Постанова від 02 березня 2026 р. у справі №156/390/25 — Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/390/25

Провадження № 3/156/6/26

Рядок статзвіту 156

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2026 року сел. Іваничі

Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Комзюк Н.Н., розглянувши матеріал, який надійшов з відділу поліцейської діяльності №1 (сел.Іваничі) Володимирського РВП ГУ НП у Волинській області про притягнення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , 31.03.2025 о 01:30 у селі Будятичі, шосе Іваничівське (16 кілеметр), керувала транспортним засобом Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, виражене тремтіння пальців рук, не чітке мовлення та не стійка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовилась, чим порушила вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що ч.1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність.

Під час судового розгляду ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого їй правопорушення не визнала. Пояснила, що вона не керувала транспортним засобом за викладених у протоколі обставин.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Кібальник В.П. підтримав думку своєї підзахисної, просив закрити провадження за відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення. Зазначав зокрема, що із долучених до матеріалів справи відеозаписів події неможливо встановити хронологію події, а поліцейськими не зафіксовано факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 . У той же час свідок ОСОБА_2 засвідчила, що саме вона керувала транспортним засобом, що також підтвердила свідок ОСОБА_3 . Тобто у справі відсутні належні та достатні докази, на яких ґрунтується обвинувачення ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Також захисник просив врахувати соціально-економічний стан ОСОБА_1 , вона є вдовою, втратила чоловіка на війні, який захищав Батьківщину, виховує четверо неповнолітніх дітей без підтримки. Її права, включно з правом керування транспортним засобом, мають особливе соціальне значення. Позбавлення її права керування транспортним засобом призведе до тяжких наслідків для сім`ї, оскільки діти, втратять можливість отримувати необхідну підтримку у вигляді підвезення до школи, гуртків, лікарень, що призведе до погіршення їхнього розвитку та добробуту.

Допитана за клопотанням сторони захисту як свідок ОСОБА_2 пояснила, що 30.03.2025 вона їхала від сестри з міста Ковеля і шукала чим добратись до села Біличі. На таксі грошей не було, а ОСОБА_1 пообіцяла її забрати. ОСОБА_1 під`їхала до заправки та дозволила їй покерувати автомобілем, а сама сіла на заднє пасажирське сидіння позаду водійського. Коли їх зупинив патруль поліції вони помінялась місцями з ОСОБА_1 . Також пояснила, що у неї немає водійського посвідчення.

Допитана за клопотанням сторони захисту як свідок ОСОБА_3 пояснила, що за кермом автомобіля перебувала ОСОБА_2 , яка помінялась місцями з ОСОБА_1 під час руху, коли побачили поліцейский автомобіль.

За змістом ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен належним чином з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справ.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП установлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані такого сп`яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про те, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №286375 від 31.03.2025, який відповідає вимогам ст.256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому, окрім іншого, зазначені виявлені працівниками поліції ознаки стану сп`яніння у ОСОБА_1 . З акту також вбачається, що ОСОБА_1 відмовилась від проходження відповідного огляду;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Зі змісту направлення слідує, що ОСОБА_1 відмовилась від проходження огляду у медичному закладі.

- відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, дослідженими у судовому засіданні, при перегляді яких викладені у протоколі обставини знайшли своє підтвердження.

Вказані докази є узгодженими між собою, отримані у встановленому законом порядку та не викликають сумнівів у їх належності, допустимості та достовірності. Вимоги ст.ст. 256, 266, 268 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 №1395, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103, поліцейськими при складанні протоколу про адміністративне правопорушення були дотримані.

Заперечуючи проти протоколу сторона захисту посилалась на те, що долучені до матеріалів справи докази, зокрема відеозаписи, не підтверджують факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, що також підтверджено показами свідків.

Однак суд вважає дані доводи неспроможними та такими, які спрямовані лише на спробу ухилення від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

