Рішення від 02 березня 2026 р. у справі №608/223/26 — Чортківський районний суд Тернопільської області

Копія

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2026 року Справа № 608/223/26

Номер провадження2-а/608/64/2026

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі :

головуючої судді Яковець Н. В.

з участю секретаря Олійник О. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення № 3499, -

ВСТАНОВИВ:

В січні 2026 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення № 3499.

В позовній заяві посилається на те, що перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 . У грудні 2025 року від державного виконавця Чортківського відділу ДВС у Чортківському районі Тернопільської області дізнався, що стосовно нього відкрито виконавче провадження на підставі постанови про адміністративне правопорушення.До цього часу він не отримував жодних листів ані від ІНФОРМАЦІЯ_3 , ані від Чортківського відділу ДВС. У відповідь на адвокатський запит 09 січня 2026 року було отримано лист від Чортківського відділу ДВС із копією постанови про адміністративне правопорушення № 3499 від 09.10.2025 та копію постанови про відкриття виконавчого провадження. У постанові про адміністративне правопорушення № 3499 від 09.10.2025 вказано, що ОСОБА_1 не оновив свої персональні дані, а саме з 15.05.2025 по теперішній час не надав дані про освіту та місце роботи.

ОСОБА_1 вважає дану постанову незаконною, оскільки вона є необґрунтованою тавинесена з порушенням установленого порядку накладення адміністративних стягнень. Так, із постанови про адміністративне правопорушення № 3499 від 09.10.2025 не зрозуміло, про яке саме оновлення персональних даних йдеться і чому ТЦК та СП рахував строк із 15.05.2025 року. Згідно Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у позивача виник обов`язок щодо оновлення персональних даних з 18.05.2024 по 16.07.2024 включно. Таким чином, 17.07.2025 закінчився строк, протягом якого може бути накладено адміністративне стягнення на особу за неуточнення свої персональних даних. Тому постанову про адміністративне правопорушення № 3499 складено 09.10.2025 після спливу 1-річного строку для притягнення до адміністративної відповідальності, що в свою чергу, робить її незаконною. Із копії диплому вбачається, що позивач закінчив навчальний заклад 25 червня 2001 року у Варшаві. Із грамоти про призначення адміністратором церкви вбачається, що позивач почав діяльність у церкві у с. Стара Ягільниця від 26 листопада 2003 року. Під час розгляду адміністративної справи ІНФОРМАЦІЯ_4 не встановив, коли ж все таки позивач закінчив навчальний заклад (і чи закінчив взагалі), а також коли він почав трудову діяльність. Невідомо, чому у постанові про адміністративне правопорушення вказана дата 15.05.2025 як початок строку, протягом якого позивач повинен був вчинити певні дії (з 15.05.2025 по теперішній час не надав дані про освіту та місце роботи). Здобуття освіти і призначення адміністратором церкви відбулось задовго до того, як КМУ затвердив Постановою № 1487 Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Відповідачем у постанові про адміністративне правопорушення немає посилання на норму закону, яка була чинна станом на можливе вчинення позивачем правопорушення (здобуття освіти і влаштування на роботу), а притягнення до відповідальності за нормою закону, якої не існувало на час вчинення правопорушення - є протиправним.

Притягуючи позивача до адміністративної відповідальності відповідач посилається на невідповідні норми закону. У ч. 11 ст. 38 ЗУ "Про військовий обов`язок і військову службу" йдеться про обов`язок повідомити у разі зміни місця роботи чи освіти. Позивач не змінював місце роботи з 2003 року, аналогічно, як і освіта у нього та ж сама з 2001 року. Відповідно жодних змін у освіті чи роботі у позивача не виникло. У будь-якому разі враховуючи час, коли позивача було призначено адміністратором церкви і, коли він здобув освіту, минув строк притягнення до адміністративної відповідальності, що виключає накладення стягнення на позивача.

Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_4 , який склав відносно позивача постанову про адміністративне правопорушення від 09.10.2025, не є належним чином зареєстрованою юридичною особою. Вважає, що постанова про адміністративне правопорушення, яка видана організацією, що не зареєстрована належним чином як юридична особа, не може бути підставою для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності та накладення адміністративного стягнення.

Враховуючи вищенаведені обставини, просить визнати протиправною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення № 3499 від 09.10.2025, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 про накладення стягнення на ОСОБА_1 за ч. ст. 210 КУпАП, а провадження у справі закрити. Також позивач подав заяву про поновлення строку для оскарження постанови, оскільки про її наявність він дізнався лише 09 січня 2026 року.

В січні 2026 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідач категорично заперечує щодо задоволення позовних вимог з огляду на наступне. Відповідно до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку). Територіальні центри звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Позивач стверджує, що до набрання чинності Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 року, обов`язку повідомляти про зміну персональних даних у встановлений строк не існувало. Однак, норми Закону України “Про військовий обов`язок та військову службу” в редакції станом на 11.02.2001 (в цій редакції Закон мав назву “Про загальний військовий обов`язок і військову службу”), частина 8 статті 38 цього Закону визначала, що військовозобов`язані та призовники у разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси, освіти, місця роботи і посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про це орган, де вони перебувають на військовому обліку. Крім того, цим Законом (в чинній редакції) передбачено, що громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров`я і віком, зобов`язані: прибувати за викликом військового комісаріату до призовних дільниць для приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою одержання військової спеціальності, призову на військову службу або на збори; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку. Зазначена в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності дата 15.05.2025 - є датою взяття Позивача на військовий облік Відповідачем та виявлення неповних даних щодо нього у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а саме: відсутності відомостей про освіту та місце роботи. До того ж, відповідно до наявних у ЄДРПВР відомостей, Позивач був визнаний ВЛК непридатним до військової служби у мирний час та обмежено придатним у воєнний час. Дата проходження Позивачем цього медичного огляду, за результатами якого була винесена вказана постанова ВЛК також відсутня.

Як вбачається з облікової картки Позивача з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості щодо освіти, місця роботи, дата проходження медичного огляду, яким Позивача було визнано непридатним у мирний час та обмежено придатним до військової служби у воєнний час, оновлені дані про медичні огляди з метою встановлення ступеня придатності до військової служби - відсутні. Тобто Позивач не уточнив свої облікові та персональні дані, як того вимагає закон, чим допустив порушення правил військового обліку.

Позивач стверджує, що не був поінформований про винесення постанови №3499 від 09 жовтня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_5 . Однак, це абсолютно не відповідає дійсності. Він прибув до Відповідача 09 жовтня 2025 року з приводу уточнення персональних даних. Була проведена звірка даних Позивача з ЄДРПВР, під час якої було встановлено, що Позивач вчинив порушення правил військового обліку шляхом не оновлення своїх персональних даних. Позивача було повідомлено про інкриміноване йому порушення. Позивач був присутній при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно нього, йому було роз`яснено його права та надано можливість дати пояснення по суті правопорушення. Позивач особистим підписом у протоколі засвідчив, що його повідомлено про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно нього. Позивач був присутній під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Постанову від 09.10.2025 № 3499 направлено засобами поштового зв`язку на задекларовану адресу Позивача. Таким чином, Відповідачем повністю дотримана процедура притягнення Позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення. Позивач, всупереч вимогам законодавства не надав оригінали чи копії документів, що підтверджували б оплату ним штрафу протягом 15 календарних днів. Тож, як того вимагає закон, постанова від № 3499 від 09.10.2025 була направлена до відділу Державної виконавчої служби для стягнення в дохід держави суми штрафу в порядку примусового виконання.

Щодо оспорювання представником Позивача правосуб`єктності Відповідача, повідомляють, що джерело інформації, яке використовує представник Позивача є приватною ІТ-компанією, походження даних, які використовує цей інтернет-ресурс є сумнівним.

Виходячи з викладеного, Позивач дійсно вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210 КУпАП, про що було винесено оскаржувану постанову з повним дотриманням процедури притягнення до адміністративної відповідальності та у відповідності до норм законодавства.

В січні 2026 року представник позивача подала відповідь на відзив, зазначила, що у відзиві відповідач посилається на Закон України “Про загальний військовий обов`язок”, який діяв станом на 2001 рік. Проте, у постанові про адміністративне правопорушення про цей закон, як підставу для притягнення до адміністративної відповідальності не йдеться. Цим порушено вимогу посилатися на відповідний нормативно-правовий акт у разі притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею, яка має бланкетний характер. І навіть, якщо б відповідач послався на вказаний закон, то це було б протиправно, оскільки закінчились строки притягнення особи до відповідальності. Відповідачем не надано доказів, що ОСОБА_1 дійсно був присутній під час розгляду справи та при винесенні стосовно нього постанови, а також доказів того, що він не висловлював заперечень. Ці твердження відповідача є голослівними. Навіть якщо припустити, що позивач міг бути присутній, то такими діями відповідач порушив право на захист позивача. Невідомо, чи позивач, як особа без відповідної юридичної освіти взагалі розумів, що в один день відбувається і складення протоколу і розгляд адміністративної справи. Позивач був позбавлений можливості скористатись правничою допомогою, надати пояснення або документи у справі. Тому, якщо припустити, що ОСОБА_1 був згідний на розгляд справи і не висловлював будь-яких заперечень, то від нього повинна була надійти до ТЦК та СП відповідна заява. Доказів отримання від позивача такої заяви не надано суду. Відомості у оскаржуваній постанові про відсутність заперечень позивача щодо притягнення його до відповідальності немає. Відповідач не надає жодних доказів надсилання ОСОБА_1 копії постанови про адміністративне правопорушення № 3499 від 09.10.2025 і вона позивачу не вручалась. Просить визнати постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності протиправною та скасувати її.

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Оринник Н. С. в судове засідання не з`явилася, подала заяву, в якій просила розглянути справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити повністю.

Представник відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з`явився, у відзиві просили розгляд справи проводити без участі представника та відмовити у задоволенні позову.

Вивчивши та дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 винесено постанову № 3499 про адміністративне правопорушення від 09 жовтня 2025 року за ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою позивача ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 гривень.

За змістом вказаної постанови встановлено, що 09 жовтня 2025 року о 10 год. 00 хв. громадянин ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 з приводу уточнення персональних даних. Під час звірки персональних даних було встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також не оновив свої персональні дані, а саме 15.05.2025 року по теперішній час не надав дані про освіту та місце роботи, чим порушив Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022, згідно яких громадяни особисто повинні повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміни персональних даних, зазначених у статті 7 ЗУ «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Вирішуючи питання правомірності прийняття оскаржуваної постанови, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є питання щодо протиправності постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 3499 від 09 жовтня 2025 року про притягнення позивача до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУпАП).

За приписами ч. 1, 2 ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно із частинами 2, 3, 4 ст. 256 КУпАП, протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Як передбачено ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Згідно ч.1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд також враховує, що статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», відповідно до частин 1-3 статті 1 якого Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до ч.1 ст. 39 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Згідно з ч. 8 ст. 15 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» призовники, яким надійшла повістка відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки на прибуття до призовної дільниці для проходження призовної комісії, зобов`язані прибути в пункт і у строк, зазначені в повістці.

За змістом ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан.

Згідно п. 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 «Про загальну мобілізацію» в Україні оголошено загальну мобілізацію.

У подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався указами Президента України, який діє на час розгляду справи.

Відповідно до абзаців 1, 3 ч. 1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», посадові особи, винні в порушенні законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також громадяни за невиконання своїх обов`язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.

Статтею 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку. Згідно частини 3 цієї статті - вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 235 КУпАП визначено, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 3 від 01.01.2024 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 року за № 36/41381 (далі - Інструкція).

Згідно п. 3 Розділу ІІ Інструкції, у протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Відповідно до п.6 Розділу ІІ Інструкції, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов`язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол.

У даній справі судом встановлено, що 09 жовтня 2025 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 встановив, що 09 жовтня 2025 року о 10 год. 00 хв. громадянин ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 з приводу уточнення персональних даних. Під час звірки персональних даних було встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також не оновив свої персональні дані, а саме 15.05.2025 року по теперішній час не надав дані про освіту та місце роботи, чим порушив Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, таким чином вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Однак, на думку суду, постанова № 3499 за справою про адміністративне правопорушення від 09.10.2025 винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 без врахування вимог ч. 7 ст. 38 та п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, що є грубим процесуальним порушенням.

Так, відповідно до ч. 7 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Тобто, за приписами наведеної вище правової норми початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день виявлення адміністративного правопорушення. Вказана стаття не передбачає інших умов відліку цього строку, крім як для триваючих правопорушень.

Згідно наведеної вище оскаржуваної постанови № 3499 за справою про адміністративне правопорушення від 09.10.2025 судом встановлено, що порушення позивачем Правил військового обліку полягає в тому, що він з 15.05.2025 по теперішній час не надав дані про освіту та місце роботи.

Проте суд зазначає, що вчиненим адміністративне правопорушення вважається наступного дня після закінчення 60-денного строку визначеного для уточнення персональних даних, тобто 19.07.2024 року.

Однак, спірну постанову № 3499 за справою про адміністративне правопорушення було винесено лише 09.10.2025, тобто після закінчення одного року з дня вчинення порушення, встановленого ч. 7 ст. 38 КУпАП.

Про закінчення строку, протягом якого може бути накладено адміністративне стягнення за неуточнення персональних даних, наголошують у позовній заяві та відповіді на відзив позивач та його представник.

Суд звертає увагу, що при застосуванні приписів ч. 7 ст. 38 КУпАП першочерговим є питання щодо того чи не закінчився 3-місячний строк з дня виявлення порушення. Якщо ж такий 3-місячний строк не закінчився, то слід з`ясувати чи не закінчився річний строк з дня вчинення порушення, що є безумовною перешкодою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Отже, застосування річного строку передбаченого частиною 7 статті 38 КУпАП може бути актуальним в тому випадку, коли з дня вчинення порушення пройшло більше 1 року, безвідносно до того чи уже закінчився чи не закінчився 3-місячний строк з дня виявлення порушення.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Враховуючи, що адміністративне стягнення на особу за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, може бути накладено не пізніше одного року з дня його вчинення, суд констатує, що застосування адміністративного стягнення до позивача застосовано 09.10.2025 поза межами строку, встановленого ч.7 ст.38 КУпАП.

Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

При цьому, суд зазначає, що оскільки за приписами пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу, тому не підлягають дослідженню питання щодо наявності/відсутності доказів вини особи у вчиненні порушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що постанова у справі про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210 КУпАП, від 09 жовтня 2025 року № 3499 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, є необґрунтованою, а тому підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю, тому позовні вимоги слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 38, 210, 242-246, 247, 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 5, 6, 8-10, 72, 77, 90, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Поновити строк для оскарження постанови про адміністративне правопорушення № 3499 від 09.10.2025 року.

Визнати протиправною та скасувати постанову № 3499 від 09 жовтня 2025 року про адміністративне правопорушення, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Чортківський районний суд Тернопільської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя/підпис/

Згідно з оригіналом:

Рішення набрало законної сили "____" ______________ 2026 року.

Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/223/26, яка зберігається в Чортківському районному суді Тернопільської області.

Суддя: Н. В. Яковець

Копію рішення видано "____" ______________ 2026 року.

Секретар: