Постанова від 03 березня 2026 р. у справі №213/585/26 — Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

Суд: Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами

Дата: 03 березня 2026 р.

Справа: №213/585/26

Суддя: Хмельова С. М.

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/585/26

Номер провадження 3/213/331/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Хмельова С.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 126 ч.2 КУпАП,

В С Т А Н О В И Л А :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 577949 від 28.01.2026, неповнолітній ОСОБА_1 28 січня 2026 року о 20:09 год. по вул. Переяславська, 3 в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу керував транспортним засобом Volkswagen Tiguan, номерний знак НОМЕР_1 не маючи при собі посвідчення водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії, оскільки не отримував його. Фіксація здійснювалась на відеореєстратор ХІАОМІ, бодікамери 475182, 475183.

Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані як порушення п. 2.1 (а) ПДР України, за що притягується до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 з обставинами правопорушення погодився, вину у вчиненні правопорушення визнав. Пояснив, що йому надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування, проживає з бабусею, яка є його опікуном. Він сів за кермо автомобіля хрещеної, яка попросила відвезти її. Обіцяє не допускати правопорушень.

Вислухав ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи у їх сукупності, приходжу до таких висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 222 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ч.2 ст. 126 цього Кодексу, розглядають органи Національної поліції.

Відповідно до ст.221 КУпАП судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років.

Оскільки ОСОБА_1 на момент вчинення правопорушення не досяг 18 років, справа підлягає розгляду судом.

Відповідно до підпункту «а» п.2.1 Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортними засобами відповідної категорії.

Згідно з пунктом 1.9 Правил дорожнього руху України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом передбачена частиною 2 статті 126 КУпАП.

Відповідно до Закону України «Про дорожній рух», право на керування автомобілями, колісними тракторами, самохідними машинами, сільськогосподарською технікою, іншими механізмами, які експлуатуються на вулично-дорожній мережі, всіх типів (категорії B1, B, C1, C, T), за винятком автобусів, трамваїв і тролейбусів, - може бути надано особам, які досягли 18-річного віку.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.126 ч.2 КУпАП окрім його особистих пояснень підтверджується письмовими матеріалами справи, які узгоджуються між собою, є достатніми та допустимими, в тому числі: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №577949 від 28.01.2026; рапортом інспектора ППП в м. Кривий Ріг, з якого слідує, що 29.11.2025 було зупинено транспортний засіб - Volkswagen Tiguan, номерний знак НОМЕР_1 під керування ОСОБА_1 , який не мав посвідчення водія відповідної категорії. Право керування автомобілем передала рідна тітка свідомо, знаючи що це буде порушенням ПДР України.

Відеозаписом, що міститься на диску, доданому до протоколу, зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Було встановлено, що ОСОБА_1 є неповнолітнім, права керування ТЗ не отримував.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово зазначав, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Приймаючи до уваги викладене, оцінюючи в сукупності зібрані та досліджені докази, приходжу до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, тобто у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 126 ч.2 КУпАП.

Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Як передбачено ч.2 ст. 13 КУпАП у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 121-127 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 24-1 КУпАП за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу: 1) зобов`язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; 2) попередження; 3) догана або сувора догана; 4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

Враховуючи, що ОСОБА_1 на час вчинення правопорушення є неповнолітнім, свого доходу не має, проживає з опікуном, вперше притягується до адміністративної відповідальності, свою вину у вчиненні правопорушення визнав, вважаю за доцільне застосувати до нього захід впливу відповідно до ст. 24-1 КУпАП у виді попередження, що буде достатнім для його виховання та запобігання вчинення нових правопорушень.

Як визначено положеннями ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Оскільки заходи впливу, передбачені ст. 24-1 КУпАП не є адміністративними стягненнями у розумінні ст.23 КУпАП, тому стягнення судового збору не допускається.

Керуючись ст. ст. 13, 23, 24-1, 40-1, 126 ч.2, 268, 283-285 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП та застосувати до нього захід впливу у виді попередження.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Суддя С.М. Хмельова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua