Постанова від 03 березня 2026 р. у справі №677/223/26 — Красилівський районний суд Хмельницької області

Красилівський районний суд Хмельницької області

ін. 31000 , м. Красилів , вул. Булаєнка, 4 тел. (факс): 038 55 4 34 75

_____________________________________________________________________________

Справа №: 677/223/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.03.2026 м.Красилів

Суддя Красилівського районного суду Хмельницької області Федишин І.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Хмельницького РУП ВП № 4 ГУНП у Хмельницькій області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст. 126 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 582582 від 04.02.2026, ОСОБА_1 04.02.2026 о 09 год. 15 хв. по вул. Ціолковського, 10 у м. Красилові керував транспортним засобом «RENAULT LAGUNA», державний номерний знак НОМЕР_1 , без посвідчення водія, тобто не маючи права керування таким транспортним засобом, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, слід прийти до наступних висновків.

Ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод регламентовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Відповідно до положень ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Статтею 245 КУпАП наголошується, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Із положень стст. 254, 255 КУпАП випливає, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення певної особи у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.

Відповідно до норм діючого в Україні законодавства обвинувачення повинно бути конкретним і не порушувати право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на захист, оскільки особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повинна чітко знати і розуміти суть обвинувачення.

При цьому в процесі доказування вини доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282.

Відтак, доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, адже не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», не доказує співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Відповідальність за ч. 2 ст. 126 КУпАП настає за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Відповідно до п. 4 розділу 7 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07.11.2015 № 1395, (далі Інструкція), поліцейський, який подає матеріали до розгляду, готує довідку про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, отримання (неотримання) особою за місцем її проживання посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Однак, у порушення зазначених вимог Інструкції, в матеріалах справи відсутня довідка про отримання (неотримання) ОСОБА_1 посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Разом з тим, у протоколі ЕПР1 № 582582 зазначено про те, що ОСОБА_1 «посвідчення водія взагалі отримував в ТСЦ МВС» та звинувачено його в порушенні п.2.1.а. ПДР – керування ТЗ особою, яка не має права керування таким ТЗ. При цьому в зазначеному протоколі не вказано, на керування яким транспортним засобом дає право отримане ОСОБА_1 посвідчення водія.

З урахуванням викладеного вищезазначена відсутня довідка має важливе значення для висновку щодо наявності чи відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

З приписів ст. 33 КУпАП слідує, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається в межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Особливості накладення стягнення при розгляді справ без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

Дана норма матеріального права визначає, що накладення адміністративних стягнень має відбуватися з дотриманням ряду загальних правил, суть яких полягає в реалізації найважливіших принципів адміністративної відповідальності, її законності та індивідуалізації. Виконання загальних правил при застосуванні адміністративних стягнень має ґрунтуватися, перш за все, на неухильному додержані принципу законності.

Важливе значення для адміністративно-юрисдикційної діяльності має визначення приписів ч. 2 ст. 33 КУпАП, а саме обставин, які мають враховуватись при накладенні стягнення з метою індивідуалізації відповідальності. До таких факторів віднесено характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Розуміння змісту цих обставин необхідне для обґрунтованості призначення конкретного заходу адміністративної відповідальності.

Санкція частини 2 статті 126 КУпАП передбачає накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 грн.

Тому, відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення суд зобов`язаний врахувати майновий стан правопорушника. В порушення вказаних норм, до матеріалів справи не долучено жодних відомостей про майновий стан неповнолітнього ОСОБА_1 (наявність власного доходу, стипендії, майна або перебування на утриманні батьків), що позбавляє суд можливості об`єктивного, справедливого та законного вирішення питання щодо застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 (з наступними змінами та доповненнями), визнано правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені без додержання вимог КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.

З огляду на викладене слід прийти до висновку, що без доопрацювання та усунення недоліків подальший розгляд справи неможливий, тому матеріали протоколу про адміністративне правопорушення, складені стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП необхідно повернути до ВнП № 4 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області для доопрацювання та усунення зазначених вище недоліків.

Керуючись стст. 1, 33, 126, 245, 251, 254, 255, 256, 268, 277, 278 КУпАП, п. 4 розділу 7 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07.11.2015 № 1395,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративну справу № 677/223/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП - повернути до Відділення поліції № 4 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області для належного оформлення.

Постанова оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.

Суддя І. В. Федишин