Рішення від 03 березня 2026 р. у справі №643/19752/25 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/19752/25

Провадження № 2-а/643/41/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді – Харченко А.М.,

за участю секретаря – Онди В.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Салтівський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про скасування постанови про притягнення до адміністративного відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить поновити строк звернення до суду з адміністративним позовом, скасувати постанову тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 № 01/2228 від 13.09.2025 по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, а провадження у справі закрити; витрати, пов`язані зі сплатою судового збору стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 13 вересня 2025 року тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковник ОСОБА_2 виніс постанову № 01/2228 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП України, у вигляді штрафу у 17000 грн. В постанові вказано, що позивач, який перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 своєчасно не повідомив ТЦК та СП про зміну місця проживання в семиденний строк та взяття на облік (ст. 37 З У «Про військовий обов`язок і військову службу»), чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП. З даною постановою він не погоджується з наступних підстав. 08.09.2025 черговим групи контролю ІНФОРМАЦІЯ_4 майором ОСОБА_3 відносно нього складено протокол № 01/1236, у якому не конкретизовано час і місце події, не описано об`єктивну сторону діяння і не наведено посилання на порушений обов`язок — по суті зазначено лише «зміна місця проживання», що не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП до змісту протоколу й унеможливлює законний розгляд справи за ст. 280 КУпАП, оскільки сам по собі факт зміни місця проживання не утворює складу жодного адміністративного правопорушення. Цю ваду позивач прямо вказував у своєму клопотанні до ІНФОРМАЦІЯ_4 , яке було подано та зареєстровано групою документального забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_4 11.09.2025, тобто до дати розгляду справи - 12.09.2025, але не було розглянуто і жодним чином не відображено в постанові № 01/2228 від 13.09.2025. Окрім того, датою складання постанови № 01/2228 зазначено 13.09.2025, однак, із даних, вказаних у протоколі № 01/1236 від 08.09.2025, розгляд справи мав відбутись 12.09.2025 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 , каб. 47. 12.09.2025 розгляд справи фактично не відбувся. Повідомлень про зміну дати чи часу він не отримував. Натомість постанову № 01/2228 було винесено 13.09.2025 без його присутності та належного повідомлення про зміну дати, часу та місця розгляду справи. Таким чином, під час розгляду справи були порушені його права, гарантовані ст.268 КУпАП, зокрема: право бути присутнім при розгляді справи, давати пояснення, надавати докази, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою. Крім того, постанова № 01/2228 не містить належної прив`язки та оцінки до протоколу № 01/1236, тоді як ст. 254, 256, 280 КУпАП вимагають, щоб розгляд спирався на належно складений первинний процесуальний документ і щоб орган з`ясував усі істотні обставини. У постанові № 01/2228 зазначено, що він «своєчасно не повідомив ТЦК та СП про зміну місця проживання в семиденний строк і не став на облік», чим нібито порушив ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Однак, для складу цього правопорушення необхідно встановити щонайменше дві юридично значущі дати – дату події (зміни місця проживання) та дату спливу семиденного строку. Фактично ж довідка ВПО № 6343005759 видана йому 18.12.2014 року, тобто факт зміни місця проживання мав місце саме тоді. Отже строк у 7 днів сплив 26.12.2014 року. Відповідно до ч. 3 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за ст. 210, 210-1 КУпАП (в особливий період) може бути накладено протягом трьох місяців із дня виявлення, але не пізніше одного року з дня вчинення правопорушення. Таким чином, абсолютний строк притягнення за даним фактом сплив 26.12.2015 року. Закінчення строків накладення адміністративних стягнень є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії (п. 7 ст. 247 КУпАП). За таких умов, постанова № 01/2228 від 13.09.2025 про адміністративне правопорушення була винесена без доказів на підтвердження обставин, викладених у ній, що не дає підстав вважати, що рішення відповідача є правомірним. Дані обставини вказують на те, що відповідач таке рішеня прийняв необгрунтовано. 04.11.2025 року, отримавши сповіщення від додатку «Дія», він дізнався про те, що Головним державним виконавцем Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Рояновим Павлом Олексійовичем відносно нього відкрито виконавче провадження № 79496877 від 04.11.2025 про стягнення з нього 37 703,00 грн. До цього часу, а саме раніше 04.11.2025 року, про існування постанови № 01/2228 від 13.09.2025 йому не було відомо. Вона була складена за його відсутності та без попередження про дату, час і місце розгляду справи. Копію постанови йому не вручали, і можливість ознайомитись із її змістом з`явилась лише після того, як він дізнався про відкриття виконавчого провадження.

