Рішення від 02 березня 2026 р. у справі №607/25649/25 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.03.2026 Справа №607/25649/25 Провадження №2/607/477/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі головуючого судді Позняка В.М., за участю секретаря судового засідання Козак О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, –

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 , просить стягнути із відповідача заборгованість за Договорами № 555124501090 від 22.02.2020, № 0500805800 від 18.02.2020 у розмірі 46928,99 грн.

Позов мотивовано тим, що ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» та ОСОБА_1 22.02.2020 уклали Договір № 555124501090 про відкриття Позичальнику Кредитної лінії у межах якої Кредитодавець надає Позичальнику Кредит з Лімітом у розмірі не більше 2000.00 гривень.

18.12.2023 укладено договір №18/12-2023 відповідно до якого ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №555124501090.

Розмір заборгованості за Договором №555124501090 від 22.02.2020 станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 3067,70 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 2000,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 1067,70 грн.

Також, ТОВ "ІНФІНАНС" та ОСОБА_1 18.02.2020 уклали Договір № 0500805800 на суму 3250 грн.

Право вимоги до позивача за вказаним кредитним договором перейшло на підставі договорів укладених 14.07.2021 ТОВ "ІНФІНАНС" та «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», 10.01.2023 №10-01/2023 ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» , 28.08.2025 №28-08/25 ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС».

Розмір заборгованості за Договором №0500805800 від 18.02.2020 станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 65587,55 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 3250,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 62337,55 грн.

Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 43861,29 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 3250,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 40611,29 грн.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними Договорами, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 46928,99 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 5250,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 41678,99 грн.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.12.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач в судове засідання свого представника не направив, звернувся в суд із заявою, в якій просив розглядати справу в його відсутності.

Крім того, просив відкласти слухання справи у зв`язку із зайнятістю в інших судових засіданнях. Суд відхилив вказане клопотання, у зв`язку із відсутністю доказів поважності причини неявки, а також зважаючи на розумні строки розгляду справи,а саме, представник позивача не з`явився в жодне судове засідання, ним подавалися заяви про розгляд справи в його відсутності.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, в судове засідання не з`явився, не повідомив про причини неявки, відзиву на позов не надав. Суд постановив проводити заочний розгляд справи.

Розглянувши справу, судом досліджено такі докази та встановлено такі обставини.

ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» та ОСОБА_1 22.02.2020 уклали Договір кредитної лінії № 555124501090.

Укладенням цього Договору Сторони домовилися про відкриття Позичальнику Кредитної лінії у межах якої Кредитодавець надає Позичальнику Кредит з Лімітом у розмірі не більше 2000,00 гривень, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит Кредитодавцю та сплатити йому проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Сторони погодили графік платежів, який є додатком №1 до договору, та відповідно до якого за весь строк кредитування ОСОБА_1 повинен платити 20.03.2022 2000 грн тіла кредиту та 1067,70 грн – відсотків.

Договір підписаний відповідачем 22.02.2020 електронним підписом одноразовим ідентифікатором (СМС-код) 83242131, який був надісланий на номер телефону.

Відповідно до довідки ТОВ КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» та квитанції LIQPAY ID платежу 1251756231 22.02.2020 перераховано 2000 грн на карту НОМЕР_1 *66 на вкидання умов договору 555124501090.

18.12.2023 укладено договір №18/12-2023 відповідно до якого ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників.

Право вимоги переходить до фактора з моменту підписання сторонами Акту приймання-передавання Реєстру боржників в паперовому вигляді, який є підтвердженням передачі фактору права грошової вимоги до Боржників (п.6.1.4).

Відповідно до платіжної інструкції від 27.12.2023 ТОВ «Факторинг Партнерс» перерахувало «ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» 1100000 грн фінансування за договором факторингу.

Згідно акту приймання передачі Реєстру Боржників від 30.05.2023 , реєстру боржників, ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами за договором №555124501090.

Розмір заборгованості за Договором №555124501090 від 22.02.2020, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 3067,70 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 2000,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 1067,70 грн.

ТОВ "ІНФІНАНС" та ОСОБА_1 18.02.2020 уклали Договір про споживчий кредит № 0500805800.

Згідно умов договору, товариство надає позичальнику кошти на умовах фінансового кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами в межах стоку дії 36 календарних місяців. Максимальна кількість днів користування кредитом 30, максимальний розмір кредиту – 20000 грн.

Розмір кредиту, строк кредитування (траншем) вартість кредиту (траншу) у грошовому вираженні, реальна річна процентна ставка за кредитом визначається сторонами у Додатках 1 та 2 до договору при наданні першого траншу кредиту (пункт 1.15).

Договір підписано позичальником одноразовим ідентифікатором 7v2n3u.

Як убачається із електронної довідки ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 07.03.2025 та довідки ТОВ «Інфінанс» від 21.07.2021, успішно перераховано кошти на платіжну карту клієнта 19.02.2020 на суму 3250, маска карти НОМЕР_2 .

14.07.2021 укладено договір №14-07/21 відповідно до якого ТОВ "ІНФІНАНС" відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №0500805800.

Право вимоги переходить до фактора після оплати фінансування з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі Реєстру Боржників, який є підтвердженням факту передачі грошової вимоги до боржників, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно переданого права вимоги. (п. 6.1.4)

Як видно із платіжного доручення від 14.07.2021, акту приймання передачі реєстру боржників від 14.07.2021, реєстру боржників, до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором від 18.02.2020 № 0500805800.

10.01.2023 укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників.

Відповідно до пункту 5.2 договору, право вимоги вважається відступленим Первісним кредитором в момент підписання акту приймання передачі реєстру боржників в друкованому вигляді.

Згідно акту приймання передачі від 10.01.2023, акту зарахування зустрічних вимог від 28.02.2023, реєстру боржників (додаток №1 до договору) ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитним договором до ОСОБА_1 за договором від 18.02.2020 № 0500805800.

28.08.2025 укладено договір №28-08/25 відповідно до якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників.

Відповідно до пункту 5.2 договору, право вимоги вважається відступленим (переданим) первісним кредитором та набутим (прийнятим) новим кредитором в день належного підписання сторонами акту приймання передачі Реєстру боржників в друкованому вигляді.

Відповідно до акту приймання передачі Реєстру Боржників від 28.08.2025, реєстру боржників, акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 10.09.2025, ТОВ ««КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги до ОСОБА_1 за договором від 18.02.2020 № 0500805800.

Згідно із розрахунків, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 65587,55 грн, з яких: - Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 3250,00 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 62337,55 грн.

Дослідивши та оцінивши докази, суд доходить такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Враховуючи приписи статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 по справі №524/5556/19 підтверджує, що суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс- повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині».

Згідно із частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина друга статті 1056-1 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (статті 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Положеннями частини першої статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із нормою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

В силу приписів частини другої статті 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну особу від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

Судом встановлено, що ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» та ОСОБА_1 22.02.2020 уклали Договір кредитної лінії № 555124501090 на суму 2000,00 гривень.

Факт одержання коштів відповідачем підтверджується довідкою ТОВ КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» та квитанцією LIQPAY .

Як встановлено судом, на підставі договору факторингу від 18.12.2023 №18/12-2023 право вимоги до відповідача за кредитним договором 555124501090, перейшло до позивача, що підтверджується змістом договору, актом приймання передачі, реєстром права вимоги, які досліджені судом.

Відповідачем не спростовано розмір заборгованості за тілом кредиту у розмірі 2000 грн та відсотками у розмірі 1067,70 грн, які нараховані в межах строку кредитування, разом - 3067,70 грн.

Тому, позов в цій частині підлягає до задоволення.

Також, судом встановлено, що ТОВ "ІНФІНАНС" та ОСОБА_1 18.02.2020 уклали Договір про споживчий кредит № 0500805800.

Факт одержання коштів у розмірі 3250 грн відповідачем підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 07.03.2025 та довідкою ТОВ «Інфінанс».

Як встановлено судом, на підставі договорів укладених 14.07.2021 ТОВ "ІНФІНАНС" та «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», 10.01.2023 №10-01/2023 ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» , 28.08.2025 №28-08/25 ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» право вимоги до відповідача за кредитним договором 555124501090 перейшло до позивача, що підтверджується змістом договорів, актами приймання передачі, реєстром прав вимоги, які досліджені судом.

Суд зазначає, що за змістом договору, укладеного ТОВ "ІНФІНАНС" та відповідачем 18.02.2020 № 0500805800, розмір кредиту, строк кредитування (траншем) вартість кредиту (траншу) у грошовому вираженні, реальна річна процентна ставка за кредитом визначається сторонами у Додатках 1 та 2 до договору при наданні першого траншу кредиту.

Таких додатків позивачем не надано.

Тому, суд бере до уваги умови щодо розміру кредиту, строку кредитування (траншем), вартість кредиту (траншу), які зазначені у пропозиції ТОВ "ІНФІНАНС" укласти договір та акцепті оферти ОСОБА_1 на отримання першого траншу кредиту, згідно договору про надання позики, відповідно до якого розмір кредиту становить 3250 грн, строк кредитування – 14 днів, загальна вартість кредиту – 796 грн.

Тому, суд вважає підтвердженим саме такий розмір заборгованості за тілом кредиту та відсотками, разом – 4046 грн, які нараховані в межах строку кредитування.

Відсутні відомості про погодження відповідачем іншого строку кредитування та розміру відсотків, а йому у порядку ЗУ «Про споживче кредитування» доводилася до відома інформація про розмір відсотків за весь строк кредитування 796 грн.

Нарахування відсотків за кредитом після погодженого строку кредитування 14 днів, не узгоджується з Правовою позицією Великої Палати Верховного Суду від 27 липня 2021 року за № 910/18943/20 відповідно до якої поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною.

Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про укладення угоди про продовження строку кредитування.

Отже, позов в цій частині підлягає до часткового задоволення.

Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідача відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості (висновки ВС у постанові ВС від 30 серпня 2023 року у справі № 753/20537/18).

Отже, оскільки відповідачем не спростовано загальний розмір заборгованості за Договорами № 555124501090 від 22.02.2020, № 0500805800 від 18.02.2020 у розмірі 7113,7 (4046+3067,70) грн, вказану суму слід стягнути із відповідача в користь позивача.

Позивачем понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн (а.с. 127).

Позивач стверджує що поніс витрати на правову допомогу у розмірі 16000 гривень, на підтвердження яких надає: договір про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024, заявку №250 від 01.10.2025, витяг з Акту №15 про надання юридичної допомоги від 31.07.2025 та види Прайс – листу АО «Лігал Ассістанс».

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. При цьому суд має оцінювати щодо відповідності зазначеним критеріям поведінку/ дії/бездіяльність обох сторін.

Згідно додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою – п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами третьою – п`ятою, дев`ятою статті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. (відповідна правова позиція викладена у Постановах ВС від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19 та від 28.04.2021 у справі № 910/12591/18).

Суд дійшов висновку, що розмір заявленої позивачем суми витрат на правничу допомогу є неспівмірним з складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, ціною позову.

При цьому, суд виходить з того, що розглянута судом справа не має значної складності, є типовою, розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження без участі представника позивача, який подав до суду відповідну заяву.

Суд вважає, що такі послуги, які зазначені у переліку (заявці), як надання усної консультації з вивченням документів складання – 2 години на суму 4000 грн (п.1.2) не підтверджені матеріалами справи, не відповідають критеріям обґрунтованості та розумної необхідності, не доведено, що вказані послуги стосуються розгляду цієї справи, а не інших, є необхідними та неминучими для цієї справи, при цьому, на думку суду вказані послуги охоплюється послугою написання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду.

Заявлена до відшкодування сума та витрачений час на складання позовної заяви 4 годин очевидно не відповідає критеріям обґрунтованості та розумної необхідності.

На підставі наведеного, суд доходить висновку що необхідними і розумними витратами на правову допомогу є витрати на суму 6000 грн.

Загалом судові витрати будуть становити 8422,40 (2422,40+6000) грн.

Судом задоволено позовних вимог на суму 7113,7 грн із 46928,99 грн, що становить 15,16 %. Отже, в силу статті 141 ЦПК України, із відповідача в користь позивача слід стягнути 1277,62 (8422,40 Х 15,16 %) грн судових витрат пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81 141, 258, 259, 264, 265, 280-282, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» 7113 гривень 70 копійок заборгованості за кредитними договорами № 555124501090 від 22.02.2020 та № 0500805800 від 18.02.2020 та 1277 гривень 62 копійок судових витрат.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду відповідачем подається протягом тридцяти днів здати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Тернопільського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду учасниками справи подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, оф. 521, м. Київ, 03150.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , засоби зв`язку: НОМЕР_4 .

Головуючий суддя В. М. Позняк