Постанова від 03 березня 2026 р. у справі №751/1782/25 — Чернігівський апеляційний суд

Справа № 751/1782/25 Головуючий у 1 інстанції Яременко І. В.

Провадження № 33/4823/6/26

Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2026 року місто Чернігів

Чернігівський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Салая Г.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 22 липня 2025 року,

У С Т А Н О В И В:

Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605 грн 60 коп. судового збору.

Місцевим судом встановлено, що 12.02.2024 о 22 годині 52 хвилини в м. Чернігові по просп. Перемоги, 54, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Sharan», реєстраційний номер НОМЕР_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проводився із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатору Аlcotest Drager АRСЕ №0238, результат огляду позитивний 0.63 проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху. За даним фактом відносно нього складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 245330 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову та закрити провадження у справі.

Зазначає, що при оголошенні постанови, що оскаржується, присутнім не був, із її змістом ознайомився лише 08.09.2025, коли отримав її копію в суді.

Вказує, що суд безпідставно розглянув справу у його відсутність, незважаючи на подану ним заяву про відкладення справи у зв`язку з виконанням ним службових обов`язків у іншій місцевості. Це позбавило його можливості надати додаткові пояснення та докази.

Також зазначив, що ч.4 ст. 288 КУпАП встановлено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

На засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, проте заяв та клопотань про відкладення розгляду справи на судове засідання 04.03.2026 від нього не надходило.

Його неявка не перешкоджає апеляційному розгляду, тому можливо розглянути справу у його відсутність.

Дослідивши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Дослідивши апеляційну скаргу та перевіривши її доводи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Наведені апелянтом доводи щодо підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження є обґрунтованими та з метою забезпечення доступу до правосуддя, суд вважає за можливе задовольнити клопотання про поновлення пропущеного строку.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно ст. ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п. 6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров`я.

Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 245330 від 12.02.2025 водій ОСОБА_1 12.02.2025 року о 22год 52хв в м. Чернігові по просп. Перемоги, 54, керував транспортним засобом «Volkswagen Sharan», реєстраційний номер НОМЕР_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проводився із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатору Аlcotest Drager АRСЕ №0238, результат огляду позитивний 0.63 проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху.

Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, у силу положень ст. 251 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. ст. 254, 256 КУпАП, складений уповноваженою на те особою, визначеною ст. 255 КУпАП, а наведені у ньому обставини об`єктивно підтверджуються іншими доказами, дослідженими судом, зокрема відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, яким зафіксовано рух автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , який був зупинений працівниками поліції. У ході спілкування були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, які озвучені працівником поліції, а саме: виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, запах алкоголю з порожнини рота, у зв`язку з чим водію запропоновано пройти огляд на місці зупинки за допомого приладу Драгер, на що він погодився. Результат показав 0,63 проміле, який ОСОБА_1 не заперечував, пояснюючи, що вживав вчора пиво. Ніяких інших заперечень з приводу пройденого огляду не висловлював. Після чого працівником поліції було повідомлено водія про те, що відносно нього буде складено протокол про керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та в разі незгоди запропоновано звернутися до лікарні.

Таким чином, місцевий суд, розглядаючи справу по суті, правильно установив фактичні обставини, які полягали у керуванні ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Відеозапис є одним із об`єктивних доказів у справі про адміністративне правопорушення, оскільки на ньому зафіксована подія правопорушення. Відеозапис суд оцінює у сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними у даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Посилання апелянта на розгляд судом справи у його відсутність приймаються до уваги, однак це не впливає на прийняте судом рішення по суті. ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про розгляд справи, проте неодноразово подавав клопотання про його відкладення з причин «знаходження у відрядженні з метою виконання бойового завдання в іншій області», але суду не було надано доказів на підтвердження поважності причин неявки до судових засідань. Крім того, відсутність особи при розгляді справи судом першої інстанції не позбавила його можливості ознайомитися з матеріалами справи, звернутися за правовою допомогою, подати апеляційну скаргу і надати докази на підтвердження своєї позиції апеляційному суду.

У статті 268 КУпАП відсутня імперативна вимога розглядати справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, за обов`язкової участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Стягнення призначено у відповідності з вимогами ст. 33 КУпАП, у розмірі, визначеному санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності і яка є безальтернативною.

За таких обставин, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, підстав для її скасування не встановлено.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Поновити захиснику строк на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – залишити без задоволення, а постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 22 липня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП – залишити без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяГ. А. Салай