Постанова від 03 березня 2026 р. у справі №635/5163/25 — Харківський районний суд Харківської області

Суд: Харківський районний суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 03 березня 2026 р.

Справа: №635/5163/25

Суддя: Назаренко О. В.

Справа № 635/5163/25

Провадження № 3/635/328/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2026 року с-ще Покотилівка

Суддя Харківського районного суду Харківської області Назаренко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріал, що надійшов з Відділення поліції № 2 Харківського районного управління № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

суд визнає доведеним, що 01 липня 2025 року о 14 годині 40 хвилин водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mazda CX5 державний номерний знак НОМЕР_2 по вул. Єдності, 3 у с. Коротич Харківського району Харківської області, в стані алкогольного сп`яніння: огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди особи на місці зупинки транспортного засобу у встановленому законом порядку проводився за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820, результат огляду позитивний, вміст алкоголю у видихаємому повітрі складає 0,72 ‰, тест 239, чим порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зі змісту протоколу вбачається, що свідки не залучалися, відеозапис на службові боді камери №5,6,16.

Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – адвокат Моісеєнко О.М. надала суду клопотання про виклик свідків, в якому просить викликати свідків інспектора СРПП відділення поліції №2 Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області капітана поліції Каракаптана О.О., який складав протокол.

В обгрунтування зазначеного клопотання зазначає, що в матеріалах справи наявні відеозаписи та інші докази, що свідчать про участь сторонніх осіб під час зупинки транспортного засобу, проведення огляду та оформлення адміністративних матеріалів. Разом з тим у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні відомості про свідків, що унеможливлює належну перевірку обставин події лише на підставі письмових матеріалів. З метою повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи необхідним є безпосереднє допитування у судовому засіданні осіб, яким можуть бути відомі обставини зупинки транспортного засобу, проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, оформлення адміністративних матеріалів, а також дотримання працівниками поліції встановленої процедури. Безпосередній допит цих осіб дозволить суду перевірити фактичні обставини події, порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, дотримання процесуальних гарантій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також співставити пояснення свідків із матеріалами справи та відеофіксацією.

Також захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – адвокат Моісеєнко О.М. надала суду клопотання про повернення матеріалів справи для належного дооформлення.

В обгрунтування зазначеного клопотання зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що як супутній документ долучено постанову БАВ №197197 від 01.07.2025 року за частиною п`ятою статті 121 КУпАП. Вказана постанова за обставинами справи оформлювалася під час складання матеріалів, пов`язаних із протоколом за статтею 130 КУпАП і не містить даних, які б дозволили суду встановити, що саме вона відображає первинну підставу зупинки та що така підстава була доведена та озвучена водію у момент зупинки. Навпаки, у матеріалах справи фіксується збіг часу 14 год 40 хв у різних процесуальних документах, таких як Акт, направлення, Протокол, що саме по собі вказує на формальне проставлення часу без його прив`язки до реальної хронології подій, встановленої відеофіксацією. Відеозаписи №00000-000000 та №00000-000001, долучені до матеріалів справи як доказ фіксації подій, не містять безперервної фіксації від моменту зупинки транспортного засобу. В межах наявних записів відсутній фрагмент, на якому поліцейський у момент зупинки повідомляє водію конкретну законну підставу зупинки. Вказаний недолік має істотний характер, оскільки перешкоджає суду здійснити перевірку законності первинного втручання, оцінити допустимість доказів, отриманих внаслідок цієї зупинки, та забезпечити розгляд справи у межах принципу законності і стандарту доведення поза розумним сумнівом. Щодо порушення процедури фіксації ознак сп`яніння як підстави для проведення огляду зазначає, що відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 №1452/735 (надалі - Інструкція) поліцейський зобов`язаний до початку проведення огляду чітко встановити та зафіксувати наявність конкретних ознак сп`яніння, які стали підставою для застосування процедури огляду. Саме наявність таких ознак формує правову передумову подальших процесуальних дій і визначає межі допустимого втручання у права особи. В протоколі серії ААД №786203 зазначено дві ознаки сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота та поведінку, що не відповідає обстановці. Водночас у Направленні на огляд та у Рапорті інспектора зафіксовано лише одну ознаку, запах алкоголю. Жодних інших ознак, зокрема поведінки, що не відповідає обстановці, у цих документах не зазначено. Співставлення змісту протоколу, направлення та рапорту свідчить про відсутність єдиної, послідовної та узгодженої фабули щодо підстав проведення огляду. За відсутності узгодженої та належним чином зафіксованої фабули щодо ознак сп`яніння матеріали справи не можуть бути розглянуті по суті та підлягають поверненню для належного дооформлення з приведенням їх у відповідність до вимог Інструкції та КУпАП. Також зазначає, що матеріали справи містять роздруківку результату приладу Drager, яка долучена як доказ проведення огляду ОСОБА_1 та підтвердження результату 0,72 проміле. Разом з тим зазначена роздруківка не відповідає вимогам достовірності та перевірюваності доказу. Передусім роздруківка має вкрай низьку якість, оскільки більшість тексту на ній фактично відсутня або не читається. Значна частина службових реквізитів є розмитою або втраченою, у зв`язку з цим неможливо встановити значну частину технічних параметрів тестування. Зокрема з роздруківки неможливо встановити номер спеціального технічного засобу, яким здійснювалося вимірювання. У направленні на огляд зазначено використання приладу Drager 6820 (0157), однак долучена роздруківка не дозволяє перевірити, що результат сформовано саме цим приладом, оскільки ідентифікаційні дані пристрою на ній відсутні або не читаються. В той же час в Протоколі серії ААД №786203 зазначається, що проводився огляд за допомогою Drager 6820, а не Drager 6820 (0157). Роздруківка з Drager взагалі не містить інформації номера даного пристрою. Так, у роздруківці Drager зазначено, що проведено тест №239 та вказано час проведення тесту 14 година 31 хвилина. Саме цей тест долучений до матеріалів справи як результат огляду. Водночас з відеозапису з ідентифікатором 00000-000000 встановлюється, що о 14 годині 31 хвилині 19 секундах працівник поліції демонструє прилад та озвучує номер тесту №237, а не тест №239. Таким чином номер тесту, який озвучено працівником поліції під час процедури огляду, не відповідає номеру тесту, який зазначено у долученій роздруківці, що як мінімум говорить про несправність даного приладу та видачу недоставірної інформації. Окрім цього, із відеозаписів встановлюється, що процедура огляду на стан алкогольного сп`яніння фактично триває після 14 години 33 хвилин. Зокрема, на відеофіксації зафіксовано, що о 14 годині 33 хвилини 20 секунд працівник поліції продовжує проводити огляд із використанням приладу Drager. Отже, у момент часу 14 година 31 хвилина, який зазначений у роздруківці як час проведення тесту, сама процедура огляду ще не завершена та перебуває у процесі проведення. Додатково на відеозаписі о 14 годині 32 хвилини 32 секунди працівник поліції повідомляє про наявність помилки у системі приладу Drager. Наявність повідомлення про помилку під час проведення процедури огляду свідчить про технічну нестабільність роботи приладу. Матеріали справи не містять жодних документів або пояснень щодо характеру цієї помилки, причин її виникнення та впливу на результат вимірювання.

Також зазначає про недостовірність зазначеного часу складення процесуальних документів як істотний недолік оформлення матеріалів. Також вказує на порушення гарантій реалізації права на захист під час оформлення матеріалів. Дослідження стороною захисту відеозаписів, долучених до матеріалів справи, встановлює обставини оформлення адміністративних матеріалів, які свідчать про відсутність належної фіксації реалізації процесуальних прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності. З відеозапису з ідентифікатором 00000-000000 встановлюється, що о 15 годині 01 хвилині під час заповнення документів працівник поліції фактично визначає зміст записів, які має внести водій у відповідні графи процесуальних документів. На вказаному відеофрагменті зафіксовано, що працівник поліції диктує водієві текст записів, які необхідно внести до документів, при цьому неодноразово наголошує на необхідності зазначити формулювання «згоден». Вказані обставини підтверджуються відеофіксацією та свідчать про те, що зміст пояснень водія формувався у присутності та під безпосереднім контролем працівника поліції. З того ж відеозапису вбачається, що під час внесення водієм записів працівник поліції знаходиться поруч із водієм та контролює процес заповнення документів. Зафіксовані дії працівника поліції свідчать про те, що внесення пояснень відбувалося не у формі самостійного викладення позиції особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а у формі запису тексту, який пропонувався посадовою особою. Крім того, до матеріалів справи не долучено жодного документа, який би підтверджував проходження приладом Drager №6820 (0157) метрологічної повірки або інший документ, що підтверджує його придатність до застосування для проведення вимірювань на момент події 01.07.2025 року. Відсутні сертифікат повірки, відомості про дату останньої перевірки приладу, строк його дії або будь-який інший документ, який би дозволяв суду встановити, що цей технічний засіб міг використовуватися як засіб вимірювальної техніки. За таких умов суд позбавлений можливості перевірити базову обставину, а саме чи використовувався справний та допущений до експлуатації технічний засіб. Відсутність таких документів виключає можливість оцінити результат вимірювання 0,72 проміле як достовірний технічний результат.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином шляхом направлення судової повістки на зазначену у протоколі про адміністративне правопорушення адресу, про причини своєї неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

У відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й для осіб, які беруть участь у справі.

В рішенні першої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 25.01.2019 року № 194/1дп/15-19 зазначено, що з огляду на принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суди мають проводити розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Суд враховує, що інкримінована ОСОБА_1 ч. 1 ст.130 КУпАП не відносяться до категорії правопорушень, по яким присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до відповідальності, є обов`язковою (ч.3 ст.268 КУпАП).

За таких обставин, виходячи з положень ч. 1 ст. 268 КУпАП, враховуючи, що клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 не надійшло, а також з урахуванням того, що йому достовірно було відомо про знаходження матеріалу відносно нього в провадженні Харківського районного суду Харківської області, суд вважає можливим розгляд справи про адміністративне правопорушення провести у відсутність ОСОБА_1 .

Враховуючи, що матеріали справи містять клопотання захисника про повернення матеріалів справи для належного дооформлення, право особи, яка притягується до адміністративної відповідальності не порушене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі захисника, явка якого у судове засідання не є обов`язковою.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суддя приходить до таких висновків.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності, а саме:

- змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №786203 від 01 липня 2025 року, який складений відносно ОСОБА_1 , яким зафіксовано обставини вчиненого правопорушення та який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП як щодо змісту, так і щодо форми, ОСОБА_1 протокол підписав, зазначивши «з протоколом згоден»;

-постановою про накладення адміністративного стягнення про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАВ №197197 від 01 липня 2025 року відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 121 КУпАП;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається результати огляду на стан сп`яніння: позитивна, 0,72%, у акті зазначено про фіксацію службових боді камер № 6,16,5;

- роздруківкою результату тестування на алкоголь, тест № 239;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01 липня 2025 року, з якого вбачається, що водій ОСОБА_1 01 квітня 2025 року о 14 годині 40 хвилини направлявся до КНП ХОР «Обласний наркологічний диспансер» для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, однак особа на огляд у заклад охорони здоров`я не доставлявся, огляд проводився за допомогою Alcotest Drager Alcotest 6820, результати огляду позитивна 0,72%;

- розпискою ОСОБА_2 , з якої вбачається, що він отримав транспортний засіб Mazda CX5 державний номерний знак НОМЕР_2 , у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 був складений адміністративний протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

- відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, доданими до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №786203 від 01 липня 2025 року.

Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та визнання її винуватості.

Відповідно до п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.130 КУпАП, судам слід враховувати, що відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводить згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року.

Відповідно до положень ч.2 розділу І зазначеної інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння згідно з ч. 3 Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Пунктом 6-7 зазначеної інструкції передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Аналогічні положення містяться у ст. 266 КУпАП.

Під час судового розгляду встановлено, що поліцейськими дотримана процедура проведення огляду водія транспортного засобу на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів та ст. 266 КУпАП.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України (далі – ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно з пунктом 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до пункту 2.9 «а» ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суд враховує, що законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння.

Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколів про адміністративне правопорушення, протоколи складені в установленому законом порядку, з дотриманням вимог ст. ст. 256, 266 КУпАП, та положень «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 р. за №1408/27853 (з внесеними змінами).

Суд відмовляє у допиті свідків посилаючись на наступне.

