Постанова від 23 лютого 2026 р. у справі №522/26630/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/405/26

Номер справи місцевого суду: 522/26630/25

Головуючий у першій інстанції Дерус А. В.

Доповідач Котелевський Р. І.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Котелевського Р.І.,

за участю:

секретаря судового засідання – Тьосової Я.В.,

захисника: Маркова О.С.

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Маркова О.С. на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 10.12.2025 року, якою:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Голованівськ, Голованівського району, Кіровоградської області, громадянка України, курсанта 1 навчального курсу Інституту Військово-Морських Сил НУ «Одеська морська академія», матроса, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП,

встановив:

оскарженою постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. Від сплати судового збору звільнено на підставі п.12 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір».

Згідно оскарженої постанови, 09.12.2025 року було складено протокол ІВМС №36 про військове адміністративне правопорушення, відповідно до якого 08.12.2025 року, матрос ОСОБА_1 , перебуваючи в добовому наряді, під час прибирання вжив електрону сигарету з невідомою речовиною, яку йому дав матрос ОСОБА_2 разом з матросом ОСОБА_3 , після 3 затяжок матросу ОСОБА_1 стало погано та порушилась координація руху, мови та поведінки.

Матроса ОСОБА_1 було доставлено до медичного пункту Інституту Військово-Морських Сил, звідки направлено у супроводі начальника навчального курсу капітана 3 рангу ОСОБА_4 та чергового роти 1-го курсу старшини 2 статті ОСОБА_5 .

У своєму поясненні від 08.12.2025 року матрос ОСОБА_1 визнав, що покурив невідому речовину, що йому дали матрос ОСОБА_2 та матрос ОСОБА_3 .

Таким чином, свідками були встановлені ознаки наркотичного сп`яніння що курсанта 1 навчального курсу Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» матроса ОСОБА_1 , який знаходився на території 1-го навчального курсу Інституту Військово-Морських Сил, перебуваючи в добовому наряді з ознаками наркотичного сп`яніння в умовах особливого стану, що є порушенням, та утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Не погоджуючись із постановою суду, захисник Марков О.С. подав апеляційну скаргу, в якій посилається на незаконність та необґрунтованість постанови, стверджує про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та дослідженим доказам, просить скасувати постанову та закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник посилається на неврахування місцевим судом письмових пояснень щодо обставин події та неврахування відсутності доказів перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння, а також невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам ст.256 КУпАП.

Також захисник просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на технічну помилку під час подання первинної апеляційної скарги 19.12.2025 року, зокрема не долучення до апеляційної скарги витягу з договору про надання правової допомоги ОСОБА_1 , що слугувало підставою для повернення скарги. Однак, отримавши ухвалу апеляційного суду від 30.12.2025 року про повернення апеляційної скарги, він невідкладно повторно звернувся з апеляційною скаргою 31.12.2025 року.

Заслухавши захисника Марков О.С. та ОСОБА_1 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити; дослідивши матеріали справи та долучені докази; перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи; суд дійшов висновку про таке.

Що стосується клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, судом встановлено наступне.

Згідно положень ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, або якщо відмовлено у його поновленні.

Як вбачається з матеріалів судової справи, захисник Марков О.С. та Леух І.І. не були присутні в суді першої інстанції під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, а копію постанови від 10.12.2025 року, захисник отримав 12.12.2025 року.

19.12.2025 року захисник Марков О.С. звернувся з апеляційною скаргою, до якої не долучив копії відповідних документів, на підтвердження своїх повноважень, тому скарга була повернута постановою Одеського апеляційного суду від 30.12.2025 року.

31.12.2025 року захисник Марков О.С. повторно звернувся з апеляційною скаргою, долучивши до скарги докази на підтвердження своїх повноважень.

Враховуючи наведені обставини, з метою забезпечення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, права на доступ до правосуддя, суд вважає за необхідне поновити захиснику строк на апеляційне оскарження.

Що стосується доводів апеляційної скарги про незаконність оскарженої постанови, апеляційним судом встановлено таке.

Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги.

Апеляційний суд визнає слушними доводи скарги щодо незаконності та необґрунтованості постанови суду, оскільки вказане рішення прийняте з недотриманням вимог КУпАП, за результатами неповного дослідження доказів, та без врахування положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини.

Так, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України №475/97-ВР від 17.07.1997 року; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997 року.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ), застосовуючи критерій суворості покарання за вчинення адміністративного правопорушення, санкція за вчинення якого у КУпАП передбачає адміністративний арешт, відносить адміністративні правопорушення до кримінально-правової сфери з усіма гарантіями ст. 6 Конвенції.

Виходить, що у справах про адміністративні правопорушення на які ЄСПЛ поширює кримінально правовий аспект, - особа, щодо якої розглядається справа та потерпілий, додатково користуються гарантіями ст.6 Конвенції: право на оскарження судових рішень, право на допомогу перекладача, право на виклик та допит свідків, на розумний строк розгляду справи, негайне і достатнє інформування про характер і причини обвинувачення, право на юридичну допомогу, право на безоплатну допомогу захисника (за браком коштів), ін. Крім того, в таких справах діє презумпція невинуватості.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та долучені до нього докази, апеляційний суд дійшов висновку, що під час розгляду даної справи суду першої інстанції слід було керуватися в тому числі й Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини. Однак, вимоги КУпАП та практики ЄСПЛ під час розгляду справи в суді першої інстанції виконані не були, внаслідок чого поза увагою судді залишилися обставини, які мали суттєве значення для правильного вирішення даної справи.

Оскарженою постановою місцевого суду, ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУПАП.

На підтвердження доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, місцевий суд послався, як на докази, на протокол про адміністративне правопорушення серії ІВМС №36 від 09.12.2025 року, відповідно до якого 08.12.2025 року, матрос ОСОБА_1 , перебуваючи в добовому наряді, під час прибирання вжив електрону сигарету з невідомою речовиною, яку йому дав матрос ОСОБА_2 разом з матросом ОСОБА_3 , після 3 затяжок матросу ОСОБА_1 стало погано та порушилась координація руху, мови та поведінки.

Матроса ОСОБА_1 було доставлено до медичного пункту Інституту Військово-Морських Сил, звідки направлено у супроводі начальника навчального курсу капітана 3 рангу ОСОБА_4 та чергового роти 1-го курсу старшини 2 статті ОСОБА_5 .

У своєму поясненні від 08.12.2025 року матрос ОСОБА_1 визнав, що покурив невідому речовину, що йому дали матрос ОСОБА_2 та матрос ОСОБА_3 .

Згідно протоколу, свідками були встановлені ознаки наркотичного сп`яніння у курсанта 1 навчального курсу Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» матроса ОСОБА_1 , який знаходився на території 1-го навчального курсу Інституту Військово-Морських Сил, перебуваючи в добовому наряді з ознаками наркотичного сп`яніння в умовах особливого стану, що є порушенням, та утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Посилання на інші докази оскаржена постанова не містить.

Апеляційний суд не погоджується з такими висновками місцевого суду, з огляду на наступне.

Положеннями ч.3 ст.172-20 КУпАП передбачена відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Відповідно до ч.1 ст.172-20 КУпАП, розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст.266-1 КУпАП та Порядку направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 12.01.2024 року №32 (далі - Порядок).

Вказані нормативно-правові акти передбачають два види огляду: посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів, або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Згідно з п.3 Порядку, огляду підлягають військовослужбовці/військовозобов`язані, щодо яких є підстави вважати, що вони виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин (установ, закладів) у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння).

Положеннями п.п. 7, 14 Порядку передбачено, що у разі встановлення факту перебування у стані сп`яніння результати огляду, проведеного уповноваженою посадовою особою, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду на стан сп`яніння. Лікар, що проводив у закладі охорони здоров`я огляд військовослужбовця/військовозобов`язаного, складає за його результатами акт медичного огляду та висновок.

Відповідно до норм ч.2 ст.266-1 КУпАП огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів. Аналогічні положення містить і згадане вище Положення.

Апеляційним судом встановлено, що місцевий суд не в повній мірі дослідив матеріали судової справи та дійшов необґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.

Так, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що матрос ОСОБА_1 перебував в добовому наряді з ознаками наркотичного сп`яніння.

Разом з цим, диспозицією ст.172-20 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема саме за виконання військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Водночас матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів на підтвердження встановлення факту перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння.

Зокрема відповідний акт огляду на стан сп`яніння або медичний висновок, а так само відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, в матеріалах справи відсутні.

Апеляційний суд також враховує відповідь КНП «МКЛ №11» ОМР №01-83/5683 від 22.12.2025 року на адвокатський запит захисника Маркова О.С., згідно якої освідування ОСОБА_1 на предмет вживання алкогольних напоїв, наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів, після його доставки 08.12.2025 року до медичного закладу, не проводилося (а.п.48).

За викладених обставин, апеляційний суд вважає, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять беззаперечних та достатніх доказів на підтвердження факту перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння за викладених в протоколі обставин, тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.

Розглядаючи дану справу, апеляційний суд враховує практику ЄСПЛ, зокрема у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav.Russia», рішення від 30.05.2013, заява №36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelinv.Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016), в яких Суд, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За наведених обставин, з огляду на відсутність в матеріалах справи належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження факту перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння за викладених в протоколі про адміністративне правопорушення обставин, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження по справі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням встановлених апеляційним судом обставин, постанова суду першої інстанції, відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП України, апеляційний суд,

постановив:

Поновити захиснику Маркову О.С. строк на апеляційне оскарження постанови Приморського районного суду м. Одеси від 10.12.2025 року.

Апеляційну скаргу захисника Маркова О.С. – задовольнити.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 10.12.2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП – скасувати.

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,за ч.3 ст.172-20 КУпАП – закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення й оскарженню не підлягає.

Суддя

Одеського апеляційного суду Р.І. Котелевський