Рішення від 03 березня 2026 р. у справі №156/1619/25 — Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/1619/25

Провадження № 2/156/156/26

Рядок статзвіту № 40

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

04 березня 2026 року сел. Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді - Комзюк Н.Н.,

за участю секретаря судового засідання - Кирилюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернулось до Іваничівського районного суду Волинської області з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором №8887944 від 24.03.2025, укладеним між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем у загальному розмірі 20413,03 грн., а також понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги за вищевказаним кредитним договором. Відповідач умови вказаного договору не виконав належним чином, у зв`язку з чим утворилась зазначена заборгованість, яка у добровільному порядку відповідачем не погашена.

Ухвалою Іваничівського районного суду Волинської області від 05.01.2026 відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позові просив розглядати справу без участі представника ТОВ «ФК «ЄАПБ», проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, будучи повідомленим про розгляд справи належним чином. Про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.

Ухвалою від 04.03.2026 суд, зі згоди позивача, розглядає справу за відсутністю відповідача заочно.

Враховуючи, що учасники справи у судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.

Між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-комунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» 24.03.2025 укладено електронний договір №8887944 про надання споживчого кредиту, який підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора C9448, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно п.п. 1.3, 1.4, 1.5 договору сума кредиту (загальний розмір) складає 4000,00 грн., строк кредиту 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 15 днів, тип процентної ставки фіксована.

Відповідно до п. 1.5.1 договору стандартна процентна ставка становить 1,00 % в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього договору.

Згідно з п.1.5.2 знижена процентна ставка 0,95 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо споживач до 08.04.2025 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник програми лояльності, отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для споживача, оскільки надання кредиту за цим договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки.

Відповідно до п. 2.1. договору, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 .

Згідно з п. 3.1. договору нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту.

Додатковою угодою від 28.03.2025 до договору №8887944 про надання споживчого кредиту від 24.03.2025 сторони домовились збільшити суму кредиту на 4100,00 гривень, в зв`язку з чим погодили внести наступні зміни до договору, а саме викласти п.1.3 договору в новій редакції: «1.3. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 8100,00 гривень. Тип кредиту – кредит.». Враховуючи збільшення загальної суми кредиту, сторони також визначили, що на момент укладення цієї додаткової угоди денна процентна ставка за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом складе 1,00% в день; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки складе 1,00% в день.

Окрім цього, позовна заява містить паспорти споживчого кредиту, таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (графіки платежів за договором), які підписані позичальником електронним одноразовим ідентифікатором, що свідчить про те, що сторонами погоджено всі істотні умови кредитного договору.

Факт зарахування коштів у сумі 4000,00 грн., а також коштів у сумі 4100,00 грн. на вказану у договорі картку відповідача підтверджується листами ТОВ «Пейтек Україна» від 14.11.2025 про успішність операції перерахування коштів, згідно договору з ТОВ «Авентус Україна» 04072024-3 від 04.07.2024.

Отже, ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит у сумі 8100,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача. Таким чином, у відповідача виник обов`язок повернути надані кошти, на умовах та в строки, передбачені кредитним договором.

Між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» 13.11.2025 укладено договір факторингу №13112025 згідно з умовами якого ТОВ «Авентус Україна» передало ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «Авентус Україна» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі божників.

Із витягу з реєстру боржників до договору факторингу №13112025 від 13.11.2025, вбачається, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №8887944 від 24.03.2025 у розмірі 20413,03 грн.

Представник позивача вказує, що після відступлення права вимоги ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості ні на рахунок ТОВ «ЄАПБ», ні на рахунок попереднього кредитора. При цьому, з моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій.

За таких обставин суд вважає, що правовідносини, які виникли між сторонами, є зобов`язальними і регулюються нормами глав 47-48 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України, а також Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Позивач надав належні і допустимі докази укладення 24.03.2025 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 кредитного договору №8887944 та отримання позичальником кредитних коштів у сумі 8100,00 грн.

Також, позовна заява містить належні і допустимі докази на підтвердження того, що до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідача склала 20413,03 грн., з яких заборгованість за основною сумою боргу - 8023,05 грн., заборгованість за відсотками – 8339,98 грн., заборгованість за штрафами - 4050,00 грн.

Відповідачем такий розрахунок заборгованості не спростований, доказів помилковості чи неправильності наданих позивачем розрахунків, а також належного виконання зобов`язань за кредитним договором не надано. Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання відповідно до ст. 617 ЦК України.

Таким чином, на підставі встановлених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у частині стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 16363,03 грн., яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілу кредиту) у розмірі 8023,05 грн., загального залишку заборгованості по процентам у розмірі 8339,98 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Позивач просить стягнути заборгованість за штрафами у розмірі 4050,00 грн однак, відповідно до п.18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Кредитний договір укладено під час дії воєнного стану, отже на правовідносини, які склались між сторонами поширюється дія п. 18 Перехідних положень ЦК України.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 №183/7850/22(61-14740св23) зазначив тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Отже, суд вважає, що нарахування штрафу у розмірі 4050,00 грн за невиконання грошового зобов`язання є неправомірним, а відтак задоволенню не підлягає.

Таким чином, позов ТОВ «ФК «ЄАПБ» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд керується наступним.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2 ст.141 ЦПК України).

У зв`язку з висновком суду про часткове задоволення позову, на підставі ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1941,79 грн. (16363,03/20413,03 х 2422,40 = 1941,79).

Керуючись ст.ст. 526, 625, 629, 634, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 10, 12, 76-82, 89, 141, 223, 247, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №8887944 від 24.03.2024 у загальному розмірі 16363 (шістнадцять тисяч триста шістдесят три) гривні 03 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 1941 (одна тисяча дев`ятсот сорок одна) гривня 79 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відповідно до вимог п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк»;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.Н. Комзюк