При складанні протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП (керування в стані сп`яніння) участь свідків не є обов`язковою, якщо поліція фіксує порушення на відеокамеру (бодікам). Відсутність свідків при зафіксованому керуванні не робить протокол недійсним.При належній відеофіксації (відеокамери поліцейських) свідки не є необхідними, оскільки відео є основним доказом. Свідки допомагають, якщо відеофіксація відсутня або нечітка, щоб підтвердити факт керування саме цією особою. В даному випадку, на відеозаписі зафіксований факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, відеофіксація чітка і не викликає сумніву, тож покази свідків не стосуються події цього адміністративного правопорушення. Крім того, матеріали справи містять достатні і необхідні докази для прийняття законного і обгрунтованого рішення у справі.

Що стосується доводів захисника, викладених у клопотанні про повернення матеріалів справи для належного дооформлення, суд зазначає, що доводи клопотання спростовуються матеріалами справи, відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, оглянутими у судовому засіданні.

Вважаю, що докази, які містяться у матеріалах справи, є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно узгоджуються між собою, а їх сукупність є достатньою для прийняття рішення по справі. Відеозаписом зафіксовані реальні обставини, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи.

Встановити наявність ознак алкогольного сп`яніння з відеозапису об`єктивно неможливо та не передбачено законодавством, такі ознаки були встановлені працівниками поліції та зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення, направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п.2 розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану, перелік яких міститься у п. 3 цього розділу, при цьому закон не вимагає, щоб ці ознаки сп`яніння були підтверджені свідками або зафіксовані на відео, а також окремої процедури огляду на наявність таких ознак сп`яніння, також норми КУпАП та Інструкції № 1452/735 не передбачають обов`язку поліцейського озвучити водію наявні у нього ознаки сп`яніння.

Повноваження поліцейського уповноваженого підрозділу НПУ самостійно виявляти та оцінювати наявність ознак алкогольного або наркотичного сп`яніння у водія транспортного засобу, є виключними, ніхто інший не має повноважень оцінювати наявність у водія тих чи інших ознак сп`яніння. У зв`язку з чим, якщо у поліцейського виникають підстави вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані сп`яніння, то поліцейський має законне право вимагати від водія пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Тож суд не вбачає в діях працівників поліції, які склали протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №786203 від 01 липня 2025 року стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП порушень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, а також порушень Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103.

Крім того, що відповідно до вимог статті 267 КУпАП у разі незгоди з діями працівників поліції ОСОБА_1 міг оскаржити такі дії у порядку, передбаченому КАС України або до вищестоящого органу (вищестоящій посадовій особі), підтвердження чого на момент розгляду справи у суді не надано.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 зазначається, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право керувати транспортним засобом, а значить погодився виконувати додатково покладені на нього обов`язки, встановлені нормами законодавства України, в тому числі і Правилами дорожнього руху України, пункт 2.9 «а» яких забороняє водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Тож суд не приймає доводи клопотання захисника ОСОБА_1 – адвоката Моісеєнко О.М., оскільки вони спростовуються матеріалами справи.

Отже, даючи оцінку зібраним доказам в їх сукупності, суд вважає, що адміністративне правопорушення мало місце внаслідок порушення пункту 2.9а Правил дорожнього руху України ОСОБА_1 , відповідно до якого водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

На підставі викладеного, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Перевіркою наявних обліків встановлено, що згідно інформації ІПНП ГПУ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 отримував посвідчення водія НОМЕР_3 від 20.07.2024, що підтверджується довідкою т.в.о заступника начальника відділення поліції №2 з превентивної діяльності Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області майора поліції Романа Масленнікова.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

Згідно зі ст. 34 КУпАП обставин, що пом`якшують відповідальність притягуваного за адміністративне правопорушення ОСОБА_1 судом не встановлено.

Згідно ст. 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність притягуваного за адміністративне правопорушення ОСОБА_1 судом не встановлено.

Враховуючи обставини справи, ступінь суспільної небезпеки вчиненого, ступінь вини, з метою подальшого запобігання скоєння порушення в майбутньому, суд вважає за необхідне застосувати у відношенні ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, що є необхідним та достатнім стягненням для запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір – 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 1 січня 2026 року – 3328 грн.), що складає 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 130, 245, 251, 252, 268, 283, 284, 285, 294 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, накласти на нього стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадянин, що дорівнює 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

У разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Харківський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня винесення такої постанови.

Суддя О.В. Назаренко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua