Постанова від 16 лютого 2026 р. у справі №183/261/26 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/261/26

№ 3/183/136/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2026 року суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Березюк В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Самарівського РВП ГУНП України в Дніпропетровській області, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

в с т а н о в и в :

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення: 20.12.2025 року о 13.00 годині ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив відносно своєї доньки ОСОБА_2 насильство в сім`ї, а саме: умисні дії психологічного та фізичного характеру, що полягали у висловлюванні на її адресу нецензурної лайки, погрозах фізичною розправою, внаслідок чого, була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої ОСОБА_2 .

В суді ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, вказав що за 2 тижні до 20.12.2025 року ОСОБА_2 приїхала за адресою: АДРЕСА_2 , де він проживає разом зі своєю матір`ю похилого віку 1930 року народження. ОСОБА_2 сказала, що тепер вона разом зі своїм співмешканцем будуть тут жити. 20.12.2025 року ОСОБА_2 зі своїм співмешканцем викрали у його матері документи на будинок та землю. Після чого він викликав поліцію. При цьому надав документи на підтвердження його звернення до органів поліції з приводу крадіжки. Вказав, що коли народилася ОСОБА_2 , він перебував у місцях позбавлення волі, тому чи є остання його біологічною донькою йому не відомо, однак батьківство він не оспорював. Також вказав, що він на адресу ОСОБА_2 нецензурною лайкою не висловлювався, просив лише повернути викрадені документи. Справу відносно нього просив закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Потерпіла в судове засідання не з`явилась, повідомлялась належним чином, причини неявки суду не відомі.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, виходячи з наступного.

В протоколі про адміністративне правопорушення, який є предметом даного судового розгляду, зазначено: 20.12.2025 року о 13.00 годині ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив відносно своєї доньки ОСОБА_2 насильство в сім`ї, а саме: умисні дії психологічного та фізичного характеру, що полягали у висловлюванні на її адресу нецензурної лайки, погрозах фізичною розправою, внаслідок чого, була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої ОСОБА_2 .

Судом безпосередньо досліджено наступні докази, додані до матеріалів справи на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення: заяву та письмові пояснення ОСОБА_2 в яких остання просить органи поліції притягнути до відповідальності ОСОБА_1 , який вчиняє домашнє насильство відносно неї, а саме ображає нецензурною лайкою; письмові пояснення самого ОСОБА_1 , аналогічні тим, які надані ним в судовому засіданні; талон повідомлення єдиного обліку № 54344 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) ОСОБА_3 про кримінальне правопорушення та іншу подію, згідно з яким 20.12.2025 року о 10:18 годині надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 20.12.2025 року о 10:17 годині за адресою: АДРЕСА_2 до його матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 прийшла ОСОБА_2 та силою забрала документи на землю і гроші в сумі 8 000,00 гривень та втекла. Разом з дівчиною був незнайомий чоловік з одним оком. Заявник: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; довідку про результати розгляду звернення ОСОБА_5 .

Оцінивши надані докази, суд прийшов до наступних висновків.

Наявний в матеріалах справи у якості доказів протокол про вчинення адміністративного правопорушення та рапорт суд оцінює наступним чином.

Складання протоколу - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та в силу положень ст. 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності, однак сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути вирішальним доказом винуватості і оцінюється у сукупності з іншими доказами.

Щодо рапорту, то враховуючи положення КУпАП та позицію Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 15 квітня 2020 року у справі №489/4827/16а, можна зробити висновок, що рапорт, поданий службовою особою поліції, не може вважатися об`єктивним доказом у справі, оскільки він не передбачений в переліку доказів відповідно до ст. 251 КУпАП, та така особа є представником суб`єкта владних повноважень.

Сам ОСОБА_1 факт вчинення домашнього насильства заперечив, надав докази того, що ним в цей день також було оформлено звернення з приводу того, що ОСОБА_2 обікрала його матір ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме прийшла та силою забрала документи на землю і гроші в сумі 8 000,00 гривень та втекла.

ОСОБА_2 неодноразово викликалась в судове засідання, однак до суду не з`явилась, причини неявки суду не повідомила.

Інших належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, вказаних у протоколі, ніж ті, яким вище надана оцінка суду, посадовою особою поліції до протоколу не надано.

Таким чином, беззаперечних доказів того, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство, матеріали справи не містять.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. При цьому суд приймає вмотивовану постанову тільки в межах викладених уповноваженою посадовою особою у протоколі про адміністративне правопорушення та обсягу доказів, наявних в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Суд наголошує, що відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

В матеріалах справи відсутні письмові пояснення свідків чи понятих під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

У відповідності до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З тлумачення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, викладених в рішеннях ЄСПЛ вбачається, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

У відповідності до ст. 62 Конституції України, як норми прямої дії, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Отже, винуватість особи у вчиненні правопорушення повинна бути доведена поза розумним сумнівом, а усі сумніви тлумачиться на користь особи. Таким чином, суд зобов`язаний дослідити усі докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що посадовою особою органу поліції, уповноваженою на складання протоколу, не надано належних доказів того, що 20.12.2025 року о 13.00 годині ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив відносно своєї доньки ОСОБА_2 насильство в сім`ї, а саме: умисні дії психологічного та фізичного характеру, що полягали у висловлюванні на її адресу нецензурної лайки, погрозах фізичною розправою, внаслідок чого, була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої ОСОБА_2 , а тому в діях ОСОБА_1 не вбачається складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність доказів вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-3 КУпАП, та відповідно наявність в його діях складу даних правопорушень, що є підставою для закриття проваджень у справі згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 173-2, 247, 283, 284 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в :

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя В.В. Березюк