Рішення від 03 березня 2026 р. у справі №640/33336/21 — Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

04 березня 2026 рокум. ДніпроСправа № 640/33336/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Ірігаційні системи" до Головного управління Державної податкової служби в місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НВП "Ірігаційні системи" (далі – позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби в місті Києві (далі – відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 08.07.2021 № 0514040701 та № 0514050701.

Позовні вимоги остаточно обґрунтовує тим, що ГУ ДПС у м.Києві проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «НВП «Ірігаційні системи» з питань дотримання вимог податкового законодавства з 01.01.2016 по 30.09.2018, валютного - за період 01.01.2016 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2016 по 30.09.2018 та іншого законодавства за відповідний період, за результатами якої складено акт від 11.06.2021 № 46251/Ж5/26-15-07-01-06/33498019 та прийняті податкові повідомлення - рішення від 08.07.2021 № 0514040701 за платежем податок на додану вартість, в т.ч. основний платіж 1573090,00 грн та штрафні санкції 393273 грн, та №0514050701 за платежем податок на прибуток, в т.ч. основний платіж 1869743,00 грн та штрафні санкції 467436,00 грн.

ТОВ «НВП «Ірігаційні системи» направило скаргу на зазначені податкові повідомлення-рішення до ДПС України, яка залишена без задоволення рішенням від 05.10.2021 № 22564/6/99-00-06-01-01-06 (отримано 23.10.2021).

Позивач вважає проведену перевірку незаконною через запроваджений мораторій на перевірки, висновки, викладені у акті перевірки неправомірними та, як наслідок, ппр протиправними, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання.

Відповідач позов не визнав, заперечував проти його задоволення, з цього приводу подав відзив, в якому зазначив наступне.

Підставою для складання оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали матеріали документальної планової виїзної перевірки ТОВ «НВП «ІРІГАЦІЙНІ СИСТЕМИ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, валютного - за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2016 по 30.09.2018 та іншого законодавства за відповідний період, про що ГУ ДПС у м . Києві складено акт перевірки від 11.06.2021 №46251/5/26-15-07-01-06/33498019 (далі - акт перевірки).

У ході проведення перевірки встановлено взаємовідносини з підприємствами, що мають ознаки «сумнівності», а саме: ТОВ «ІС-БУД»; ТОВ «АГРОСПЕЦСТАНДАРТ»; ТОВ «РЕМЦЕНТР +»; ТОВ «ПРОТОС АЛЬЯНС».

По кожному з вказаних контрагентів в акті перевірки наявна доказова база.

За результатами акта перевірки ГУ ДПС у м.Києві прийнято податкові повідомлення - рішення 08.07.2021 №0514040701 про донарахування 1 573 090 грн податку на додану вартість та застосування 393273 грн штрафних санкцій, №0514050701 про донарахування 1869743 грн податку на прибуток та застосування 467436 грн штрафних санкцій.

Відповідач вважає, що діяв правомірно, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Позивач скористався правом на подачу відповіді на відзив. У відповіді вказав, що відзив на позов окрім цитування акту перевірки не містить жодних доказів на підтвердження правомірності дій щодо прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Відповідач ґрунтує свої висновки лише на припущеннях та неправомірно покладає на ТОВ «НВП «Ірігаційні системи» відповідальність за можливе порушення порядку формування податкового кредиту його контрагентом.

В доповненнях до відповіді на відзив позивач виклав правове обґрунтування протиправності самої перевірки у зв`язку із запровадженим мораторієм та наслідків для оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2022 року закінчено підготовче провадження у справі № 640/33336/21 та призначено судове засідання для розгляду справи.

У зв`язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду міста Києва справа № 640/33336/21 була передана до Луганського окружного адміністративного суду та ухвалою суду від 07.11.2025 прийнята до провадження, призначена до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Запропоновано сторонам протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали надіслати суду через підсистему "Електронний суд" додаткові письмові пояснення по справі та відповідні докази разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) іншій стороні копії письмових пояснень та доданих до них документів.

Також вказаною ухвалою суд витребував від ГУ ДФС у м. Києві, Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, та Бюро економічної безпеки України належним чином засвідчені копії документів фінансово-господарської діяльності по взаємовідносинам між ТОВ «НВП «Ірігаційні системи» та ТОВ «ІС-БУД» за період з січня 2016 року по 30.09.2018, які вилучені в рамках кримінального провадження № 32017100060000104.

Жодна із вказаних установ витребувані судом документи не надала.

Правом на подачу додаткових письмових пояснень сторони не скористались.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 06.01.2026 продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів.

Ухвалою суду від 06.02.2026 закрито підготовче провадження у справі. У зв`язку з достатністю письмових доказів в матеріалах справи, суд призначив судове засідання в порядку письмового провадження без виклику сторін.

Жодна із сторін не заперечувала проти подальшого розгляду справи по суті в письмовому провадженні.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102- ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (стаття 1), який в подальшому був неодноразово продовжений та Указом Президента України від 12 січня 2026 року №40/2026 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 03 лютого 2026 року строком на 90 діб.

Враховуючи дистанційний режим роботи суддів та працівників апарату Луганського окружного адміністративного суду з 02.05.2022, з метою збереження життя і здоров`я та забезпечення безпеки суддів і працівників апарату суду, судом розглянуті матеріали електронної справи.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив наступне.

ТОВ Науково-виробниче підприємство «Ірігаційні системи» є юридичною особою, Код ЄДРПОУ 33498019, зареєстроване 28.04.2005, його місцезнаходження: 01021, місто Київ, вул. Шовковична/Липський провулок, будинок 13/2, взято на облік в контролюючому органі 04.05.2005. Видами економічної діяльності підприємства є: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 01.30 Відтворення рослин; 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 43.39 Інші роботи із завершення будівництва; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 42.11 Будівництво доріг і автострад.

Відповідачем на підставі наказу Головного управління ДФС у м.Києві від 22.01.2019 №844 проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, валютного - за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2016 по 30.09.2018 та іншого законодавства за відповідний період, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки, за результатами якої складено акт від 11.06.2021 №46251/Ж5/26-15-07-01-06/33498019 та прийняті податкові повідомлення - рішення від 08.07.2021 № 0514040701 за платежем податок на додану вартість, в т.ч. основний платіж 1573090,00 грн та штрафні санкції 393273 грн, та №0514050701 за платежем податок на прибуток, в т.ч. основний платіж 1869743,00 грн та штрафні санкції 467436,00 грн.

Згідно акту перевірки судом встановлено, що сама перевірка проводилась відповідачем з 25.02.2019 по 04.06.2021.

Термін проведення перевірки переносився з 01.03.2019 до дати отримання копій вилучених документів або забезпечення доступу до них згідно наказу ГУ ДПС у м. Києві від 01.03.2019 №2758.

Термін перевірки поновлено з 06.04.2021 згідно з наказом ГУ ДПС у м. Києві від 31.03.2021 №2640-п.

Термін перевірки зупинено у зв`язку з тим, що бухгалтер підприємства захворів на COVID-19 та всі працівники пішли на самоізоляцію згідно з наказом ГУ ДПС у м. Києві від 12.04.2021 №3008-1.

Термін перевірки продовжувався з 31.05.2021 на 5 робочих днів на підставі наказу ГУ ДПС у м. Києві від 28.05.2021 № 4401-п.

ТОВ «НВП «Ірігаційні системи» оскаржило в адміністративному порядку зазначені податкові повідомлення-рішення до ДПС України, подавши скаргу, яка залишена без задоволення рішенням від 05.10.2021 № 22564/6/99-00-06-01-01-06.

Вважаючи саму перевірку незаконною, а вищевказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Згідно частини другої ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

За ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульована Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі ПК України) (у редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпункту 19-1.1.1 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України, контролюючі органи, зокрема, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За змістом підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Порядок проведення документальних планових виїзних перевірок визначає стаття 77 ПК України, а строки їх проведення визначено статтею 82 ПК України.

При цьому, 18 березня 2020 року набрав чинності Закон України від 17 березня 2020 року №533-IX «Про внесення змін до ПК України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнено пунктами 52-1, 52-5.

Зокрема, пунктом 52-2 установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.

Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня по 31 травня 2020 року та на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до ПК України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30 березня 2020 року.

Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період до 31 травня 2020 року. Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом. На період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» внесено зміни, зокрема, до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України і абзац перший пункту 52-2 замінено сімома новими абзацами такого змісту:

«Установити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім:

документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;

фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.

У зв`язку з цим абзаци другий четвертий слід вважати відповідно абзацами восьмим десятим.».

29 травня 2020 року набрав чинності Закон України від 13 травня 2020 року №591-IX «Про внесення змін до ПК України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким внесені зміни, зокрема до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, в абзацах першому і дев`ятому слова та цифри «по 31 травня 2020 року» замінено цифрами та словами «2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Отже, законодавець шляхом внесення змін до Податкового Кодексу України запровадив мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а також зупинив на цей період проведення документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними.

Водночас, 4 жовтня 2020 року набрав чинності Закон України від 17 вересня 2020 року №909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі - Закон №909-ІХ), пунктом 4 розділу ІІ «Прикінцевих положень» якого встановлено, що у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

На виконання вказаного Закону, Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 3 лютого 2021 року №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», якою постановив скоротити строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення перевірок юридичних осіб, зокрема:

Керуючись зазначеною нормою, Кабінетом Міністрів України 03.02.2021 року видано постанову №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки» якою було скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб:

тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними;

документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу;

документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 року №568-ІХ);

документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

За наведених обставин, виникла суперечність між нормами Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України №89 в частині можливості здійснювати контрольні заходи шляхом проведення деяких видів перевірок у період з дня набрання чинності такої постанови по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби.

Верховний Суд вже неодноразово вирішував наведену вище колізію.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постанові від 22 лютого 2022 року у справі №420/12859/21 суд касаційної інстанції виклав правову позицію, що мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (в редакції на момент винесення спірного наказу) та вказана норма в частині обмежень на проведення планових перевірок, була чинною, її дія не зупинялась.

Виходячи зі змісту пункту 2.1 статті 2 ПК України, зміна приписів Податкового кодексу України здійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків дії мораторію може бути здійснена виключно шляхом прямого внесення змін до ПК України.

Верховний Суд дійшов висновку, що за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у ПК України і в постанові Кабінету Міністрів України - застосуванню підлягають положення і правила саме ПК України.

У постанові від 27 квітня 2022 року у справі №140/1846/21 Верховний Суд також підтримав позицію про неможливість застосування постанови Кабінету Міністрів України №89 як такої, що змінила строки обмежень на проведення планових перевірок, встановлені пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Додатково Верховний Суд звернув увагу, що постанова Кабінету Міністрів України №89 прийнята не на підставі та не на виконання ПК України та законів з питань митної справи, у зв`язку з чим згідно із пунктом 3.1 статті 3 ПК України не може вважатися складовою податкового законодавства і не підлягає застосуванню у питаннях, пов`язаних з оподаткуванням.

Як вже було встановлено судом відповідачем на підставі наказу Головного управління ДФС у м.Києві від 22.01.2019 №844 проведена планова виїзна перевірка ТОВ «НВП «ІРІГАЦІЙНІ СИСТЕМИ».

Перевірка була проведена у період з 25.02.2019 по 04.06.2021.

При цьому відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №651 від 27.06.2023 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, скасований з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України.

Таким чином, протягом 18.03.2020 по 30.06.2023 в Україні діяв мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок, у тому числі розпочатих та не завершених до запровадження карантину, передбачений п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України.

Аналізуючи у сукупності зазначені норми матеріального права разом з фактичними обставинами справи, суд дійшов висновку про те, що документальна планова виїзна перевірка була проведена відповідачем за відсутності визначеного законом права під час дії мораторію, встановленого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

Питання щодо впливу таких процедурних порушень на правомірність податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами проведення відповідної податкової перевірки, також вже неодноразово вирішувалось Верховним Судом.

У постановах від 28 грудня 2022 року у справах №420/22374/21, №540/5445/21, №160/14248/21, від 28 жовтня 2022 року у справі №600/1741/21-а, від 12 жовтня 2022 року у справі №160/24072/21, від 1 вересня 2022 року у справі №640/16093/21 Верховний Суд констатував, що проведення перевірки на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 89 (в умовах чинності пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України) є протиправним і тягне за собою наслідки у вигляді скасування прийнятих за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень.

