Рішення від 02 березня 2026 р. у справі №380/11188/25 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2026 рокусправа № 380/11188/25

місто Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії

у с т а н о в и в:

І. Стислий виклад позицій учасників справи

ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 , у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо проведення перерахунку та виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2021 та 2024 роки, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, яка передбачена для батька дітей, який виховує їх без матері за 2012-2022 роки, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022-2024 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення;

- зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплату позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2021 та 2024 роки, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, яка передбачена для батька дітей, який виховує їх без матері за 2012-2022 роки, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022-2024 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у період проходження військової служби позивачу нараховувалася та виплачувалася грошова допомога на оздоровлення за 2020-2021, 2024 роки, грошова компенсація за невикористані дні додаткової відпустки, яка передбачена для батька дітей, який виховує їх без матері за 2012-2022 роки, грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022-2024 роки, одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби, однак без включення до складу місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення нарахованої та виплаченої у ці місяці.

12.06.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечив повністю. Відзив обґрунтований тим, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Зазначив, що з огляду на норми чинного законодавства, відповідач правомірно не включив винагороди за участь в АТО/ООС до складу місячного грошового забезпечення Позивача, при нарахуванні та виплаті позивачу вказаних складових грошового забезпечення з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення грошової винагороди за участь в АТО/ ООС.

ІІ. Рух справи

Ухвалою від 06.06.2025 суддя Кисильова О.Й. відкрила провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою від 18.06.2025 суддя Кисильова О.Й. відмовила у клопотанні відповідача про розгляд справи з викликом сторін.

Відповідно до розпорядження Керівника апарату Львівського окружного адміністративного суду від 26.01.2026 № 7/р відповідно до рішення Вищої ради правосуддя № 100/0/15-26 від 22.01.2026 та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України 11.11.2024 № 39 (із змінами), проведено повторний автоматизований розподіл справ.

За результатами повторного автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Гулику А. Г.

Ухвалою від 30.01.2026 суддя Гулик А.Г. прийняв позовну заяву до розгляду.

Заходи забезпечення позову та доказів, у тому числі шляхом їх витребування, не вживались.

ІІІ. Фактичні обставини справи

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 02.05.2024 № 206-ОС виключено із списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_3 та всіх видів забезпечення полковника ОСОБА_1 .

Відповідно до особистих карток грошового забезпечення в період з січня 2015року до моменту звільнення з військової служби в травні 2024року полковник ОСОБА_1 проходив військову службу та перебував на грошовому забезпеченні в ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ).

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07.10.2024, залишеному без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2025 у справі № 380/12736/24, позов задоволено частково, а саме:

- визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо неврахування січня 2008 року як місяця підвищення доходу під час нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно;

- зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити (з урахуванням виплачених сум) ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно з урахуванням січня 2008 року як місяця підвищення доходу із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;

- визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо вирішення питання про наявність у ОСОБА_1 права на отримання індексації-різниці за періоди з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року включно та з 01 січня 2024 року по 02 травня 2024 року включно відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078;

- зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військова частина НОМЕР_1 ) здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 індексації-різниці за періоди з 01 березня 2018 по 31 грудня 2022 включно та з 01 січня 2024 по 02 травня 2024 включно відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;

- визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 поточної індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2024 року по 02 травня 2024 року включно з урахуванням березня 2018 року як місяця підвищення доходу;

- зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військова частина НОМЕР_1 ) здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 поточної індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2024 року по 02 травня 2024 року включно з урахуванням березня 2018 року як місяця підвищення доходу із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.

28.02.2025 ІНФОРМАЦІЯ_4 , на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.10.2024, залишеному без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2025 у справі № 380/12736/24 частково виплачено ОСОБА_1 заборгованість з індексації грошового забезпечення у розмірі 6025,80 грн, що підтверджується випискою за надходженням за карткою рахунку АТ КБ "ПРИВАТБАНК".

11.03.2025 ІНФОРМАЦІЯ_4 , на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.10.2024, залишеному без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2025 у справі № 380/12736/24, здійснено доплату ОСОБА_1 заборгованості з індексації грошового забезпечення у розмірі 81167,52 грн, що підтверджується випискою по надходженням по картці рахунку АТ КБ "ПРИВАТБАНК".

08.04.2025 ІНФОРМАЦІЯ_4 , на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.10.2024, залишеному без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2025 у справі № 380/12736/24, здійснено доплату ОСОБА_1 заборгованості з індексації грошового забезпечення у розмірі 102944,05 грн, що підтверджується випискою по надходженням по картці рахунку АТ КБ "ПРИВАТБАНК".

22.05.2025 ІНФОРМАЦІЯ_4 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.10.2024, залишеному без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2025 у справі № 380/12736/24, здійснено доплату ОСОБА_1 заборгованості з індексації грошового забезпечення у розмірі 159410,10грн, що підтверджується довідкою-перерахунком № 09/58 від 20.05.2025, платіжною інструкцією № 439 від 20 травня 2025року та випискою по надходженням по картці рахунку АТ КБ "ПРИВАТБАНК".

Відповідно до особистих карток грошового забезпечення під час проходження військової служби, позивачу було проведено нарахування та виплату грошової допомоги на оздоровлення у липні 2016 року у розмірі 7509,75 грн, грошової допомоги на оздоровлення у серпні 2017 року у розмірі 7945,25 грн, грошової допомоги на оздоровлення у серпні 2018року у розмірі 14983,68 грн, грошової допомоги на оздоровлення у листопаді 2019 року у розмірі 16096,10 грн, грошової допомоги на оздоровлення у грудні 2020 року у розмірі 23628,07грн, грошової допомоги на оздоровлення у жовтні 2021 року у розмірі 24339,45 грн, грошової допомоги на оздоровлення у березні 2024 року у розмірі 54328,80 грн, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби у травні 2024 року у розмірі 733438,80грн, грошової компенсації за 45 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2022 рік в сумі 81493,20 грн, грошової компенсації за 30 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2023 рік у сумі 54328,80 грн, грошової компенсації за 15 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2024 рік в сумі 27164,40 грн, грошової компенсації за 110 невикористаних днів додаткової відпустки, яка передбачена для батька дітей, який виховує їх без матері за 2012-2022 в сумі 199205,60грн.

Під час проходження військової служби у ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) позивачу проведено нарахування та виплату грошової допомоги на оздоровлення у грудні 2020 року у розмірі 23628,07грн, грошової допомоги на оздоровлення у жовтні 2021 року у розмірі 24339,45грн, грошової допомоги на оздоровлення у березні 2024 року у розмірі 54 328,80 грн, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби у травні 2024 року у розмірі 733438,80грн, грошової компенсації за 45 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2022 рік в сумі 81 493,20 грн, грошової компенсації за 30 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2023 рік у сумі 54 328,80 грн, грошової компенсації за 15 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2024 рік в сумі 27 164,40 грн, грошової компенсації за 110 невикористаних днів додаткової відпустки, яка передбачена для батька дітей, який виховує їх без матері за 2012-2022 в сумі 199205,60грн.

З урахуванням того, що під час проходження військової служби позивачу не нарахована та не виплачена індексація грошового забезпечення, нарахування та виплата грошової допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, яка передбачена для батька дітей, який виховує їх без матері, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби які нараховується з місячного грошового забезпечення проведена без урахування у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, заборгованість якої виплачена 22.05.2025.

Вважаючи, що відповідач протиправно здійснив нарахування та виплату грошового забезпечення у неповному обсязі, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

IV. Позиція суду

Вирішуючи спір по суті, суд керувався такими мотивами.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» № 2232-XII від 25.03.1992 (надалі за текстом - Закон № 2232-XII).

Згідно з частиною першою статті 2 згаданого Закону військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдину систему соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни врегульовано Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” № 2011-XII від 20.12.1991 (далі - Закон № 2011-XII).

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України (частина 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ).

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (чинної до 28.02.2018) було установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Частиною 1 статті 10-1 Закону №2011-XII визначено, що один раз в рік військовослужбовцям виплачується грошова допомога на оздоровлення обрахунок якої здійснюється виходячи з розміру місячного грошового забезпечення.

У період виникнення спірних правовідносин, порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які займають посади в спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади у справах охорони державного кордону (Адміністрації Державної прикордонної служби України), територіальних органах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону (регіональних управліннях Державної прикордонної служби України), Морській охороні, яка складається із загонів морської охорони, органах охорони державного кордону (прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах), розвідувальному органі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону, навчальних закладах, науково-дослідних установах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення Державної прикордонної служби України (далі - органи Держприкордонслужби) визначала Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджена наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України 20.05.2008 № 425 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 18 червня 2008 р. за № 537/15228 (далі - Інструкція № 425).

