Суд: Індустріальний районний суд міста Дніпра
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Недбале ставлення до військової служби
Дата: 02 березня 2026 р.
Справа: №202/487/26
Суддя: Ігнатенко В. В.
Справа № 202/487/26
Провадження № 3/202/383/2026
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2026 року місто Дніпро
Суддя Індустріального районного суду міста Дніпра Ігнатенко В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працює начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП,-
В С Т А Н О В И В:
Згідно витягу з наказу ТВО командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » №227 від 25 травня 2023 року ОСОБА_1 призначено на посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до витяту із ІНФОРМАЦІЯ_4 , начальник ІНФОРМАЦІЯ_5 відповідає за своєчасне і повне виконання завдань, покладених на ІНФОРМАЦІЯ_5 , а також зобов`язаний забезпечувати виконання особовим складом ІНФОРМАЦІЯ_5 поставлених перед ними завдань та проводити аналіз службової діяльності ІНФОРМАЦІЯ_5 .
У статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-ХIV (Далі - Статут), зафіксовано, що необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також Завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки, зокрема: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та статутів Збройних Сил України.
Статтею 16 вказаного Статуту передбачено, що кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними , положеннями, інструкціями.
Згідно статті 26 Статуту внутрішньої служби 3СУ військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України" дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до статті 28 Статуту внутрішньої служби ЗСУ єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця.
Командир (начальник) відповідно до посади, яку він займає, повинен діяти самостійно і вимагати від підлеглих виконання вимог Конституції України, законів України, статутів Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів.
Згідно статті 59 Статуту внутрішньої служби ЗСУ командир (начальник) зобов`язаний:
знати, дотримуватися особисто та вимагати від особового складу неухильного дотримання норм міжнародного гуманітарного права;
знати стан справ у дорученій йому військовій і частині, на кораблі (у підрозділі), ділові, морально-психологічні якості безпосередньо підпорядкованих військовослужбовців, бойову та іншу техніку, озброєння, що є в частині, на кораблі (у підрозділі), вміло керувати військовою частиною, кораблем (підрозділом) як у повсякденному житті, так і під час виконання бойових завдань.
Начальник Територіального центру комплектування та соціальної підтримки несе відповідальність за діяльність центру, включаючи загальне керівництво, виконання мобілізаційних завдань, ведення військового обліку, організацію призову, роботу з резервістами та соціальний захист, а також за законність дій підпорядкованого персоналу, видаючи накази, інструкції та керуючи персоналом у межах своєї компетенції згідно із законодавством.
Так, підполковник ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, 23.11.2024 року під час несення служби на посаді начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 в порушення функціональних обов`язків за посадою, ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Постанови КМУ №560 від 16 травня 2024 року перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , діючи недбало, протиправно, всупереч інтересам служби, не виконав свої обов`язки, а саме: не забезпечив належний контроль за всебічним, повним та законним проходженням ОСОБА_2 військово-лікарської комісії, а також не вжив жодних заходів щодо складення та оформлення адміністративного матеріалу відносно ОСОБА_3 , як порушника військового обліку, що вказує на недбалість та безвідповідальність, неналежний контроль за особовим складом, що створило негативні наслідки для мобілізації в цілому, чим вчинив недбале ставлення до військової служби військовою службовою особою в умовах особливого періоду і скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
В ході судового розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 пояснив наступне. Після складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, який він отримав 15.01.2026 року, провину визнав в повному обсязі. У судовому засіданні щодо обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 172 -15 КУаАП пояснив, що дійсно працює начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 і 23.11.2024 року в приміщення ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою АДРЕСА_2 , співробітниками поліції було доставлено ОСОБА_2 , який був виявлений як порушник військового обліку. Також ОСОБА_1 зазначив, що в його посадові обов`язки не входить обов`язок щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення та повідомив, що згідно з наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 №3 від 13.01.2024 року визначено коло осіб, які відповідальні за своєчасне виявлення адміністративних правопорушень, якісне оформлення протоколів та долучення необхідних документів до справи про адміністративне правопорушення для подання їх до розгляду начальнику ІНФОРМАЦІЯ_5 та прийняття рішення про накладення адміністративного стягнення.
Окрім того, співробітниками поліції, які доставили ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_5 не було складено протокол про адміністративне затримання ОСОБА_2 , а тому військові посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_5 здійснили заходи до ОСОБА_2 не як до порушника мобілізаційного законодавства, а як до військовозобов`язаного під час мобілізації. ОСОБА_1 просив суд закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за малозначністю та звільнити його від адміністративної відповідальності.
Судом було допитано свідка ОСОБА_4 , який повідомив суду, що на 23 листопада 2024 року працював в ІНФОРМАЦІЯ_6 на посаді солдата взводу охорони і надав пояснення, що 24 листопада 2024 року на АДРЕСА_3 , було зупинено ОСОБА_2 і при перевірці військово-облікових документів було встановлено, що у останнього відсутні будь які військово-облікові документи і ОСОБА_5 не перебуває на військовому обліку. Після чого ОСОБА_4 здійснив супровід ОСОБА_2 до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_5 . Свідок ОСОБА_4 пояснив суду, що в його обов`язки не входило складання протоколу про адміністративне правопорушення та йому невідомо, хто повинен складати протоколи про адміністративне правопорушення.
Частиною 1 статті 172-15 КУпАП передбачено відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби .
Частиною 2 цієї статті передбачено відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене в умовах особливого періоду.
Визначення військової службової особи надано у примітці до ст. 172-13 КУпАП, відповідно до якої, під вказаними особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або виконують такі обов`язки за спеціальним дорученням повноважного командування.
Ст.1 Закону України «Про оборону України», визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Так, недбале ставлення до служби передбачає невиконання або неналежне виконання службових обов`язків через недбале чи несумлінне ставлення до них. Крім того, якщо особа не мала реальної можливості взагалі проявити ставлення до своїх службових обов`язків (хвороба, відсутність досвіду, нетривалість служби), то не можна говорити про те, що воно було недбалим чи несумлінним.
Згідно ст. 16 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП, а саме: недбале ставлення військової службової особи до військової служби в умовах особливого періоду, та провина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення №1 від 15.01.2026 року, витягом із наказу командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_3 " №227 від 25.05.2023 року, витягом із положення ІНФОРМАЦІЯ_7 , затвердженого наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 від 18.12.2023 №1201 (зі змінами), наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 №3 від 03.01.2024 року, постановою Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі від 02.10.2025 року якою визнано протиправним та скасовано Наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 в частині призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_2 та зобов`язано військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення від проходження військової служби ОСОБА_2 та виключити солдата ОСОБА_2 зі списків складу військової частини НОМЕР_1 , копією витягу з ЄРДР, постановою про закриття кримінального провадження від 15.01.2026 року.
Разом з цим, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд в повній мірі дотримуючись вимог ст.ст. 23, 33 КУпАП, в силу яких адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до вимог ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого правопорушення орган, посадова особа, уповноважені вирішувати справу, можуть звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, яке не призвело до істотних негативних наслідків, а також враховуючи особу ОСОБА_1 який раніше до адміністративної та дисциплінарної відповідальності не притягувався, має позитивну характеристику з місця проходження служби від начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_6 , нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції», відзнакою Міністра оборони України «Захиснику України», нагрудним знаком «Відзнака начальника регіонального управління сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ІІІ ступеня», грамотою «За професійне виконання обов`язків, зразкову дисципліну, сумлінне і бездоганне виконання службових (бойових) завдань в складі сил оперативно - тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_9 » в районі проведення Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей та з нагоди 26-ої річниці Дня незалежності України», його вини, рід занять та майновий стан, відсутність обставин, які обтяжують відповідальність, суд приходить до висновку, що на підставі ст.22 КУпАП ОСОБА_1 слід звільнити від адміністративної відповідальності у зв`язку із малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 283-284 КУпАП,-
ПОСТАНОВИВ:
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП та звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності в зв`язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 172-15 КУпАП закрити.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Індустріальний районний суд м. Дніпра протягом десяти днів з дня винесення.
Суддя В.В. Ігнатенко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua