Постанова від 18 лютого 2026 р. у справі №686/1834/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/1834/26

Провадження № 3/686/887/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.26

19 лютого 2026 року м. Хмельницький

Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Бурка С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Житомир Житомирської області, жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, середньою спеціальною освітою, одруженого, фізичної особи-підприємця, особи із інвалідністю II групи,

за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Інспектором ВП №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області Олійником О.В. відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 563461 від 10.01.2026 р.

За цим протоколом ОСОБА_1 фактично ставиться у вину те, що він о 15 год. 54 хв. 10 січня 2026 року по вул.Західно-Окружній, 2, у м.Хмельницькому, у порушення п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, керував автомобілем марки та моделі «Chevrolet Spark», номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння.

Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, було кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 заперечив свою винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, просив закрити провадження в справі та пояснив, що дійсно у вищевказані час та місці він, керуючи автомобілем «Chevrolet Spark», номерний знак НОМЕР_1 , не виконав, у зв`язку з ожеледицею, вимог про зупинку перед дорожнім знаком «Stop», за що автомобіль під його керуванням зупинили працівники поліції, які, після перевірки документів, притягнули його до адміністративної відповідальності за вказане правопорушення, після чого, не дивлячись на те, що алкогольних напоїв ОСОБА_1 у той день не вживав, ознак сп`яніння не мав, запропонували пройти йому на місці зупинки тестування, як зрозумів ОСОБА_1 , за допомогою приладу «Драгер» для визначення стану сп`яніння, оскільки поліцейський зазначив, що почув із салону автомобіля запах алкоголю чи омивача. ОСОБА_1 погодився пройти вказане тестування, проходження якого довелось зачекати, оскільки працівники поліції, через відсутність у коробці, в якій знаходився прилад «Драгер», трубочок, шукали в службовому автомобілі цю трубочку, яка була запакована дивним чином у великому упакуванні. Після проходження першого тестування, прилад «Драгер» показав результат - 0,18 ‰, однак працівник поліції вказаний результат не роздруковував та вказав про необхідність ОСОБА_1 пройти через 20 хв. повторне тестування, тому через деякий час (близько 10 хв.) ОСОБА_1 ще раз продув у прилад «Драгер», який на цей раз показав позитивний результат - 0,24 ‰, з яким ОСОБА_1 був не згідний, однак не наполіг на тому, щоб проїхати у медичний заклад, оскільки працівник поліції запевнив його у тому, що у в цьому немає потреби, при цьому не відповів на запитання ОСОБА_1 щодо того, яка відповідальність передбачена при наявності вказаного результату. На думку ОСОБА_1 , означений позитивний результат тестування міг бути саме через якісь маніпуляції поліцейських, проведені з приладом «Драгер», оскільки під час другого тестування йому надали ту ж трубочку, за допомогою якої він проходив перше тестування та яка вже була поміщена в упакування, що герметично запаковане не було, крім того, під час продування ОСОБА_1 у вказаний прилад, наявну в ньому трубочку з іншого боку працівник поліції прикривав пальцем. Не дивлячись на те, що ОСОБА_1 повідомляв поліцейським про те, що він найближчим часом жодних алкогольних напоїв не вживав, а користувався ополіскувачем для зубних протезів, який міг давати відповідний запах, працівники поліції все одно склали відносно нього відповідний протокол про адміністративне правопорушення, після чого відпустили додому, куди він у сильний мороз ішов пішки, бо поліцейські будь-якої допомоги у можливості добратись до його населеного пункту не надали.

