Постанова від 01 березня 2026 р. у справі №947/40075/25 — Одеський апеляційний суд

Суд: Одеський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна

Дата: 01 березня 2026 р.

Справа: №947/40075/25

Суддя: Карташов О. Ю.

Номер провадження: 33/813/416/26

Номер справи місцевого суду: 947/40075/25

Головуючий у першій інстанції Іванчук В. М.

Доповідач Карташов О. Ю.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Карташова О.Ю.

за участю секретаря судового засідання Рудуман А.О.

представника потерпілої ОСОБА_1 - адвоката Григорової Ганни Леонідівни

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Одесі клопотання ОСОБА_2 , про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Київського районного суду міста Одеси від 22.12.2025 року, у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Київського районного суду міста Одеси від 22.12.2025 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених на перше січня 2024 року, що складає 605,60 (шістсот п`ять гривень шістдесят копійок) гривень.

Постановою Київського районного суду міста Одеси від 23.12.2025 року виправлено технічну описку у постанові судді Київського районного суду міста Одеси від 22 грудня 2025 року у справі № 947/40075/25, провадження № 3/947/5270/25, а саме доповнено мотивувальну частину постанови значенням про те, що ОСОБА_2 у своїх письмових запереченнях та клопотаннях просив здійснити розгляд справи без його участі. Все інше залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_2 08.01.2026 року електронною поштою подав апеляційну скаргу (стисла з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Київського районного суду м. Одеси від 22.11.2025), в якій посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, порушення правил оцінки доказів, просить скасувати постанову, а провадження в справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. Крім того, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження. В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що копії постанови від 22.12.2025 та 23.12.2025 отримані ним 29.12.2025 року, тоді ж він і ознайомився вперше з висновками експерта № 11207250 від 21.11.2025 року та з усіма матеріалами справи, та отримав реальну можливість готуватися до подання апеляційної скарги. Також, апелянтом наголошується, що захист він здійснює самостійно, а також акцентується увага на тому, що у нього наявний ряд проблем зі здоров`ям і він не може подовгу, без тривалого відпочинку, працювати з документами чи на комп`ютері. З огляду на викладене, апелянт зазначає, що протягом 10 днів з моменту реальної можливості оцінювати судове рішення та повністю підготуватись до апеляційного оскарження на жаль йому не вдалося і він потребує ще один чи два дні для закінчення підготовки, та вимушений звернутися зі “стислою скаргою” і просити апеляційний суд визнати причини пропуску строку на оскарження спірної постанови поважними та поновити його.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , неявка якого, з огляду на приписи ч. 6 ст. 294 КУпАП, не перешкоджає її розгляду. ОСОБА_2 повідомлявся про час та місце розгляду справи за допомогою СМС, про що свідчать довідки про доставку SMS. Заяв про відкладення розгляду справи та відомостей про поважність причин неявки до апеляційного суду не надходило, як і не надходило клопотань про проведення розгляду в режимі відеоконференції та доповнень до апеляційної скарги.

Крім того, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01.04.2008, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26.04.2007). Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З огляду на зазначене, враховуючи положення ч.6 ст. 294 КУпАП, у суду апеляційної інстанції відсутні перешкоди для розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до відповідальності.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, щодо строків її подання, заслухавши думку представника ОСОБА_1 – адвоката Грігорову Г.Л., яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд, дійшов наступного висновку.

Діючим Кодексом України про адміністративні правопорушення чітко встановлено процедуру та строки оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності своєчасно дізнатись про результати судового розгляду та оскаржити постанову суду у встановлений законом строк.

Правом на апеляційне оскарження постанови судді по справі про адміністративне правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, розпоряджається на власний розсуд в межах процесуального закону.

Згідно ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Отже, нормами діючого законодавства чітко встановлено, що строк на апеляційне оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення відраховується не з моменту отримання копії оскаржуваного судового рішення, або ознайомлення з матеріалами справи, а з моменту винесення постанови.

В той же час, за правовим змістом зазначених норм КУпАП, строк на оскарження постанови суду першої інстанції може бути поновлений особі, яка подала апеляційну скаргу, тільки виключно у разі, коли він пропущений з поважних причин, які об`єктивно позбавляли останнього реалізувати своє законне право на оскарження судового рішення.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку з врахуванням того, які саме дані наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження та чи підтверджуються вони відповідними доказами.

