Постанова від 03 березня 2026 р. у справі №759/7121/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Постанова

Іменем України

04 березня 2026 року

м. Харків

справа № 759/7121/25

провадження № 22-ц/818/2418/26

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого - Пилипчук Н.П.,

суддів колегії – Маміної О.В., Мальованого Ю.М.

за участю секретаря – Муренченко С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харків цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Індустріального районного суду м. Харкова від 02 грудня 2025 року, постановлену суддею Поповою В.О.,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2025 року ОСОБА_3 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовною заявою про розірвання шлюбу, в якій просить розірвати шлюб, укладений між ним та ОСОБА_2 , який зареєстровано 25 вересня 2019 року Шевченківським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 1613.

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 01 травня 2025 року, вищезазначена цивільна справа була передана на розгляд за підсудністю до Індустріального районного суду м.Харкова.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 02 грудня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – залишено без розгляду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що в матеріалах справи міститься заява позивача про розгляд справи за його відсутності. Вказує, що залишення позову без розгляду на підставі п. 9 ч. 1 ст. 257 ЦПК України можливе лише за умови, якщо судом достеменно встановлено, що витребувані докази не подані після спливу наданого строку без поважних причин, а також якщо такі докази є необхідними для вирішення спору по суті. Однак жодна з наведених обставин судом першої інстанції належним чином не встановлена та не мотивована

У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно ст.ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи без розгляду позовну заяву, суд першої інстанції посилався на п. 3 ч. 1 статті 257 ЦПК України, зазначив, що ОСОБА_3 у судове засідання повторно не з`явився, про день, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином та своєчасно шляхом направлення судової повістки за місцем проживання, яке зазначено в позовній заяві. Згідно рекомендованих повідомлень про вручення відправлення, які повернулись на адресу суду, судові повістки на судові засідання, призначені 27.10.2025 та 02.12.2025 позивач отримав особисто. Заяв, клопотань тощо від нього до Індустріального районного суду м. Харкова не надходило. Матеріали справи не містять клопотань (заяв) про розгляд справи у його відсутність в Індустріальному районному суді м. Харкова, документів, які підтверджують поважність причин неявки в судові засідання, позивач суду не надав.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з ч.5 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Отже правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише в разі повторної неявки (двічі поспіль) позивача, який належним чином повідомлений про розгляд справи, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з ч.3 ст.211 ЦПК України особа, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

З матеріалів справи вбачається, що разом з подачею позову позивачем подано до суду першої інстанції заяву про розгляд справи за відсутності позивача (а.с.7).

Крім того, суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що клопотання про розгляд справи за відсутності позивача міститься і у самій позовній заяві (1-3).

Сам факт подання позивачем такої заяви про розгляд справи за відсутності сторони позивача унеможливлює застосування п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, оскільки подача цього клопотання є реалізацією процесуального права, прямо передбаченого ч.3 ст.211 ЦПК України, і виключає можливість залишення позову без розгляду навіть у разі повторної неявки позивача.

Враховуючи вказане, а саме наявність у матеріалах справи клопотання позивача про розгляд справи у відсутності позивача, у суду не було підстав для вирішення питання про залишення позовної заяви без розгляду та постановлення оскаржуваної ухвали.

Крім того, залишаючи без розгляду позовну заяву, суд першої інстанції посилався на п. 9 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, якою передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.

Зазначав, що в ухвалі суду від 05 червня 2025 року про відкриття провадження по справі, у позивача ОСОБА_1 судом на підставі ч. 6 ст. 95 ЦПК України витребувано оригінал свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 25.09.2019 з підстав, викладених в ухвалі. Строк надання витребуваного документу встановлено 10 днів з моменту отримання копії вказаної ухвали суду. Однак станом на 02.12.2025 вимоги ухвали не виконано, оригінал зазначеного свідоцтва суду не надано.

Між тим, колегія суддів звертає увагу на те, що матеріали справи не містять доказів отримання позивачем ухвали Індустріального районного суду м. Харкова від 05.06.2025 року, якою у позивача витребувано оригінал свідоцтва про шлюб.

За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку про скасування ухвали суду з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до ч.6 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України порушення норм процесуального права, яке призвело до помилковості ухвали є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Індустріального районного суду м. Харкова від 02 грудня 2025 року – скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий – Н.П. Пилипчук

Судді – О.В. Маміна

Ю.М. Мальований