Рішення від 02 березня 2026 р. у справі №600/4106/25-а — Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/4106/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині невнесення відомостей щодо ОСОБА_1 про непридатність його до військової служби із виключенням з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з 20 грудня 2010 року;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку відповідно до військового квитка Серія НОМЕР_1 виданого 09.03.1993 року та свідоцтва про хворобу №298 від 10 вересня 2010 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 20.12.2010 р. був виключений з військового обліку у зв`язку із непридатністю його до військової служби, що підтверджується відповідним свідоцтвом про хворобу та інформацією з військового квитка. Однак, позивач зазначає, що в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідачем протиправно не внесено відповідну інформації щодо пройденого медичного огляду не актуалізовано дані щодо непридатності позивача до військової служби і виключення з військового обліку. Позивач зазначає, що звернувся із відповідною заявою до відповідача про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію відносно його виключення з військового обліку, однак відповідач у листі повідомив про необхідність особистого прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а також вказав, що свідоцтво про хворобу підлягає розгляду та затвердженню виключно штатною Регіональною ВЛК. Позивач не погоджується з такими доводами відповідача та вважає, що відповідач зобов`язаний внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. З вказаних підстав позивач просив суд задовольнити позов.

Відповідач заперечував проти позову та вказав, що станом на сьогодні свідоцтво про хворобу позивача, постанови про непридатність до військової служби 16 Регіональною ВЛК не затверджено, а тому підстав для виключення позивача з військового обліку немає.

Рух справи у суді

Судом відкрито провадження у адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Матеріали справи містять копію військового квитка позивача Серія НОМЕР_1 , де у п. 19 міститься запис про зняття позивача з обліку 20.12.2010 р. у відставку за станом здоров`я за віком. У п. 20 мітиться запис про виключення позивача з військового обліку 20.12.2022 р. у зв`язку із хворобою згідно свідоцтва про хворобу №298 від 10.09.2010 р., затверджений печаткою та підписом ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також міститься запис про взяття на облік ІНФОРМАЦІЯ_4 17.04.2025 року. (а.с. 11-15).

Також матеріали справи містять копію свідоцтва про хворобу №298 від 10.09.2010 р. Військово-лікарською комісією УМВС в Чернівецькій області, в якій зафіксовано, що позивач непридатний до військової служби із зняттям з військового обліку відповідно до наказу МВС України від 06.02.2001 р. №85. (а.с. 15-16).

Крім того, матеріали справи містять копію електронного військово-облікового документа позивача (Резерв+), в якому наявна інформація про те, що позивач перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , являється призовником, взято на облік 17.04.2025 року. (а.с. 16).

29.07.2025 р. позивач подав до відповідача заяву про внесення змін в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення з військового обліку з 20.12.2010 р. у зв`язку із непридатністю до військової служби за станом здоров`я. (а.с. 17).

У листі від 01.08.2025 р. №7480 відповідач повідомив позивача про те, що він не виключений з військового обліку та є зобов`язаним. Також вказано про неможливість виключення з військового обліку без затвердженого Регіональною ВЛК свідоцтва про хворобу. (а.с. 18).

Мотивувальна частина

Згідно положень ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд перевіряє дотримання вказаних критеріїв суб`єктом владних повноважень при прийняття оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України" на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє по теперішній час.

Згідно з ст.1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 №389-VIII воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Згідно пункту 4 Указу №69/2022 призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.

За змістом п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно з п.9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Отже, обов`язки щодо обліку військовозобов`язаних покладені на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військову службу і військовий обов`язок» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України від 25.03.1992 № 2232 «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (ч. 2 ст. 1 Закону № 2232).

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону № 2232 військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

За визначенням ч. 9 ст. 1 Закону № 2232 щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Згідно з ч. 10 ст. 1 Закону № 2232 громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема, проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України.

Згідно з ч. 13 ст. 2 Закону № 2232 громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов`язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи згідно свідоцтва про хворобу №298 від 10.09.2010 р. Військово-лікарською комісією УМВС в Чернівецькій області, зафіксовано, що позивач непридатний до військової служби із зняттям з військового обліку відповідно до наказу МВС України від 06.02.2001 р. №85.

Згідно з розділом 1 Порядку проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС України, затверджено наказ Міністерства внутрішніх справ України 06.02.2001 № 85 медичний огляд проводиться з метою визначення: придатності кандидатів за станом здоров`я, фізичним розвитком, а для окремих видів службової діяльності - за індивідуальними психофізіологічними особливостями до служби в органах внутрішніх справ на посадах рядового й начальницького складу; придатності за станом здоров`я, а для окремих видів службової діяльності - і за індивідуальними психофізіологічними особливостями до служби в органах внутрішніх справ осіб рядового й начальницького складу з урахуванням вимог пункту 1.43 цього Порядку; придатності за станом здоров`я до військової служби військовослужбовців внутрішніх військ, які проходять медичний огляд відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 4 січня 1994 року за № 2 та медичний огляд у Збройних Силах України); придатності за станом здоров`я, фізичним розвитком кандидатів до вступу на навчання до навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ і Міністерства оборони; придатності за індивідуальними психофізіологічними особливостями кандидатів, які вступають на навчання до пожежно-технічних училищ МВС, а також в навчальні заклади системи МВС, що готують спеціалістів служби ДАІ; придатності за станом здоров`я курсантів і слухачів до подальшого навчання в навчальних закладах МВС.

Тобто свідоцтво про хворобу за №298 від 10.09.2010 р. підтверджує факт визнання позивача непридатним до проходження військової служби у системі МВС, а не у Збройних Силах України.

Крім того, у наказі Міністерства внутрішніх справ України 06.02.2001 № 85 відсутнє визначення поняття «виключення з військового обліку», а визначається лише можливість «зняття» з військового обліку, що не є тотожним поняттю «виключення».

Суд зазначає, що питання щодо визначення ступеня придатності до проходження військової служби у Збройних Силах України станом на 10.09.2010 р. регулювало Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402.

В матеріалах справи відсутні докази, що позивач проходив відповідну комісію в Збройних Силах України, та відносно складено постанову ВЛК та свідоцтво про хворобу згідно норм Положення №402.

Згідно з абз. 5 п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону № 2232-XII (в редакції, чинній на 10.09.2010 р.) взяттю на військовий облік призовників та військовозобов`язаних у районних (міських) військових комісаріатах підлягають громадяни України на військовий облік військовозобов`язаних: звільнені зі служби начальницького та рядового складу Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної податкової адміністрації України.

Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону № 2232-XII (в редакції, чинній на 10.09.2010 р.) виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

Суд наголошує, що згідно свідоцтва про хворобу №298 від 10.09.2010 р. Військово-лікарською комісією УМВС в Чернівецькій області, зафіксовано, що позивач непридатний до військової служби із зняттям з військового обліку, а не виключенням.

Матеріали справи містять копію військового квитка позивача Серія НОМЕР_1 , де у п. 20 сторінці мітиться запис про виключення позивача з військового обліку 20.12.2022 р. у зв`язку із хворобою згідно свідоцтва про хворобу №298 від 10.09.2010 р., затверджений печаткою та підписом ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Однак, суд критично оцінює інформацію у військовому квитку щодо виключення позивача з військового обліку згідно свідоцтва про хворобу №298 від 10.09.2010 р., оскільки у вказаному свідоцтві передбачено саме зняття, а не виключення з військового обліку. Крім того, п. 20 військового квитка є недійсним, на підтвердження чого у п. 17 військового квитка позивача зроблено відповідну відмітку.

Також суд звертає увагу, що відповідно до п. 1.119 Порядку проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС України, затверджено наказ Міністерства внутрішніх справ України 06.02.2001 № 85 cвідоцтво про хворобу підлягало розгляду на осіб рядового й начальницького складу оглянутих гарнізонними й госпітальними ВЛК, - вищою за статусом ВЛК.

Згідно п. 1.115. Порядку проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС України, затверджено наказ Міністерства внутрішніх справ України 06.02.2001 N 85 свідоцтво про хворобу позивача підлягало направленню на розгляд до вищої за статусом ВЛК не пізніше 5-ти днів після закінчення медичного огляду.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували розгляд свідоцтва про хворобу №298 від 10.09.2010 р. вищої за статусом ВЛК.

Таким чином, суд вважає безпідставними доводи позивача щодо наявності достатніх законодавчих підстав для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку відповідно до військового квитка Серія НОМЕР_1 виданого 09.03.1993 року та свідоцтва про хворобу №298 від 10 вересня 2010 року.

Висновки за результатами розгляду справи

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд дійшов висновку, що заявлений позивачем позов є необґрунтованим та безпідставним, оскільки відсутні правові підстави для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку відповідно до військового квитка Серія НОМЕР_1 виданого 09.03.1993 року та свідоцтва про хворобу №298 від 10 вересня 2010 року.

У зв`язку із вказаним суд дійшов висновку про відмову у задоволені позову.

Судові витрати

Відповідно до ч.2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки відповідач не поніс вказаних витрат, суд не вирішує питання про їх стягнення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 139, 241, 250, 257 КАС України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Повне найменування учасників процесу:

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );

відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

Суддя Т.М. Брезіна