Рішення від 03 березня 2026 р. у справі №442/7229/25 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/7229/25

Провадження №2-о/442/55/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої судді Павлів З.С.,

присяжних: Юрківа А.П., Шишки М.С.,

з участю секретаря судових засідань Федишина Б.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дрогобич цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Виконавчий комітет Дрогобицької міської ради, особа, щодо якої розглядається заява: ОСОБА_2 про визнання особи недієздатною та встановлення опіки, -

встановив:

22.09.2025 ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою, в якій просить визнати недієздатними ОСОБА_2 та призначити його опікуном останнього.

В обгрунтування заяви покликається на те, що він є сином ОСОБА_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 є інвалідом ІІ групи. Причиною його інвалідності є дисциркуляторна енцефальпатія, 3 ст.атеросклероз, гіпертон після інсультна емпдія декомпенсації, стійкі залишкові наслідки перенесеного ішемічного інсульту ЛКБ в 2012 році, правобічний геміпарез, виражена морторна моторика, сенсорна аменстична афазія, ІХС, кардіосклероз, гіпертонічна хвороба ризик дуже високий, внаслідок чого ОСОБА_2 потребує постійного стороннього догляду. Хронічні захворювання, які призвели до психічних розладів і поведінки внаслідок органічного ураження головного мозку (перенесений інсульт, атрофічні зміни) з вираженим психоорганічним синдромом, емоційно-вольовими та когнітивними та до того, що він ж недієздатним, має обмеження життєдіяльності, позбавлення здатності до самостійного пересування, до орієнтації, до спілкування, до контролю за своєю поведінкою. Батько не може повною мірою усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, потребує як медичного нагляду та лікування, так і постійної сторонньої допомоги і контрою. Весь час за батьком доглядав він. В нього добрий стан здоров`я, спиртними напоями або наркотичними засобами він не зловживає. Окрім нього, здійснювати догляд за ОСОБА_2 більше немає кому, оскільки з дружиною ОСОБА_4 вони розлучені, син ОСОБА_5 важко хворіє на стабільну стенокардію, астетичний невротичний синдром, так як в 2018 році переніс інфаркт та за станом здоров`я не може доглядати за фізичною особою. Зазначає, що він має можливість і бажання доглядати за своїм батьком та бути його опікуном. У зв`язку з тим, що ОСОБА_2 не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, він може цим самим поставити себе у скрутний матеріальний стан, стати жертвою недобросовісних людей.

Ухвалою суду від 24.09.2025 відкрито провадження у справі, призначено судове засідання на 10.10.2025.

10.10.2025 у даній справі призначено судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручено експертам Львівської філії судово-психіатричних експертиз ДУ «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків МОЗ України» (м.Львів вул.Кульпарківська 95), провадження у справі зупинено.

На підставі ухвали суду від 08.01.2026 провадження в справі відновлено, призначено розгляд справи на 03.02.2026.

Представник заявника адвокат Зварич Н.Т. в судовому засіданні заяву підтримала, посилаючись на обставини, викладені у заяві, просить таку задоволити.

Представник ОСОБА_2 адвокат Парика О.В. в судовому засіданні заяву підтримала, зазначила, що тільки син може здійснювати догляд за її довірителем, оскільки він потребує у догляді значних фізичних та психоемоційних зусиль зі сторони особи, яка здійснюватиме догляд.

В судовому засіданні був присутній ОСОБА_2 .

Представник Органу опіки та піклування Л.Білоган в судовому засіданні проти задоволення заяви не заперечила. Повідомила, що лише заявник виявив бажання стати опікуном ОСОБА_2 , подав до органу опіки та піклування необхідний і достатній пакет документів. Умови проживання заявника та батька, згідно з обстеженням, є посередніми. Розглянувши дане питання, Орган опіки та піклування прийшов до висновку, що тільки заявник може здійснювати опіку ОСОБА_2 про що складено відповідне подання, яке затверджено рішенням виконавчого комітету Дрогобицької міської ради.

Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та вивчивши письмові докази, дійшов висновку про обгрунтованість заявлених вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є сином ОСОБА_2 . Дане стверджується копією Свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 .

З представленої суду медичної документації, а саме: висновку спеціаліста КНП «Дрогобицька міська поліклініка» ДМР від 10.09.2025 №218, висновку лікарсько-консультативної комісії КНП «Дрогобицька міська поліклініка» ДМР №738 від 15.08.2025, висновку про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватись та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі №738 від 15.08.2025, висновком лікаря – спеціаліста КНП «Дрогобицька міська поліклініка» ДМР №180 вбачається, що ОСОБА_2 хворіє, є інвалідом ІІ групи загального захворювання безтерміново.