Ухвалою суду від 17.11.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 19.01.2026, зупинено стягнення по виконавчому провадженню № 79496877 від 04.11.2025 на підставі виконавчого документа – постанови тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 № 01/2228 від 13.09.2025 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн.

Від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_6 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив у позові відмовити повністю, посилаючись на те, що відповідно до статті 235 КУпАП справи про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про псування військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210,210і, 211 КУпАП) розглядають ІНФОРМАЦІЯ_7 . Від імені ІНФОРМАЦІЯ_7 розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право начальники ІНФОРМАЦІЯ_7 . Відповідно до статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210і цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. У випадку допущення правопорушень законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію військовозобов`язаний може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за статтею 210і КУпАП. Притягнення військовозобов`язаних до адміністративної відповідальності на підставі статті 210і здійснюється у випадках:

-Неприбуття за викликом ІНФОРМАЦІЯ_7 у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) для взяття на військовий облік, визначення призначення на особливий період, оформлення військово- облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або навчальні та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів;

-Військовозобов`язаний притягується до адміністративної відповідальності, якщо він не з`явився без поважних причина або не повідомив причину неприбуття на виклик районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, будучи належним чином повідомленим про дату, час, місце виклику, та за наявності у ІНФОРМАЦІЯ_7 підтверджуючих документів про отримання особою виклику.

Громадянин не притягається до адміністративної відповідальності у разі не прибуття у строк, визначений у повістці, у разі наявності у нього поважних причин (стаття 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію») та у разі повідомлення про такі поважні причини ІНФОРМАЦІЯ_7 у будь який спосіб, з подальшим прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів та пред`явлення підтверджуючих документів. Згідно Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затверджених ПКМУ № 1487 від 30.12.2022 року (зі змінами) військовозобов`язані зобов`язані:

пп.7) особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання повинен був прибути із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік;

пп.10’1) у період проведення мобілізації та/або протягом дії правового режиму воєнного стану у разі залишення свого місця проживання стати в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи;

мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред`являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки

уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Тож, у зв`язку зі зміною місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , було згенеровано ЄДРПВ «Оберіг» автоматичне електронне звернення № ЕЗ 021713 до ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області про розшук і доставления до ТЦК та СП для складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. З ст. 210-1 КУпАП. Від імені ІНФОРМАЦІЯ_1 справу про адміністративне правопорушення передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП розглядав тимчасово виконуючий обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковник ОСОБА_4 . За приписами статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Під час розгляду були з`ясовані обставини, що мають значення для правильного вирішення справи відповідно до вимог КУпАП, зокрема встановлено, що громадянин ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, встановлено його вина та обставини скоєного правопорушення під час дії особливого періоду в умовах воєнного стану. Відповідно до статті 283 КУпАП та інших вимог КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, з`ясувавши всі обставини по справі, оцінивши докази, керуючись законом і правосвідомістю, тимчасово виконуючий обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 виніс постанову по справі R77521 про накладення адміністративного стягнення. Вважають, що справа про адміністративне правопорушення вирішена в точній відповідності з законом.

Від позивача ОСОБА_1 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначив наступне. Доводи, наведені у відзиві відповідача №13/301 від 17.12.2025, який він отримав 05.01.2026, вважає такими, що не спростовують його позицію, викладену в позові, та не узгоджуються з вимогами чинного законодавства. Відповідач у відзиві послався на постанову № R77521, надавши її копію, однак за змістом цей документ не є постановою № 01/2228 від 13.09.2025, що була скерована до ДВС, як виконавчий документ і саме з якою він отримав можливість ознайомитись після отримання повідомлення про відкриття виконавчого провадження. У наданій копії постанови № R77521 відсутні фактичні дані, які містяться у постанові № 01/2228, зокрема дата формування електронного звернення ТЦК № НОМЕР_2 до Національної поліції, а саме 30.07.2025. Натомість у постанові № R77521 невстановлена особа рукописно дописала номер «01/2228» після № НОМЕР_3 , що юридично і фактично не змінює первинного змісту документа та не робить його тотожним постанові № 01/2228, оскільки йдеться про два різні за змістом документи. Таке ручне дописування не передбачене жодною нормою закону як спосіб внесення змін до постанов суб`єкта владних повноважень, а отже постанова № R77521 не може вважатися належним доказом. Більше того, як прямо вбачається з реквізитів постанов № R77521 та № 01/2228, орган ТЦК стверджує, що розгляд справи відбувся 13.09.2025 року. Однак, ці відомості об`єктивно спростовуються змістом адміністративного протоколу № 01/1236 від 08.09.2025 року, яким посадова особа ТЦК чітко визначила іншу дату та місце розгляду, а саме 12.09.2025 року, каб. 47 ІНФОРМАЦІЯ_4 . Фактичного розгляду справи у визначений органом день 12.09.2025 не відбулося, що підтверджується відсутністю будь-яких процесуальних дій, фіксації розгляду, а також повідомлень його про перенесення чи зміну дати. Відповідно, він не отримував жодного сповіщення, як того вимагає ст. 268 КУпАП, яка гарантує право особи бути присутньою при розгляді справи, знати дату, час і місце засідання та надавати пояснення. Неповідомлення про зміну дати розгляду порушило також ст. 245 та ст. 278 КУпАП, відповідно до яких провадження повинно забезпечувати своєчасне, повне й об`єктивне з`ясування обставин справи з дотриманням процесуального порядку. Таким чином, винесення постанови на підставі непроведеного у призначений час розгляду, без його участі та без його належного повідомлення, було протиправним, суперечить вимогам КУпАП, а також позбавило його можливості реалізувати свої процесуальні права, що є самостійною та достатньою підставою для визнання постанови незаконною та її скасування. Окрім того, відповідач у відзиві зазначив, що: «Тож, у зв`язку зі зміною місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , було згенеровано ЕДРПВ “Оберіг" автоматичне електронне звернення № Е3021713.». Разом із тим, у відзиві не наведено дати формування зазначеного звернення, попри те, що в постанові № 01/2228 від 13.09.2025 року, прямо зазначено, що звернення № Е3021713 було сформоване 30.07.2025 року. Ця дата має важливе юридичне значення, оскільки за цим самим фактом і цим самим зверненням № Е3021713 вже було складено адміністративний протокол ІНФОРМАЦІЯ_8 та ухвалено рішення у вигляді постанови № 1404 від 25.08.2025 року про закриття провадження на підставі закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності, згідно зі ст. 38 КУпАП. Також, звертає увагу на те, що відповідач у відзиві не навів жодної фактичної дати, не описав подію у часі, не зазначив дату вчинення чи виявлення правопорушення, не надав жодного доказу його вини, окрім цитування норм КУпАП, що саме по собі не виконує обов`язку доказування, встановленого ст. 77 КАС України. Додатково зазначає, що відповідач також не надав суду жодної оцінки юридично значущим обставинам, на які він посилався у клопотанні про закриття адміністративного провадження, зареєстрованому 11.09.2025 року групою документального забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_4 . Клопотання було подане до призначеної органом дати розгляду (12.09.2025) та до фактичної дати винесення постанови (13.09.2025), містило пояснення щодо довідки ВПО та прямі посилання на ст. 247, 280, 289, 38 КУпАП, а також містило копію самої довідки. Незважаючи на те, що всі юридично значущі факти, викладені в позові та в цій відповіді, повністю збігаються з тими, що були викладені у клопотанні, відповідач ані тоді під час розгляду справи, ані зараз у відзиві на позов, жодним чином не коментує ці обставини і не наводить контраргументів, чим порушує вимоги ст. 77 ч.2 КАС України, що зобов`язують суб`єкта владних повноважень довести правомірність свого рішення і дій, що у цій справі не було зроблено. Оскільки довідка ВПО, копія якої була надана суду разом із позовом, підтверджує, що інкримінована йому подія зміни місця проживання відбулася ще 18.12.2014 року, правопорушення могло вважатися вчиненим не раніше 26.12.2014 року, а максимальний строк накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП сплив 26.12.2015 року, отже станом на момент винесення постанови 13.09.2025 року відповідач не мав права притягати його до адміністративної відповідальності, а постанова є такою, що підлягає скасуванню безумовно. З огляду на вищевикладене, відсутність у відзиві доказів його вини, наявність уже закритого провадження за тим самим фактом, недотримання процедури розгляду, та сплив строків притягнення до відповідальності, відповідачем не доведено правомірність постанови № 01/2228, що є ще одною самостійною і достатньою підставою для її скасування.

Від третьої особи пояснення стосовно позовних вимог до суду не надходили.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Судом встановлено, що 08.09.2025 черговий групи контролю ІНФОРМАЦІЯ_4 майор ОСОБА_3 склав стосовно ОСОБА_1 протокол № 01/1236.

За змістом цього протоколу: суть адміністративного правопорушення «зміна місця проживання».

В протоколі не вказано нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане правопорушення. Зазначені відомості про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме 12.09.2025 об 11-00 год. В протоколі міститься підпис ОСОБА_1 13.09.2025 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 винесено постанову № 01/2228 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що під час дії воєнного стану в Україні продовженого на підставі Указу Президента України від 28 жовтня 2024 року №740/2024, затвердженого Законом України від 29 жовтня 2024 року №4024-ХІ та продовження проведення загальної мобілізації на підставі Указу Президента України від 28 жовтня 2024 року №741/2024, затвердженого Законом України від 23 липня 2024 року № 4025-ІХ громадянин ОСОБА_1 , який перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , своєчасно не повідомив ТЦК та СП про зміну місця проживання в семиденний строк та взяття на облік (ст. 37 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу»), на підставі чого: було сформовано звернення №Е3021713 від 30.07.2025 року до ХРУП №2 ГУНП в Харківській області про розшук та доставлення військовозобов`язаного ОСОБА_1 з метою складання адміністративного протоколу про правопорушення за частиною 3 статтею 210 КУпАП з внесенням відповідних даних до ЄДРПВР "Оберіг" про розшук ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 3 ч.10 cт. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», п.1 та п.3 cт. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п.20 та п.21 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560), чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП».

Також, позивачем надано до позову копію довідки від 18.12.2014 № 6343005759 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, в якій зазначено, що фактичне місце проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Спірні правовідносини у даній справі склались з приводу правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 268 КУпАП встановлено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно із ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період , що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно із Указом Президента України № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.

Відповідно до положень абз. 3 ч.10 ст. 1 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до п.1 та п.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560.

Згідно з п.20 цього Порядку, з оголошенням мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: резервісти та військовозобов`язані, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов`язані, резервісти СБУ - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів - за викликом керівників відповідних підрозділів.

Згідно з п.21 цього Порядку за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Відповідно до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.

З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Положення про районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджуються керівниками відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.

Відповідно до ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України)).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Згідно із ч. 1 ст. 210-1 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до Примітки ст. 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Так, як в оскаржуваній постанові, так і у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено дату та час вчинення адміністративного правопорушення, не в повному обсязі викладено суть адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, а норми вимог абз.3 ч.10 cт.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»,п.1 та п.3 cт.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п.20 та п.21 «Порядку проведення призову громадян на військову службу підчас мобілізації, на особливий період» (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560, які нібито порушив ОСОБА_1 не містять вимог про повідомлення ТЦК та СП про зміну місця проживання в семиденний строк.

Вина ОСОБА_1 у порушенні законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, не доведена належними та достатніми доказами, а відтак, у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Крім того, несвоєчасне повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.

Наслідком цього є позбавлення особи прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.03.2018 року у справі №522/20755/16-а, від 30.09.2019 року у справі №591/2794/17, від 06.02.2020 року у справі №05/7145/16-а, від 21.05.2020 року у справі №286/4145/15-а, від 3103.2021 року у справі №676/752/17 та від 25.05.2022 року у справі №465/5145/16-а.

Під час судового розгляду справи, відповідачем не надано доказів належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для визнання такої постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.

В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень при прийнятті та складанні протоколу та постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.05.2018 року у справі №337/3389/16-а.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем допущено неповноту розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача, а оскаржувана постанова, прийнята з порушенням вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, а провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Таким чином, суд вважає необхідним скасувати постанову № 01/2228, винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 від 13.09.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн., провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч.1 ст. 139 КАС України).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.4,8,11,94,99, 139, 159,160-163,171-2,246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом.

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Салтівський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про скасування постанови про притягнення до адміністративного відповідальності – задовольнити.

Постанову тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 № 01/2228 від 13 вересня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 гривень, - скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення – закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ: НОМЕР_4 , понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Харченко А.М.