Рішення від 03 березня 2026 р. у справі №240/29992/23 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2026 року м. Житомир справа № 240/29992/23

категорія 112030600

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Токаревої М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці, сім`ї та соціального захисту населення Бердичівської міської ради Житомирської області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії та скасування рішення,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Управління сім`ї та соціального захисту населення Бердичівської міської ради Житомирської області від 26 вересня 2023 року, яким ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовлено у видачі довідки;

- зобов`язати Управління сім`ї та соціального захисту населення Бердичівської міської ради Житомирської області розглянути повторно заяву про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 25 вересня 2023 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В обґрунтування позовної заяви вказує, що звернулася до Управління сім`ї та соціального захисту населення Бердичівської міської ради Житомирської області про взяття на облік в статусі внутрішньо перемішеної особи. Відповідач відмовив у видачі довідки ВПО, у зв`язку з відсутністю відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, та відсутністю доказів, що підтверджують факт проживання на території адміністративно- територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, відповідно до вимог п. 4 ч. 10 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». Позивач вказує, що відповідачем ігнорується наявність у довідки внутрішньо переміщеної особи (ВПО) від 27.05.2022 № 6329-5002290826, яка видавалась Управлінням соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради.

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

До суду від Управління праці, сім`ї та соціального захисту населення Бердичівської міської ради Житомирської області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що посадова особа уповноваженого органу, територіальної громади / центру надання адміністративних послуг несе персональну відповідальність за правильність внесення інформації про внутрішньо переміщену особу до електронної справи та Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб. Так як у ОСОБА_1 взагалі відсутня реєстрація місця проживання, внести дані в розділ «Адреса зареєстрованого місця проживання» не є можливим. Як наслідок, Єдина інформаційна база даних про внутрішньо переміщених осіб відмовляє в реєстрації та видачі довідки.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

25 вересня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до управління сім`ї та соціального захисту населення із заявою про видачу довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

До заяви були надані наступні документи:

- копія ID- паспорта, виданого 13.06.2018 року, унікальний № запису в ЄДДР 19690617-04500, підрозділ ДМС за кодом, що видав паспорт 1438;

- копія картки платника податків;

- копія довідки про внесення відомостей до ЄДДР, виданої 13.06.2018 року Лівобережним відділом у місті Маріуполі Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області.

Управління сім`ї та соціального захисту населення Бердичівської міської ради відмовило позивачу у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи у зв`язку з відсутністю відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення.

З таким рішенням відповідача позивач не погоджується, тому звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішнього переміщення осіб" (далі - Закон №1706-VII) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає в Україні, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Відповідно до частин першої та другої статті 4 Закону №1706-VII, факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

За приписами пунктів 2 та 3 статті 7 Закону №1706-VII, Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

З аналізу зазначених норм вбачається, що статус внутрішньо переміщеної особи підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

На отримання довідки мають право особи, які після введення Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" воєнного стану перемістилися з території адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії та яка визначена в переліку, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204 "Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми " є Підтримка" (далі - територія адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії).

Інформація про внутрішньо переміщену особу, у тому числі отримана від уповноваженої особи територіальної громади / центру надання адміністративних послуг у вигляді сформованої електронної справи, включається до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб без копій / сканкопій документів, передбачених пунктом 4 цього Порядку. При цьому посадова особа уповноваженого органу, уповноважена особа територіальної громади / центру надання адміністративних послуг несе персональну відповідальність за правильність внесення інформації про внутрішньо переміщену особу до електронної справи та Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Механізм видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи врегульований Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року №509 (далі - Порядок №509).

Згідно з пунктом 1 Порядку №509 довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

За приписами пункту 2 Порядку № 509 для отримання довідки повнолітня або неповнолітня внутрішньо переміщена особа звертається особисто, а малолітня дитина, недієздатна особа або особа, дієздатність якої обмежена, - через законного представника зі заявою про взяття на облік, форму якої затверджує Мінсоцполітики, до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи).

Підстави для відмови у видачі довідки наведені в пункті 8 Порядку №509, відповідно до якого заявнику може бути відмовлено у видачі довідки у разі, коли: відсутні обставини, що спричинили внутрішнє переміщення, зазначені у статті 1 Закону; у державних органів наявні відомості про подання завідомо неправдивих відомостей для отримання довідки; заявник втратив документи, що посвідчують особу (до їх відновлення); у документі заявника, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, немає відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, та відсутні докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, визначені абзацом другим пункту 4 цього Порядку; докази, надані заявником для підтвердження факту проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, зазначеними у статті 1 Закону, не підтверджують такого факту.

Рішення про відмову у видачі довідки з обов`язковим зазначенням підстав для відмови, підписане керівником уповноваженого органу, видається заявнику в день подання заяви про взяття на облік, а у випадку, передбаченому абзацом другим пункту 4 цього Порядку, - не пізніше ніж через 15 робочих днів після її подання.

Вищенаведеною нормою встановлено вичерпний перелік підстав для відмови у взятті на облік внутрішньо переміщеної особи.

Судом встановлено, що підставою відмови у наданні ОСОБА_1 статусу внутрішньо переміщеної особи стала відсутність відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення.

Як слідує з позовної заяви, доказами її проживання у м. Маріуполь Донецької області позивач вважає довідку від 27.05.2022 №6329-5002290826/17974 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, в якій вказано зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .

Суд погоджується з доводами позивача, що за відсутності відмітки про реєстрацію місця проживання зазначені документи підтверджують факт переміщення позивача з території м. Маріуполь Донецької області, де ведуться бойові дії.

Однак зазначена довідка не була надана позивачем до заяви від 25.09.2023.

Ухвалою суду витребувано в Управління праці, сім`ї та соціального захисту населення Бердичівської міської ради Житомирської області належним чином засвідчену заяву ОСОБА_1 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 25.09.2023 та копії документів, які надавалися для отримання статусу внутрішньо переміщеної особи.

З документів, наданих на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів, встановлено, що позивача разом із заявою від 25.09.2023 надав копію паспорта громадянина України, довідку про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру.

З цього слідує, що у відповідача були наявні підстави для відмови у наданні статусу внутрішньо переміщеної особи з урахуванням поданих відповідачем станом на 25.09.2023 документів.

Таким чином оскаржувана відмова була вчинена на підставі, у порядку та у спосіб, встановлені законом і є цілком обґрунтованою та правомірною.

При цьому, суд зауважує, що відповідач видав ОСОБА_1 довідку від 09.05.2024 №1824-5003277272 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи після повторного звернення позивача.

Таким чином, відновлено законні права та інтереси позивача.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

В зв`язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову, відповідно до вимогст.139 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 255, 245-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

У задоволені позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Управління праці, сім`ї та соціального захисту населення Бердичівської міської ради Житомирської області (вул. Європейська, буд.83,м. Бердичів, Житомирська обл., Бердичівський р-н,13301. РНОКПП/ЄДРПОУ: 03192810) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії та скасування рішення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.С. Токарева

04.03.26