З Витягу з реєстру територіальної громади №2025/012665329 від 01.09.2025 ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

З Витягу з реєстру територіальної громади №2025/011123906 від 07.08.2025 ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

У відповідності до Висновку судово-психіатричного експерта №2166 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає тяжким хронічним стійким психічним розладом у формі органічного розладу особистості та поведінки внаслідок перенесеного інфаркту мозку з вираженим психоорганічним синдромом та когнітивним зниженням, ускладненого невролонічними порушеннями, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Відповідно до ч.1ст.39 ЦК України суд може визнати фізичну особу недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Частиною 3 ст.296 ЦПК України визначено, що заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом.

Відповідно до вимог ч.1 ст.300 ЦПК України, суд, ухвалюючи рішення про визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею опіку, і за поданням органу опіки та піклування призначає їй опікуна.

Зібрані у даній цивільній справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для визнання ОСОБА_2 недієздатним, оскільки такими доказами підтверджено, що в силу свого захворювання він не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Відтак, над ним слід встановити опіку.

Враховуючи вид психічного захворювання, яким страждає ОСОБА_2 , тривалість цього захворювання, суд вважає, що його необхідно визнати недієздатним з моменту набрання законної сили цим рішенням, встановивши строк дії рішення про визнання його недієздатною - два роки.

Вимогами статей 41, 60 ЦК України, ч.1 ст.300 ЦПК України, визначено, що над недієздатною особою встановлюється опіка. Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

У частинах другій-п`ятій статті 63 ЦК України визначено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Згідно з частиною першою статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України і Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 затверджено Правила опіки та піклування, що зареєстровані в Міністерстві юстиції України 17 червня 1999 року за № 387/3680 (далі - Правила).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Правил опіка (піклування) є особливою формою державної турботи, зокрема, про повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів.

Опіка (піклування) встановлюється для захисту особистих і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати свої обов`язки.

Згідно з пунктами 2.1, 2.4 Правил опіка установлюється над неповнолітніми, які не досягли п`ятнадцяти років і залишились без піклування батьків, а також над громадянами, визнаними судом недієздатними внаслідок психічних захворювань.

Опіка (піклування) встановлюється за місцем проживання особи, яка підлягає опіці (піклуванню), або за місцем проживання опікуна (піклувальника).

У постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року у справі №753/1905/22 (провадження №61-8758св23) зроблено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.

Такий висновок кореспондується з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року в справі №736/1508/17 (провадження №61-39361св18), від 28 лютого 2024 року в справі №372/3474/21 (провадження №61-16349св23).

Аналізуючи при цьому як норми ЦК України, так і ЦПК України у даному питанні, слід дійти висновку, що законодавець, захищаючи недієздатну особу покладає на суд обов`язок відразу у рішенні про визнання особи недієздатною вирішити питання захисту прав цієї особи шляхом призначення їй опікуна. При цьому, із змісту норм ЦК України та ЦПК України також вбачається вагома роль органу опіки та піклування, який зобов`язаний надати ґрунтовне подання суду щодо призначення опікуна, при цьому саме на вказаний орган покладається обов`язок знайти особу, яка за своїми якостями (стан здоров`я, родинні зв`язки тощо) найбільш ефективно для особи, визнаної недієздатною, може виконувати обов`язки опікуна. Отже, призначення опікуна недієздатній особі на думку суду, переслідує перш за все найважливішу ціль не залишити безправною особу, яка за своїм статусом позбавлена самостійно здійснювати свої права у суспільстві.

У постанові від 24 липня 2019 року, винесеній за результатом розгляду цивільної справи №545/3835/16-ц Верховний Суд зазначив, що при призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Крім цього, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі №496/4271/16-а (провадження №11-606апп18), Велика Палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок про те, що рішення виконавчого комітету як органу опіки та піклування є дорадчим документом та не тягне за собою виникнення будь-яких прав чи обов`язків у осіб, яких рекомендовано призначити опікунами, таке рішення не порушує прав та обов`язків інших опікунів та підопічного. Правові наслідки для інших опікунів, підопічного виникають виключно в результаті постановлення рішення судом, в процесі чого саме і відбувається оцінка усіх доказів у сукупності, зокрема й оскаржуваного рішення органу опіки та піклування, яке не має наперед встановленої сили для суду, який розглядає справу і вирішує правове питання призначення опікуна недієздатній особі.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є сином ОСОБА_2 . Дане стверджується копією Свідоутва про народження серія НОМЕР_1 .

З Витягу з реєстру територіальної громади №2026/000412912 вбачається, що ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою зареєстрований й ОСОБА_2 , що стверджується Витягом з реєстру територіальної громади №2025/012665329.

Крім цього, факт спільного проживання ОСОБА_3 разом з ОСОБА_2 підтверджується довідкою, виданою ОСББ «Резон- 2» №8 від 01.09.2025.

Крім цього, оскільки заявник ОСОБА_3 , просить призначити його опікуном ОСОБА_2 , тобто надав на те свою передбачену у ст.63 ЦК України обов`язкову згоду, й при цьому обмежень, передбачених ст.64 ЦК України щодо призначення цього заявника опікуном, судом не було встановлено.

Як вбачається з висновку про стан здоров`я КНП «Дрогобицька міська поліклініка» ДМР ОСОБА_3 – здоровий і може надавати послуги з догляду за фізичною особою, може бути опікуном.

Згідно з Витягом з інформаційно – аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» відомості про притягнення до кримінальної відповідальності, відомості про наявність незнятої чи непогашеної судимості, відомості про розшук ОСОБА_3 – відсутні.

Рішенням виконавчого комітету Дрогобицької міської ради від 17.02.2026 №43 затверджено подання опікунської ради при виконкомі Дрогобицької міської ради про доцільність призначення ОСОБА_3 опікуном ОСОБА_2 , який проживає разом з ним за вищевказаною адресою.

З вказаного вище подання вбачається, що опікунською радою при виконкомі Дрогобицької міської ради при визначені доцільності призначення ОСОБА_3 опікуном ОСОБА_2 враховано те, що своє бажання ОСОБА_6 , пояснює тим, що своє бажання ОСОБА_3 , пояснює тим, що його батько ОСОБА_2 внаслідок вікових змін та відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №2166 від 15.12.2025 не здатний усвідомлювати значення своїх дій та не може керувати ними. Обмежений в самообслуговуванні. Проживають разом. Інших близьких родичів, які б виявили бажання бути опікунами немає, а він має налагоджений з нею психологічний контакт та приязні відносини. Матеріально-побутові умови проживання середнього рівня. Відповідно до висновку про стан здоров?я - здоровий, спиртні напої або наркотичні засоби не вживає, на обліку у неврологічному або наркотичному диспансері не перебуває - може бути опікуном. Відповідно до Витягу з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості" до кримінальної відповідальності не притягується, знятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває. Виходячи із наведеного вище, з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів ОСОБА_2 , враховуючи особисті стосунки між ними, бажання заявника виконувати обов`язки опікуна, опікунська рада при виконавчому комітеті Дрогобицької міської ради вважає за доцільне призначити ОСОБА_3 опікуном ОСОБА_2 .

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що подана заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для визнання ОСОБА_2 недієздатним та необхідність встановлення над ним опіки та, з врахуванням подання органу опіки, яке відповідає вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, та в такому обґрунтовано, що призначення ОСОБА_7 опікуном ОСОБА_2 відповідатиме якнайкращими інтересами останнього.

При цьому, суд враховує, що інших осіб, які б виявили бажання бути опікуном ОСОБА_2 немає. Інший син ОСОБА_2 – ОСОБА_5 – хворіє, що підтверджується медичною документацією.

За замістом ч.2 ст.299 ЦПК України усі судові витрати, пов`язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною та, як наслідок, встановлення над недієздатною особою опіки та призначення їй опікуна, відносяться на рахунок держави.

Керуючись ст.ст.305-309 ЦПК України, ст.ст.22-23 СК України, -

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Виконавчий комітет Дрогобицької міської ради, особа, щодо якої розглядається заява: ОСОБА_2 про визнання особи недієздатною та встановлення опіки - задоволити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – недієздатним.

Встановити опіку над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та призначити його опікуном ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Строк дії рішення визначити тривалістю два роки з моменту набрання ним законної сили.

Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу опіки та піклування та органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.

Роз`яснити учасникам, що дане рішення суду не є безтерміновим, його дія обмежена у часі. Строк дії даного судового рішення може бути продовжено судом за відповідним клопотанням. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного даним судовим рішенням.

Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Павлів З.С.

Присяжні: Юрків А.П.

Шишка М.С.