Рішення від 02 березня 2026 р. у справі №640/11734/22 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2026 року Справа №640/11734/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І. І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації щодо відмови ОСОБА_1 в наданні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації надати ОСОБА_1 з березня 2022 року допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам, визначену Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою КМУ від 20 березня 2022 року № 332.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що вона зареєстрована відповідним органом праці і соціального захисту як внутрішньо переміщена особа, із фактичним місцем проживання/перебування в м. Києві. Вказує, що звернулась до відповідача із заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №332, проте відповідач відмовив у призначенні такої допомоги з тих підстав, що якщо внутрішньо переміщена особа не отримувала щомісячну адресну допомогу та не була повторно переміщена після 24.02.2022, вона не має права на отримання допомоги. На думку позивача, рішення відповідача, викладене у листі, яким відмовлено позивачу в призначенні адресної допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, є протиправним та таким, що порушує її право на соціальний захист, що стало підставою для звернення до суду з позовом у цій справі.

05 серпня 2022 року ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

В справі зареєстровано 29.08.2022 відзив від відповідача.

Відповідно до Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 №2825-ІХ ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва; утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві; визначено територіальну юрисдикцію Київського міського окружного адміністративного суду, яка поширюється на місто Київ.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа надіслана до Київського окружного адміністративного суду за належністю.

02.04.2024 вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 02.04.2024 справа розподілена судді Войтович І.І.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року прийнято до провадження дану адміністративну справу № 640/11734/22 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії.

Управління праці та соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, заперечуючи проти позовних вимог, зазначило, що допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 року. Враховуючи те, що позивач має статус внутрішньо переміщеної особи з 18.05.2015 та постійно проживає у м. Київ, то прийняти рішення про надання допомоги на проживання за новим діючим з 20.03.2022 Порядком № 332 не є можливим.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 є громадянкою України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , виданий Орджонікідзевським РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області 18.09.1998. Зареєстрованим Орджонікідзевським РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області місцем проживання позивача з 11.06.2004 є: АДРЕСА_1 .

Довідкою від 18.05.2015 № 3007-1128 підтверджено взяття ОСОБА_1 на облік як внутрішньо переміщеної особи із зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_3 .

12.04.2022 позивач звернулась до Управління соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації із заявою про призначення їй допомоги на проживання як внутрішньо переміщеній особі.

Листом Управління соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 29.04.2022 № 10651-10651/М-730-635 позивачу відмовлено у призначенні допомоги на проживання як внутрішньо переміщеній особі у зв`язку із відсутністю правових підстав, оскільки позивач як внутрішньо переміщена особа була облікована в м. Києві з 18.05.2015 та не була повторно переміщена після 24.02.2022, тому не має права на отримання допомоги відповідно до Порядку №332.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з позовом у цій справі, з приводу чого суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Конституції Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, в якій людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (стаття 3 Конституції України).

У свою чергу, Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі - Закон №1706-VII) відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

У силу вимог положень статті 1 Закону №1706-VII, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.

Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення (частина перша та друга статті 4 Закону №1706-VII).

Частиною першою статті 5 Закону №1706-VII визначено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

За змістом статті 2 Закону №1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.

При цьому, згідно із частинами другою та третьою статті 7 Закону №1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

За приписами частини першої статті 9 Закону №1706-VII внутрішньо переміщена особа має право, зокрема, на створення належних умов для її постійного чи тимчасового проживання.

З аналізу вищевикладених норм вбачається, що внутрішньо-переміщені особи мають право на відновлення своїх соціальних виплат.

Відповідно, до 20.03.2022 механізм надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг визначався Порядком надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» (далі також - Постанова № 505).

У подальшому, 20.03.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», якою затверджено Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (надалі - Порядок №332).

Згідно з пунктом 1 Порядку № 332, цей Порядок визначає механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Пунктом 2 Порядку № 332 передбачено, що допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, а також території адміністративно-територіальної одиниці, де проводяться бойові дії та що визначена в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка», затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 204.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 332 допомога на проживання призначається автоматично без подання додаткового звернення внутрішньо переміщеним особам, які станом на 01.03.2022 отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг». Виплата допомоги внутрішньо переміщеним особам за місяці, у яких вони отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, не здійснюється.

Допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24.02.2022 у регіонах, що не включені до переліку, зазначеному в абзаці першому пункту 2 цього Порядку, за винятком осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Наведені положення свідчить про те, що для отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам у відповідності до Порядку № 332 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, позивач мав відповідати одній із двох умов:

- отримувати щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг станом на 24.02.2022;

- або бути облікованим як ВПО на території, включеній у Розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 204-р «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми «єПідтримка», на яке міститься посилання в п. 2 Порядку № 332 або переміщеним з такої території.

З матеріалів справи вбачається, що м. Маріуполь Донецької області, з якого у 2015 році (довідка ВПО від 18.05.2015 № 3007-1128) перемістилась позивач, є територією, що належить до переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 28.04.2022 №80.

У подальшому, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №204 Донецька область, з якої перемістилась ОСОБА_1 , визначена в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка».

Таким чином, станом на 24.02.2022 позивач перемістилась з території, яка відповідає двом умовам, визначеним пунктом 2 Порядку №332: на цій території проводяться бойові дії та ця територія визначена в переліку, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №204, а тому позивач належить до кола осіб, що мають право на допомогу відповідно до Порядку №332.

12.04.2022 ОСОБА_1 подала заяву до Управління соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі.

Так, за змістом абзацу 7 пункту 3 Порядку №332 (у редакції станом на 12.04.2022), допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 року у регіонах, що не включені до переліку, зазначеному в абзаці першому пункту 2 цього Порядку, за винятком осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

У подальшому, до пункту 3 Порядку №332 було внесено зміни згідно із Постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 16.04.2022 із змінами, внесеними згідно з Постановами Кабінету Міністрів України № 507 від 29.04.2022, яка застосовується з 01.05.2022, № 602 від 17.05.2022 згідно з якими: «Починаючи з травня 2022 року допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також внутрішньо переміщеним особам, у яких житло зруйноване або непридатне для проживання внаслідок пошкодження і які подали до 20.05.2022 заявку на відшкодування відповідних втрат, зокрема через Єдиний державний вебпортал електронних послуг, або за умови подання документального підтвердження від органів місцевого самоврядування факту пошкодження/знищення нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації».

Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), формується в електронній формі відповідно до Положення про інформаційну систему формування переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 № 562, а у разі відсутності технічної можливості формування такого переліку в електронній формі - затверджується Мінреінтеграції за погодженням з Міноборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

Таким чином, внутрішньо переміщена особа має право на допомогу на проживання, визначену Порядком №332 незалежно від дати взяття її на облік як внутрішньо переміщеної особи, якщо вона перемістилась з території, яка відповідає двом умовам: на цій території проводяться бойові дії та ця територія міститься в переліку, затвердженому розпорядженням № 204-р.

При цьому, у разі якщо внутрішньо переміщена особа станом на 01.03.2022 отримувала щомісячну адресну допомогу для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до Постанови № 505, допомога на проживання, яка передбачена Порядком № 332 призначається автоматично без подання додаткового звернення.

У свою чергу, суд наголошує на тому, що випадок, за якого допомога на проживання, визначена Порядком № 332, не надається, законодавець пов`язав з умовою невключення регіону до переліку, затвердженого розпорядженням № 204-р, до якого внутрішньо переміщена особа перемістилась до 24.02.2022, за винятком осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до постанови № 505, а не з датою включення певного регіону до переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка».

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14 червня 2023 року №160/12308/22.

У той же час, починаючи з травня 2022 року така допомога надається тільки внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також внутрішньо переміщеним особам, у яких житло зруйноване або непридатне для проживання внаслідок пошкодження і які подали заявку на відшкодування відповідних втрат, зокрема через Єдиний державний веб-портал електронних послуг.

Враховуючи, що м. Київ, у якому з 18.05.2015 ОСОБА_1 стала на облік як внутрішньо переміщена особа, визначена в переліку адміністративно-територіальних одиниць відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №204 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), тому позивач має право на призначення та нарахування допомоги за березень та квітень 2022 року на проживання внутрішньо переміщеній особі у Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року №332.

При цьому, як свідчать матеріали справи, 12.04.2022 позивач подала заяву до Управління соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі.

Відповідно до абзацу 7 пункту 3 Порядку №332 зі змінами внесеними відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 923 від 19.08.2022 (у редакції станом на час подання заяви 12.04.2022) допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24.02.2022 у регіонах, що не включені до переліку, зазначеному в абзаці першому пункту 2 цього Порядку, за винятком осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Відтак, Порядок № 332 до внесення змін згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 923 від 19.08.2022 не містив положень щодо часу, коли особа має внутрішньо переміститись для того, щоб вона мала право на допомогу та не містив положень щодо факту повторності такого переміщення, для того, щоб вона мала право на допомогу, що спростовує відповідні твердження відповідача.

При цьому, перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 25.04.2022 №75 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 26 вересня 2022 року №217), та постійно змінюється.

Дійсно, місто Маріуполь Донецької області, з якого перемістилася позивач, є територією, що належить до переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на серпень 2022 року, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 25.04.2022 №75.

При цьому, на час виникнення спірних правовідносин (станом на 12.04.2022) м. Київ, входив до переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), що дає підстави прийти до висновку, що мешканцям міста Києва виплата допомоги як внутрішньо переміщеним особам здійснюється до травня 2022 року.

Таким чином, 12.04.2022 звернувшись за призначенням допомоги згідно Порядку №332, позивач підпадала під попереднє правове регулювання, яке за змістом передбачало для категорії громадян, до якої належить позивач, право на отримання допомоги згідно Порядку №332.

Проте, станом на сьогодні м. Київ не входить до переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), що дає підстави прийти до висновку, що мешканцям м. Києва виплата допомоги як внутрішньо переміщеним особам з травня 2022 року не здійснюється.

Оскільки ОСОБА_1 до 24.02.2022 була облікована як внутрішньо переміщена особа у м. Києві, регіоні, який станом на дату звернення (12.04.2022) був включений до переліку, зазначеному в абзаці першому пункту 2 цього Порядку, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 204-р «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми «єПідтримка», то позивач має право отримання допомоги згідно Порядку №332, до травня 2022 року.

Відтак відмова відповідача у призначенні позивачу допомоги на проживання як внутрішньо переміщеній особі відповідно до заяви останньої від 12.04.2022 є протиправною.

При цьому, у позовній заяві позивач просить суд зобов`язати Управління соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації надати позивачу допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам, починаючи з березня 2022 року.

Так, відповідно до абзацу 5 пункту 3 Порядку №332 (у редакції станом на час подання заяви 12.04.2022) допомога внутрішньо переміщеним особам, які звернулися за її наданням до 14.04.2022, надається починаючи з березня 2022 року.

Отже, враховуючи, що із відповідною заявою щодо призначення допомоги на проживання як внутрішньо переміщеній особі позивач звернулася 12.04.2022, тобто до 14.04.2022, захист порушених прав позивача також потребує зобов`язання відповідача здійснити призначення, нарахування та виплату позивачу допомоги на проживання як внутрішньо переміщеній особі за березень та квітень 2022 року, відповідно до заяви останньої від 12.04.2022.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково, а саме шляхом зобов`язання відповідача здійснити призначення, нарахування та виплату позивачу допомоги на проживання як внутрішньо переміщеній особі за березень та квітень 2022 року, оскільки з травня 2022 року позивач не має права на отримання даної допомоги.

У рішення ЄСПЛ по справі "Ґарсія Руіз проти Іспанії" (Garcia Ruiz v. Spain), заява №30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат, суд враховує, що зверненні до суду позивача було звільнено від сплати судового збору, у зв`язку з чим відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації (місцезнаходження: м. Київ, Ярославська, 31-Б, код ЄДРПОУ 37393782) щодо відмови ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 ) в наданні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації (місцезнаходження: м. Київ, Ярославська, 31-Б, код ЄДРПОУ 37393782) призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 ) допомогу на проживання внутрішньо переміщеній особі за березень та квітень 2022 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам» на підставі заяви від 12.04.2022.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Войтович І. І.