Рішення від 02 березня 2026 р. у справі №760/25738/18 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2026 року справа № 760/25738/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А. Б., розглянувши в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахування та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправними дійта зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київського міського центру по нарахування та здійсненню соціальних виплат, в якому просить:

- визнати незаконною відмову Відповідача у виплаті несплаченої Позивачу щорічної допомоги на оздоровлення як особі, евакуйованій із зони відчуження у 1986 році, в розмірі 4680 грн. 00 коп. згідно статті 48 Закону України "Про статусі соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991р. №796 - XII за 2011 рік;

- зобов`язати Відповідача здійснити Позивачу виплату на оздоровлення за 2011 рік в розмірі 4680 грн.00 коп.

Позов мотивовано тим, що рішенням Святошинського районного суду від 19.11.2013 було зобов?язано Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації провести перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік як інваліду ІІ групи в розмірі: п?ять мінімальних заробітних плат за 2011 рік. Управління рішення суду виконало і позивачу було зроблено перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік у розмірі 4680 грн. 00 коп. Представник позивача звернувся з запитом до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо причин невиплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік. Листом відповідач повідомив, що виплата допомоги буде проведена після надходження фінансування на виконання рішення суду. Відповідач відмовив позивачу у виплаті перерахованої щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік без законних на те підстав.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 23 жовтня 2018 року адміністративну справу №760/25738/18 передано на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2018 року відкрито провадження у справі та вирішено розгляд цієї справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог заперечив та зазначив, що згідно розпорядження Управління від 05.11.2014, яке до Центру надійшло 13.11.2014, Центром було проведено розрахунок ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік з урахуванням виплачених раніше, сума яких складає 4680,00 грн та направлено лист від 24.11.2014 №13/2531-11 до Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який підпорядковується Міністерству соціальної політики України з питань виконання функцій державної виконавчої влади, щодо проведення фінансування для виплати за рішенням суду. Листом Департаменту від 23.12.2014 №051/9057-003 на лист Центру було повідомлено, що провести фінансування коштів на виконання рішень судів не має можливості, оскільки Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» видатки на виконання судових рішень за бюджетною програмою «Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Міністерству соціальної політики України, як головному розпоряднику бюджетних коштів, не передбачені.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій просить задовольнити адміністративний позов.

Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ було постановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва. Крім того установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом. Окружний адміністративний суд міста Києва невідкладно, протягом десяти робочих днів, передає судові справи, які перебувають у його володінні, до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду прийнято справу до свого провадження, ухвалено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у порядку письмового провадження).

Представник відповідача повторно направив відзив на позовну заяву до суду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Постановою Святошинського районного суду від 19.11.2013 у справі №759/14598/13-а було зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації зробити позивачу перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік у відповідності до ст.48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі п`яти мінімальних заробітних плат.

Позивач звернулась із заявою до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, в якій просила здійснити виплату одноразової компенсації на оздоровлення за 2011 рік в сумі 4680 грн., 00 коп.

Листом Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат повідомило позивача про те, що згідно розпорядження Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації від 05.11.2014 Київським міським центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат проведено розрахунок зазначеної допомоги, з урахуванням виплаченої раніше, сума якої складає 4680,00 грн. Виплатити розраховану суму Центр не має можливості, оскільки відповідно до листів Міністерства соціальної політики України від 07.03.2017 №151/0/76-17 та від 31.03.2018 №188/0/76-18 бюджетні призначення на забезпечення виконання судових рішень за програмами соціального захисту населення в Законах України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" та "Про Державний бюджет на 2018 рік" Мінсоцполітики не були передбачені, відповідні видатки на зазначені цілі не затверджувалися у кошторисах розпорядників бюджетних коштів та у відповідних паспортах бюджетних програм.

Вважаючи вказану відмову відповідача протиправною, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та обставинам справи, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон № 796-XII.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Згідно зі статтею 63 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” фінансування витрат, пов`язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.

Разом з тим, відповідно до статті 1 Закону № 796-XII державна політика в галузі соціального захисту потерпілих від Чорнобильської катастрофи та створення умов проживання і праці на забруднених територіях базується, зокрема, на принципу соціального захисту людей, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Судом встановлено, що Постановою Святошинського районного суду від 19.11.2013 було зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації зробити позивачу перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік у відповідності до ст.48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі п`яти мінімальних заробітних плат. Разом з тим, судом було встановлено наявність у позивача права на стягнення недоплаченої щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2011 рік.

Київським міським центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат було проведено розрахунок одноразової допомоги на оздоровлення в сумі 4680,00 грн., при цьому зазначену допомогу позивачу виплачено не було, що не заперечується відповідачем.

Відповідно до Положення про Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації «Про заходи щодо впорядкування діяльності Київського центру по нарахуванню та виплаті пенсій і допомоги» від 27.01.2007 №65 Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (далі - Центр) є державною установою і підпорядковується Департаменту соціального захисту населення обласної, Київської міської державних адміністрацій.

Центр у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань реалізації програм соціального захисту населення, а також цим Положенням.

Головними завданнями Центру є:

- забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту та обслуговування населення, надання соціальної допомоги громадянам, які потребують підтримки з боку держави.

- підготовка документів на виплату всіх видів соціальної допомоги, житлових субсидій у готівковій формі на придбання твердого і рідкого пічного палива та скрапленого газу, компенсаційних виплат особам з інвалідністю, виплат громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших грошових виплат (далі - соціальна допомога, інші грошові виплати).

- здійснення контролю за правильністю призначення, перерахунку, нарахування і виплати всіх видів соціальної допомоги, інших грошових виплат.

