Постанова від 01 березня 2026 р. у справі №601/232/26 — Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа №601/232/26

Провадження № 3/601/113/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2026 року

Суддя Кременецького районного суду Тернопільської області Шульгач Н.М., за участю секретаря судового засідання Радчук І.В., представника Антюк І.П., особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 розглянувши матеріали, які надійшли від Кременецького РВП Головного управління національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого,

за ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №573736 від 23.01.2026 , 11.01.2026 21 год. 00 хв. в м. Кременець по вул. Б.Харчука 2А ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Yamaha Grizzli» , без номерного знаку, став учасником дорожньо-транспорної пригоди зіткнення з автомобілем марки «Мітцубісі», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , після чого ОСОБА_1 переставив свій транспортний засіб, чим порушив вимоги п. 2.10 «а» Правил дорожнього руху України.

В судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, пояснивши, що поліція дозволила перепаркувати свій автомобіль іншому учаснику ДТП і він відповідно теж від`їхав на декілька метрів, щоб не перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху. Він був на місці аварії від початку до кінця. Він не втікав і не не залишав місця ДТП.

Представник ОСОБА_1 – адвокат Антюк І.П. в судовому засіданні просив закрити провадження в адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП у зв`язку із відсутністю складу даного адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що ОСОБА_1 не залишав місце пригоди та дочекався приїзду працівників поліції. Об`єктивна сторона правопорушення відсутня. В правилах дорожнього руху є пункт 2.10 в), який забороняє після аварії переміщати транспортний засіб, однак це є склад іншого адміністративного правопорушення.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, оглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно із вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 2.10 «а» Правил дорожнього руху України передбачено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний: а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Згідно із ст. 122-4 КУпАП відповідальність за даною нормою настає у разі залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, виражається у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди особами, до якої вони причетні, а суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 1.10 ПДР України, під залишенням місця дорожньо-транспортної пригоди слід розуміти дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення поліцейськими заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу.

У випадку залишення місця ДТП патрульні поліцейські зобов`язані б були вчинити дії передбачені п.8 Розділу VIII «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої Наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 року. А саме в інструкції передбачено, що якщо при ДТП один з його учасників зник з місця пригоди, поліцейський оформляє схему місця ДТП, відбирає пояснення в потерпілого, свідків (у разі їх наявності), встановлює наявність засобів зовнішнього відео-, фотоспостереження та невідкладно повідомляє уповноважену особу підрозділу поліції, відповідальну за розшук осіб, що зникли з місця ДТП. Остання зобов`язана вжити всіх можливих заходів для встановлення винуватців ДТП та обставин її вчинення в найкоротший строк, але не більше двох місяців. Розшук осіб, що зникли з місця ДТП, здійснюється шляхом використання баз (банків) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, відкритих джерел інформації, надсилання запитів про отримання необхідних фото- та/або відеофіксацій відповідної пригоди, виклику осіб для прибуття до підрозділу або відвідування їх за місцем проживання (перебування), роботи. При встановленні транспортного засобу, який зник з місця пригоди, проводяться його огляд на предмет наявності характерних пошкоджень, інших обставин ДТП та фотофіксація.

Однак, зазначені дії працівниками поліції не здійснювались, оскільки ОСОБА_1 та його транспортний засіб був на місці дорожньо-транспортної пригоди. Доказів протилежного суду не надано.

Формулювання в протоколі «переставав», тобто перепаркував транспортний засіб не відповідає об`єктивній стороні адміністративного правопорушення передбаченого ст.122-4 КУпАП, а навпаки щей підтверджує, що транспортний засіб був на місці події.

Докази, які надала поліція для підтвердження винуватості ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, а саме заява ОСОБА_2 від 11.01.2026, письмові пояснення ОСОБА_2 від 11.01.2026, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР №573718 від 23.01.2026 про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, схема місця ДТП, постанова серії ЕНА №6555602 від 23.01.2026, копії фотографій на яких відображені механічні пошкодження обох транспортних засобів, відеозаписи, а саме: файл export-asu2v.mp4, файл export-r5aqn/mp4 , файл WatsApp video 2026-91-028 at 14.00.17. НОМЕР_2 не містять відомостей про обставини залишення місця ДТП ОСОБА_3 .

При цьому слід зазначити, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не повинна доводи свою невинуватість, а навпаки її вину у вчиненні правопорушення повинен довести орган, який виявляє правопорушення та складає відносно неї протокол, згідно ч.2 ст.251 КУпАП і суд, розглядаючи матеріали адміністративної справи на підставі всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, повинен прийти до висновку про винність особи поза розумним сумнівом.

Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначене місце вчинення правопорушення м. Кременець вул. Б.Харчука 2А. Однак, в схемі ДТП , заяві та поясненнях ОСОБА_2 події відбувались за адресою вулиця Шевченка, 9 м. Кременець.

Таким чином, жоден доказ, який наданий суду поліцією не підтверджує того факту, що ОСОБА_1 залишив місце дорожньо-транспортної пригоди та здійснювались заходи щодо розшуку та встановлення його, як водія та його транспортного засобу причетного до аварії.

За змістом ст.62 Конституції України обвинувачення особи не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь.

Таким чином, суд вважає, що в даному випадку склад адміністративного правопорушення передбаченого ст.122-4 КУпАП, його об`єктивна та суб`єктивна сторони не доведені сукупністю належних і допустимих доказів, які б давали достатні підстави для беззаперечного висновку про винуватість ОСОБА_1 у його вчиненні, а тому провадження по справі відносно нього підлягає закриттю на підставі п.1ст.247 КУпАП.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 122-4, 247, 283, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП закрити за відсутністю складу даного адміністративного правопорушення.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Кременецький районний суд Тернопільської області.

Повний текст постанови складено 04.03.2026.

Суддя: