованого відповідно до Порядку № 821.

Протягом 2025 року відповідно до Порядку № 821 Головним управлінням проведено виплату коштів на погашення заборгованості в межах бюджетних призначень у грудні 2025 року – в розмірі 40122,52 грн. Станом на 31.12.2025 залишок заборгованості по пенсійним виплатам за минулий період, нарахованої на виконання рішення суду, складає 190750,15 грн. Подальша виплата заборгованості з пенсійних виплат, нарахованих на виконання рішення суду буде проводитись в межах бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат відповідно до Порядку № 821.

Таким чином, з тексту листа боржника вбачається факт невиконання рішення у повному обсязі та наявності обставин, що істотно ускладнюють своєчасне виконання рішення або роблять його неможливим, тому наявні підстави для зміни способу виконання судового рішення, враховуючи ст. ст. 263, 378 КАС України, ч.3 ст 33 Закону України «Про виконавче провадження», ч.2 статті 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22.01.2026 року заяву Харківського Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції України про зміну способу та порядку виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду в адміністративній справі - задоволено.

Змінено спосіб і порядок виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року в адміністративній справі № 200/2508/25 з зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі передбаченому п. а ст .13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, відповідно до вислуги років яка встановлена наказом командира в/ч НОМЕР_1 № 45 від 13.02.2025 р. та на підставі довідки № 2258/ФС від 17.09.2024 року з військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, без обмеження максимального розміру пенсії з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 22.09.2024 на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованості з виплати пенсійних виплат у загальній сумі 190750,15 грн.

Позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 22.01.2026 у справі № 200/2508/25; відмовити у зміні способу виконання судового рішення шляхом визначення конкретної грошової суми; залишити виконання рішення у порядку, визначеному рішенням суду від 11.06.2025 та законодавством про виконавче провадження.

Апелянт зазначив, що у даній справі у матеріалах виконавчого провадження відсутні належні докази фактичного виконання рішення суду. Пенсійний фонд України надавав лише листи інформаційного характеру, що унеможливлювало перевірку повноти та правильності виконання рішення. Таким чином, факт належного виконання рішення суду не встановлений. Суд першої інстанції, не встановивши неможливості виконання рішення суду у визначений ним спосіб, фактично підмінив собою органи виконавчої служби.

Верховний Суд у постанові від 20 грудня 2018 року у справі № 826/12123/16 (К/9901/57533/18) дійшов правового висновку, що встановлення додаткових умов або обмежень у реалізації соціальних і пенсійних прав окремої категорії осіб є непрямою дискримінацією, якщо такі умови не застосовуються до інших осіб у тотожній правовій ситуації. Залежність реалізації права на пенсію від бюджетних, адміністративних або процедурних факторів, а також відкладення або блокування виплат з мотивів відсутності фінансування є непрямою дискримінацією за ознакою статусу особи та порушує статтю 24 Конституції України. У цій справі позивач поставлений у гірше становище порівняно з іншими стягувачами виключно через те, що боржником є орган Пенсійного фонду України, який посилається на відсутність фінансування.

У постанові Верховного Суду від 21.08.2018 у справі № 803/3805/15 зазначено, що підставою для встановлення або зміни способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання, при цьому судове рішення не може бути змінене по суті. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 826/8279/16. У справі № 480/3942/21 Верховний Суд прямо зазначив, що зміна способу виконання рішення із зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії на стягнення конкретної грошової суми є зміною рішення по суті та виходом за межі предмета спору.

Європейський суд з прав людини у справах «Юрій Миколайович Іванов проти України», «Горнсбі проти Греції», «Шмалько проти України», «Іммобільяре Саффі проти Італії» наголосив, що право на суд включає право на виконання судового рішення. Невиконання остаточного судового рішення є втручанням у право мирного володіння майном, а держава не може виправдовувати таке невиконання відсутністю бюджетних коштів або фінансування.