Захисник Говорецький Г.Б. у судовому засіданні просив, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, закрити провадження в справі, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, пославшись на те, що працівники поліції, у вищевказаний час та місці, безпідставно пропонували проходити на місці зупинки транспортного засобу огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , який у такому стані не перебував, ознак алкогольного сп`яніння не мав, про що свідчить отриманий, під час проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, за допомогою приладу «Драгер», результат (0,18‰), роздруківку якого поліцейські до матеріалів справи не додали, не свідчить про факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння й проведений зазначеному водію повторний огляд на визначення такого стану за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820 ARLJ 0331», який показав результат - 0,24 ‰, адже вказаний результат, із врахуванням допустимої похибки зазначеного приладу в робочих умовах, яка становить (± 0,04 ‰), не перевищив допустиму норму, а тому зазначений показник результату огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, на підставі якого працівники поліції склали протокол про адміністративне правопорушення та додані до цього протоколу матеріали, не можуть бути достовірними та допустимими доказами перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння. Крім того, акцентував увагу захисник й на тому, що Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції не передбачено проведення поліцейськими повторного огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер» водія, який не перебуває в стані алкогольного сп`яніння, тому вважає проведений о 16 год. 29 хв. 10.01.2026 р. повторний огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння таким, що суперечить положенням вищевказаної Інструкції та ст.266 КУпАП, а тому вважає його недійсним. Крім того, вказав захисник і про стороннє втручання в роботу газоаналізатора «Драгер», під час проведення за його допомогою огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , зокрема про те, що під час продування останнім повітря у вхідний отвір мундштука, який використовувався повторно, вихідний отвір цього мундштука частково перекривався пальцем руки працівника поліції, що могло призвести до затримки повітря в камері для газоаналізування та сприяти штучному концентруванню парів алкоголю, спотворивши показники вказаного приладу, який в дійсності застосовувався в морозну погоду, при температурі повітря не вище -9 ?С, про що зазначали поліцейські на відео, натомість в наявній у матеріалі справи роздруківці приладу «Драгер» йдеться про те, що температура повітря становила +16 ?С, і ця обставина також підтверджує недостовірність відомостей, зафіксованих у означеній роздруківці.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що провадження в справі підлягає закриттю, за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.2 КУпАП, законодавство України про адміністративне правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України, а згідно зі ст.9 Конституції України, ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України» та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Згідно зі ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч.1). Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч.2).

На підставі ч.ч.1, 2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, а згідно зі ст.9 цього Кодексу адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1), а завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245).

Згідно зі ст.129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

У ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані, з-поміж іншого, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з положеннями ст.ст. 252, 254, 255, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення – це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення.

Вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення визначені ст.256 КУпАП, серед яких у протоколі обов`язково зазначаються відомості про місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків, якщо вони є, інші відомості, необхідні для вирішення справи. В межах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин інкримінованого особі адміністративного правопорушення, і повинен проводитися їх, у тому числі, і судовий розгляд.

З цього слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення, суть якого має бути доведена до відома особи, яка притягається до відповідальності.

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції.

Якщо уповноваженим органом не доведено підставність притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд не може в ході розгляду справи взяти на себе функції щодо самостійного відшукування доказів винуватості особи.

У розумінні ст. 251 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі. Питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення, суд вирішує лише в межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Для вирішення питання правомірності притягнення особи до адміністративної відповідальності, відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП, встановленню підлягають наступні обставини: чи вчинені особою відповідні умисні дії, що становлять об`єктивну сторону вказаного правопорушення та стали підставою для прийняття рішення про притягнення до адміністративної відповідальності, та чи є особа, виходячи із норми зазначеної статті, суб`єктом даного правопорушення. Отже, правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.

Однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння.

Згідно з п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст.266 КУпАП, «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 р. (далі – Порядок) та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 р. (далі – Інструкція), особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Вказаний огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Оформлення матеріалів огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу здійснюється згідно з чинним законодавством. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог ст.266 КУпАП, та висновки щодо результатів огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог Інструкції, вважаються недійсними (ч.ч. 1-3, 5 ст.266 КУпАП, п.п. 2-3 Порядку, п.п. 2, 6, 7 розділу І, п.п. 1,6, 7, 10, 11 розділу ІІ Інструкції).

Отже, відповідно до ч.1 ст.266 КУпАП, п.п.2, 4 Розділу І Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають лише ті водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п.3 розд.І Інструкції).