- здійснення державного нагляду за правильністю призначення (перерахунку) та виплати пенсій і цільової грошової допомоги органами Пенсійного фонду в разі, якщо такі функції здійснювалися Центрами на момент набрання чинності цим Положенням.

- упровадження в органах праці та соціального захисту населення уніфікованих комп`ютерних технологій, підтримка функціонування їх апаратно-програмних засобів у складі єдиної відомчої інформаційної системи, підтримка єдиного інформаційного і електронного комунікаційного середовища з питань надання всіх видів соціальної допомоги, інших грошових виплат, організація збору, опрацювання, систематизації інформації про пільгові категорії громадян. Підтримка та зберігання електронної інформації в актуальному стані.

- здійснення моніторингу даних єдиної відомчої інформаційної системи з метою відстеження фінансових операцій щодо здійснення соціальних виплат; аналіз та оцінка тенденцій у співвідношеннях показників виплат соціальної допомоги та факторами соціального рівня життя, а також розробка та впровадження соціально направлених рекомендацій стосовно функціонування цієї системи та її супроводу.

Згідно з підпунктом 4.9 пункту 4 вказаного Положення Центр відповідно до покладених на нього завдань проводить перерахунки розмірів грошової допомоги (в тому числі у зв`язку з індексацією), забезпечує своєчасну підготовку бухгалтерської та статистичної звітності з використанням уніфікованих програмних засобів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було проведено розрахунок щорічної допомоги на оздоровлення. Крім того, листом Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат звертався до Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо фінансування коштів для виплати компенсації щорічної допомоги на оздоровлення.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат є органом, уповноваженим здійснювати виплату одноразової допомоги на оздоровлення.

Водночас, Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат повідомив позивача про те, що виплатити розраховану суму Центр не має можливості, оскільки відповідно до листів Міністерства соціальної політики України від 07.03.2017 №151/0/76-17 та від 31.03.2018 №188/0/76-18 бюджетні призначення на забезпечення виконання судових рішень за програмами соціального захисту населення в Законах України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" та "Про Державний бюджет на 2018 рік" Мінсоцполітики не були передбачені, відповідні видатки на зазначені цілі не затверджувалися у кошторисах розпорядників бюджетних коштів та у відповідних паспортах бюджетних програм. Пункт 8 статті 7 Бюджетного кодексу України зазначає, що бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями, та відповідно до частини першої статті 23 цього Кодексу будь-які бюджетні зобов?язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

Суд зазначає, що Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету (рішення від 20.03.2002 №5-рп/2002, від 17.03.2004 №7-рп/2004, від 01.12.2004 №20-рп/2004, від 09.07.2007 №6-рп/2007).

У рішенні від 27.11.2008 у справі № 1-37/2008 Конституційний Суд України вказав, що Закон про Державний бюджет України як правовий акт, що має особливий предмет регулювання (визначення доходів та видатків на загальносуспільні потреби), створює належні умови для реалізації законів України, інших нормативно-правових актів, ухвалених до його прийняття, які передбачають фінансові зобов`язання держави перед громадянами і територіальними громадами. Саме у виконанні цих зобов`язань утверджується сутність держави як соціальної і правової.

Згідно статей 1, 3 Конституції України та принципів бюджетної системи (стаття 7 Кодексу) держава не може довільно відмовлятися від взятих на себе фінансових зобов`язань, передбачених законами, іншими нормативно-правовими актами, а повинна діяти ефективно і відповідально в межах чинного бюджетного законодавства (абзаци другий, третій підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення 27.11.2008 у справі №1-37/2008).

Таким чином, законодавство, що визначає фінансові зобов`язання держави, має первинний характер, а бюджетне законодавство - похідний від нього характер.

Зокрема, у рішенні від 09.07.2007 №6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави. Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.

Також Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово констатував, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Окрім того, відповідно до рішень Європейського Суду з прав людини «Кечко проти України» (заява №63134/00, пункти 23, 26) та «Ромашов проти України» (заява №67534/01, пункт 43), реалізація особою права, яке пов`язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов`язань, є безпідставними. Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Таким чином, обставина відсутності у відповідача бюджетних коштів за відповідною бюджетною програмою не може слугувати підставою для невиплати позивачу допомоги на оздоровлення.

Відповідно до наданих Київському міському центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат повноважень, останній зобов`язаний здійснювати контроль за правильністю призначення, перерахунку, нарахування і виплати всіх видів соціальної допомоги, інших грошових виплат.

Отже, відмовляючи позивачу у виплаті допомоги на оздоровлення за 2011 рік відповідач діяв неправомірно, що призвело до порушення прав позивача.

Такі дії відповідача не відповідають критеріям правомірності, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України, у зв`язку з чим суд доходить висновку, що належним та достатнім способом захисту прав позивача є визнання протиправною відмову відповідача у виплаті позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік у відповідності до статті 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 4680, 00 грн. та зобов`язати відповідача здійснити виплату позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік у відповідності до статті 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 4680, 00 грн.

Відповідно до норм Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору, тому питання щодо розподілу судових витрат у даній справі щодо судового збору не вирішується.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахування та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною відмову Київського міського центру по нарахування та здійсненню соціальних виплат у виплаті ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік у відповідності до статті 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 4680, 00 грн.

Зобов`язати Київський міський центр по нарахування та здійсненню соціальних виплат (03165, м. Київ, просп. Комарова, буд. 7, ЄДРПОУ 22886300) здійснити виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.н. НОМЕР_1 ) щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік у відповідності до статті 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 4680, 00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Діска А.Б.