Рішення від 02 березня 2026 р. у справі №629/4148/25 — Златопільський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/4148/25

провадження № 2-др/632/3/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

іменем України

"03" березня 2026 р. м. Златопіль

Суддя Златопільського міськрайонного суду Харківської області Кузьменко С.Л., за участю секретаря судового засідання Гаврющенко П.Ю., представника позивача Гончарова Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, заяву представника відповідача Ганга Д.Г. про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу в цивільній справі за позовною заявою СТОВ Агрофірма «Україна Нова» до СТОВ «Ржавчик», ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Златопільського міськрайонного суду Харківської області, ухваленим 21 січня 2026 року за результатами розгляду цивільної справи № 629/4148/25, відмовлено у задоволенні позовних вимог СТОВ «Україна Нова» до СТОВ «Ржавчик», ОСОБА_1 про визнати недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного з СТОВ «Ржавчик» про поновлення договору оренди земельної ділянки та визнання укладеною додаткової угоди.

Ганга Дмитро Григорович, який є представником співвідповідачів СТОВ «Ржавчик» та ОСОБА_1 , звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу та просить стягнути з СТОВ «Україна Нова» на користь СТОВ «РЖАВЧИК» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 21570,00 гривень.

В обґрунтування заяви зазначає, що рішенням суду не вирішувалось питання про розподіл судових витрат відповідача СТОВ «РЖАВЧИК» на правову допомогу, яку Товариство вимушено понесло, у зв`язку з подачею до нього позову, за яким Позивачу у результаті було відмовлено судом.

01 січня 2021 р. АДВОКАТСЬКЕ ОБ`ЄДНАННЯ «ІВАНЕНКО ТА ПАРТНЕРИ» уклало із СТОВ "РЖАВЧИК" ДОГОВІР про правову допомогу № 01-01/21- 1 від 01 січня 2021 р.

Надалі, «25» липня 2025 р. АДВОКАТСЬКЕ ОБ`ЄДНАННЯ «ІВАНЕНКО ТАПАРТНЕРИ» уклало із СТОВ "РЖАВЧИК" - ДОДАТКОВУ УГОДУ № 4 до ДОГОВОРУ ПРО ПРАВОВУ ДОПОМОГУ № 01-01/21-1.

Сторони домовились, що незалежно від результату розгляду справи Клієнт сплачує на користь Адвокатського об`єднання в якості винагороди за виконання доручення, визначеного у п. 1 Додаткової угоди - фіксовану суму у розмірі 500 доларів США згідно з офіційним курсом гривні до долару США, встановленому Національним банком України на день виставлення рахунку про оплату (п. 2 Додаткової угоди).

Правова допомога оплачується Клієнтом протягом 5 (п`яти) з моменту виставлення Адвокатським об`єднанням рахунку на оплату. Сторони погодили, що послуги можуть оплачуватись наперед (авансом) (п. 3 Додаткової угоди).

«01» травня 2025 року згідно ДОГОВОРУ № 01/05/25/1 АДВОКАТСЬКЕ ОБ`ЄДНАННЯ «ІВАНЕНКО ТА ПАРТНЕРИ» діючи на підставі ДОГОВОРУ ПРО ПРАВОВУ ДОПОМОГУ № 01-01/21-1 від 01 січня 2021 р. та керуючись ч. 6 ст. 15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» - залучило Адвоката Гангу Дмитра Григоровича (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 3897 від 06 липня 2021 року) до виконання Доручень перед Клієнтом СТОВ «РЖАВЧИК».

У даній справі СТОВ «РЖАВЧИК» представляв адвокат Ганга Д.Г., який діяв за вищенаведеним Договором № 01/05/25/1 від 01» травня 2025 року (ордер адвоката Ганги Д.Г. у справі).

Таким чином, у даній справі № 629/4148/25 правову допомогу Клієнту надавало АО «ІВАНЕНКО ТА ПАРТНЕРИ», яке доручило на договірних засадах ведення справи клієнта - адвокату Ганзі Д.Г.

Ухвалою судді від 30 січня 2026 року, заяву представника відповідача Ганга Д.Г. про ухвалення додаткового судового рішення призначено до розгляду у судовому засіданні на 05 лютого 2026 року, про що повідомлено учасників справи.

12.02.2026 представник співвідповідачів СТОВ «Ржавчик», ОСОБА_1, Ганга Дмитро Григорович , засобами електронного суду, надав заяву в якій просив розглянути заяви відповідачів про розподіл витрат на правову допомогу без участі відповідачів та їх представника.

28.01.2026 представник СТОВ АФ «Україна Нова» Божко Володимир Миколайович, засобами електронного суду, надав заперечення проти заяви про ухвалення додаткового рішення.

В обґрунтування заперечень проти заяви про ухвалення додаткового рішення представник позивача Божко В.М. зазначив, що:

- з огляду на приписи частини 8 статті 141, частини 1 статті 246 ЦПК України право сторони подати докази понесених судових витрат протягом 5 днів після ухвалення рішення не є безмежним, а можливе лише у випадку, якщо такі докази не могли бути подані до закінчення судових дебатів з поважних причин та сторона обґрунтувала наявність таких поважних причин. СТОВ «Ржавчик» ані з першою заявою по суті справи, ані до закінчення судових дебатів, ані із заявою про ухвалення додаткового рішення не навів жодної поважної причини, чому такі докази не можуть Документ сформований в системі «Електронний суд» 28.01.2026 4 бути ним подані до кінця судових дебатів.

- у задоволенні заяви СТОВ «Ржавчик» про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на правову допомогу має бути відмовлено. Позивач вважає, що заявлений розмір витрат має бути зменшений через недотримання вимог частини 4 статті 137 ЦПК України з огляду на наступне. Так, відповідно до частини 4 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони. Згідно з Актом приймання-передачі наданих послуг від 26.01.2026 р., до переліку послуг включено: «Аналіз документів (доказів) по справі» (п. 1) та «Формування та подача до суду відзиву на позовну заяву» (п. 2). Позивач наголошує на неспівмірності та необґрунтованості вказаних витрат.

05 лютого 2026 року розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу відкладено на 24 лютого 2026 року через відсутність електропостачання у приміщенні суду.

24 лютого 2026 року розгляд заяви відкладено на 04 березня 2026 року у зв`язку із перебуванням судді на лікарняному.

В судове засідання, в режимі відеоконференцзв`язку, прибув представник позивача Гончаров Д.О., співвідповідачі та їх представник до суду не прибули, представник співвідповідачів Ганга Д.Г. надав заяву про розгляд справи у їх відсутності.

Суддя, вивчивши матеріали заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, встановив наступне.

Дослідивши матеріали справи, врахувавши доводи представників сторін, викладені ними у їх відповідних заявах, суддя зазначає наступне.

Як вже зазначалося, рішенням Златопільського міськрайонного суду Харківської області, ухваленим 21 січня 20256 року за результатами розгляду цивільної справи № 629/4148/25, відмовлено у задоволенні позовних вимог СТОВ «Україна Нова» до СТОВ «Ржавчик», ОСОБА_1 про визнати недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного з СТОВ «Ржавчик» про поновлення договору оренди земельної ділянки та визнання укладеною додаткової угоди.

Ганга Дмитро Григорович, який є представником співвідповідачів СТОВ «Ржавчик» та ОСОБА_1 , звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу та просить стягнути з СТОВ «Україна Нова» на користь СТОВ «РЖАВЧИК» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 21570,00 гривень.

Пунктом 3 частини 1 статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно зі ст. 133 цього Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Таким чином, розмір витрат на оплату правничої допомоги встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачено) відповідною стороною або третьою особою.

Така правова позиція викладена в постанові, ухваленій об`єднаною палатою Верховного Суду 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається із матеріалів справи, 01 січня 2021 р. адвокатське об`єднання «ІВАНЕНКО ТА ПАРТНЕРИ» уклало із СТОВ «Ржавчик» договір про правову допомогу № 01-01/21-1 від 01 січня 2021 року.

25 липня 2025 року адвокатське об`єднання «ІВАНЕНКО ТА ПАРТНЕРИ» уклало із СТОВ «Ржавчик» - додаткову угоду № 4 до договору про правову допомогу № 01-01/21-1.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди, на умовах передбачених Договором Сторони визначили, що Адвокатське об`єднання надає Клієнту правову допомогу у суді першої інстанції по справі № 629/4148/25 за позовною заявою сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма «Україна Нова» до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ржавчик», ОСОБА_1 визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки.

Сторони домовились, що незалежно від результату розгляду справи Клієнт сплачує на користь Адвокатського об`єднання в якості винагороди за виконання доручення, визначеного у п. 1 Додаткової угоди - фіксовану суму у розмірі 500 доларів США згідно з офіційним курсом гривні до долару США, встановленому Національним банком України на день виставлення рахунку про оплату (п. 2 Додаткової угоди).

Правова допомога оплачується Клієнтом протягом 5 (п`яти) з моменту виставлення Адвокатським об`єднанням рахунку на оплату. Сторони погодили, що послуги можуть оплачуватись наперед (авансом) (п. 3 Додаткової угоди).

Адвокатське об`єднання з метою належного захисту інтересів Клієнта має право покласти частину своїх обов`язків на іншу особу, з якою Адвокатське об`єднання укладає окремий договір. У випадку покладання частини своїх зобов`язань на іншу особу, адвокатське об`єднання залишається відповідальним у повному обсязі перед Клієнтом за порушення умов даного договору. В даному випадку даний договір є дорученням на укладання договору з адвокатом/ами в інтересах Клієнта (п. 4 додаткової угоди).

01 травня 2025 року згідно договору № 01/05/25/1 адвокатське об`єднання «ІВАНЕНКО ТА ПАРТНЕРИ» діючи на підставі договору про правову допомогу № 01-01/21-1 від 01 січня 2021 року залучило адвоката Гангу Дмитра Григоровича до виконання доручень перед СТОВ «Ржавчик». Інтереси СТОВ «Ржавчик» представляв адвокат Ганга Д.Г., який діяв за вищенаведеним договором № 01/05/25/1 від 01 травня 2025 року.

26.01.2026 між Адвокатське об`єднання «ІВАНЕНКО ТА ПАРТНЕРИ» та СТОВ «Ржавчик» було підписано акт приймання-передачі наданих послуг до договору (звіт про надану правову допомогу) (копію цього акту додаємо до даного клопотання).

Згідно з даним Актом, протягом періоду з 25.07.2025 по 21.01.2026 (включно) адвокатським об`єднанням належним чином надані і оформлені, а клієнтом спожиті та прийняті обумовлені в п. 1. додаткової угоди № 4 від 25 липня 2025 року до договору послуги (правова допомога) в наступній кількості:

1. Аналіз документів (доказів) по справі № 629/4148/25.

2. Формування та подача до суду відзиву на позовну заяву по справі № 629/4148/25.

3. Адвокатський запит до Валківської міської ради щодо поштового відправлення № 6100200003850;

4. Участь у судових засідання по справі № 629/4148/25 та підготовка до них.

26.01.2026 адвокатське об`єднання «Іваненко та партнери» виставило СТОВ «Ржавчик» рахунок № 1 від 26.01.2026 на оплату «надання юридичних послуг за договором про правову допомогу №01-01/21-1 від 01.01.2021 р., акт приймання-передачі від 26.01.2026 р. (справа № 629/4148/25)» на суму 21570 грн. , згідно курсу НБУ гривні до долара - 43,14 грн. станом на 26.01.2026.

Згідно положень частини 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини (стаття 30 зазначеного Закону).

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Також згідно зі статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Згідно статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України) 3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Згідно частиною 1 статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з частиною 3 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту частини 4 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

У розумінні положень частини п`ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 141 ЦПК України. Разом із тим, у частині 5 зазначеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторонни або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такий висновок виклав Верховний Суд у своїй постанові, ухваленій 13 січня 2021 року у цивільній справі № 596/2305/18-ц.

Крім цього, Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ч.4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для певної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Крім того, за змістом ст. 137 ЦПК України при доведеності факту надання правничої допомоги та вартості таких послуг, відсутність доказів про фактичну сплату за надані послуги для розподілу витрат на професійну правничу допомогу за результатами розгляду справи, відповідно до ч. 8 ст. 141 цього ж Кодексу, не мають правового значення.

Так, у п. 1 ч. 1 ст. 137 ЦПК України зазначено, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Таким чином, законодавець не передбачив можливості для відмови судом у стягненні витрат на професійну правничу допомогу, яка фактично надана, а тому суд за правилами, визначеними ч.ч. 4-6 ст.137, ч.ч. 3, 4 ст.141 ЦПК України у такому разі повинен з`ясувати питання про наявність чи відсутність підстав для зменшення таких витрат.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 12 лютого 2020 року в справі № 648/1102/19 (провадження № 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) (щодо справедливої сатисфакції) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ зазначив, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Таким чином, при вирішенні питання про розподіл судових витрат для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату гонорару у певному розмірі.

З огляду на вказане вище, а також зважаючи на принцип співмірності наданої правничої допомоги із заявленим до стягнення розміром судових витрат, пов`язаних із професійною правничою допомогою, врахувавши предмет спору, що виник між сторонами, складність справи та виконані адвокатом роботи (надані послуги), обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також час, витрачений на виконання таких робіт (надання послуг), значення справи для сторін, суддя доходить висновку про доцільність зменшення заявлених представником відповідача СТОВ «Ржавчик», Ганга Д.Г. витрат на професійну правничу допомогу із 21500 гривень 00 копійок до 10000 гривень 00 копійок, що, на думку суду, буде відповідати критеріям співмірності, закріпленим у ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

Визначаючи розмір таких витрат суддя також взяв до уваги і фактичний загальний час, протягом якого відбувалися судові засідання у справі, відносно-сталу судову практику у справах про розірвання договорів оренди землі, що не викликало потреб у ретельній деталізації правової позиції, викладеної у тексті позовної заяви.

Схожі висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18), постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15-ц, від 26 вересня 2018 року у справі № 753/15683/15, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 червня 2019 року у справі №910/3929/18 та інших.

Таким чином заяву про ухвалення додаткового судового рішення слід задовольнити частково, стягнувши із позивача на користь відповідача 10000 гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

При цьому, доводи представника позивача щодо відсутності підстав для стягнення із позивачка на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу, викладені ним у запереченні, суд не вважає такими, що свідчать про наявність підстав для відмови у розподілі між сторонами витрат на професійнеу правничу допомогу.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Керуючись ст.ст. 137, 259, 264, 265, 270 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Заяву представника відповідача СТОВ «Ржавчик», Ганга Д.Г. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою СТОВ Агрофірма «Україна Нова» до СТОВ «Ржавчик», ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки - задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовною заявою СТОВ Агрофірма «Україна Нова» до СТОВ «Ржавчик», ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки.

Стягнути з СТОВ Агрофірма «Україна Нова» на користь СТОВ «РЖАВЧИК» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 гривень (десять тисяч гривень 00 копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду безпосередньо або шляхом використання підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише скорочену частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:

ПОЗИВАЧ: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Україна Нова», ЄДРПОУ 00707231, ел. пошта: ukrainanova@agrogeneration.com, тел. +380544423281, +380544422313, адреса Харківська обл., Лозівський р-н, с. Закутнівка, 64150.

ПРЕДСТАВНИК ПОЗИВАЧА: Гончаров Данило Олексійович, РНОКПП НОМЕР_1 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел. НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

ВІДПОВІДАЧ: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Ржавчик», ЄДРПОУ 00707254 адреса 64135, Харківська обл.,Лозівський р-н., с. Ржавчик, вул. Центральна, 2

ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2

ПРЕДСТАВНИК СПІВВІДПОВІДАЧІВ: Ганга Дмитро Григорович , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса адреса для листування: АДРЕСА_3 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 ,тел. НОМЕР_5 .

Текст повного рішення виготовлено 04 березня 2026 року.

Суддя: С. Л. Кузьменко