Рішення від 02 березня 2026 р. у справі №161/1003/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/1003/26

Провадження № 2/161/2534/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Черняка В.В.,

за участю секретаря судового засідання – Колісник А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Боратинської сільської ради Луцького району Волинської області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач через свого представника звернувся до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування заяви вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його матір ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина на належне їй майно. На випадок своєї смерті спадкодавець залишила заповіт, згідно якого усе своє майно заповіла сину. Позивач є єдиним спадкоємцем ОСОБА_2 . При зверненні до нотаріуса (отримав відмову у вчиненні нотаріальної дії по причині пропуску строку звернення до нотаріуса із заявою). З огляду на наведене, ОСОБА_1 просить суд визначити додатковий строк для прийняття спадщини тривалістю два місяці.

Ухвалою суду від 19.01.2026 року справа була прийнята до розгляду та відкрито провадження.

Представником позивача до початку судового засідання подано заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, в якій вона підтримала вимоги та просила їх задовольнити.

Представник відповідача у письмовій заяві просила здійснювати розгляд справи без її участі, щодо вирішення спору поклалась на думку суду.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 8).

Після смерті спадкодавця відклалась спадщина на належне їй майно.

За своє життя спадкодавець залишила заповіт, відповідно до якого все належне їй на момент смерті майно заповіла сину ОСОБА_1 (а.с.9,14).

Спадкоємець не оформив своїх спадкових прав.

З відповіді приватного нотаріуса Ходасинської Н.І. № 17/01-16 від 27.02.2026 року, наданої на запит суду, вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась.

З матеріалів справи вбачається, що спадкодавець була одружена (чоловік ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а.с.10), інших дітей, окрім позивача, не мала.

Відтак, ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем ОСОБА_2 .

Позивач у встановлений законом термін до нотаріуса не звернувся, у зв`язку з чим пропустив строк звернення із заявою про прийняття спадщини.

З відповіді нотаріуса вбачається, що останньому було роз`яснено право звернення до суду із заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини (а.с.14).

Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно зі статтями 1233-1235 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до частини першої та другої статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно з частинами першою-третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Надаючи правову оцінку причинам пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

В даному випадку строк для прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 закінчився 02.01.2022 року.

Одночасно, частиною третьою статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом встановлено, що позивач пропустив строк на подачу заяви про прийняття спадщини, оскільки не мав правової обізнаності щодо необхідності отримання свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема, й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування на користь держави.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 та ч. 3 ст. 1296 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, а відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Оцінюючи доводи позивача та надані ним докази в обґрунтування позовних вимог, суд визнає причини пропуску встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини поважними.

Крім того, суд враховує, що визнання поважними причин пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини та визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини не буде порушувати права та законні інтереси інших осіб, суперечити принципам законності, добросовісності, розумності та справедливості (ст. 3 ЦК України).

Водночас відмова у задоволенні позову, за наявності встановлених судом обставин, була б непропорційним втручанням у право особи на мирне володіння майном.

Враховуючи встановлені в ході розгляду справи обставини, на думку суду, позивачу слід надати додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини – два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Встановлюючи саме такий додатковий строк для прийняття спадщини суд вважає за необхідне створити позивачу реальну можливість реалізувати своє право на прийняття спадщини.

Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі положень ст. 141 ЦПК України.

Враховуючи вищенаведене, на підставі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 3, 1268-1272 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.12-13, 81, 141, 259, 264-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , - два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Боратинська сільська рада Луцького району Волинської області (Волинська обл., Луцький р-н, с. Боратин, вул. Центральна 15; код ЄДРПОУ 04332207).

Повний текст судового рішення складено 03 березня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.В. Черняк