Під час ухвалення постанов від 28 жовтня 2022 року у справі №600/1741/21-а, від 12 жовтня 2022 року у справі №160/24072/21 Верховний Суд також враховував висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 8 вересня 2021 року у справі №816/228/17, і зазначив, що доводи про неправомірність дій контролюючого органу, а саме - невиконання вимог норм ПК України щодо процедури проведення перевірки, можуть бути підставою для висновку про відсутність правових наслідків такої та визнання протиправними рішень прийнятих за її наслідками.

Відтак, позиція Верховного Суду щодо наслідків неправомірного проведення документальних перевірок на підставі підпункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення ПК України вже є сформованою, усталеною.

Вирішуючи спір, суд також враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 29 січня 2025 року 320/19150/23.

Станом на час розгляду справи по суті Верховний Суд не відступив від вказаних вище позицій.

Висновки суду у цій справі в повній мірі відповідають наведеним вище правовим позиціям.

У постанові від 8 вересня 2021 року (справа №816/228/17) Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому, підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

На думку суду, у вказаному висновку Великої Палати Верховного Суду не йдеться про те, що підтвердження обґрунтованості висновків по суті виявлених порушень за результатами проведеної перевірки нівелює правове значення та наслідки всіх процедурних порушень, допущених контролюючим органом під час призначення та/або проведення перевірок.

Разом з тим, постанова Великої Палати Верховного Суду не містить визначення конкретних критеріїв, за яких допущені контролюючим органом процедурні порушення є такими, що впливають або об`єктивно можуть впливати на висновки, здійснені за наслідками перевірки. Відповідно, оцінка заявлених (виявлених) процедурних порушень здійснюється судом в кожній конкретній справі.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у наведеній вище постанові підтримала усталену у судовій практиці позицію, що нормами ПК України з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів установлено умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки.

Наведений підхід узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року у справі №520/8836/18, у якій суд касаційної інстанції обґрунтував відсутність підстав до запропонованого колегією відступу від раніше висловленої правової позиції такими висновками:

«перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом»;

«встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення - рішення, а тому відсутня необхідність перевірки порушення позивачем пункту 181.1 статті 181 ПК України, як підстави для донарахування суми грошового зобов`язання».

На підтвердження зазначеного правового підходу до оцінки виявленого порушення щодо підстави для проведення перевірки Верховний Суд висловив позицію, що перевірка під час дії мораторію, встановленого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, є такою, що не породжує правових наслідків, оскільки така перевірка не повинна була відбутися в силу закону.

В контексті спірних правовідносин, а також доводів відповідача, суд зазначає про те, що проведення документальної планової перевірки платника податків під час дії мораторію, встановленого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, означає те, що така перевірка з огляду на дію мораторію не повинна була відбутися в силу закону, тобто за своєю суттю не є процедурним порушенням, а лежить у площині виконання контролюючим органом повноважень, визначених законом.

Це означає, що дія мораторію унеможливлює сам факт проведення документальної позапланової перевірки, й саме такі підстави нівелюють її наслідки.

Відтак, встановивши, що вид проведеної відносно позивача перевірки підпадає під дію мораторію, встановленого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, суд дійшов висновку про допущене контролюючим органом порушення під час проведення перевірки, яке є істотним і тягне за собою скасування податкових повідомлень-рішень без надання правової оцінки висновкам по суті виявлених порушень.

Враховуючи встановлений вище факт безпідставності та незаконності проведення документальної планової виїзної перевірки позивача, суд дійшов висновку щодо необхідності визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність проведення перевірки та прийнятих оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а тому позов необхідно задовольнити.

Щодо розподілу судових витрат по сплаті судового збору, суд зазначає наступне.

Позивачем було сплачено при зверненні до Окружного адміністративного суду міста Києва судовий збір в загальному розмірі 22700,00 грн (квитанція від 15.11.2021 №ПН229923С1).

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на те, що позов підлягає задоволенню, відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України суд присуджує позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 22700,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Ірігаційні системи" (01021, місто Київ, вул. Шовковична/Липський провулок, будинок 13/2, Код ЄДРПОУ 33498019) до Головного управління Державної податкової служби в місті Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; код ЄДРПОУ ВП 44116011) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в місті Києві від 08.07.2021 № 0514040701 та № 0514050701.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Ірігаційні системи" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в місті Києві судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 22700 (двадцять дві тисячі сімсот) гривень 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.М. Басова