Рішення від 01 березня 2026 р. у справі №215/3169/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2026 рокуСправа №215/3169/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту охорони здоров`я Дніпропетровської обласної державної адміністрації в особі директора Мошківської Світлани Андріївни про встановлення наявності компетенції, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з адміністративним позовом до Департаменту охорони здоров`я Дніпропетровської обласної державної адміністрації в особі директора Мошківської Світлани Андріївни про:

- встановлення наявності компетенції (повноважень) при отриманні 21.02.25 р вх С-718/3/220-25 створювати штучні перешкоди для прийняття ненормативного правового акту та визнати такі перешкоди протиправною діяльністю, а таку процедуру протиправною бездіяльністю та зобов`язати контролювати виконання наказу МОЗУ від 19.07.05 р №360.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивачем подано до відповідача заяву про потребу в наданні лікарських препаратів, однак відповідач не надав відповіді за результатами звернення позивача, у зв`язку з чим, позивач звернулась до суду з даною позовною заявою.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02.05.2025 позовну заяву ОСОБА_1 передано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.05.2025, справу передано на розгляду головуючому судді - Калугіній Н.Є.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з даним позовом залишено без розгляду. Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - задоволено. Звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання даного позову.

Витребувано від Департаменту охорони здоров`я Дніпропетровської обласної державної адміністрації в особі директора Мошківської Світлани Андріївни, у строк для надання відзиву на позовну заяву, належним чином засвідчені копії всіх документів, що стосуються спірних правовідносин.

Роз`яснено відповідачу про необхідність подати до суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази - у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, дотримуючись, вимог ст. 162 КАС України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 червня 2025 року зупинено провадження у справі № 215/3169/25 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту охорони здоров`я Дніпропетровської обласної державної адміністрації в особі директора Мошківської Світлани Андріївни про встановлення наявності компетенції - до повернення матеріалів справи до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Направлено адміністративну справу № 215/3169/25 до Третього апеляційного адміністративного суду для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02.05.2025.

12.06.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що звернення ОСОБА_1 , від 21.02.2025 отримане департаментом охорони здоров`я Дніпропетровської обласної військової адміністрації 13.03.2025, зареєстровано за № С-718/3/220-25, розглянуто у межах компетенції департаментом, відповідно до ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» направлено за належністю до Виконавчого комітету Криворізької міської ради, про що й надано відповідь Відповідачу. Відповідь (лист) зареєстровано в системі електронного документообігу "ДОК ПРОФ" за № 1247/0/476-25 від 17.03.2025, та лист до Виконавчого комітету Криворізької міської ради зареєстровано за № 1248/0/476-25 від 17.03.2025. Таким чином, враховуючи вищезназначене, департамент охорони здоров`я облдержадміністрації при розгляді заяви позивача № С -718/3/220-25 від 13.03.2025 діяв цілком обгрунтовано та відповідно до норм чинного законодавства.

11.06.2025 від позивача надійшло клопотання, у якому останній просив повернути поданий відповідачем відзив, відповідно до ч. 2 ст. 167 КАС України, продовжити строк для подання відповіді на відзив, розгляд справи призначити за правилами загального позовного провадження. Крім того, просив зобов`язати відповідача виконати вимоги ст. 162 КАС України та надати позивачу додатки до відзиву, а також документи на підтвердження повноважень підписанта відзиву.

17.06.2025 засобами поштового зв`язку до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді.

17.06.2025 до суду надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 відкладено вирішення заяви ОСОБА_1 про відвід судді у справі №215/3169/25 до надходження матеріалів справи головуючому судді.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 року поновлено провадження у справі №215/3169/25 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту охорони здоров`я Дніпропетровської обласної державної адміністрації в особі директора Мошківської Світлани Андріївни про встановлення наявності компетенції.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2025 року заяву про відвід судді Калугіній Н.Є. в адміністративній справі № 215/3169/25 - визнано необґрунтованою.

Передано матеріали адміністративної справи №215/3169/25 для визначення складу суду для вирішення питання про відвід судді Калугіної Н.Є., відповідно до ст. 31 КАС України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Калугіної Н.Є. у справі №215/3169/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту охорони здоров`я Дніпропетровської обласної державної адміністрації в особі директора Мошківської Світлани Андріївни про встановлення наявності компетенції – відмовлено.

16.10.2025 від позивача надійшли заперечення, в яких позивач не погоджується з ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2025 року.

Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

21.02.2025 ОСОБА_1 звернулась до Департаменту охорони здоров`я Дніпропетровської обласної державної адміністрації із заявою (вх.№С-718/3/220-25), в якій просила:

- дисциплінарного стягнення ОСОБА_2 за відмову в медикаментозному лікуванні;

- дисциплінарного стягнення ОСОБА_3 за використання коштів не за призначенням;

- надати з реєстраційними номерами належно засвідчені три копії цієї заяви;

- надати помісячно з 01.01.22 по 01.01.2025 нараховану премію ОСОБА_3 з загальним підсумком;

- частково загладити її моральні страждання сумою у 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 3028 грн х 1000 = 3 028 000 грн;

- надати запрошення про розгляд заяви від 21.02.2025;

- вирішення питання місцевого значення в межах ч. 1,2 ст. 119 Конституції України, постанови Кабінету Міністрів України від 17.08.1998 №1303 для соціального забезпечення її, як онкохвору при амбулаторному лікуванні безоплатними рецептами.

Звернення ОСОБА_1 , від 21.02.2025 було зареєстровано за № С-718/3/220-25.

Листом від 17.03.2025 позивачу повідомлено, що звернення, відповідно до статті 7 Закону України «Про звернення громадян» направлено за належністю до виконавчого комітету Криворізької міської ради.

Листом Управління охорони здоров`я Виконавчого комітету Криворізької міської ради від 01.04.2025 позивачу надано відповідь, в якій зазначено:

« 1) Факту для дисциплінарного стягнення ОСОБА_2 , зазначеного у Вашому зверненні не встановлено;

2) Факту для дисциплінарного стягнення ОСОБА_3 зазначеного у Вашому зверненні не встановлено

3) Закон України «Про звернення громадян», пі Закон України «Про доступ до публічної інформації» не покладає на розпорядника публічної інформації обов`язку завіряти копії документів, що надаються ним у відповідь на запит або звернення.

4) Відносно вимоги щодо надання Вам нарахованої премії зазначених у зверненні посадової особи зауважуємо, що дана вимога містить ознаки витребування грошових коштів, а не інформації, а відтак не може бути задоволена, оскільки Ви не є отримувачем премії наведеної посадової особи.

5) Відповідно до частини 1 статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Таким чином, питання відшкодування компенсації моральної шкоди вирішується виключно в судовому порядку;

6) Статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» визначено виключний перелік питань, які вирішуються на пленарних засіданнях міської ради, до яких не віднесено питання, окреслене Вами у зверненні, що виключає можливість запрошення для участі в роботі сесії.

7) За інформацією КНП «ЦПМСД № 1» КМР, медикаменти Вам призначаються згідно стану здоров`я за Наказом МОЗ № 360 від 19.07.2005 року «Про затвердження Правил виписування рецептів на лікарські засоби і медичні вироби, Порядку відпуску лікарських засобів і медичних виробів з аптек та їхніх структурних підрозділів, Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків.»

Вказані обставини слугували підставою для звернення до суду з даною позовною заявою.

Щодо клопотань позивача, зокрема, клопотання. в якому просить суд повернути повернути відзив відповідно до частини 2 статті 167 КАС України та продовжити строк для подання відповіді на відзив після розгляду цього клопотання.

Підставою звернення з цим клопотанням позивачем зазначено процесуальні порушення порядку подання відзиву на позовну заяву, невідповідність його змісту вимогам статті 162 КАС України, зокрема, відзив на апеляційну підписаний особою без підтвердження її повноважень.

Перевіривши доводи вищевказаного клопотання, суд доходить висновку, що останнє не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Щодо повноважень особи, якою підписано відзив на апеляційну скаргу, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

За змістом положень частин першої, третьої статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Поданий Департаментом охорони здоров`я Дніпропетровської обласної державної адміністрації відзив на позовну заяву, який надійшов до суду 12.06.2025, підписаний директором департаменту Світланою Мошківською. До відзиву долучено виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

За наведених обставин, суд відхиляє доводи позивача з приводу того, що відзив на позовну заяву підписаний особою без підтвердження її повноважень, оскільки судом встановлено, що останній підписаний та поданий особою, яка уповноважена діяти від імені відповідача.

Стосовно аргументів позивачки про відхилення доводів відзиву, наведених нею зауважень щодо його змісту, суд зауважує, що оцінку доводам сторін, їх прийняття або відхилення, суд надає при розгляді справи, а отже оцінка наведеним у відзиві доводам буде надана під час розгляду справи по суті.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для повернення Департаменту охорони здоров`я Дніпропетровської обласної державної адміністрації поданого ним відзиву на позовну заяву.

Щодо продовження строку для подання відповіді на відзив, суд назначає наступне.

За змістом частини 1 статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (ч. 2 ст. 121 КАС України).

За приписами ч. 5 ст. 162 КАС України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

В ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 роз`яснено відповідачу про необхідність подати до суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази - у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, дотримуючись, вимог ст. 162 КАС України.

Роз`яснено позивачу про необхідність подати відповідь на відзив - у п`ятиденний строк з дня отримання відзиву на позов, у разі його подання відповідачем, дотримуючись вимог ст. 163 КАС України.

Враховуючи все вищевикладене, оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для повернення відзиву на позовну заяву, суд наголошує, що позивач не позбавлений права на подання відповіді на відзив у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження, з дати отримання цієї ухвали.

З огляду на викладене, суд вважає, що клопотання позивача про продовження такого строку є необґрунтованим та таким, що слід залишити без розгляду.

Крім цього позивач просить призначити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до статті 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Частиною 5 цієї статті також передбачено, що умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Відповідно до положень п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Частиною 3 статті 257 КАС України встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

1) значення справи для сторін;

2) обраний позивачем спосіб захисту;

3) категорію та складність справи;

4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;

5) кількість сторін та інших учасників справи;

6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;

7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з приписами ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засідання з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Разом з цим, суд зазначає, що таке клопотання повинно бути обґрунтованим та містити достатні мотиви неможливості розгляду цієї справи в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

Суд, дослідивши подане клопотання, зазначає, що позивачем не наведено жодних доводів неможливості вирішення цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

З огляду на предмет спору суд не вважає, що він є новим та пріоритетним, справа не становить значний суспільний інтерес та сторони не позбавлені можливості викласти свої доводи та заперечення стосовно спірних правовідносин шляхом подання заяв з процесуальних питань, або заяв по суті позовних вимог. Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін не позбавляє можливості участі у справі, жодним чином не створює будь-яких процесуальних чи практичних перешкод особі в доступі до правосуддя.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що в задоволенні клопотання позивача слід відмовити.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Суд зазначає, що позивач звернулась до суду з позовом про встановлення наявності компетенції (повноважень) при отриманні 21.02.25 р вх С-718/3/220-25 створювати штучні перешкоди для прийняття ненормативного правового акту та визнати такі перешкоди протиправною діяльністю, а таку процедуру протиправною бездіяльністю та зобов`язати контролювати виконання наказу МОЗУ від 19.07.05 р №360.

Відтак, компетенція - це сукупність юридично установлених повноважень, прав і обов`язків конкретного органу чи посадової особи та визначає його місце в системі державних органів. Юридичний зміст поняття "компетенція" включає в себе такі елементи: предмети підпорядкування (коло об`єктів, явищ, дій, на які розповсюджуються повноваження); права і обов`язки, повноваження органу чи особи: відповідальність; відповідність поставленим цілям, задачам і функціям.

Так, завданням адміністративного судочинства, відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п.1,2,7 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно п.1 ч.1 ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

Згідно п.7 ч.1 ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Суд звертає увагу, що компетенцію органу чи посадової особи становлять їхні повноваження, визначені законом. Спори, визначені у п.3 ч.1 ст.19 КАС України, можуть виникати внаслідок різного тлумачення суб`єктами владних повноважень законодавства щодо їхньої компетенції на вирішення певних питань у сфері управління. Також спори з приводу компетенції виникають у разі виявлення привласнення повноважень іншого суб`єкта владних повноважень або перевищення власних повноважень.

Під компетенційними спорами розуміються спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі делегованих повноважень.

Компетенцію державного органу чи посадової особи становлять їхні повноваження, визначені законом. Внаслідок різного тлумачення законодавства компетенція суб`єктів владних повноважень може перетинатися, внаслідок чого виникає компетенційний спір.

Завданням суду у компетенційних спорах, з урахуванням загального завдання адміністративного судочинства є розв`язання законодавчої колізії, а також, усунення наслідків дублювання повноважень.

При цьому, позивачем у компетенційних спорах є суб`єкт владних повноважень, якщо він вважає, що інший суб`єкт владних повноважень, відповідач, своїм рішенням або діями втрутився у його компетенцію або у випадку, коли прийняття такого рішення чи вчинення дій є його прерогативою.

Означеної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 05.07.2019 року по справі №802/833/17-а.

Враховуючи те, що позивач у даних правовідносинах не здійснює жодних управлінських функцій та не є суб`єктом владних повноважень у розумінні п.7 ч.1 ст.4 КАС України, тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача про встановлення відсутності компетенції суб`єкта владних повноважень у спірних правовідносинах не відповідають завданням Кодексу адміністративного судочинства України та адміністративному судочинству в цілому.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення наявності компетенції між ОСОБА_1 та Департаменту охорони здоров`я Дніпропетровської обласної державної адміністрації в особі директора Мошківською Світланою Андріївною.

Крім цього суд звертає увагу, що заяву позивача від 21.02.2025 №С-718/3/220-25 розглянуто та за результатом розгляду вказаної заяви надано позивачу лист-відповідь №С-31-Е/19-02-08 від 01.04.2025.

Отже фактично між позивачем та Департаментом охорони здоров`я Дніпропетровської обласної державної адміністрації в особі директора Мошківською Світланою Андріївною відсутні правовідносини в контексті розгляду заяви 21.02.2025 №С-718/3/220-25.

Частиною 2 ст. 2 КАС України, передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.9, 73-77, 90, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту охорони здоров`я Дніпропетровської обласної державної адміністрації в особі директора Мошківської Світлани Андріївни про встановлення наявності компетенції – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 02 березня 2026 року.

Суддя Н.Є. Калугіна