Апелянт вважає, що оскаржена ухвала від 22.01.2026: змінює рішення суду по суті; порушує принцип рівності та заборону дискримінації; ухвалена з істотним порушенням норм процесуального права; суперечить практиці Верховного Суду; порушує Закон № 1404-VIII «Про виконавче провадження»; не відповідає практиці Європейського суду з прав людини та правовим позиціям Конституційного Суду України.

Відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції про зміну способу і порядку виконання рішення шляхом стягнення нарахованих сум та відмовити у задоволені заяви.

Апелянт зазначив, що Головним управлінням у межах наданої чинним законодавством компетенції вжито усіх можливих заходів для виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11.06.2025 у справі № 200/2508/25.

Впродовж 2025 року відповідно до Порядку № 821 Головним управлінням проведено виплату коштів на погашення заборгованості в межах бюджетних призначень у грудні 2025 року – в розмірі 40122,52 грн (18383,51 грн + 5859,49 грн +187,35 грн + 7461,42 грн + 187,35 грн + 8043,40 грн). Залишок пенсійних виплат нарахованих згідно з рішення суду за минулий період станом на 29.01.2026 складає 190750,15 грн. Заборгованість пенсії за період з 22.09.2024 по 31.12.2025 у загальній сумі 190750,15 грн облікована в Головному управлінні та буде виплачена на умовах окремого порядку після затвердження відповідних бюджетних призначень.

Таким чином, у межах наданих пенсійному органу повноважень ним виконано рішення суду, у тому числі здійснено відповідні виплати, а неотримання позивачем усієї суми заборгованості з виплати пенсії відбулося з незалежних від пенсійного органу обставин.

Зобов`язання Головного управління вчинити певні дії з перерахунку та виплати пенсії і стягнення з суб`єкта владних повноважень певного розміру грошових коштів за конкретний період є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом при ухваленні рішення. Резолютивна частина рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/2508/25 має зобов`язальний характер, вимоги майнового характеру щодо стягнення певної суми коштів не були предметом судового розгляду. Правильність нарахування заборгованості пенсійних виплат позивачу судами першої та апеляційної інстанції не перевірялася.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому просив відмовити у її задоволені.

Позивачем подано клопотання від 06.02.2026 про долучення до матеріалів справи № 200/2508/25 виписки по зарахування пенсії на картку ОСОБА_1 , в якому зазначає, що в своїй апеляційній скарзі, зокрема, ГУПФУ вказує “Звертаємо увагу Шановного Суду, що Головним управлінням у межах наданої чинним законодавством компетенції вжито усіх можливих заходів для виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11.06.2025 у справі № 200/2508/25. Зокрема в грудні 2025 року здійснено перерахунок пенсії Позивача в розмірі 23567,83 грн (розмір пенсії до перерахунку складав 8142,55 грн), без обмеження її максимального розміру.” Цим ГУПФУ навмисно вводить в оману поважний суд.

В січні 2026 року та лютому 2026 року позивачем була отримана пенсія в розмірі 8435,05 грн., що ніяк не відповідає інформації наданої ГУПФУ. Отже, навіть в цьому ГУПФУ відверто вводить в оману суд, тобто зловживає своїми процесуальними правами.

Також, позивачем подано клопотання про витребування у Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області доказів від 11.02.2026, від 23.02.2026:

- 1. Документи щодо визначення вислуги років

1.1. Повний розрахунок нарахування вислуги років, здійснений при виконанні рішення суду.

1.2. Перелік та копії документів, на підставі яких здійснювалося обчислення вислуги років.

1.3. Письмове пояснення причин неврахування вислуги років, визначеної наказом командира військової частини НОМЕР_1 №45 від 13.02.2025.

2. Документи щодо визначення відсотка пенсії

2.1. Розрахунок, у якому визначено застосування відсотка 70 %. 2.2. Нормативне та документальне(Законодавче) обґрунтування застосування саме такого відсотка, а не застосування відсотку у розмірі 110 відсотків(відповідно до наказу командира в/ч НОМЕР_1 № 45) 3. Документи щодо визначення грошового забезпечення

3.1. Повний розрахунок грошового забезпечення 27 252,25 грн із розшифруванням складових.

3.2. Пояснення щодо неврахування відомостей державних реєстрів про фактичне грошове забезпечення 50 110,96 грн.

3.3. Відомості про здійснення запитів до інформаційних систем ДПС або інших державних органів.

4. Документи щодо утриманців

4.1. Розрахунок надбавок на утриманців.

4.2. Документальне обґрунтування неврахування третьої дитини.

5. Документи щодо фактичних виплат

5.1. Повний розрахунок одноразової виплати із зазначенням правової підстави, періоду та складових.

5.2. Повний розрахунок щомісячних виплат за січень та лютий 2026 року із зазначенням формули обчислення.

5.3. Копії платіжних доручень, банківських квитанцій, відомостей на перерахування або інших фінансових документів, що підтверджують фактичне перерахування ОСОБА_1 сум, зазначених у апеляції як виплачені.

5.4. Документальне підтвердження дат та сум кожного перерахування.

6. Документи щодо сплати судового збору

6.1. Документальне підтвердження фактичної сплати судового збору (з відміткою банку про виконання платежу або підтвердженням зарахування коштів до бюджету).

6.2. Підтвердження зарахування коштів до відповідного бюджетного рахунку.

6.3. У разі надання лише платіжної інструкції — пояснення щодо фактичного виконання платежу.

7. Відомості про відповідальних осіб

7.1. ПІБ та посади службових осіб, які: здійснили розрахунок; погодили його; підписали звіт про виконання рішення суду.

Відповідачем до суду першої інстанції надано 09.02.2026 звiт про виконання судового рiшення у справi 200/2508/25, який обгрунтовано наступним.

Головним управлінням у відповідності до вимог діючого законодавства та в межах закріплених функціональних повноважень з урахуванням приписів статей 19, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду виконано, що підтверджується наступними доказами:

1. У грудні 2025 року здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 . Розмір пенсії після виконання Рішення склав 23567.83 грн (розмір пенсії до перерахунку складав 8142.55 грн).

2. Нарахована сума доплати за результатами перерахунку згідно рішення суду за період з 22.09.2024 по 31.12.2025 склала 230872,67 грн :- з 22.09.2024 по 29.09.2025 у сумі 184082,65 грн до набрання законної сили;- з 30.09.2025 по 31.12.2025 у сумі 46790,02 грн після набрання законної сили.

Погашення боргового зобов`язання виконано на підставі наступних нормативно-правових актів та в наступній послідовності.

Всі видатки на погашення заборгованості здійснюються в межах бюджетних асигнувань, затверджених Законом України «Про Державний бюджет на 2025 рік» та розпису доходів і видатків Пенсійного фонду України, і відповідають вимогам статей 23, 24 та 116 Бюджетного кодексу України. Бюджетом Пенсійного фонду України на 2025 рік, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2025 року №1152, передбачено видатки на виплату пенсій, перерахованих на виконання судових рішень, у сумі 250,0 млн грн, та на погашення заборгованості з виплати пенсій за ретроспективними рішеннями суду- у сумі 250,0 млн грн.

Кошти на фінансування видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, передбачаються у складі бюджетної програми за КПКВК 2506080 «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду» і визначаються в межах граничних обсягів видатків державного бюджету за цією програмою з урахуванням джерел фінансування, включених до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік».

Згідно з Порядком здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року №821, видатки на виплату пенсій за минулий час перерахованих пенсій за рішеннями та суду здійснюються за окремими напрямами бюджету Пенсійного фонду України за джерелами виплати відповідних сум. Пунктом 7 Порядку № 821 визначено, що такі виплати здійснюються пропорційно виділеним бюджетним асигнуванням, але не більше суми, що обліковується в переліку одержувачів.

Відповідно до Порядку № 821 ОСОБА_1 здійснено виплату заборгованості в межах виділених бюджетних призначень на загальну суму 40122,52 грн, а саме:

- у грудні 2025 року -18383,51 грн (минула заборгованість);

- у грудні 2025 року -5859,49 грн (поточна заборгованість);

- у грудні 2025 року -187,35 грн (минула заборгованість), із зарахуванням на поточний рахунок в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (дата виплати - 30 число);

- у грудні 2025 року -7461,42 грн (поточна заборгованість);- у грудні 2025 року -187,35 грн (минула заборгованість);

- у грудні 2025 року -8043,40 грн (поточна заборгованість), із зарахуванням на поточний рахунок в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (дата виплати - 31 число).

Залишок невиплаченої заборгованості становить 190750,15 грн, з яких:- 165324,44 грн - минула заборгованість (22.09.2024 - 29.09.2025);- 25425,71 грн - поточна заборгованість (30.09.2025 - 31.12.2025).

Щодо клопотань позивача про витребування у відповідача додаткових доказів доказів від 11.02.2026, від 23.02.2026.

За ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Порядок подання доказів передбачено ст. 79 КАС України.

За ч.ч. 2, 4 ст. 79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

За ч.ч. 1-3 статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Апеляційний суд вивчив матеріали справи та дійшов висновку про відмову у задоволені клопотань позивача про витребування додатків доказів, оскільки матеріали містять належні докази, яких цілком достатньо для правильного вирішення питання в порядку ст. 378 КАС України.

Стосовно клопотання позивача від 06.02.2026 про долучення до матеріалів справи № 200/2508/25 виписки по зарахування пенсії на картку, апеляційний суд враховує норми ч. 1 ст. 79 КАС України, відповідно до якої учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Отже, апеляційний суд вважає, що наявні підстави для задоволення клопотання позивача від 06.02.2026 про долучення до матеріалів справи № 200/2508/25 виписки по зарахування пенсії на картку.

Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, який надіслав матеріали справи, які сформовані в електронній формі та частково в паперовій формі.

За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3).

Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).

Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України).

Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив доводи апеляційних скарг, відзиву позивача на апеляційну скаргу відповідача за матеріалами справи у змішаній формі (електронно-паперовій) і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

За ч. 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.

Згідно з абз. 1 ч. 3 ст. 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» №4094-ІХ від 21.11.2024 внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України.

Вказаний закон набрав чинності 19.12.2024 року.

Так, частина третя статті 378 КАС України доповнена абзацом другим такого змісту:

«Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.».

Таким чином, на час подання заяви, законодавцем визначена, як самостійна підстава для зміни способу і порядку виконання судового рішення, як невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням.

За матеріалами справи, на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду в цій справі, Головним управлінням розраховано суму заборгованості із пенсійних виплат в сумі 190750,15 грн, яку не сплачено позивачу через відсутність відповідного фінансування.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду у цій справі, яке набрало законної сили 30.09.2025 року та до теперішнього часу в частині виплати заборгованості зі пенсійних виплат позивачу відповідачем не виконано, що є підставою для задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Отже, відповідачем тривалий час не виконується рішення Донецького окружного адміністративного суду в цій справі щодо соціальних виплат.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення заяви в порядку ст. 378 КАС України шляхом стягнення з ГУПФУ в Донецькій області на користь позивача заборгованості з пенсії в сумі 190750,15 грн.

На підставі встановлених обставин справи та наведених нормативно-правових норм, які регулюють спірні відносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно вирішив заяву, підстави для задоволення апеляційних скарг та скасування ухвали суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 241, 250, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 378, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги ОСОБА_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2026 року у справі № 200/2508/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, зацікавлена особа: Харківське межрегіональне управління міністерства юстиції про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 4 березня 2026 року.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді А.А. Блохін

Е.Г. Казначеєв