Так, з досліджених судом відеозаписів вбачається, що 31.03.2025 о 01:29 патрулем поліції за допомогою звукового сигналу був зупинений автомобіль Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 . Після зупинки даного транспортного засобу інспектор поліції відразу підійшов до автомобіля, за кермом якого знаходилась ОСОБА_1 . На вимогу інспектора поліції Горбунова Н.О. надала для огляду водійське посвідчення, техпаспорт та страховий поліс. У подальшому інспектор поліції повідомив ОСОБА_1 , що з автомобіля чути запах алкоголю, а також запропонував їй пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або у медичному закладі. У відповідь ОСОБА_1 вказала, що спиртних напоїв вона не вживала, а запах алкоголю чути від пасажирів. У подальшому повідомила, що вживала тільки пиво, неодноразово просила поліцейських відпустити її, нічого не писати, дати можливість викликати тверезого водія, пропонувала домовитись, «скинути на каву» 5-10 тисяч, плакала, просила зрозуміти, оскільки її чоловік загинув на війні, а на її утриманні перебуває четверо неповнолітніх дітей, яких може забрати служба. Пояснювала, що нікого не збила, їхала повільно, більше не сяде за руль п`яною. Також пояснила, що їй потрібно було поїхати за однією людиною (під час судового розгляду пояснила, що їхала за співмешканцем). У відповідь поліцейські пояснили, що її дії можуть мати ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст.369 КК України. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовилась, пояснюючи це тим, що вживала алкогольні напої. При цьому, під час спілкування ОСОБА_1 жодного разу не повідомляла поліцейським про те, що вона не керувала автомобілем, пасажири автомобіля Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 , також не повідомляли обставин того, що даним автомобілем керувала інша особа. При цьому, одна з пасажирів повідомила, що ОСОБА_1 поїхала шукати чоловіка (співмешканця), який кудись поїхав (відеозапис 00000_00000020250331012843_0004A, 00000_00000020250331014343_0005A).

За встановлених обставин не витримують критики показання свідків про те, що ОСОБА_1 не керувала автомобілем. При цьому, покази свідків не тільки не знайшли свого об`єктивного підтвердження, а й містять істотні суперечності, зокрема свідок ОСОБА_2 вказувала, що ОСОБА_1 приїхала за нею, щоб відвезти її додому, однак поліцейським ОСОБА_1 повідомляла, що поїхала шукати співмешканця. Також ОСОБА_2 свідчила, що вона помінялась з ОСОБА_1 місцями після зупинки транспортного засобу, а ОСОБА_3 пояснила, що вони помінялись місцями під час руху автомобіля.

При оцінці пояснень свідків, суд враховує, що вони зацікавлені у ненастанні для ОСОБА_1 негативних наслідків правового характеру у разі притягнення до адміністративної відповідальності.

При цьому слід зауважити, що у порушення ОСОБА_1 ставиться не керування транспортним засобом у стані сп`яніння, а відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O’Halloran and Francis v. The United Kingdom») [GC] no. 15809/02 і 25624/02ECHR від 29 червня 2007 року, постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, ОСОБА_1 реалізувала своє право на керування транспортним засобом, тим самим погодилась нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно з встановленими нормами закону держави Україна.

Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і у їх сукупності, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, суд вважає, що у діях водія ОСОБА_1 наявне порушення Правил дорожнього руху, яке було зафіксовано у протоколі про адміністративне правопорушення, а саме - п. 2.5 ПДР України та наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, яка була зафіксована на відеозапис.

Відповідно до положень ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, які пом`якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Відповідно до бази даних ІКС ІПНП ОСОБА_1 отримувала посвідчення водія НОМЕР_2 .

Дотримуючись вищевказаних вимог чинного законодавства суд, врахувавши характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки, яке є потенційно небезпечним для суспільства, а також відомості про особу ОСОБА_1 , яка є вдовою, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, дані про те, що вона раніше притягалась до адміністративної відповідальності у матеріалах справи відсутні, дійшов висновку, що достатнім для її виправлення та запобігання вчинення нею нових правопорушень буде призначення адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст.130 Кодексу України з позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки саме такий вид адміністративного стягнення досягне мети, визначеної ст.23 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Одночасно з накладенням адміністративного стягнення суд, у відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір», стягує з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665, 60 грн.

Керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 130, 276, 279, 280, 283 285, 289, 294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Штраф сплатити за реквізитами: отримувач коштів: отримувач коштів: ГУДКСУ у Волинській області; код за ЄДРПОУ: 38009371; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA588999980313050149000003001; код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665,60 грн.

Судовий збір сплатити за реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/ м.Київ/ 22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором до Волинського апеляційного суду через суд, що її виніс, протягом десяти днів з моменту її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи.

Роз`яснити, що відповідно до ст.308 КУпАП, у разі несплати штрафу протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання постанови про накладення штрафу, зазначена постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік правопорушення.

Повний текст постанови виготовлено 04.03.2026.

Суддя Н.Н. Комзюк