Відповідно до п.5 розділу ІІ Інструкції, перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №563461 від 10.01.2026 р., у ньому викладене обвинувачення ОСОБА_1 у тому, що він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. На обґрунтування вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, працівником поліції, окрім вказаного протоколу, надано: направлення на медичний огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 , з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 10.01.2026 р., в якому зафіксовано той факт, що такий огляд ОСОБА_1 не проводився, при цьому ознаки будь-якого сп`яніння, які б були наявні у ОСОБА_1 , в направленні не зазначено; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому відображено наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, нечітка і порушена мова), і зафіксовано результати такого огляду ОСОБА_1 – позитивний (0,24 ‰); роздруківка тесту приладу «Drager Alcotest 6820 ARLJ 0462» від 10.01.2026 р. (тест №3559, результат – 0,24 ‰), яка свідчить про те, що вказане тестування проводилось о 16 год. 29 хв. 10.01.2026 р. при температурі +16 ?С, при цьому останнє калібрування вказаного приладу проводилось 23.01.2025 р.; розписка про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння про порядок застосування спеціального технічного засобу від 10.01.2026 р., що була надана для підписання ОСОБА_1 , як свідчать наявні у справі відеозаписи, вже після проведення останньому двох оглядів на визначення стану алкогольного сп`яніння, до проведення яких, означене інформування, про яке зазначено у розписці, працівниками поліції здійснене не було; рапорт працівника поліції, складений за результатом опрацювання введеного о 16 год. 35 хв. 10.01.2026 р. тим же інспектором, який складав вищеозначений протокол ( ОСОБА_2 ) повідомлення щодо виявлення останнім факту керування водієм ОСОБА_1 автомобілем «Шевроле Авео», номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння; довідка інспектора сектору АП Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області, з якої вбачається, що ОСОБА_1 видавалось посвідчення водія; здійснені за допомогою відеореєстратора службового автомобіля та нагрудних камер працівників поліції відеозаписи, в яких зафіксовані факти керування ОСОБА_1 у зазначені в протоколі час та місці автомобілем марки та моделі «Chevrolet Spark», номерний знак НОМЕР_1 , його зупинки працівниками поліції, проходження ОСОБА_1 оглядів на стан алкогольного сп`яніння, результати таких оглядів, процес оформлення поліцейським вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .

Натомість, будь-які належні, достовірні та допустимі докази, які б підтверджували викладені у протоколі серії ЕПР1 №563461 від 10.01.2026 р. обставини та факт вчинення ОСОБА_1 , у зазначенні в цьому протоколі час та місці, адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у матеріалах справі відсутні.

Так, вищеозначені пояснення ОСОБА_1 та аргументи його захисника узгоджуються з дослідженими у судовому засіданні, здійсненими за допомогою нагрудних камер працівників поліції, відеозаписами, на яких, з-поміж іншого, зафіксовано те, що у зазначений в протоколі час та місці ОСОБА_1 , який керував означеним у протоколі автомобілем, у зв`язку з порушенням правил дорожнього руху, зупинили працівники поліції, які, після встановлення особи ОСОБА_1 та притягнення його до адміністративної відповідальності за факт недотримання ним вимог дорожнього знаку, попросили останнього зачекати, після чого, один з працівників поліції повідомив, що чує з салону авто запах алкоголю, можливо омивач, та, не озвучуючи при цьому будь-яких ознак алкогольного сп`яніння, які б були наявні у ОСОБА_1 (який на відео виглядав тверезим, мав чітку мову та не мав тремтіння пальців рук), запитав у водія: «Тест пройдете?», на що ОСОБА_1 відповів згодою, пройшовши огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер», мундштуки до якого спочатку були відсутні, однак один мундштук був відшуканий поліцейськими у службовому автомобілі та наданий для використання ОСОБА_1 . Після отримання результату вказаного огляду - 0,18 ‰ (роздруківка якого в матеріалах справи відсутня), ОСОБА_1 мав намір продовжити рух, однак працівники поліції, порадившись між собою та дійшовши спільного висновку про те, що вони не обмежені у кількості проведених оглядів одного й того ж водія на стан алкогольного сп`яніння, вказали ОСОБА_1 про необхідність повторного проходження такого огляду через 20 хв., на що останній погодився та вдруге (через 12 хв.) пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою вказаного приладу, з використанням того ж самого мундштука, вихідний отвір якого, у момент продування в мундштук водієм, частково прикривався пальцем руки поліцейського. Під час проходження ОСОБА_1 означеного повторного огляду, був отриманий результат - 0,24 ‰, про що також свідчить роздруківка приладу «Drager Alcotest 6820 ARLJ 0462» (тест № 3559 від 10.01.2026 р.). При цьому, поліцейським було проігноровано ті обставини, що під час проведення, за допомогою вказаного спеціального технічного засобу оглядів на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , отриманні результати - 0,18 ‰ (в ході проведення першого тестування) та 0,24 ‰ (під час проведення повторного тестування), з урахуванням допустимої у вказаному приладі погрішності, не свідчили про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, і не дивлячись на це, було розпочато процедуру складання відносно останнього протоколу про адміністративне правопорушення.

Зокрема, з наявної у матеріалах справи, наданої на запит захисника, настанови з експлуатації газоаналізатора для вимірювання вмісту алкоголю у видихуваному повітрі «Drager Alcotest 6820» вбачається, що під час експлуатування вказаного приладу, за допомогою якого проводився огляд ОСОБА_1 , існують границі допустимої похибки, зокрема, для масової концентрації алкоголю в крові абсолютна похибка становить ± 0,04 ‰ (у діапазоні вимірювань від 0 ‰ до 0,4 ‰).

Про існування вказаних границь допустимої похибки (± 0,04 ‰ у діапазоні від 0 до 0,4 ‰) під час експлуатування у робочих умовах вищеозначеного газоаналізатора вбачається також із наданої на запит захисника відповіді представника компанії «Saturn Data International», яка є офіційним дистриб`ютором в Україні концерну з Німеччини з постачання, введення в обіг та продажу приладів алкодіагностики (Drager Safety AG&Co. KGaA), зокрема й газоаналізаторів «Drager Alcotest 6820».

Вказане також підтверджується й наданим захиснику та долученим до матеріалів справи свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки «Drager Alcotest 6820 ARLJ 0462» №П51QM001510325, чинне до 23.01.2026 р., з розділу експлуатаційної документації якого вбачається, що абсолютна похибка вказаного приладу, в діапазоні вимірювань від 0,00‰ до 0,04‰, становить ± 0,04 ‰.

Отже, враховуючи, що під час проведення, відразу після зупинки керованого ОСОБА_1 транспортного засобу, огляду останнього на стан алкогольного сп`яніння, такий стан сп`яніння не підтвердився (отриманий результат - 0,18 ‰), а в ході неправомірного проведення повторного огляду водія стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 у розмірі - 0,24 ‰, встановлений приладом «Drager Alcotest 6820 ARLJ 0462», є незначним відхиленням від допустимої норми (до 0,20 ‰ включно), в межах похибки даного приладу, визначеної його технічними характеристиками (0,04 ‰), а тому не можна виключати наявність у ОСОБА_1 такого рівня алкоголю в крові, який не перевищує 0,2 проміле і який, у відповідності до Інструкції, не може вважатися станом алкогольного сп`яніння. Тому, за вказаних обставин, із врахуванням навіть допустимих мінімальних похибок в роботі приладу «Drager Alcotest 6820 ARLJ 0462», працівник поліції, який проводив вказані огляди ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, помилково вказав у протоколі про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, оскільки факт перебування ОСОБА_1 у такому стані не доведений.

Також, суд звертає увагу й на те, що працівники поліції, при виявленні, в ході проведення оглядів ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу за допомогою вказаного приладу, такої незначної кількості алкоголю, що в межах допустимої похибки взагалі виключає адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП, під сумнів отримані результати тестування не поставили та, не дивлячись на те, що з поведінки, рухів та мови водія ОСОБА_1 (зафіксованих на відео) не вбачалось, що останній має ознаки алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 належним чином не роз`яснили про можливість проведення огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я та не сприяли в проведенні такого огляду в медичному закладі, натомість поліцейські, запевнивши ОСОБА_1 у відсутності необхідності проходження такого огляду в медичному закладу, склали вищеозначений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Окрім того, згідно з п.4 розділу II Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.

Так, відповідно до вищеозначеної Настанови (інструкції) з експлуатації газоаналізатора «Drager Alcotest 6820», якою визначено умови використання вказаного газоаналізатора, мундшутки вищевказаних газоаналізаторів запечатані в індивідуальну заводську упаковку, яка має вертикальну перфорацію посередині, забезпечує можливість легко та зручно брати та встановлювати мундштук у газоаналізатор та виключає контакт із частиною мундштука, що буде в контакті з губами особи, яку перевіряють, при цьому недотримання вимог експлуатації вказаних приладів може призвести як до ризику некоректної роботи засобів вимірювальної техніки газоаналізаторів «Drager Alcotest 6820», фактичних необ`єктивних тестів, так і до епідеміологічних ризиків.

Суд також звертає увагу й на ту обставину, що перед проведенням означених вище оглядів на стан алкогольного сп`яніння, поліцейський взагалі не інформував ОСОБА_1 про порядок застосування спеціального технічного засобу, не видно на відео й того, що вдруге переданий ОСОБА_1 мундштук до приладу «Драгер» до того був новим та герметично запакованим і не містив на собі залишків спиртовмісних продуктів. Натомість на відео зафіксовані обставини, які можуть свідчити про здійснені працівниками поліції фальсифікації, з метою отримання позитивних результатів при проведенні ОСОБА_1 повторного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння. Так, після проведення першого огляду, за результатом якого був отриманий негативний результат тестування, один з поліцейських, попередньо вимкнувши свою боді-камеру, про що повідомив напарнику, попросив у останнього вологі серветки, одну з яких демонстративно використав, а іншу (якою в подальшому були проведені певні маніпуляції та яка могла містити спіртовмістні засоби), приховуючи у низу залишив до того моменту, як його напарник, прикриваючи рукою свою боді-камеру, відвів її в сторону, і саме у цей момент на відео чути шарудіння пакету, такого ж як той, у який був поміщений пізніше наданий ОСОБА_1 мундштук, який після того, як працюючою боді-камерою було продовжено відеозйомку у звичному режимі, з`явився на передній панелі службового автомобіля працівників поліції, де до того цього мундштука не було. І коли цей мундштук був наданий для проходження повторного огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , характерного звуку, що свідчив би про факт розривання упаковки з мундштуком всередині, на відео не чути, не просив перевірити ОСОБА_1 герметичність упакування мундштука й працівник поліції, який у подальшому частково перекривав пальцем своєї руки випускний порт трубки мундштука до газоаналізатора «Драгер» в той час, коли ОСОБА_1 видихав повітря у вхідний порт цього мундштука, що прямо суперечить вимогам вищевказаної Настанови з експлуатації газоаналізатора «Drager Alcotest 6820», свідчить про наявність впливу на коректність роботи вказаного приладу та хибність отриманих за допомогою цього приладу результатів огляду ОСОБА_1 .

З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин, після перегляду вищеозначених відеозаписів, суд тлумачить усі сумніви на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та визнає недостовірними доказами наявні у матеріалах справи направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 10.01.2026 р., в якому, окрім іншого, зазначено про те, що такий огляд водія транспортного засобу - ОСОБА_1 не проводився, оскільки фактично останній для проведення медичного огляду працівниками поліції до закладу охорони здоров`я не направлявся, та акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, оскільки зафіксовані у вказаному акті, ознаки алкогольного сп`яніння (тремтіння пальців рук, порушення мови) не відповідають дійсності та, при перегляді в судовому засіданні відеозаписів із нагрудних камер працівників поліції, наявність зазначених ознак алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 не підтвердилась. При цьому, сам акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів є документом, який складено за результатами проведеного повторного тестування на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820 ARLJ 0462», який у даному випадку достеменно стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 не підтвердив, про що зазначено вище. Вказані ж у акті огляду відомості щодо згоди ОСОБА_1 із результатами проведеного тестування спростовуються вищеозначеними, наданими у судовому засіданні, показаннями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. З вищенаведених підстав суд не бере до уваги й складений, за результатом опрацювання повідомлення інспектора ОСОБА_2 , рапорт, який є внутрішнім документом працівника правоохоронного органу, та не є достовірним доказом у справі.

Отже, доказів, які б були належними, достовірними та допустимими і які б спростовували встановленні у судовому засіданні обставини, показання ОСОБА_1 та які б об`єктивно доводили факт керування останнім транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що було б зафіксовано у спосіб, передбачений чинним законодавством, до складеного відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 563461 від 10.01.2026 р. долучено не було. До того ж, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними, достовірними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи, в якому фактично формулюється обвинувачення особи у вчиненні певного правопорушення.

З урахуванням наведеного, оскільки в ході судового розгляду не встановлено жодних належних та достовірних доказів про порушення ОСОБА_1 вимог п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, що останньому ставиться у вину, відомості, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, щодо керування транспортним засобом ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, є недостовірними.

Відповідно до ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

З огляду на положення ст.62 Конституції України, ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява №16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016 р. заява №926/08), суд приходить до висновку, що направлені до суду відносно ОСОБА_1 матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, не узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у тому разі якщо, відсутня подія або склад адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, після аналізу всіх доказів по справі, суд тлумачить усі сумніви на користь особи, яка притягається до відповідальності, та приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки прямих, безспірних і безсумнівних доказів його вини не здобуто та суду не надано, а тому, у відповідності до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі підлягає закриттю, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу вказаного адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 247, 283, 284, 294 КУпАП, суд -

постановив:

Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення – закрити, за відсутністю в його діях складу цього адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя