Постанова від 02 березня 2026 р. у справі №199/16597/25 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Суд: Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 02 березня 2026 р.

Справа: №199/16597/25

Суддя: СЕНЧИШИН Ф. М.

Справа № 199/16597/25

(3/199/179/26)

П О С Т А Н О В А

іменем України

03 березня 2026 року м. Дніпро

Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Сенчишин Ф.М., за участі захисника Красюка І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця ЗСУ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

22 листопада 2025 року о 02 год. 48 хв. ОСОБА_2 , в районі будинку № 131-м по вул. Івана Нечуй-Левицького у м. Дніпро, керував транспортним засобом «VOLKSWAGEN PASSAT», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння.

ОСОБА_2 , належним чином та завчасно сповіщений про час та місце розгляду справи, до суду не з`явився, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Захисник останнього – адвокат Красюк І.В. в судовому засіданні повідомив, що його підзахисний свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнає, оскільки транспортний засіб був зупинений без причини, під час огляду на стан сп`яніння працівниками поліції було допущено ряд грубих процедурних помилок, та сам огляд працівник поліції взагалі не мали права проводити, оскільки ОСОБА_2 є військовослужбовцем та його огляд мали проводити співробітники ВСП. Окрім цього, до матеріалів справи не додано доказів на підтвердження факту того, що ОСОБА_2 взагалі керував транспортним засобом.

Дослідивши докази та оцінивши їх за внутрішнім переконанням в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що факт вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення внаслідок винних дій останнього повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, що узгоджуються між собою та не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та об`єктивності:

?протоколом про адміністративне правопорушення, який оформлений повноважною особою згідно вимог КУпАП;

?квитанцією використання газоаналізатора «Drager Alkotest 7510», згідно якої станом на 03 год. 00 хв. 22 листопада 2025 року у ОСОБА_2 встановлено концентрацію алкоголю у розмірі 1,73 проміле;

?актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, за яким огляд ОСОБА_2 на стан алкогольного сп`яніння проведений у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнин рота, порушення мови. Огляд проводився за допомогою газоаналізатора «Drager Alkotest 7510», яким встановлена позитивна проба – 1,73 проміле алкоголю. Факт огляду та його результат зафіксовано на нагрудні камери працівників патрульної поліції;

?рапортом працівника патрульної поліції, яким зафіксовано зупинку транспортного засобу «VOLKSWAGEN PASSAT», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , наявність у останнього ознак алкогольного сп`яніння, а також проходження останнім огляду на стан сп`яніння з отримання позитивного результату – 1,73 проміле алкоголю;

?переглянутим в судовому засіданні відеозаписом з нагрудних камер працівників патрульної поліції, на якому зафіксовано факт проходження ОСОБА_2 огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Drager Alkotest 7510», яким встановлена позитивна проба – 1,73 проміле алкоголю.

Оцінюючи заперечення сторони захисту з приводу безпідставності зупинки, суд виходить з того, що наказом Дніпропетровської обласної військової адміністрації на території м. Дніпра встановлено комендантську годину в період з 00:00 години по 05:00 годину. Місцем зупинки автомобіля є заїзд на Амурський міст. У суду не виникає сумнівів в правомірності здійснення працівниками поліції зупинки в комендантську годину автомобіля, який здійснював заїзд а стратегічний об`єкт. Посилання захисника на той факт, що в протоколі причиною зупинки було зазначено номерні знаки «ЗСУ», які не належать даному транспортному засобу, є його власним трактуванням фабули протоколу, оскільки в протоколі не зазначено, що саме це стало причиною зупинки транспортного засобу, а лише констатовано факт неналежності вказаних номерних знаків даному автомобілю. Виходячи з викладеного відповідні заперечення судом відхиляються.

Також суд відхиляє заперечення сторони захисту з приводу повноважності працівників поліції проводити огляд ОСОБА_2 як військовослужбовця, оскільки за приписами п. 2 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку. Судом неодноразово на клопотання захисника надавався час для подання до суду доказів того, що на момент зупинки ОСОБА_2 виконував обов`язки військової служби, однак такі докази до суду подані не були.

Оцінюючи наявність такої обставини як керування ОСОБА_2 транспортним засобом, суд виходить з того, що на переглянутому в судовому засіданні відеозаписі з нагрудних камер працівників патрульної поліції зафіксовано, як останній виходить з водійського сидіння заведеного автомобіля, вночі, на мосту. Наведене суд оцінює в сукупності з тим, що сторона захисту не змогла надати пояснень з приводу того, що саме робив ОСОБА_2 в тому місці та в той час. За наведених обстави, у суду не виникає сумнівів, що до місця зупинки ОСОБА_2 дістався саме вказаним автомобілем, керуючи ним та здійснюючи на ньому рух, і таку обставину останній під час спілкування з працівниками поліції не заперечує.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Накладаючи на ОСОБА_2 адміністративне стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, істотність наслідків вчиненого правопорушення. За перелічених фактичних обставин, суд дійшов переконання, що необхідним та достатнім для виховання ОСОБА_2 в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, є адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

На підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_2 до доходу держави підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст.ст. 33-35, 252, 283, 284 КУпАП, суд -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_2 до доходу держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Роз`яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що за приписами ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанову про накладення штрафу надіслати для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягнути:

-подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

-витрати на облік зазначеного правопорушення.

Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя:

03.03.2026

Оригінал: reyestr.court.gov.ua