Вирок від 02 березня 2026 р. у справі №742/6815/24 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 1-кп/742/98/26

Єдиний унікальний № 742/6815/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого-судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні міста Прилуки кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань /далі - ЄРДР/ 07.11.2024 р. за №12024270330001117, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Товкачівка, Прилуцького р-ну, Чернігівської обл., громадянина України, офіційно не працевлаштованого, з середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-20.11.2024 р. вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області за ч.4 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України

за участі сторін кримінального провадження:

прокурор - ОСОБА_4 ,

обвинувачений - ОСОБА_3 ,

захисник - ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:

24.02.2022 р. Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на всій території України введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався.

В подальшому Указом Президента України від 06.05.2024 р. № 271/2024, затвердженим Законом України від 08.05.2024 р. №3684-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 12.08.2024 р. строком на 90 діб.

1.1 17.10.2024 р., близько 16 год. 00 хв., ОСОБА_3 , діючи в умовах воєнного стану, перебуваючи у приміщенні господарської будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, повторно, таємно викрав з кімнати будинку кельму штукатурну з нержавіючої сталі 120 мм вартість якої, відповідно до висновку експерта судової - товарознавчої експертизи № 3877 від 11.11.2024 р. становить 103 грн.; електродриль жовтого кольору марки: «Einhell» моделі «Bavaria ВSM 650W», вартість якої, відповідно до висновку експерта судової - товарознавчої експертизи № 3877 від 11.11.2024 р. становить 497,50 грн.; кутову шліфувальну машинку червоно-чорного кольору марки «Graphite 59G207» вартість якої, відповідно до висновку експерта судової - товарознавчої експертизи № 3877 від 11.11.2024 р. становить 4145,64 грн.; 2 відрізні круги по металу марки «Inco flex» розмірами 125х1,0х22,23 мм., загальна вартість яких, відповідно до висновку експерта судової - товарознавчої експертизи №3877 від 11.11.2024 р. становить 77,36 грн.; будівельний рівень червоного кольору марки «Pro Endurance 600», вартість якого, відповідно до висновку експерта судової - товарознавчої експертизи №3877 від 11.11.2024 р. становить 381,99 грн.; гайковий (ріжковий) ключ розмірами «22-19», вартість якого, відповідно до висновку експерта судової - товарознавчої експертизи № 3877 від 11.11.2024 р. становить 41,25 грн.; гайковий ключ (торцевий) «17-19», вартість якого, відповідно до висновку експерта судової - товарознавчої експертизи №3877 від 11.11.2024 р. становить 50 грн. та гайковий (багаторозмірний) ключ вартість якого, відповідно до висновку експерта судової - товарознавчої експертизи № 3877 від 11.11.2024 р. становить 35,00 грн., належні потерпілій ОСОБА_6 , чим спричинив останній матеріальну шкоду на загальну суму 5331,74 грн.

1.2 Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_3 , 09.11.2024 р., близько 20 години, перебуваючи у кімнаті житлового будинку за місцем своєї реєстрації та фактичного проживання, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, повторно, таємно викрав з жіночої сумки темно-сірого кольору, мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 9A», вартість якого, відповідно до висновку судової-товарознавчої експертизи №4020 від 21.11.2024 р. становить 4063,15 грн. та грошові кошти в сумі 200 грн належні потерпілій ОСОБА_7 , чим спричинив останній матеріальну шкоду на загальну суму 4263,15 грн.

1.3 Вказаними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинені повторно, в умовах воєнного стану, ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.4 ст.185 КК України.

ІІ. Позиція прокурора та показання обвинуваченого.

2.1 Прокурор підтримала обвинувачення, сформульоване в обвинувальному акті, просила визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі із застосуванням ст.ст.75,76 КК України.

2.2 У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину в пред`явленому обвинуваченні визнав повністю та надав показання, які за своїм змістом повністю відповідають викладеним вище обставинам. Підтвердив, що 17.10.2024 р., близько 16 год. 00 хв., з приміщення господарської будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , до якої мав вільний доступ, він викрав кельму штукатурну, електродриль, кутову шліфувальну машинку, відрізні круги, будівельний рівень, та гайкові ключі. Викрадені речі, за винятком кутової шліфувальної машинки, він видав працівникам поліції, які в подальшому були передані потерпілій. Заявлений цивільний позов на суму, яка є еквівалентною вартості кутової шліфувальної машинки, обвинувачений визнав та готовий його відшкодувати.

Також обвинувачений ОСОБА_3 підтвердив, що 09.11.2024 р., близько 20 год. 00 хв, він спільно зі своїми родичами знаходився вдома за місцем свого проживання у с. Товкачівка. До них у гості прийшла потерпіла ОСОБА_7 . Скориставшись моментом, він таємно викрав з її сумки телефон «Xiaomi Redmi 9A» та гроші в сумі 200 грн. Заподіянні останній матеріальній збитки повністю відшкодовано.

Обвинувачений погодився з вартістю викраденого ним майна, яка була визначена під час досудового слідства, щиро розкаювався, просив суворо не карати та висловлював готовність понести призначене судом покарання.

ІІІ. Позиція потерпілих.

3.1 Потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, до суду не з`явились. В матеріалах справи наявні письмові заяви про розгляд справи без їх участі. Потерпіла ОСОБА_6 просила задовольнити заявлений до обвинуваченого цивільний позов. При обранні обвинуваченому покарання потерпілі покладається на розсуд суду.

Судом, у зв`язку з можливістю з`ясування всіх обставин під час судового розгляду за відсутності потерпілих, керуючись положеннями ст.325 КПК України, було вирішено питання про проведення розгляду справи без їх участі, про що не заперечували сторони провадження.

ІV. Оцінка Суду.

4.1 З`ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, суд, вважає за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, оскільки про таке не заперечують всі учасники судового провадження, які показали, що правильно розуміють зміст цих обставин, така їх позиція є добровільною, вони розуміють, що будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи показання обвинуваченого, що надані в присутності захисника, та які співвідносяться з пред`явленим обвинуваченням, добровільність його відмови від свого права на повний розгляд кримінального провадження, та приймаючи до уваги, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, суд вважає за необхідне дослідити виключно матеріали, що характеризують особу обвинуваченого.

4.2 За таких обставин суд вважає, що пред`явлене обвинувачення ОСОБА_3 у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, знайшло своє підтвердження в ході судового розгляду, а відтак його дії кваліфікує за ч.4 ст.185 КК України.

V. Призначення покарання.

5.1 Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення.

Судом враховується, що щире каяття ОСОБА_3 під час судового розгляду проявилося в критичній оцінці ним свого діяння шляхом визнання вини, запевнення, що він більше подібного не вчинить і бажає виправитись.

Активне сприяння розкриттю злочину проявилось в тому, що обвинувачений добровільно своїми активними діями надавав допомогу органам досудового розслідування та суду у з`ясуванні тих обставин вчинення злочину, що мають істотне значення для повного його розкриття.

Прокурор підтвердила активну позицію обвинуваченого в розслідуванні кримінального правопорушення в ході досудового розслідування, що стало наслідком його швидкого розкриття, вказані обставини останній підтвердив і в судовому засіданні, чим сприяв повному та швидкому судовому розгляду.

5.2 Зазначення слідчим «часткове відшкодування завданих збитків потерпілій ОСОБА_6 та повне відшкодування завданих збитків ОСОБА_7 » в обвинувальному акті як обставину, яка пом`якшує покарання не означає, що суд автоматично зобов`язаний визнати її такою.

Виходячи зі змісту п.2 ч.1 ст.66 КК України добровільне відшкодування має бути реальним та в повному обсязі, натомість в конкретному випадку обвинуваченим повністю відшкодовано матеріальну шкоду лише потерпілій ОСОБА_7 , а потерпілій ОСОБА_6 шкода, заподіяна злочином, повністю не відшкодовано. При цьому суд звертає увагу на те, що більшість викраденого обвинуваченим майно було повернуто зусиллями правоохоронного органу, а не активними діями обвинуваченого, спрямованих на пом`якшення наслідків злочину.

Враховуючи вище викладене, факт часткового добровільного відшкодування обвинуваченим завданого збитку судом буде враховано лише як обставину, що позитивно характеризує особу винуватого (ст.65 КК України).

Підстав для визнання або ж врахування інших обставин такими, що пом`якшують покарання, з огляду на конкретні обставини справи, суд не вбачає.

5.3 Обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

5.3. Вирішуючи питання про вид покарання ОСОБА_3 , суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст.ст.65-67 КК України враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно із ст.12 КК України, є тяжким злочином;

- фактичні обставини скоєного злочину (час, місце, спосіб, мотиви, наслідки скоєного злочину, поведінку обвинуваченого після вчинення кримінальних правопорушень, значення викраденого майна для потерпілих, часткове добровільне відшкодування потерпілим завданих матеріальних збитків);

- особу обвинуваченого (загально-соціальні дані): вік, освіту та стан здоров`я, сімейний стан, офіційно не працевлаштованого, формально-позитивну характеристику за місцем проживання;

- позицію потерпілих, які не наполягали на призначенні обвинуваченому суворої міри покарання, покладаючись у вирішенні цього питання на розсуд суду;

- раніше судимого та наявність відомостей про притягнення до адміністративної відповідальності /враховується в аспекті врахування даних стосовно характеристики особи/;

- не перебування обвинуваченого на обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога;

- наявність обставин, що пом`якшують покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання;

- позицію прокурора, яка наполягала на призначенні обвинуваченому покарання за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі з застосуванням процедури звільнення його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, та думку сторони захисту щодо виду та міри покарання.

5.4 Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду від 10.12.2025 р. засудженого ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання, призначеного вироком Прилуцького міськрайонного суду від 20.11.2024 р.

5.5 Частиною 2 ст.65 КК України встановлено презумпцію призначення більш м`якого покарання, якщо не доведено, що воно не є достатнім для досягнення мети покарання.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі в межах мінімальної межі санкції частини інкримінованої статті, що буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів.

5.6 Водночас, беручи до уваги фактичні обставини справи, а також тяжкість кримінального правопорушення та молодий вік обвинуваченого, з огляду на другорядну роль кари як мети покарання, позицію прокурора та потерпілих, суд приходить до внутрішнього переконання, що виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, встановивши іспитовий строк на максимальний період, що надасть можливість останньому оцінити свої дії та стати на шлях виправлення в результаті проведення уповноваженим органом з питань пробації профілактичних заходів.

5.7 Можливість виправлення обвинуваченого без реального відбування покарання, незважаючи на попередньо скоєні кримінальні правопорушення проти власності, підтверджується дотриманням ним обов`язків, передбачених ст.76 КК України, під час виконання вироку Прилуцького міськрайонного суду від 20.11.2024 р., та свідчить про усвідомлене бажання останнього стати на шлях виправлення та ефективність застосування до нього вказаної норми як заходу кримінально-правового впливу з метою попередження вчинення нових злочинів.

Такий підхід забезпечить реалізацію превентивної мети покарання, оскільки молодий вік засудженого у поєднанні з його позитивною подальшою поведінкою та відсутністю порушень умов іспитового строку за попереднім вироком свідчать про високий потенціал до його соціальної адаптації.

Застосування іспитового строку на максимальний період у даному випадку виступатиме дієвим стримуючим фактором, що через механізм контролю з боку органів пробації гарантуватиме остаточне виправлення засудженого та запобігатиме вчиненню нових кримінальних правопорушень.

VІ. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

6.1 На підставі ч.7 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_3 у строк відбуття покарання період перебування під цілодобовим домашнім арештом з 19.11.2024 р. по 13.01.2025 р. розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.

6.2 Відповідно до вимог ч.2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно з ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Судом установлено, що ОСОБА_3 умисними неправомірними діями заподіяв потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду в розмірі 4 145, 64 грн, яка не відшкодована.

Враховуючи визнання ОСОБА_3 позовних вимог потерпілої про відшкодування матеріальної шкоди та доведеність його вини у її заподіянні під час судового розгляду, суд вважає, що цивільний позов підлягає задоволенню.

6.3 Питання про речові докази слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України. Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

6.4 Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 , у вигляді особистого зобов`язання, до вступу вироку в законну силу - залишити без змін.

Керуючись ч.3 ст.349,368,373-376 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 /п`яти/ року позбавлення волі.

На підставі ч.2 ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 /три/ роки.

На підставі п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України на ОСОБА_3 покласти такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Початок іспитового строку ОСОБА_3 обчислювати з моменту проголошення вироку.

Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 4 145, 64 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди

Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_3 , у вигляді особистого зобов`язання до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

На підставі ч.7 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_3 у строк покарання період з 19.11.2024 р. по 13.01.2025 р. з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.

Речові докази, які передані під зобов`язальні розписки – залишити у володільців майна.

Вирок може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1