Постанова від 26 лютого 2026 р. у справі №607/3809/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.02.2026 Справа №607/3809/26 Провадження №3/607/1721/2026

м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Воробель Н.П., розглянувши матеріали, що надійшли від Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 , офіційно не працює,

за ч. 2 ст. 89 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),

встановила:

відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №783147 від 17.02.2026, 17.02.2026 о 13:30 виявлено, що ОСОБА_2 вчиняє жорстоке поводження з тваринами, а саме утримує у двокімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , вісімнадцять домашніх тварин, а саме безпородних собак, не забезпечує необхідні умови проживання, що відповідають їхнім біологічним, видовим та індивідуальним особливостям, не дотримується санітарно-гігієнічних норм експлуатації жилого приміщення, де утримуються домашні тварини, та норм співжиття, а також порушує права і законні інтереси інших мешканців будинку, чим своїми діями порушила ст. 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження».

У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що повністю розуміє зміст роз`яснених їй прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, вину у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення не визнала. Пояснила, що вона не розуміє, у чому саме полягає жорстоке поводження з тваринами, зазначене у протоколі про адміністративне правопорушення. Повідомила, що фактично утримує 15 собак, яких підібрала на вулиці, оскільки вони були покинуті людьми. Підтвердила, що всі тварини проживають разом із нею у двокімнатній квартирі, при цьому вдома чисто, собаки мають можливість спати на ліжку та дивані. Зазначила, що готує їм їжу, а також додатково купує корм, годує приблизно 1-2 рази на день та вигулює їх. Вказала, що собаки не зареєстровані у встановленому порядку. Худорлявий стан тварин пояснила їхнім віком та раніше перенесеними захворюваннями. Наголосила, що жорстокого поводження не допускає, фізичного насильства щодо тварин не вчиняє, а навпаки – підбирає їх, оскільки інші люди їх покидають. Також додала, що вона не давала дозволу робити фото її квартири.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, вважаю за необхідне зазначити таке:

відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Порядок поводження з тваринами унормовано, зокрема, Законом України «Про захист тварин від жорстокого поводження» (далі – Закон), який спрямований на захист від страждань і загибелі тварин унаслідок жорстокого поводження з ними, захист їх природних прав та укріплення моральності й гуманності суспільства.

Згідно з вимогами ст. 9 Закону, особа, яка утримує домашню тварину, зобов`язана забезпечити домашній тварині необхідні умови, що відповідають її біологічним, видовим та індивідуальним особливостям, відповідно до вимог цього Закону; дотримуватися санітарно-гігієнічних норм експлуатації жилого приміщення, де утримується домашня тварина (місце постійного утримання), та норм співжиття.

Частиною 1 статті 89 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за жорстоке поводження з тваринами – знущання над тваринами, у тому числі безпритульними, що спричинило їх мучення, завдало їм фізичного болю, страждань, але не призвело до тілесних ушкоджень, каліцтва чи загибелі, залишення тварин напризволяще, а також інші порушення правил утримання та поводження з тваринами.

Ті самі дії, вчинені стосовно двох і більше тварин, або групою осіб, або особою, яку протягом року піддано адміністративному стягненню за таке саме порушення, тягнуть за собою адміністративну відповідальність за ч. 2 ст. 89 КУпАП.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненому, до матеріалів справи долучено такі докази:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №783147 від 17.02.2026, у якому викладено обставини вчинення правопорушення;

- лист резолюцію ГУНП в Тернопільській області №3764-2026/1-14912 від 22.01.2026;

- світлокопію звернення директора ДП «Фаворит-3» ПП «Дружба Сервіс – Житло 1» ОСОБА_3 від 20.01.2026, відповідно до якого у дочірнє підприємство «Фаворит-3» вдруге надійшла скарга від мешканки будинку АДРЕСА_2 щодо порушень правил користування приміщеннями житлових будинків мешканцями квартири АДРЕСА_3 вбачається із змісту звернення, мешканці зазначеної квартири утримують у житловому приміщенні близько 20 собак. Це спричиняє значні незручності мешканцям суміжних квартир, безпосередньо кв. АДРЕСА_4 , яка розміщена поверхом нижче, зокрема постійний шум від звуків тварин та неприємний запах, що поширюється у місці загального користування. Враховуючи вищенаведене, просять перевірити дотримання вимог правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків та правил тримання собак і котів мешканцями квартири АДРЕСА_5 . У разі виявлення порушень – вжити заходів щодо притягнення їх до відповідальності;

- рапорт ПОГ СВГ ВП ПП Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області О. Токара від 17.02.2026, згідно з яким у нього на розгляді перебуває звернення ДП «Фаворит-3» про те, що в кв. АДРЕСА_5 утримуються близько 20 собак, які заважають мешканцям будинку в нічний час відпочивати, з квартири шириться неприємний запах по всьому під`їзді. 17.02.2026 під час опрацювання даного звернення ним було опитано мешканців даного будинку, а саме: ОСОБА_4 , який проживає в кв. АДРЕСА_6 , та ОСОБА_5 , який проживає в кв. АДРЕСА_7 . Вони вказали, що ОСОБА_1 утримує велику кількість собак, які утримуються неналежним чином, а саме вона взагалі не вигулює їх на вулиці, з квартири по всьому під`їзді шириться різкий неприємний запах, собаки часто в нічний час гавкають. 17.02.2026 під час опитування ОСОБА_1 , вона надала усний дозвіл оглянути умови утримання собак. Під час огляду було виявлено, що в квартирі присутній різкий неприємний запах, собаки утримуються в двокімнатній квартирі «малосімейка», в кватирі перебувало 18 безпородних собак, серед яких були дорослі та малі собаки, собаки візуально були дуже худими та голодними, з переліку харчування для собак ОСОБА_1 показала, що вона варить для них пшеничну кашу, сплять собаки на ліжках та на підлозі. Місць, де собаки справляють природні потреби, не виявлено;

- фототаблицю, з якої вбачається, що на фотознімках зображені собаки, які є візуально худорлявими;

- пояснення ОСОБА_1 від 17.02.2026, відповідно до яких вона працює та отримує гроші, за які утримує в своїй квартирі собак. У квартирі 18 собак. Собаки проживають в двокімнатній квартирі, площа якої приблизно 42 кв.м. Собаки сплять з нею на дивані та ліжку. Собак вона годує два рази на день. Готує їм пшеничну кашу. Собак вигулює по черзі. Вона дуже любить собак та не хоче, щоб вони мерзли та загинули на вулиці. Розуміє, що заважає своїм сусідам, оскільки собаки шумлять та гавкають;

- пояснення свідка ОСОБА_4 від 17.02.2026, згідно з якими в кв. АДРЕСА_3 живе ОСОБА_6 , яка утримує велику кількість собак. Вона не створює належні умови для утримання собак, не вигулює їх на вулиці. Собаки в нічний час гавкають, чим заважають відпочивати іншим. Вона вигулює одного великого пса, а інших – не вигулює;

- пояснення свідка ОСОБА_5 від 17.02.2026, згідно з якими у нього по сусідству живе ОСОБА_6 , яка тривалий час утримує в квартирі АДРЕСА_3 велику кількість собак. Вона їх розмножує. Також вона не вигулює собак на вулиці, годує їх неналежно, не дотримується санітарних умов, оскільки неприємний запах шириться на весь під`їзд. Собаки гавкають в нічний час, чим заважають йому та іншим людям відпочивати. Він вже раніше писав колективну скаргу, проте собаки розмножуються;

- світлокопію паспорта громадянина України ОСОБА_1 ;

- витяг із Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження»;

- копію постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30.10.2025 у справі №607/22307/25, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 154 КУпАП, і накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, суд дійшов висновку, що вони не підтверджують наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 89 КУпАП, з огляду на таке.

Насамперед, протокол про адміністративне правопорушення не містить належної конкретизації суті інкримінованого діяння. У ньому зазначено загальні формулювання про «жорстоке поводження», «не забезпечення необхідних умов проживання», «порушення санітарно-гігієнічних норм» та «порушення норм співжиття», однак не конкретизовано, які саме дії або бездіяльність особи утворюють об`єктивну сторону правопорушення. Відсутність чіткого формулювання обвинувачення фактично позбавила особу можливості належним чином реалізувати право на захист, гарантоване ст. 268 КУпАП, оскільки вона не могла розуміти, від яких саме фактичних обставин повинна захищатися.

Частина 2 ст. 89 КУпАП передбачає відповідальність за ті самі дії, визначені ч. 1 цієї статті, якщо вони вчинені щодо двох і більше тварин або за інших кваліфікуючих ознак. При цьому диспозиція зазначеної норми має матеріальний склад правопорушення, оскільки передбачає настання певних наслідків – мучення, завдання фізичного болю, страждань, що не призвело до тілесних ушкоджень, каліцтво чи загибель, а також інші порушення правил утримання та поводження з тваринами.

Однак у протоколі та інших матеріалах справи не зазначено і не розкрито, які саме наслідки настали для конкретних тварин, у чому саме вони виразилися, чи заподіяно їм фізичний біль або страждання, чи було це підтверджено результатами ветеринарного огляду.

Посилання в рапорті на «візуально худорлявий та голодний стан» собак не може вважатися належним та достатнім доказом їх мучення чи недоїдання. До матеріалів справи не долучено жодного висновку ветеринарного лікаря або іншого спеціаліста, який би підтвердив факт виснаження тварин, неналежного харчування, відсутності ветеринарної допомоги чи заподіяння їм страждань. Не зафіксовано жодних тілесних ушкоджень, ознак захворювань або інших об`єктивних даних, які свідчили б про жорстоке поводження у розумінні ст. 89 КУпАП.

Крім того, санкція ч. 2 ст. 89 КУпАП передбачає, зокрема, можливість конфіскації тварини, якщо перебування тварини у власника становить загрозу для її життя або здоров`я.

Положеннями ст. 265-5 КУпАП передбачено, що за наявності підстав вважати, що власником тварини вчинено порушення, за яке відповідно до цього Кодексу може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді конфіскації тварини, особа, уповноважена на складання протоколу про адміністративні правопорушення відповідно до статей 88-1, 89 та 154 цього Кодексу, тимчасово вилучає тварину до набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення. Про тимчасове вилучення тварини складається протокол або робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення.

Однак із матеріалів справи вбачається, що жодну із собак вилучено не було, питання про їх тимчасове вилучення чи передачу відповідним службам не порушувалося. За наявності реальних підстав вважати, що тварини зазнають жорстокого поводження або перебувають у стані, який загрожує їх життю чи здоров`ю, орган поліції мав би вжити невідкладних заходів реагування, зокрема вирішити питання щодо їх вилучення. Невжиття таких заходів свідчить про відсутність належного документального підтвердження реальної загрози тваринам.

Показання свідків зводяться переважно до скарг на шум та неприємний запах, що може свідчити про можливе порушення правил користування житловими приміщеннями чи норм співжиття, однак саме по собі не є безумовним доказом жорстокого поводження з тваринами у розумінні ст. 89 КУпАП. Також твердження про неналежне вигулювання та годування тварин не підтверджені жодними об`єктивними доказами.

За таких обставин суд позбавлений можливості достовірно встановити як подію адміністративного правопорушення, так і наявність у діях ОСОБА_1 всіх обов`язкових елементів складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 89 КУпАП, зокрема його об`єктивної сторони та шкідливих наслідків.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи, що відповідно до положень ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, приходжу до переконання, що провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 89 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 245, 247, 251, 252, 254, 255, 256, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

постановила:

провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 89 КУпАП – закрити, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Cуддя Н. П. Воробель