При цьому Суд визначив, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали можливість своєчасного звернення до суду у вищезазначений законом строк.

Реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення суду у справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р.).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, оскільки в кожній справі національні суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип юридичної визначеності (п. 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008; п. 47 рішення у справі «Устименко проти України», від 29.10.2015).

Як вбачається з матеріалів справи, - постанова судді винесена 22.12.2025 року, а отже останнім днем строку на її апеляційне оскарження є 01.01.2026 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 подав 08.01.2026 року (згідно Протоколу створення та перевірки кваліфікаційного та удосконаленого електронного підпису).

Також, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується самим апелянтом зі змістом постанови як і з іншими матеріалами справи він ознайомився 29.12.2025 року, тобто в межах строку на апеляційне оскарження.

Добросовісне користування процесуальними правами включає регулярний контроль за станом справи. Зловживання правами та недбалість не можуть бути підставою для поновлення строку.

Право на оскарження підлягає процесуальним обмеженням. Такі межі не суперечать концепції справедливості й логіці правової визначеності, що, до речі, підтверджується і практикою ЄСПЛ. Отже, обмеження доступу до перегляду набувають легітимності, коли вони спрямовані на запобігання хаосу в судовій системі, а чіткі строки оскарження є одним із таких запобіжників.

Апеляційний суд також зауважує, що відлік перебігу строку на апеляційне оскарження судового рішення у справі про адміністративне правопорушення розпочинається саме з моменту його винесення, а не з моменту отримання копії оскаржуваного судового рішення.

Посилання апелянта на момент отримання копії судового рішення, без зазначення поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, не є достатньою підставою для його поновлення, адже такий не був позбавлений можливості вчасно отримати копію судового рішення. Крім того, для отримання інформації щодо прийнятих судових рішень функціонує офіційний веб-портал «Єдиний державний реєстр судових рішень» за допомогою яких будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо розглянутої справи, і як вбачається з даних ЄДРСР повний текст постанови Київського районного суду м. Одеси від 22.12.2025 року до ЄДРСР був надісланий судом 22.12.2025 року, зареєстровано 22.12.2025 року та 23.12.2025 року забезпечено надання загального доступу.

Також, суд критично ставить до наданих апелянтом медичних документів, а саме висновку «Дуплексного сканування судин голови» від 03.01.2026 року та «Протокол комп`ютерної томографії» (без зазначення дати), оскільки надані документи не доводять неможливість вчинення процесуальних дій (наприклад стаціонарне лікування або недієздатність), і не підтверджують безпосередню перешкоду для звернення до суду.

Апеляційний суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини ( далі ЄСПЛ) сформульовану в рішенні ЄСПЛ у справі «Устименко проти України» від 29 жовтня 2010 року де Суд вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що наведені апелянтом обставини не перешкоджали реалізації права на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції у передбачений ст. 294 КУпАП строк.

Наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження, не перебуває у площині поважних причин, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто такі, що не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами, труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до апеляційної інстанції з апеляційною скаргою у визначений законом строк, не встановлено таких і апеляційним судом, що у своїй сукупності засвідчує відсутність поважних причин пропуску строку на оскарження.

Крім того, судом акцентується увага на тому, що до апеляційного суду з моменту подання апеляційної скарги 08.01.2026 року та до розгляду її 02.03.2026 року ОСОБА_2 так і не було подано доповнень до апеляційної скарги про які вказувалось у поданій (стислій) апеляційній скарзі.

Суд не може зобов`язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючи всі можливості ним скористатися, має миритися з процесуальними наслідками свого рішення.

Враховуючи вищезазначене, апеляційний суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 слід відмовити у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Київського районного суду м. Одеси ід 22 грудня 2025 року, оскільки останнім не наведено жодної об`єктивної непереборної обставини, яка б перешкоджала йому особисто або через адвоката реалізувати своє право на апеляційне оскарження постанови суду в передбачений для цього законом строк.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

Разом із тим, апеляційний суд зазначає, що при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, апеляційний суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити ОСОБА_2 в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Київського районного суду міста Одеси від 22.12.2025 року, у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП.

Апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду О.Ю. Карташов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua