Рішення від 03 березня 2026 р. у справі №140/12326/25 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2026 року ЛуцькСправа № 140/12326/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради (далі- Департамент , відповідач) про визнання відмови, оформлено листом від 30.09.2025 протиправною у складанні акту про встановлення факту здійснення остійного догляду ОСОБА_1 за його дядьком ОСОБА_2 та зобов`язання повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.09.2025 № 6557 про встановлення факту здійснення постійного догляду за його дядьком ОСОБА_2 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.09.2025 позивач звернувся з письмовою заявою до відповідача про встановлення факту постійного догляду за його дядьком ОСОБА_2 . Однак, відповідачем було відмовлено в складані акту, позаяк до поданої заяви не надано документів, які підтверджують неможливість члена сім`ї першого ступеня спорідненості здійснювати відповідний догляд.

Позивач вважає протиправною відмову відповідача у складані акту, оскільки син ОСОБА_2 проживає в російській федерації і подати відповідні документи він не має можливості. Саме позивач здійснює догляд за своїм дядьком з 2021 року. З цих підстав просить позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У поданому суду відзиві відповідач позовні вимоги заперечив та вказав, що позивач звернувся із заявою про встановлення факту здійснення ним постійного догляду за його дядьком ОСОБА_2 , з метою відстрочки на військову службу.

Порядком проведення призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, який затверджено Постановою КМ України №560 від 16.05.2024 визначено, що такі особи звертаються із відповідною заявою до керівника виконавчого органу міської ради.

При виконавчих комітетах рад утворюються комісії, які розглядають відповідні заяви протягом десяти календарних днів.

Порядком №560 і Положенням про комісію із встановлення факту здійснення особою постійного догляду, яке затверджено рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 12.03.2025 №167-1 (далі –Положення) визначено які документи повинні бути подані до заяви про встановлення догляду. Оскільки, позивачем до поданої заяви не було подано документів про неможливість членів сім`ї першого ступеня споріднення (сина) здійснювати постійний догляд, або він сам потребує догляду, то Департаментом правомірно надано відмову листом від 30.09.2025.

У відповіді на відзив позивач ще раз наголосив на протиправності відмови Департаменту у складанні акту.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 18.09.2025 звернувся із заявою №6557 про встановлення факту постійного догляду за своїм дядьком ОСОБА_2 .

За результатами розгляду заяви позивача Департамент листом №33.2-16/7197/2025 від 30.09.2025 повідомив, що згідно інформації, зазначеної у заяві, ОСОБА_2 має сина ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Оскільки, до заяви не додані документи, які підтверджують неможливість члена сім`ї першого ступеня споріднення особи з інвалідністю здійснювати постійний догляд, відсутні підстави для складання акту (а.с.7).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі правові положення.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 “Про загальну мобілізацію” постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України “Про військову службу і військовий обов`язок” від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII, тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з частинами першою, третьої статті 1 цього Закону захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України “Про оборону України”, “Про Збройні Сили України”, “Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію”, інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина перша статті 3 Закону №2232-XII).

Преамбулою Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” від 21.10.1993 № 3543-XII (в редакції Закону на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 3543-XII) визначено, що цей Закон встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Згідно з пунктом 14 частини 1 статті 23 даного Закону визначено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: члени сім`ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім`ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім`ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи). У разі відсутності членів сім`ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім`ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи.

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі –Порядок №560).

Пунктом 1 даного порядку визначено, що він визначає: (в тому числі) процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

Відповідно до п.61 Порядку №560 військовозобов`язані, які здійснюють постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, та не отримують компенсації (допомоги, надбавки) на догляд за ними, для розгляду питання надання їм відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації звертаються за встановленням факту здійснення постійного догляду із заявою у довільній формі на ім`я керівника виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, районної у м. Києві військової адміністрації за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання особи, зазначеної у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, за якою здійснюється догляд. У заяві повинні бути зазначені такі відомості про військовозобов`язаного, який здійснює постійний догляд: прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання, контактні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті); відомості про особу, за якою здійснюється постійний догляд (прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), адреса зареєстрованого/задекларованого місця проживання, контактні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті).

Військовозобов`язані, які здійснюють постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, до заяви, зазначеної в абзаці першому цього пункту, додають документи, визначені у підпунктах 9 і 14 додатка 5 (крім акта про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).

Районні, міські держадміністрації (військові адміністрації), виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад для розгляду документів щодо встановлення факту здійснення військовозобов`язаним постійного догляду за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, утворюють постійно діючу комісію із встановлення факту здійснення особою постійного догляду.

Комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду здійснює розгляд заяви протягом десяти календарних днів з дати її подання.

До складу комісії із встановлення факту здійснення особою постійного догляду можуть входити депутати місцевої ради, представники виконавчих органів місцевого самоврядування, громадських організацій загальною чисельністю не менше ніж п`ять осіб.

Під час своєї роботи комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду:

відвідує місце проживання особи, за якою здійснюється постійний догляд, зазначене у заяві військовозобов`язаного, для встановлення факту здійснення постійного догляду;

перевіряє відомості щодо наявності/відсутності інших осіб, які здійснюють постійний догляд за особою, зазначеною в заяві, зокрема інформацію щодо наявних прийнятих структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад рішень про надання соціальних послуг з догляду за особою, за якою здійснює догляд військовозобов`язаний, за її задекларованим/зареєстрованим місцем проживання.

За результатами роботи комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду складає та надає військовозобов`язаному акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).

Як встановлено п.2.1-2.5 Положення комісія здійснює розгляд заяв військовозобов`язаних для встановлення факту здійснення постійного догляду.

Відвідування місця проживання особи, за якою здійснюється постійний догляд, зазначене у заяві військовозобов`язаного, для встановлення факту здійснення постійного догляду.

Перевірка відомостей щодо наявності / відсутності інших осіб, які здійснюють постійний догляд за особою, зазначеною в заяві, зокрема інформації щодо наявних прийнятих рішень про надання соціальних послуг з догляду за особою, за якою здійснює догляд військовозобов`язаний, за її задекларованим / зареєстрованим місцем проживання.

Прийняття рішення про підтвердження / не підтвердження факту здійснення особою постійного догляду.

Складання акта про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (далі – Акт) за формою, затвердженою додатком 8 до Порядку.

Пунктами 3.1-3.2 Положення передбачено, що для встановлення факту здійснення постійного догляду військовозобов`язаний, який здійснює постійний догляд за особою, зазначеною у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», місце проживання якої задеклароване / зареєстроване на території Луцької міської територіальної громади, звертається особисто із заявою до департаменту соціальної політики Луцької міської ради за формою згідно з додатком до Положення.

До заяви додаються такі документи (з пред`явленням оригіналу):

1) копія паспорта громадянина України військовозобов`язаного та особи, яка потребує догляду; 2) витяг з Реєстру територіальної громади, що підтверджує відомості про місце проживання особи військовозобов`язаного та особи, яка потребує догляду; 3) копія реєстраційного номера облікової картки платника податків військовозобов`язаного та особи, яка потребує догляду; 4) копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб). 5) інші документи, які не передбачені цим пунктом, але відповідно до цього Положення необхідні для розгляду питання по суті (за потреби).

Відповідно до п.п.3.3.2 п. 3.3 даного Положення визначено, що крім того, до заяви додаються такі документи: для військовозобов`язаного, який зайнятий постійним доглядом за членом сім`ї третього ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I чи II групи, – документи, що підтверджують родинні зв`язки третього ступеня споріднення (дядьки, тітки, племінники та племінниці), один із таких документів, що підтверджує неможливість членів сім`ї першого та другого ступеня споріднення здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи про потребу члена сім`ї першого або другого ступеня споріднення в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ;

Аналіз наведених норм свідчить про те, що до повноважень комісій при виконавчих комітетах рад належить розгляд заяв військовозобов`язаних про встановлення ними факту постійного догляду, прийняття рішення про підтвердження чи не підтвердження постійного догляду, складання акту про встановлення факту постійного догляду. З метою реалізації даного права зацікавлена особа подає відповідну заяву, яка повинна бути розглянута комісією протягом десяти календарних днів, прийняття рішення про пі.

Закон № 3543-XII визначає загальні критерії надання тій чи іншій особі відстрочки від мобілізації.

Порядок №560 та Положення (яке прийняте на виконання даного Порядку) визначають які саме документи повинні бути надані особою для підтвердження тих чи інших обставин, що підтверджують її право на надання відстрочки визначеної Законом.

Зокрема, п.14 ч.1 ст.23 Закону № 3543-XII визначено за яких право на відстрочку за наявності цих обставин може бути надано особі третього ступеня споріднення, а саме за відсутності членів сім`ї першого та другого ступеня спорідненості.

Порядком №560 (зокрема додатком №5) та п.3.3 Положення визначено перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” та отримання акту про встановлення факту постійного догляду.

Одним із таких документів, є наявність підтверджуючих документів про відсутність родичів першого та другого ступеня спорідненості. Разом з тим, подання таких документів згідно наведених нормативних актів є обов`язковим.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач здійснює догляд за своїм дядьком ОСОБА_2 . Тобто він є родичем третього ступеня спорідненості.

Сторонами по справі не заперечується той факт, що у ОСОБА_2 є рідний чин 1983 року народження.

Заявником до заяви від 18.09.2025 №6557 не було долучено жодного документа, який би підтверджував неможливість родичів ОСОБА_2 першого ступеня спорідненості (сина) здійснювати за ним постійний догляд, посилаючись лише на загальновідомі обставини.

При цьому ні до заяви, ні до позову позивачем не подано жодних належних та допустимих доказів, які б засвідчували неможливість їх подання, чи те, що ним вчинялись відповідні дії для їх отримання.

Враховуючи вищенаведені норми законодавства та встановлені обставини у справі, суд вважає, що оскільки позивачем до заяви про встановлення факту постійного догляду не було долучено всіх передбачених Порядком №560 та Положенням документів, Департаментом правомірно було відмовлено у складані акту постійного догляду позивачем за його дядьком ОСОБА_2 .

Суд наголошує на тому, що складання акту за наслідками розгляду заяви є документом який зафіксовує ті чи інші обставини, у даному випадку факт постійного догляду. Вказаний акт є завершальним етапом процедури розгляду відповідної заяви, яка в тому числі, передбачає долучення до неї тих чи інших документів, які підтверджують чи спростовують певні обставини, з якими закон передбачає надання відстрочки (п.14 ч.1 ст.23 Закону № 3543-XII - відсутність родичів першого та другого ступені споріднення та неможливості ними здійснювати догляд) чого в даному випадку позивачем зроблено не було.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги не підлягають задоволенню повністю.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову судові витрати не підлягають відшкодуванню позивачу.

Керуючись статтями 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинити дії, відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Р.С. Денисюк