Згідно з пункту 1.2 Інструкції № 425 до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Місячне грошове забезпечення - це грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством.

До складу місячного грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати та премія).

Підпунктом 3.7.1 пункту 3.7 Інструкції № 425 встановлено, що військовослужбовцям один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Так, судом встановлено, що під час проходження військової служби у ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ), позивачу проведено нарахування та виплату грошової допомоги на оздоровлення у грудні 2020 року у розмірі 23 628,07 грн, грошової допомоги на оздоровлення у жовтні 2021року у розмірі 24 339,45 грн, грошової допомоги на оздоровлення у березні 2024 року у розмірі 54 328,80 грн, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби у травні 2024 року у розмірі 733 438,80 грн, грошової компенсації за 45 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2022 рік в сумі 81 493,20 грн, грошової компенсації за 30 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2023 рік у сумі 54 328,80 грн, грошової компенсації за 15 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2024 рік в сумі 27 164,40 грн, грошової компенсації за 110 невикористаних днів додаткової відпустки, яка передбачена для батька дітей, який виховує їх без матері за 2012-2022 в сумі 199 205,60 грн.

З цього приводу суд зауважує, що у постанові від 06.02.2019 в справі №522/2738/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що згідно з частинами 2, 3 статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно зі статею 18 Закону України від 05.10.2000 № 2017-III “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” (далі - Закон № 2017-III) законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

За змістом статті 19 Закону № 2017-III державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Конституційний Суд України у Рішенні від 15.10.2013 № 9-рп/2013 наголосив, що винагорода за виконану працівником роботу є джерелом його існування та має забезпечувати для нього достатній, гідний життєвий рівень. Це визначає обов`язок держави створювати належні умови для реалізації громадянами права на працю, оптимізації балансу інтересів сторін трудових відносин, зокрема, шляхом державного регулювання оплати праці. Держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг. Згідно з положеннями частини шостої статті 95 КЗпП України, статей 33, 34 Закону України “Про оплату праці такими заходами є індексація заробітної плати та компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати”

На підставі аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закону України від 03.07.1991 №1282-XII “Про індексацію грошових доходів населення” (далі - Закон № 1282-XII).

Відповідно до статті 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно з положеннями статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 6 Закону № 1282-XII).

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Отже, відповідно до законодавчого визначення, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

При вирішенні питання щодо індексації слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону № 2017-ІІІ, Закону № 1282-ХІІ та Порядку №1078.

Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців, з якого здійснюється, зокрема, обрахунок грошової допомоги на оздоровлення та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №638/9697/17, від 11.12.2019 у справі №638/5794/17, від 19.03.2020 у справі №820/5286/17, від 29.04.2020 у справі №240/10130/19, від 21.12.2021 у справі №820/3423/18, від 30.11.2023 у справі №380/21619/21.

Щодо систематичного характеру індексації, суд також вказує, що така була нарахована позивачу за кожен місяць спірного періоду, що підтверджується відповідним розрахунком ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ).

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та зазначених вище висновків Верховного Суду, суд зазначає, що індексація грошового забезпечення, як його складова, має враховуватись при нарахуванні грошової допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, яка передбачена для батька дітей, який виховує їх без матері, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та одноразової грошової допомоги при звільненні.

Таким чином, бездіяльність відповідача щодо проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2020 2021 та 2024 роки, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, яка передбачена для батька дітей, який виховує їх без матері за 2012-2022 роки, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022-2024 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, заборгованість якої виплачена 22.05.2025, є протиправною.

З метою повного відновлення порушених прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2020 2021 та 2024 роки, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, яка передбачена для батька дітей, який виховує їх без матері за 2012-2022 роки, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022-2024 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, заборгованість якої виплачена 22.05.2025, є протиправною.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

V. Судові витрати

Судові витрати між сторонами не розподіляються, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 245 КАС України, суд

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо проведення перерахунку та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2020 2021 та 2024 роки, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, яка передбачена для батька дітей, який виховує їх без матері за 2012-2022 роки, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022-2024 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, заборгованість якої виплачена 22.05.2025.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 (Військова частина НОМЕР_1 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2021 та 2024 роки, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, яка передбачена для батька дітей, який виховує їх без матері за 2012-2022 роки, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022-2024 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, заборгованість якої виплачена 22.05.2025, з урахуванням раніше виплачених сум.

Судові витрати між сторонами не розподіляються.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя Гулик Андрій Григорович