Постанова від 02 березня 2026 р. у справі №748/2387/23 — Чернігівський апеляційний суд

Суд: Чернігівський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про приватну власність, з них:

Дата: 02 березня 2026 р.

Справа: №748/2387/23

Суддя: Шарапова О. Л.

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

03 березня 2026 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 748/2387/23

Головуючий у першій інстанції – Майборода С. М.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/282/26

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої – судді – Шарапової О.Л.,

суддів – Онищенко О.І., Скрипки А.А.,

з участю секретаря: Шапко В.М.

Сторони:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: ОСОБА_2 .

Особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_2 .

Оскаржується рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 18 вересня 2025 року, суддя Майборода С.М., повний текст рішення складено 26.09.2025, місце ухвалення оскаржуваного рішення суду – м.Чернігів.

В С Т А Н О В И В:

У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , в якому просив:

- виділити йому в натурі у приватну власність земельну ділянку площею 0,0968 га від загальної площі земельної ділянки в розмірі 0,1741 га (кадастровий номер 7425588600:01:000:1370), що розташована на території АДРЕСА_1 ;

- виділити йому в натурі у приватну власність 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, позначеному у технічному плані літерою А-1, що знаходиться в АДРЕСА_1 , з позначеними у технічному плані верандою "а-1" та пригребицею "В-1";

- стягнути судові витрати.

Вимоги мотивовані тим, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом та рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 18.11.2020 йому належить 1/2 частина житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться в АДРЕСА_1 , літера А-1, будинок домогосподарства під літерою Б-1 та земельна ділянка площею 0,0968 га від загальної площі земельної ділянки в розмірі 0,1741 га, що розташовані за вищевказаною адресою. Інша 1/2 частина житлового будинку з літерою А-1 та земельна ділянка площею 0,0773 га від загальної площі земельної ділянки в розмірі 0,1741 га належать відповідачу ОСОБА_2 . Відповідач постійно чинить перешкоди у користуванні його власністю, виникають суперечки з приводу того, якими саме частинами володіють сторони. В позасудовому порядку поділити житловий будинок вони не мають можливості. Як на правову підставу позову посилався на положення ст.364, 367 ЦК України.

Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 16 вересня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Виділено ОСОБА_1 у власність, як окремий об`єкт нерухомого майна, в натурі 1/2 частину житлового будинку домогосподарства А1 з належними до нього будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , а саме: коридор 1-3, площею 16,0 кв.м, кімнату 1-4, площею 10,4 кв.м, кімнату 1-5, площею 10,9 кв.м, загальною площею 37,3 кв.м, погріб «в», пригребицю В-1, вбиральню Г-1, відповідно до варіанту №1, додатку 1 до висновку експерта № КСЕ-19/125-24/1254 від 13.02.2025.

Виділено ОСОБА_2 у власність, як окремий об`єкт нерухомого майна, в натурі 1/2 частину житлового будинку домогосподарства А1 з належними до нього будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , а саме: сіни 1-1, площею 9,8 кв.м, кухню 1-2, площею 10,1 кв.м, кімнату 1-6, площею 26,1 кв.м, ванну 1-7, площею 4,4 кв.м, загальною площею 50,4 кв.м, веранду «а-1», площею 7,6 кв.м, ганок «а», всього по житловому будинку 58 кв.м, відповідно до варіанту № 1, додатку 1 до висновку експерта № КСЕ-19/125-24/1254 від 13.02.2025.

Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на домоволодіння А1 з належними до нього будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 128 687 грн в якості компенсації за відхилення від ідеальних часток.

Для забезпечення ізольованого користування приміщеннями, які пропонуються виділити, у житловому будинку необхідно провести такі ремонтно-будівельні роботи: демонтувати існуючий віконний блок в приміщенні № 1-3 – коридор, а на його місці влаштувати дверний проріз в стіні, демонтувати існуючі дерев`яні дверні блоки, які влаштовані в стінах між приміщенням № 1-3 – коридор та приміщеннями № 1-1– сіни, № 1-6 кімната та закласти дверні прорізи, влаштувати дверний проріз в стіні між приміщеннями № 1-2 – кухня та № 1-6 – кімната. ОСОБА_1 прибудувати тамбур глибиною не менше 1,5 м та шириною не менше ніж 2,2 м з входом до приміщень виділеної йому частини житлового будинку та, з урахуванням вимог ДБН В.2.2-15:2019 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення», переобладнати приміщення № 1-4 – кімната ( або приміщення № 1-5 – кімната) під приміщення з призначенням «кухня» з обладнанням електроплитою та примусовою витяжною вентиляцією. Лінія розподілу горища житлового будинку проходить по лінії розподілу першого поверху. При необхідності по лінії розподілу горища влаштувати перегородку.

Виділено ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0968 га (на плані заштрихована зеленим кольором), що частково знаходиться під житловим будинком та господарськими спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 , яка обмежена лініями, що проходять через точки 2-3-4-5-6-7-8-9-10-11-27-26-25-24-23-22-21-20-19-18-16-2, відповідно до варіанту № 1, додатку 7 до висновку експерта № КСЕ-19/125-24/1254 від 13.02.2025.

Виділено ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0773 га (на плані заштрихована блакитним кольором), що частково знаходиться під житловим будинком та господарськими спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 , яка обмежена лініями, що проходять через точки 1-2-16-17-18-19-20-21-22-23-24-25-26-27-11-12-13-14-15-1, відповідно до варіанту № 1, додатку 7 до висновку експерта № КСЕ-19/125-24/1254 від 13.02.2025.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 146 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 8 607 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог, вирішити питання судових витрат, призначити у справі судову будівельно-технічну експертизу.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду є незаконним.

Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що після подачі ОСОБА_1 позову, судом не перевірялась вказана в ньому вартість спірного нерухомого майна, яка є значно заниженою, що встановлено висновком експерта, а тому суд мав залишити позовну заяву без руху для доплати судового збору, що судом зроблено не було.

Особа, яка подала апеляційну скаргу звертає увагу, що сторона позивача наполягала на виділі частини із спірного нерухомого майна лише ОСОБА_1 , не вирішивши при цьому питання про іншу частину, співвласником якої є ОСОБА_2 .

Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що судом необґрунтовано не було задоволено клопотання відповідачки про призначення у справі судової експертизи для визначення можливих варіантів поділу спірного нерухомого майна.

Особа, яка подала апеляційну скаргу вказує, що судом не взято до уваги пояснення експертів Філон М.В. та ОСОБА_3 , якими було повідомлено про існування і інших варіантів поділу спірного нерухомого майна.

Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що вона є особою пенсійного віку, а тому не має фінансових можливостей сплатити компенсацію позивачу у значному розмірі. Крім того, визначений судом варіант поділу передбачає ще додаткові витрати на проведення ремонтно-будівельних робіт для забезпечення ізольованого користування приміщеннями. Проте, хто повинен провести такі будівельні роботи та за чий рахунок, суд в рішенні не вказав.

На думку особи, яка подала апеляційну скаргу, судом обрано неефективний спосіб захисту прав співвласників нерухомого майна, який у подальшому призведе до нових судових спорів.

Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що в оскаржуваному рішенні суд вибірково відобразив фактичні обставини справи та позицію сторони відповідачки, спотворюючи доводи та докази, якими ОСОБА_2 обґрунтовувала свою позицію.

Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що судом не взято до уваги, що вона тривалий час проживає у спірному домоволодінні, нею за власний рахунок проводилися ремонти, утримання спірного майна, спірний будинок є її єдиним житлом. Нею пропонувалося викупити належну ОСОБА_1 частку у спірному домоволодінні. При цьому позивач фактично мешкає у Києві.

ОСОБА_1 у своєму відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить її залишити без задоволення, а рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 16.09.2025 - залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 12 лютого 2013 року у справі №2523/938/2012 рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 13.11.2012 скасовано, частково було визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , за ОСОБА_4 було визнано право спільної часткової власності на 1/2 частину будинку домогосподарства під літерою А1, згідно технічного плану, з належними до нього будівлями та господарськими спорудами, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 , Старобілоуської сільської ради; право особистої приватної власності на будинок домогосподарства під літерою Б1 загальною площею 22,6 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , Старобілоуської сільської ради; право власності на 0,0968 га від загальної площі земельної ділянки в розмірі 0,1741 га (кадастровий номер 7425588600:01:000:1370), що розташована на території АДРЕСА_1 , Старобілоуської сільської ради. У свою чергу, за ОСОБА_2 було визнано право спільної часткової власності на 1/2 частину будинку домогосподарства під літерою А1 з належними до нього будівлями та господарськими спорудами, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 , Старобілоуської сільської ради; право власності на 0,0773 га від загальної площі земельної ділянки в розмірі 0,1741 га (кадастровий номер 7425588600:01:000:1370), що розташована на території АДРЕСА_1 (а.с.17-20 т.1).

Як слідує з державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 441559, ОСОБА_4 належала земельна ділянка площею 0,1741 га, надана для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована в АДРЕСА_1 (а.с.87 т.1).

Після смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_1 09.02.2018 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за № 2-250, відповідно до якого отримав у спадок від ОСОБА_4 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться в АДРЕСА_1 . Житловий будинок пінобетонний, цегляний, позначений в платі літерою «А-1», має 95,3 кв.м. загальної площі, з яких 47,4 кв.м. складає житлова площа. З господарських будівель та споруд є веранда «а-1», пригребиця «В-1». Житловий будинок та господарські будівлі та споруди розташовані на приватизованій земельній ділянці (а.с.11 т.1).

Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 18.11.2020 у справі №748/1700/20 за ОСОБА_1 право власності на будинок домогосподарства під літерою Б1 загальною площею 22,6 кв.м, за адресою : АДРЕСА_1 та право власності на земельну ділянку, площею 0,0968 га від загальної площі земельної ділянки в розмірі 0,1741 га (кадастровий номер 7425588600:01:000:1370), що розташована на території АДРЕСА_1 як за спадкоємцем п`ятої черги за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 (а.с.21-24 т.1).

25.05.2021 адвокатське об`єднання «ОЛСТЕН ПАРТНЕР» в інтересах ОСОБА_1 надіслало ОСОБА_2 пропозицію виділу часток в натурі будинку домогосподарства під літерою А1 з належними до нього будівлями та спорудами (а.с.52 т.1).

Листом від 07.07.2021 ОСОБА_2 не погодилась з пропозицією ОСОБА_1 щодо розподілу будинку в натурі. Пропонувала ОСОБА_1 продати їй свою частку в будинку А-1 (а.с.51 т.1).

Як слідує з наданої довідки Старобілоуського старостинського округу № 7 від 11.07.2023, ОСОБА_2 зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 ( а.с.43).

Наданою довідкою № 2145 про результати перевірки інформації, викладеної у зверненні від 18.03.2023 доводиться, що 20.02.2023 до чергової частини Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області надійшла заява від ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_2 перешкоджає йому у доступі до своєї частини будинку в АДРЕСА_1 . Під час опитування ОСОБА_2 вказувала, що частина нерухомості не була виділена в натурі і речей ОСОБА_1 в її господарстві немає (а.с.54 т.1).

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 успадкував у встановленому законом порядку 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, літера А-1, що знаходяться в АДРЕСА_1 , а також земельну ділянку площею 0,0968 га від загальної площі земельної ділянки в розмірі 0,1741 га (кадастровий номер 7425588600:01:000:1370). Житловий будинок під літерою А-1, що знаходяться в АДРЕСА_1 належав спадкодавцю у відповідності до ухвали апеляційного суду Чернігівської області від 12 лютого 2013 року, якою визнано частково мирову угоду, укладену між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 . При цьому, як слідує з свідоцтва про право на спадщину від 09 лютого 2018 року ОСОБА_4 зареєстрував свою 1/2 частину житлового будинку, що знаходяться в АДРЕСА_1 , про що йому було видано свідоцтво про право власності.

Після видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 09.02.2018, починаючи з 2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникає спір щодо користування майном, що знаходяться в АДРЕСА_1 та перебуває у спільній частковій власності.

Відповідно до висновку про вартість земельної ділянки з кадастровим номером 7425588600:01:000:1370, ринкова вартість земельної ділянки становить 192 241 грн (а.с.28 т.1).

Відповідно до висновку експерта № КСЕ-19/125-24/1254 від 13.02.2025 проведена оціночна вартість житлового будинку та господарських будівель, знаходяться в АДРЕСА_1 , яка складає 1 766 132 грн (а.с.161 т.1).

Висновком експерта № КСЕ-19/125-24/1254 від 13.02.2025 за результатами проведеної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи визначено три варіанта розподілу житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами та земельної ділянки, знаходяться в АДРЕСА_1 , відповідно до часток кожного співвласника. Так, за першим варіантом розподілу пропонується першому співвласнику 1/2 частини коридор 1-3, площею 16,0 кв.м, кімнату 1-4, площею 10,4 кв.м, кімнату 1-5, площею 10,9 кв.м, загальною площею 37,3 кв.м, погріб «в», пригребицю В-1, вбиральню Г-1, другому співвласнику 1/2 частини пропонується сіни 1-1, площею 9,8 кв.м, кухню 1-2, площею 10,1 кв.м, кімнату 1-6, площею 26,1 кв.м, ванну 1-7, площею 4,4 кв.м, загальною площею 50,4 кв.м, веранду «а-1», площею 7,6 кв.м, ганок «а», всього по житловому будинку 58 кв.м. За даним варіантом розподілу пропонується відповідно поділ земельної ділянки, відповідно до визначеної площі кожного співвласника. Визначено, що за даним варіантом компенсія за відхилення від ідеальних часток складає 128687 грн. За другим варіантом розподілу пропонується першому співвласнику 1/2 частини 1/2 частину сіней 1-1 – 4,9 кв.м, коридор 1-3, площею 16,0 кв.м, кімнату 1-4, площею 10,4 кв.м, кімнату 1-5, площею 10,9 кв.м, загальною площею 42,2 кв.м, веранда 7,6 кв.м, ганок «а», всього по житловому будинку 49,8 кв.м, вбиральню Г-1, другому співвласнику 1/2 частини пропонується 1/2 частину сіней 1-1 – 4,9 кв.м, кухню 1-2, площею 10,1 кв.м, кімнату 1-6, площею 26,1 кв.м, ванну 1-7, площею 4,4 кв.м, загальною площею 45,5 кв.м, погріб «в», пригребицю В-1. Визначено, що за даним варіантом компенсія за відхилення від ідеальних часток складає 16074,5 грн. За даним варіантом розподілу пропонується відповідно поділ земельної ділянки, відповідно до визначеної площі кожного співвласника. Разом з тим, на частину земельної ділянки для проходу до будівлі та земельної ділянки другим співвласником пропонується встановлення земельного сервітуту площею 0,0011 га. За третім варіантом розподілу пропонується першому співвласнику 1/2 частини коридор 1-3, площею 16,0 кв.м, кімнату 1-4, площею 10,4 кв.м, кімнату 1-5, площею 10,9 кв.м, 4/10 частини кімнати 1-6 площею 10.1 кв.м, загальною площею 47,4 кв.м, вбиральню Г-1, другому співвласнику 1/2 частини пропонується сіни 1-1 – 9,8 кв.м, кухню 1-2, площею 10,1 кв.м, 6/10 частини кімнати 1-6, площею 16,0 кв.м, ванну 1-7, площею 4,4 кв.м, загальною площею 40,3 кв.м, веранда «а-1» - 7,6 кв.м, ганок «а». Визначено, що за даним варіантом компенсія за відхилення від ідеальних часток складає 791 грн. За даним варіантом розподілу пропонується відповідно поділ земельної ділянки за двома варіантами, відповідно до визначеної площі кожного співвласника. Разом з тим, за третім варіантом розподілу земельної ділянки пропонується виділити у спільне користування частину земельної ділянки площею 0,0044 га, також пропонується на частину земельної ділянки для проходу до будівлі та земельної ділянки другим співвласником встановлення земельного сервітуту площею 0,0011 га (а.с.140-177 т.1).

За змістом статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Відповідно до ч. 1 статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності (стаття 358 ЦК України).

Відповідно до статті 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Згідно зі ч. 1 статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації (ч. 3 статті 364 ЦК України).

Відповідно до статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється . Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.

Виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

Частиною 1 статті 183 ЦК України визначено, що річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення, є подільною.

Статтею 377 ЦК України встановлено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до статті 98 ЗК України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Частиною 1 ст.86 ЗК України передбачено, що земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Згідно зі ст.87 ЗК України право спільної часткової власності на земельну ділянки виникає, зокрема, при придбанні у власність земельної ділянки двома чи більше особами за цивільно-правовими угодами; при прийнятті спадщини або за рішенням суду.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.

Виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна. Якщо в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина нерухомого майна, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на це майно.

Після виділу частки зі спільного нерухомого майна відповідно до статті 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, при виділі частки із спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишається, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто становити окремий об`єкт нерухомого майна.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що співвласник має право на виділ частки зі спільного майна; відповідачка постійно проживає в спірному будинку, а тому їй слід виділити частину будинку з кухнею та ванною; при визначенні варіанту поділу слід врахувати варіант з найменшими переплануваннями; поділ земельної ділянки слід провести з урахуванням можливості виділення кожній із сторін окремої земельної ділянки..

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування судового рішення, оскільки відповідачка, за наявності підстав, не позбавлена можливості звернутися з позовом про стягнення витрат на утримання спільного майна або з позовом про припинення частки у спільному майні. При ухваленні судового рішення, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, надав їм правильну правову оцінку та з урахуванням всіх обставин справи правомірно задовольнив позовні вимоги.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 18 вересня 2025 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Головуюча: Судді:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua