Постанова від 02 березня 2026 р. у справі №196/1277/25 — Царичанський районний суд Дніпропетровської області

Суд: Царичанський районний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами

Дата: 02 березня 2026 р.

Справа: №196/1277/25

Суддя: Костюков Д. Г.

Справа № 196/1277/25

№ провадження 3/196/2/2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2026 року с-ще Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Костюкова Д.Г., секретаря Грищенко А.Ю., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника - адвоката Бойка Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Царичанка справу про адміністративні правопорушення, яка надійшла з ВП №4 Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, рнокпп – НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 ,

? ? ? за ст.ст. ч.1 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП,-

? ? ? ? ? ? ?

В С Т А Н О В И В:

18 жовтня 2025 року о 18 год. 10 хв. в с-щі Царичанка по вул.Царичанській Дніпровського району, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2109 н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння, а саме мав різкий запах алкоголю з порожнини рота, огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку під відеофіксацію за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6810, після проведення огляду цифровий показник приладу містив значення 0,34%, тест №738, чим порушив вимоги п.2.9 а ПДР.

Також, відповідно до протоколу від 18.10.2025 серії ЕПР1 №487150, 18 жовтня 2025 року о 18 год. 10 хв. в с-щі Царичанка по вул.Царичанській Дніпровського району, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2109 н.з. НОМЕР_2 , не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив вимоги п. 2.1.а ПДР України. Правопорушення вчинено повторно протягом року (постанова серія ЕНА №5313990 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП).

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину в інкримінованих йому адміністративних правопорушеннях не визнав та пояснив, що 18 жовтня 2025 року він разом з ОСОБА_3 допомагали розвантажувати дрова їх спільному знайомому ОСОБА_4 . В той день він алкогольні напої не вживав та у стані алкогольного сп`яніння не знаходився. Десь о 17.00 год. на руку Покидюку впала деревина та перебила йому пальці, від чого у нього тела кров. Вони шукали когось, щоб відвезти ОСОБА_5 до лікарні, однак всі відмовлялися. Оскільки ОСОБА_5 необхідно було терміново везти до лікарні, він вирішив сам його відвезти та ОСОБА_4 дав йому свій автомобіль ВАЗ 2109. Швидку не викликали, оскільки вони б їхали тривалий час і ОСОБА_5 міг би залишитися без пальців, оскільки перебиті пальці могли б відрізати.

Захисник Бойко Ю.О. в судовому засіданні підтримав подане ним через канцелярію суду 03.03.2026 клопотання про закриття справи, пояснивши наступне. Діяння, за фактом яких складені 18.10.2025 протоколи про адміністративні правопорушення були вчинені в стані крайньої необхідності, що відповідно до приписів п.4 ч.1 ст.247 КУпАП є підставою для закриття справи. ОСОБА_1 рятував ОСОБА_6 , якого необхідно було доставити до лікарні через отримані ушкодження кисті руки. Крім того, до суду не надано жодних належних і допустимих доказів на підтвердження існування підстав для притягнення до адміністративної відповідальності з огляду на те, що протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №487144 та серії ЕПР1 №477150 формувалися як електронні документи, однак не були завершені їх складанням через відсутність скріплення їх електронним підписом або електронною печаткою, що є порушенням ч.3 ст.6 КУпАП. Таким чином. Такі протоколи не можуть породжувати будь-яких юридичних наслідків. Стосовно обвинувачення за ч.5 ст.126 КУпАП, то накладення адміністративного стягнення, окрім вчинення діяння в стані крайньої необхідності, не може бути здійснене через закінчення строків його накладення. Стосовно обвинувачення за ч.1 ст.130 КУпАП, то неналежними є письмові докази щодо визначення результатів перевірки на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , оскільки такі результати були отримані СТЗ, у якого минув піврічний період здійснення повірки, а сам прилад – Драгер 6810 виключений з 2015 року із числа сертифікованих відповідними державними органами, а тому не може вважатися таким, що надає правильні результати. 0,34 проміле, які приписуються ОСОБА_1 , проти допустимих 0,2 проміле є сумнівними і можуть вважатися лише припущеннями, а не достовірно встановленими обставинами. На підставі ст.62 Конституції України, з огляду на ст.ст.18, 247 КУпАП просить закрити провадження у справі №196/1277/25 на підставі п.4 ч.1 ст.247 КУпАП.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що 18 жовтня 2025 року він разом з Кочергою були у спільного знайомого ОСОБА_4 , який проживає в АДРЕСА_2 , де розвантажували дрова. Близько 17.00 год. йому на руку впала деревина та перебила пальці на руці, від чого у нього текла кров. Всі відмовлялися його везти до лікарні, після чого ОСОБА_1 на автомобілі Монастиренко ВАЗ 2109 сам відвіз його до лікарні. В той день ОСОБА_7 алкогольні напої не вживав, був тверезий.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, його захисника, свідка, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставі і в порядку встановленим законом.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За змістом ст.252 КУпАП, оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Факт скоєння ОСОБА_1 правопорушення, яке передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується дослідженими та проаналізованими доказами по справі, а саме:

- роздруківкою тестування на алкоголь до протоколу з використанням спеціальних технічних засобів - Alcotest 6810, тест №738, результат огляду – 0,34% проміле;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого огляд ОСОБА_1 проводився у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, огляд проведено із застосуванням б/к №№799641,797438;

- рапортом інспектора СРПП ВП №4 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області ст.лейтенанта поліції Ягольника К.С.;

- DVD-R диском з відеозаписами події, які зафіксовані на технічні засоби №799641, №797438, 70maiM300.

Відповідно до довідки інспектора САП ДРУП Бреус Н., гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не має посвідчення водія.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №487144 від 18.10.2025 року вбачається, що водій ОСОБА_1 18 жовтня 2025 року близько 18.10 год., в с-щі Царичанка по вул.Царичанській, в порушення п. 2.9 (а) ПДР керував транспортним засобом ВАЗ 2109 н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння.

Протокол відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оскільки складений та підписаний уповноваженою особою, в присутності ОСОБА_1 , якому роз`яснені права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, що підтверджується підписом останнього у відповідній графі протоколу. При цьому, ОСОБА_1 був ознайомлений зі змістом протоколу, зауважень чи заперечень при його складенні не висловлював.

Згідно з ч.2 ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи на виконання вимог ст.266 КУпАП та п. 5 Р. ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 р. № 1026, при документуванні вчинення правопорушення, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП працівниками поліції застосовано технічні засоби відеозапису та відповідні відеозаписи долучено до матеріалів справи.

З досліджених в судовому засіданні відеозаписів з нагрудного відеореєстратора працівника поліції та відеореєстратора, встановленого на автомобілі патрульної поліції, зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, на пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки або у медичному закладі ОСОБА_1 погодився пройти огляд за допомогою спеціального технічного засобу на місці зупинки, з результатами огляду за допомогою приладу «Драгер», який показав 0,34%, погодився, бажання проходити огляд в закладі охорони здоров`я не виявляв.

Крім того, про те, що ОСОБА_1 погодився із результатами огляду свідчить його підпис у роздруківці результатів огляду на стан сп`яніння за допомогою приладу «Драгер», який показав 0,34 % та у Акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів в графі "з результатами згоден".

Докази у справі є належними та допустимими, вони повністю між собою узгоджуються та в сукупності підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Щодо доводів сторони захисту, що ОСОБА_1 діяв у стані крайньої необхідності, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст.18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Таким чином, умовою правомірності дій у стані крайньої необхідності є те, що за таких обставин небезпека не може бути усунута іншими засобами, тобто засобами, не пов`язаними із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересам.

Згідно з положеннями Наказу МОЗ України № 441 від 09.03.2022 “Про затвердження порядків надання домедичної допомоги особам при невідкладних станах” при наданні домедичної допомоги постраждалим при підозрі на перелом кісток кінцівок необхідно здійснити виклик екстреної медичної допомоги та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику.

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1 щодо надання ОСОБА_6 екстреної медичної допомоги не звертався.

Більш того, суду не надано доказів неможливості надання ОСОБА_6 екстреної медичної допомоги кваліфікованими медичними працівниками бригади екстреної (швидкої) допомоги.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 за наданням екстреної медичної допомоги не звертався та вказівок диспетчера не виконував, його дії щодо керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння не можна вважати наданням домедичної допомоги та такі дії не відповідають стану крайньої необхідності.

Також, посилання захисника, що з урахуванням допустимої похибки під час експлуатації технічного приладу, вміст алкоголю 0,349 проміле не перевищував гранично допустиму норму, передбачену нормами міжнародного права є неспроможними, оскільки відповідно до інструкції з експлуатації газоаналізатору Drager ALCOTEST 6820 границі допустимої похибки становить 0,042 проміле (в інтервалі діапазону вимірювань від 0 до 0,84 проміле), в той час як прилад показав результат 0,34 проміле, що перебуває поза межами допустимої похибки.

Також, доводи захисника про те, що спеціальний технічний прилад «Drager Alcotest 6810» не пройшов повірку та не відноситься до числа дозволених для застосування газоаналізаторів на території України, а тому його результати не можуть братися до уваги судом, суд до уваги не приймає з огляду на таке.

Відповідно до п.п. 3, 5 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають зокрема сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, є законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки. До таких засобів вимірювальної техніки відносяться і вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається.

Згідно з ч.1 ст. 16 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» оцінка відповідності законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки вимогам технічних регламентів проводиться у разі, коли це передбачено відповідними технічними регламентами.

Оцінку відповідності законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки вимогам технічних регламентів проводять виробники цих засобів, призначені органи з оцінки відповідності та інші суб`єкти, визначені у відповідних технічних регламентах або передбачених ними процедурах оцінки відповідності.

Порядок проведення оцінки відповідності законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки встановлюється технічними регламентами та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.

Як вбачається з листа заступника директора Українського медичного центру сертифікації МОЗ України № 992 від 11 грудня 2014 року медичний виріб Drager Alcotest 6810 був зареєстрований в Україні у встановленому порядку і внесений до державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення згідно Свідоцтва про державну реєстрацію № 7261/2007 від 10 лютого 2010 р., Назва ВМ: Прилади електродіагностичні Alcotest 7410 Plus com. Alcotest 6510, Alcotest 6810. Виробник: Drager Safety AG & Co.KGaA, Germany. Свідоцтво дійсне до 10 лютого 2015 року. Використання медичних виробів: приладів електродіагностичних, зокрема Alcotest 6810, які були завезені в Україну, придбані споживачем та введені в експлуатацію протягом часу дії Свідоцтва про державну реєстрацію № 7261/2007 від 10 лютого 2010 року, після закінчення дії означеного Свідоцтва є можливим за умов дотримання умов експлуатації, технічного обслуговування, калібрування та повірки.

Відповідно до наказу Міністерства Економічного розвитку і торгівлі України №1747 від 13 жовтня 2016 року із наступними змінами «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями» встановлено, що вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається підлягають періодичній повірці міжповірочним інтервалом терміном в 1 (один) рік.

У листі ДП «Укрметртестстандарт» від 23 червня 2018 року № 12-41/93 вказано, що періодичність повірки вимірювачів вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається, установлена наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року № 1747 «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих ЗВТ, що перебувають в експлуатації, за категоріями», який зареєстровано у Міністерстві юстиції України за № 1417/29547 від 1 листопада 2016 року, і становить 1 рік.

Водночас у вказаному листі зазначено, що термін «калібрування» може вживатися в різних значеннях. У технічній документації на газоаналізатори Alcotest… терміном «калібрування» позначають операцію регулювання засобів вимірювальної техніки (градуювання), яка полягає у коригуванні нульових показів та чутливості засобів вимірювальної техніки із застосуванням робочих еталонів. Рекомендовані значення інтервалу між «калібруванням» зазначає виробник в експлуатаційній документації на прилади. Для приладів, які використовуються на території України, інтервал між регулюваннями (градуюваннями) виробником встановлено 1 рік.

З роздрукованого результату приладу Drager Alcotest 6810, за допомогою якого ОСОБА_1 проходив огляд, вбачається, що останнє калібрування приладу проводилось 19 листопада 2024 року, а проходження огляду на стан сп`яніння проводилося 18 жовтня 2025 року, що свідчить про належне здійснення повірки та калібрування приладу Drager Alcotest 6810.

Таким чином, поліцейським правомірно застосований під час огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 газоаналізатор Drager Alcotest 6810 та результати огляду є допустимими доказами.

Отже, досліджені та перевірені судом докази поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а саме у керуванні транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння, що охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).

При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення суд керується вимогами ст.33 КУпАП.

Суд зауважує, що у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, стягується судовий збір з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Поміж тим, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №487150 від 18.10.2025 р., 18 жовтня 2025 року о 18 год. 10 хв. в с-щі Царичанка по вул.Царичанській Дніпровського району, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2109 н.з. НОМЕР_2 , не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив вимоги п. 2.1.а ПДР України. Правопорушення вчинено повторно протягом року.

Стаття 38 КУпАП передбачає, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

Відповідно до п.7 ст.247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених статтею 38 КУпАП, є безумовною підставою для закриття провадження по справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Враховуючи те, що на момент розгляду справи про адміністративні правопорушення, а саме 03 березня 2026 року, сплив строк накладення адміністративного стягнення, оскільки адміністративне правопорушення було скоєно 18 жовтня 2025 року, то відповідно до ч. 2 ст.38, п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 КУпАП підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36 ч. 2, 38 ч.2, 40-1, 126 ч.5, 130 ч.1, 247, 280, 283, 284, 294, 303 ч.1 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_8 , рнокпп – НОМЕР_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_2 , рнокпп – НОМЕР_1 , судовий збір у дохід держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривень.

Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України (ст.308 КУпАП).

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч.5 ст.126 КУпАП закрити на підставі п.7 ст.247 КУпАП. Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Царичанський районний суд Дніпропетровської області.

Суддя:? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ОСОБА_9 ? ? ? ? ? ? ?

Оригінал: reyestr.court.gov.ua